Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 7 ...

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

http://shpola.gov.ua... class='contentpagetitle_homepage_style' style='font-size: 15px; font-family: Arial; color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none;'>Святкова зустріч ветеранівhttp://shpola.gov.ua... title='PDF' rel='nofollow' style='color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none;'>http://shpola.gov.ua... alt='PDF' style='border: none;'>http://shpola.gov.ua... alt='Друк' style='border: none;'>
Понеділок, 12 травня 2014, 09:20

http://shpola.gov.ua... alt='zu1' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>Напередодні Дня Перемоги в ресторані «Україна» відбулася святкова зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни району. На зустрічі були присутні перший заступник голови райдержадміністрації Ірина Береза, помічник-консультант народного депутата України Геннадія Бобова Юрій Плосконос, заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця.
Від районного керівництва лунало багато теплих слів на адресу ветеранів.
В ході зустрічі від народного депутата Геннадія Бобова ветерани отримали – фотоапарат. По закінченні урочистостей відбувся концерт повоєнної тематики. Захід організовано за підтримки народного депутата  України Геннадія Бобова.

 

 

http://shpola.gov.ua... alt='zu2' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='zu3' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='zu4' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='zu5' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='zu6' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='zu7' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>

 

 


12 травня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

http://shpola.gov.ua... class='contentpagetitle_homepage_style' style='font-size: 15px; font-family: Arial; color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none;'>Пам’ять нетлінна і вічнаhttp://shpola.gov.ua... title='PDF' rel='nofollow' style='color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: none;'>http://shpola.gov.ua... alt='PDF' style='border: none;'>http://shpola.gov.ua... alt='Друк' style='border: none;'>
Понеділок, 12 травня 2014, 09:28

http://shpola.gov.ua... alt='d2' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>69-річниця перемоги у Великій Вітчизняній війні стала для України не лише Днем Перемоги в минулому, а й Днем боротьби за мир в сьогоденні. 
З нагоди Дня Перемоги заходи 9 травня розпочалися Святковою колоною з державним прапором, Прапором Перемоги, на чолі з головою районної ради ветеранів Іваном Здором, ветеранами і учасниками бойових дій Великої Вітчизняної, воїнами інтернаціоналістами, офіцерами запасу. Колона  пройшла головною вулицею міста Шполи, зустріли її голова районної ради Іван Скорик, перший заступник голови райдержадміністрації Ірина Береза та місткий голова Віктор Заскалета і вручили хліб-сіль ветеранам, як символ миру і достатку.

 

 

http://shpola.gov.ua... alt='d3' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>Урочистий мітинг, який відбувся біля парку Слави  відкрив міський голова Віктор Заскалета . До присутніх з вітальною промовою звернулись, голова районної ради ветеранів Іван Здор,  районний військовий комісар Віктор Дорошенко та учні Шполянської школи №5. Учнями міських шкіл була організована акція «Фото діда-фронтовика».  В знак світлої пам'яті полеглих у роки Великої Вітчизняної війни учасники заходу поклали вінки і квіти до Обеліску Слави. 
В парку Слави відбувся концерт за участі народного аматорського  хору ветеранів районного Будинку культури. Всі учасники свята мали нагоду скуштувати  страву воєнних років – солдатську кашу, яку приготували працівники районного споживчого товариства. 
Також за участі районного керівництва відбулося покладання вінків та квітів до братської могили полеглих воїнів Петра Єрьоміна та Анатолія Ванюшина і до пам’ятного знаку Жертвам фашизму - євреям, яких масово, заживо захоронили в Дар’ївському лісі фашисти.

 

 

 

http://shpola.gov.ua... alt='d11' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d1' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d4' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d6' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d7' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d8' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d9' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>http://shpola.gov.ua... alt='d10' width='300' height='225' style='margin: 5px; float: left;'>

 

12 травня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Мешканців Шполи закликали піти на вибори: зробимо свій вибір самостійно

http://shpola.in.ua/... rel='lightbox[2722]' title='b3b03a08ff08208906e03616430a7239' class='cboxElement' style='background-color: transparent; border: 0px; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(116, 51, 153); background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>http://shpola.in.ua/... alt='' width='150' height='150' style='background-color: transparent; border: none; margin: 4px 24px 12px 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; display: inline; float: left; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Через два тижні ми обиратимемо президента. І кожен з нас повинен відкласти всі свої справи і піти на виборчу дільницю. Ми не повинні дати ні найменшого шансу комусь проголосувати за нас. Це наш голос — і ми повинні ним скористатися, щоб сказати своє слово, щоб бути почутими. Якщо хтось, як і я, ще не знає за кого віддати свій голос, все одно всім нам на вибори треба йти обов’язково!

Я знаю, що якщо я не зможу визначитися, для мене у бюлетені є завжди одна клітинка – «проти всіх». Чесно кажучи, я б дуже хотіла проголосувати саме «проти всіх». Я б хотіла, щоб так проголосували всі українці. Щоб наші політики отримали потужній сигнал від народу – «100% проти всіх»! Щоб цей результат змусив їх всіх задуматися, чому народ не хоче їх у владі. Я думаю, що не одна я маю таке бажання. Та цього року я знову дам «аванс» політику, бо добре розумію, що зараз, в такий складний час нам вкрай необхідно якомога швидше обрати легітимну владу.

Давайте на будемо байдужими до подій в Україні. Давайте всі прийдемо на вибори. Давайте візьмемо на себе відповідальність за свій вибір. І тоді ми не будемо звинувачувати когось в перемозі не того політика. Тоді ми не будемо жалкувати про те, що не скористались своїм правом голосу. Адже вибори – це наша реальна можливість сказати своє слово і бути почутим. Вибори – наш шанс особисто змінити щось в країні. Це не ринок, це не місце для купи-продай. Але якщо хтось і цього разу хоче продати свій голос – нехай згадає, яку ціну наш народ заплатив і продовжує платити за ті кілька кілограмів гречки; в які мільйони і мільярди перетворились ті кілька сотень гривень. Не можна продавати те, що має таку дорогу ціну – свій голос! Кожен ваш вибір – правильний, якщо це ваш вибір. Зробіть його лише самостійно!

25 травня має стати днем особистого вибору кожного громадянина нашої держави. Кожен з нас має САМ зробити свій вибір! Ми не повинні продавати свій голос за кілька сотень гривень. Ми всі досить розумні і мудрі, щоб самостійно, без чиєїсь допомоги, зробити СВІЙ вибір. Йдучи на виборчу дільницю, проаналізуйте все прочитане і побачене про кожного з кандидатів, і зробіть свій вибір самостійно. Нехай цього року переможе не папір чи гречка, а розум кожного громадянина.

Народ – влада. Влада – народ. Лише в сильного духом і тілом народу – сильна, не корумпована і чесна влада. Від кожного з нас залежить хто очолить нашу державу, кому ми надамо владу.

Тож, 25 травня всі йдемо на вибори, щоб виконати свій обов’язок, як громадянина України. Перемоги нам! Перемоги нашому народу!

Лілія Усик (Лоцман),
м.Шпола

12 травня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

У Шполі готові до зустрічі окупанта: цілодобове чергування

http://shpola.in.ua/... rel='lightbox[2626]' title='getImage' class='cboxElement' style='background-color: transparent; border: 0px; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(116, 51, 153); background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>http://shpola.in.ua/... alt='' width='150' height='150' style='background-color: transparent; border: none; margin: 4px 24px 12px 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; display: inline; float: left; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Під час сесії Шполянської міської ради, яка відбулася 17 квітня, депутати проголосували за створення ще одного громадського формування при міській раді — «Народна самооборона «Оберіг», яку очолив шполянин, приватний підприємець, член Народної ради Сергій Кепша. З цього ж дня при виїзді зі Шполи в сторону Черкас представники новоствореного об’єднання встановили блокпост. Чергування активісти спільно з працівниками РВ УМВС України в Черкаській області несуть цілодобово.

Як повідомив кореспонденту газети «Шполяночка+» голова ГО «Народна самооборона «Оберіг» Сергій Кепша, в облаштуванні блокпосту взяли участь понад 40 жителів Шполянського району, зокрема, представники районної спілки ветеранів Афганістану, районних організацій партій УДАР та ВО «Свобода».

Допомагають приватні підприємці — в наданні необхідного транспорту, матеріалу для барикади, продуктів харчування, дров тощо. Мета заходу полягає у відслідковуванні потоку автотранспорту, щоб не допустити проникнення на територію області вогнепальної зброї, боєприпасів та екстримісько-налаштованих громадян.

Як повідомляє сайт «Дзвін», на сесії Черкаської міськради позавчора депутат Володимир Мамалига оприлюднив звернення громадського формування «Громадський захист» («ГроЗа») до голови облдержадміністрації Юрія Ткаченка з вимогою підсилення контролю за під’їздами до міста Черкаси, а вже вчора керівництво УМВС доповіло громадянам про зроблені кроки.

Також, повідомляє СЗГ УМВС області, взято під посилену охорону ряд особливо важливих об’єктів. Створено слідчо-оперативні групи швидкого реагування, які в разі виникнення складних ситуацій в найкоротший термін здатні приступити до виконання покладених на них завдань.

Наталія Сторчак (фото автора)

19 квітня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Черкащина: провладній шполянській газеті нагадали про Небесну сотню

http://shpola.in.ua/... rel='lightbox[2584]' title='1' class='cboxElement' style='background-color: transparent; border: 0px; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(116, 51, 153); background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>http://shpola.in.ua/... alt='' width='150' height='150' style='background-color: transparent; border: none; margin: 4px 24px 12px 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; display: inline; float: left; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Невідомі мешканці Шполи нагадали редактору і журналістам районної газети «Шполянські вісті» про необхідність вшанувати героїв, які загинули на столичному майдані виборюючи свободу та майбутнє для України. «Герої небесної сотні загинули відстоюючи гідність нації, яка не хочє бути рабами , це студенти , викладачі , художники , митці , фермери та робітники. Їх ніколи не дочєкаються батьки і матері , дружини і сестри , діти і онуки.

А редактор цього видання, коли по всій країні і в Шполі також, прохїодило панахидне віче, із 12 сторінок газети не надрукував навіть 2 строчки про цих героїв», — йдеться у зверненні обурених мешканців Шполи, яке надійшло на адресу інтернет видання «Шпола онлайн».

Мешканці Шполи залишили біля входу до редакції газети матеріяли про Небесну сотню і висловили недовіру редактору «Шполянських вістей».

11 квітня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Мешканка Шполи: нас ніколи і нікому не здолати

http://shpola.in.ua/... rel='lightbox[2570]' title='769329' class='cboxElement' style='background-color: transparent; border: 0px; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(116, 51, 153); background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>http://shpola.in.ua/... alt='' width='150' height='150' style='background-color: transparent; border: none; margin: 4px 24px 12px 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; display: inline; float: left; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Кожного вечора, співаючи синочку колискову, молю Бога про світле майбутнє моєї крихітки, про синє небо без військових вертольотів, про жовте поле без танків і гармат. Про війну я знаю лише з розповідей моєї прабабусі і дядька-афганця, та ще з підручників історії. Це були жахливі події, сповнені горем і слізьми, страхом і розпачем. Коли намагаєшся уявити почуте – «мурашки » бігають по всьому тілу. Скільки життів загублено! Скільки людських доль скалічено! І на серці кожного пекучий рубець на все життя.

Спалені міста. На місці затишного будинку – згарище. Ніщо вже не нагадує про колись спокійне життя. Картинка з фільму жахів, чи не так? Та все це може повторитись знову. І це розуміє кожен. Мабуть, не одна я, засинаючи, прошу у Бога прокинутись у своїй вільній країні де панує мир.

Давайте кожного вечора перед сном будемо просити Бога про мир на всій Землі. І тоді цю молитву буде почуто. Адже чим більше людей промовить її, тим сильнішою і голоснішою вона буде. Давайте попросимо мудрості і розумних думок для тих, хто вершить долі мільйонів. Адже не можна гратися в війну реальними людьми. Вони — не іграшки. А якщо у когось пустощі у голові – хай попросять учасників трагічних військових дій повернути їх в реальність. Я ще жодного разу не чула від афганців чи ветеранів ВВ приємних спогадів про ті події.

http://shpola.in.ua/... rel='lightbox[2570]' title='769329' class='cboxElement' style='background-color: transparent; border: 0px; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(116, 51, 153); background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>http://shpola.in.ua/... alt='' width='950' height='531' style='background-color: transparent; border: none; margin: 4px 24px 12px 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; display: inline; float: left; max-width: 100%; height: auto; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>

Я хочу побажати всім жителям нашої планети ніколи не пізнати війни. Нехай в наших домівках лунає дитячий сміх! Нехай наші батьки, чоловіки, сини і онуки будуть достойними захисниками батьківщини, але ніколи не беруть у руки зброю.
Ми дуже сильний народ. Ми маємо незламний дух. І нас ніколи і нікому не здолати. Наша любов до України сильніша будь-якої зброї. Наші сміливі і мужні захисники – гордість всієї країни.

І завтра я знову заспіваю синочкові колискову про синє небо і жовте поле, про мирне небо над нашими головами… Молюсь за мир…

9 квітня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Черкащина: мешканців Шполи закликали до єднання

http://shpola.in.ua/... rel='lightbox[2563]' title='10429038_8305ea12' class='cboxElement' style='background-color: transparent; border: 0px; margin: 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(116, 51, 153); background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>http://shpola.in.ua/... alt='' width='150' height='150' style='background-color: transparent; border: none; margin: 4px 24px 12px 0px; padding: 0px; vertical-align: baseline; display: inline; float: left; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Обнімімось браття! Славетний наш земляк, пророк українського народу Тарас Григорович Шевченко писав: «Обніміться ж, брати мої, Молю вас,благаю». Більше ста років тому він закликав нас до миру. То ж чому ми ворогуємо? Чому ми не хочемо чи не можемо почути один одного? Я розумію, що ми всі різні і маємо свою власну думку щодо подій, які відбуваються.

Але ми не повинні так сильно концентрувати свою увагу на тому, що нас відрізняє. Найважливіше шукати і знаходити те, що всіх нас єднає. Це наша рідна українська земля, це наші ліси і річки, поля і степи. Це наш рідний Шполянський край, де ми знаємо кожен ставок і кожну стежину у лісі. Це наші народні пісні і колискові, які нам співали наші мами і тепер ми співаємо своїм дітям. Це наші казки, на яких зростали ми і будуть зростати наші діти і онуки. Це наші місця відпочинку, магазини і ринки.

Це вчителі, медики, продавці і залізничники, водії і перукарі – всі ми зустрічаємо їх щодня як добрих знайомих. Ми щодня ходимо одними ж і тими вулицями і милуємось однією і тією ж природою. Нас так багато об’єднує! В нас так багато спільного! Тоді чому ж ми не визнаємо того, що ми всі – одна велика родина? Ми маємо багато того,що нас відрізняє. Ми любимо слухати різну музику, читати різні книги. Ми можемо любити різні страви чи мати різний стиль. І це прекрасно!

Уявіть, як було б нудно, коли ми всі були б однакові? Кожен з нас має право на свою думку, свої звички і свої уподобання. Кожен з нас має право на своє віросповідання і це право гарантує нам Конституція. Кожен з нас має свою національність. І не важливо, ти українець чи росіянин, грузин чи єврей — ми всі браття! Ми всі сини однієї неньки-України. Ми можемо говорити різними мовами, але від цього наша любов до Батьківщини не стає меншою.

Кожен з нас повинен поважати віру, національність, мову, смаки та інтереси кожного. Кожен з нас має право на… І можна навести довгий список наших прав. Та не потрібно забувати, що ми маємо і обов’язки. А саме: це захищати свою Батьківщину, поважати один одного, дотримуватись законів України, тощо. Та чомусь ми забуваємо про свої обов’язки, а пам’ятаємо лише права. Тож давайте будемо виконувати найголовніший обов’язок кожного громадянина України – любити свою Батьківщину.

Будьмо патріотами своєї країни, своєї матері-України. Адже любов до України нас єднає! Давайте всі разом єднатися в одну-єдину велику родину. Адже кожен з нас, ніби тоненька різочка, яку легко зламати. А всі ми разом — міцна в’язочка, яку нікому не зламати і не подолати. Разом ми — сила. І ніхто і ніколи нас не переможе! Лише об’єднавшись ми подолаємо будь-яке зло.

Єдина Шполянщина! Єдина Країна! Єдиная страна! United country!

Лілія Усик(Лоцман)
М.Шпола

7 квітня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

Хамелеономанія-чума ХХІстоліття

     Хамелеономанія - чума нашого сьогодення. Цією хворобою страждає більша частина чиновників України. Вони, наче хамелеони, змінюють своє забарвлення з помаранчевого на біло-синє чи червоне. Таким чином дуже швидко пристосовуючись до кольору оточуючого світу. А точніше до політичного кольору провладної партії. Але, змінивши свій колір, вони не можуть змінити свій внутрішній світ, залишаються такими ж як і раніше. Саме тому ми, звичайний народ України,і не відчуваємо конкретних змін при зміні влади. Ця проблема «хамелеонів» стосується не лише влади держави, а й зокрема нашого району. Ми вже скільки років спостерігаємо, як одні і ті ж особистості обіймають керівні посади в районі. Змінюються лише їхні політичні забарвлення. І саме зараз, коли формується нова влада в нашому районі, я хочу висловити свою громадянську позицію.

     Я поважаю думки і політичні переконання кожного жителя району. Але я не можу зрозуміти тих, хто так швидко змінює свій партійний білет лише для того, щоб залишитись у своєму керівному кріслі. Я можу зрозуміти тих, хто не погоджуючись з політикою В.Януковича ще в листопаді-грудні вийшов з лав Партії Регіонів. Але я не розумію тих, хто заявив про вихід з цієї партії лише зараз, коли стало зрозуміло, що регіонали втратили владу. Чому страх втратити посаду сильніший за голос совісті? Чому бажання бути при владі сильніше за патріотичні почуття? Чому бажання заробити кількасот гривень на Антимайдані сильніші за любов до Батьківщини? Я ще можу зрозуміти тих, хто залишився  членом Партії Регіонів сьогодні. Бо вони таким чином готові відповідати за свою партію, за її помилки і злодіяння. Вони чесні хоча б з самими собою. Вони кращі за тих, хто, наче хамелеон, швиденько міняє своє забарвлення.

     Я вважаю, що ми повинні кардинально змінити владу на всіх рівнях в нашому районі. Це стосується всіх керівників району, їх помічників, начальників відділів адміністрації, всіх керівників державних установ і навчально-освітніх закладів. Адже, на жаль, майже всі вони до останнього моменту були членами  Партії Регіонів, виконували вказівки представників злочинної влади, везли колективи на провладний майдан, придушували будь-які протести серед своїх підлеглих, а не повставали проти злочинних дій влади. Я розумію, що кожен з них є безсумнівно висококваліфікованим і досвідченим спеціалістом. Але керівник це не лише професіонал, а й ідеал, приклад для наслідування для всього колективу. Керівник повинен бути людиною з високими моральними принципами. Цих якостей теперішнім керівникам бракує, як показали події останніх кількох місяців. Але де взяти стільки спеціалістів?  На це питання я маю свою відповідь. В нашому районі живуть розумні і порядні люди. Більшість жителів мають вищу освіту. І в кожному колективі знайдеться не одна людина, розумна і порядна, яка особисто брала участь у боротьбі за нову Україну. І кожен з них  потенційно може стати керівником нового виду.  Це повинні бути керівники з високими моральними якостями. Саме моральність і порядність, чесність і любов до України повинні бути визначальними якостями для кожного майбутнього керівника. Можливо, комусь бракує досвіду роботи на керівних посадах. Але де взяти цей досвід, якщо останні десятиліття до влади нашого району мав доступ лише вузький круг шполян? Звичайні, прості, порядні і розумні шполяни з вищою освітою часто  не мали навіть можливості отримати достойну роботу. Новими керівниками  повинні бути ті, хто дійсно був на Майдані, хто підтримував його, хто жив ним. Адже лише учасники Майдану, які стояли за краще майбутнє нашої країни і нашого району зокрема, мають моральне право керувати районом. Приємно, що початок зміни влади в кращий бік в нашому районі вже є. Минулого тижня на центральній площі Шполи було обрано Народну Раду. Її членами стали представники Майдану, порядні і чесні люди. Тепер потрібно продовжувати зміни на краще.

     Я звертаюсь до новообраної Народної Ради Шполянського району. Я вірю, як ніколи, що саме ви дійсно зможете змінити все у нашій системі влади району. Я вірю, що до влади району прийдуть люди не з заплямованою політичною біографією, без хамелеономанії. Адже всі ви були на Майдані. Ви знаєте ціну цієї влади. Ваші друзі віддали життя за краще майбутнє. І тепер від вас залежить те, як і хто керуватиме в нашому районі. Не можна вірити тим, хто вчора був при владі і не засудив дії В.Януковича, боячись втратити крісло. Адже вибір завжди є. І нема виправдання тим, хто не підтримав свій народ на Майдані. Сподіваюсь, що ви щодня дивлячись з вікон своїх кабінетів на фотографії загиблих Героїв Майдану, нашої Небесної Сотні, будете впевнені, що не зрадили ідеям Майдану, і що ваші друзі загинули недаремно.

     За останні кілька місяців наша країна змінилася. Наш народ заплатив дуже високу ціну за ці зміни. І ми не повинні впустити цей шанс. Коли в Києві  Майдан піднімав з колін нашу неньку-Україну, більшість шполян залишалися  лише байдужими, мовчазними спостерігачами. І лише нещодавно наш район перестав боятися відкрито підтримувати Майдан, висловлювати свою громадянську позицію.

     Я розумію, що є ті, хто не згоден з моїми словами і думками. Але я - громадянка України і маю право висловити свою громадянську позицію. Мені не байдужа доля моєї Батьківщини. Я хочу, щоб мої синочки жили в єдиній і неподільній Україні, керувати якою будуть чесні і порядні чиновники. І тоді  в нас не буде побиття студентів і розстрілу людей, що не згодні з діями влади. Я бачила очі тих, хто співав гімн України зі сльозами на очах кожної години на Майдані. Вони-патріоти України, а не радикали-екстремісти. Вони віддали своє життя за нас з вами, багато залишились інвалідами. Ми повинні цінувати їх, їхню мужність. Нам потрібно навчитись у них любити Україну. Нам потрібно не бути осторонь, не бути байдужими.

      Дорогі шполяни! Я звертаюся до вас з проханням не бути байдужими до долі нашої країни, до долі нашого району! Давайте кожен почне щось робити для змін на краще. І починати треба з себе. Ми  отримали унікальний шанс на нове майбутнє. Тож давайте скористаємось ним. Давайте разом допомагати нашій країні ставати кращою. Давайте не будемо байдужими до всього, що відбувається в Україні, в нашому районі! Давайте разом контролювати нашу владу! Не дайте обманути вас політикам! Не продавайте свій голос на жодних виборах! Не дайте найменшого шансу прийти до влади ще одному янику чи азірову. Памятайте, що лише від нас залежить якою буде наша країна. Памятайте наших Героїв, що ціною свого життя нагадали всім, що влада належить народу! Памятайте про це!

     Памятайте наших Героїв Небесної Сотні! Слава Україні! Героям Слава!

 

 

Лілія Усик(Лоцман)

м.Шпола

19 березня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова

МАЙДАН і Я

Майдан Незалежності - серце всієї України. В його назві два чи не найголовніші слова для кожного українця. Особливо сьогодні. В такий не простий час. Коли Майдан виборов право на краще майбутнє. А деякі непорядні політики намагаються позбавити наш народ незалежності і єдності. Кожен українець,який щиро любить свою Батьківщину, просить Бога бути милосердним і врятувати нашу Україну від кровопролиття. Чи не найсильнішою є молитва сотень тисяч українців,які моляться за Батьківщину щодня на Майдані. І їх молитва повинна бути почута. Бо там зібралися справжні герої,патріоти нашої України.

Вперше Майдан Незалежності я побачила в кінці жовтня минулого року, коли приїхала в Київ на навчання. Мені дуже хотілося побачити місце,де відбувалися події Помаранчевої Революції. Я навіть не здогадувалася,які події розгорнуться тут через кілька тижнів.

В кінці листопада я уважно слідкувала за подіями в Києві, за протестами студентів. А 30 листопада я вже прокинулася зовсім в іншій Україні. Це була Україна, де можна так жорстоко бити студентів, які хочуть жити в європейській країні; де можна калічити журналістів,які хочуть об’єктивно показувати події в демократичній державі. Це була недемократична країна,де вже не можна було вільно висловлювати свою думку.

Але це була країна,де прокинувся народ від багаторічного сну. Вже за кілька днів Майдан Незалежності був наповнений великою кількістю українців з всіх куточків України. Це був Майдан справжньої Незалежності від жорстокої влади. Я спостерігала з екрану телевізора за подіями в серці моєї країни, і хотіла чим скоріш поїхати на наступну сесію. Я  ловила себе на думці,що хочу щоб Майдан достояв до мого приїзду.

На початку грудня я приїхала до Києва, і в перший же вечір поїхала з сестричкою Русланкою на Майдан. Цього разу Майдан мене вразив. Він весь був сповнений людьми. Спочатку я придивлялася до всього і всіх,відчувала певний дискомфорт від диму і страх від побаченої кількості беркутівців біля барикад. Але це тривало не довго. На сцену вийшов народний артист України Богдан Бенюк. Його щирі слова про нашу Україну і виконання пісні «Чорнобривці» примусили мене заплакати.  А коли всі присутні на Майдані почали співати гімн України я вже не могла стримати сліз. Майдан полонив моє серце.

Потім ми з Русланою пішли до КМДА і Будинку Профспілок. Побачене мене вразило до глибини душі: втомлені люди відпочивали в приміщенні КМДА, де панувала така розкіш білого мармуру і червоних доріжок;приміщення,в яке ще не так давно була закрита дорога звичайним українцям. Тепер же це приміщення дійсно належало своїм законним власникам - народу України. В Будинку Профспілок розміщувався штаб. Саме там вирішувалися всі організаційні питання: кияни приносили сюди їжу,ліки і теплий одяг,а ми записалися на виступ на сцені.

Цієї ночі я так і не змогла заснути. Мене переповнювали враження. Я написала кілька рядків в інтернеті про свої враження. Але отримала несподівані коментарі,мовляв, на Майдані всім платять і т.д. Цікаво,чому ж нам ніхто нічого не заплатив?- засміялись ми з Русланою.

Наступного дня я вирішила піти на інший майдан,щоб побачити і почути інших громадян. Мені було цікаво почути їхню думку,зрозуміти їх. Але це мені не вдалося. Коли я підійшла до працівників «Беркута»,які перекрили вхід до Маріїнського Парку, мені сказали, що вхід у парк заборонено. Хоч я сказала, що начебто хочу підтримати президента на мітингу - це мені не допомогло. Вже пізніше я дізналася, що треба бути в списках і т.д. Спроб потрапити на Антимайдан я більше не робила.

А мій Майдан жив своїм життям. Люди знайомилися,підтримували один одного. На Майдані панували доброта, взаємна підтримка і любов до Батьківщини. Згодом Русланка вперше виступила на сцені Майдану.  Її пісні були сповнені щирої любові за Україну. Наступного дня після її виступу, ми познайомилися з нашим земляком, справжнім героєм Майдану, Дімою Совою,який був там старшим по кухні. Він надзвичайно сміливий,справжній патріот нашої Батьківщини. Діма і зараз,як і всі ці довгі місяці, на Майдані. Я була горда тим, що на головній площі України майорів прапор Товмача. Це означало, що не всі продали свою совість за кількасот гривень на Антимайдані.

В грудні мій Майдан був центром Свободи,Незалежності і Любові людей один до одного. Саме там я святкувала свято Андрія і Святого Миколая. Люди зігрівали один одного любовю і теплотою своїх сердець. В холодні морозні ночі люди стояли на Майдані,співаючи щогодини Гімн України. Ми з Русланкою теж провели кілька ночей на Майдані. Щоночі всі люди на Майдані вмикали свої ліхтарики. І весь Майдан був повен маленьких вогників людських сердець,що билися в унісон. А ще всі бажаючі могли написати про те, що їх турбує на аркушах. І всі їх записки були прочитані зі сцени Русланою Лижичко. Ви знаєте, там, на Майдані, я відкрила для себе Руслану по-новому: як сміливу жінку,яка безмежно любить свою Батьківщину. Для мене вона стала ідеалом.

Та не лише Майдан Незалежності, а й весь Київ заповнювали патріоти з синьо-жовтими прапорами і стрічками. Вся столиця жила Майданом. В метро,в університеті і просто на вулицях - всі тільки й говорили про Майдан. Я ці кілька тижнів жила в дивовижній атмосфері Патріотизму, Гуманності, Добра і безмежної Любові до України…

Незадовго до Нового Року я повернулася в Шполу. Скажу чесно. Якби не мої маленькі синочки,меншому з яких лише півтора року, я б залишалася на Майдані. Бо моє серце залишилося з ним. А вдома мене чекала моя сімя. І тиша в Шполі… Наче і нема Майдану. Повна тиша. Лише кілька каналів нагадували мені про нього. Я ж ловила кожну новину. На жаль, хороших новин для мене не було. Повна байдужість влади, яка ніби не чує свій народ. Небажання йти назустріч людям…І найчорніші дні в історії мого народу. Розстріл простих українців. Мій народ втратив близько сотні своїх синів. Ще кілька сотень залишаться інвалідами на все життя. Така висока ціна заплачена нашим народом заради кращого майбутнього. Небесна сотня. Герої Майдану. Вони наша гордість.

Через кілька тижнів знову поїду до Києва. І я обов’язково піду вклонитися пам’яті тих, хто загинув на Грушевського і Інститутській. Покладу квіти тим, хто віддав своє життя за всіх нас.

Це моя розповідь про мій Майдан. Таким його побачила я. Кожен з читачів може теж відкрити для себе Майдан Незалежності по-новому. Варто лиш хоч один раз поїхати туди, щоб відчути його дух і силу. А ще, я вважаю, що кожен повинен побувати там саме зараз. Ви побачите наших героїв, які продовжують перебувати на Майдані. Ви вклонитесь памяті загиблих, запалите за них свічку. І навіть маючи іншу думку про події в Києві, ви зможете самі в усьому розібратися.

Вічна пам'ять загиблим героям - Небесній Сотні! Пошана і хвала Героям, що залишилися живі! Слава Україні! Героям Слава!

 

Лілія Усик (Лоцман),

м.Шпола

14 березня 2014

Сова Микола, користувач 1ua
Микола Сова
https://www.facebook... aria-haspopup='true' aria-expanded='false' rel='toggle' role='button' id='u_jsonp_4_d' style='color: rgb(59, 89, 152); cursor: pointer; text-decoration: none; background-image: url(https://fbstatic-a.a... background-size: auto; display: block; height: 20px; opacity: 0.5; width: 16px; background-position: -273px -19px; background-repeat: no-repeat no-repeat;'>
У ШПОЛІ ЗНЯЛИ ПАМЯТНИК ЛЕНІНУ, А ПЛОЩУ ЛЕНІНА ПРЕЙМЕНОВАНО НА ПЛОЩУ ГЕРОЇВ МАЙДАНУ. ШПОЛЯНЩИНА ПРОГОЛОШЕНА ТЕРИТОРІЄЮ БЕЗ ПР.

22 лютого у Шполі було надзвичайно гаряче. Зранку розпочалося засідання позачергової сесії Шполянської районної ради. На початку роботи сесії депутати пом’янули хвилиною мовчання загиблих на Майдані громадян України (НЕБЕСНОЇ СОТНІ). У своїх численних виступах і депутати, і пересічні громадяни жорстко засудили місцевих керівників, які є безпосередніми організаторами формувань «тітушок», платних поїздок на київський антимайдан, на які змушували під погрози їхати залежних бюджетників та працівників різних установ та організацій, комунальних підприємств, а також примусово заганяли людей в ПР. 

Депутати 38-ма голосами (така кількість зібралася на сесію, тож — одноголосно двома третинами голосів від загальної кількості) проголосили недовіру голові Шполянської райдержадміністрації Черевку та відправили у відставку голову райради Тимошенка. Депутат Фоменко, який очолював фракцію ПР, повідомив сесію про її розпуск. Депутати Дядченко, Струк, Атаманенко першими подали заяви про вихід з лав ПР. Депутат Мальчик заяву про вихід з фракції подав ще напередодні, на засіданні президії райради (у лавах партії він не перебував). 

Прийнято звернення Шполянської райради до українського парламенту з вимогою вплинути на припинення братовбивчої війни в Україні та із засудженням дій Президента Януковича і його ставлеників. 

Проголосували за рекомендацію міській раді негайно демонтувати пам’ятник Леніну на центральній площі Шполи. Відразу було зібрано позачергову сесію міськради, на якій прийнято рішення демонтувати пам’ятник на протязі 24 годин, що було виконано відразу по закінченні сесії. Площу Леніна в Шполі перейменовано на ПЛОЩУ ГЕРОЇВ МАЙДАНУ. 

Секретар міськради Олександр Тимошенко оголосив про розпуск фракції ПР у міськраді та на вимогу громади написав заяву про свою відставку. 

У засіданнях обох сесій брали участь представники громади разом з активістами народної самооборони району на чолі з координатором руху спротиву Віктором Слюсарем. 

Районному прокурору подано заяву від громади про вимогу розслідувати злодіяння організаторів формувань тітушок-провокаторів та погроз на адресу шполян, провокацій під час зустрічі народного депутата України Швайки з виборцями району, проплачених поїздок на антимайдан у Київ на підтримку злочинної влади.

23 лютого 2014


... 7 ...


  Закрити  
  Закрити