|
Question
здравствуйте Я живу в германии,при регистрации с меня просят указать место проживания из списка, но германии там нет. И Яне могу зарегистрироваться.
здравствуйте Я живу в германии,при регистрации с меня просят указать место проживания из списка, но германии там нет. И Яне могу зарегистрироваться.
Answer
Олег Сироватко Добрий вечір, вкажіть місто, що найбільш Вам притаманне і виберіть іншу опцію, наприклад відпочинку або навчання
1 september 2013
Question
Надія Хавецька І ше запитання - як видалити свою персональну сторінку? У мене чомусь тут є аж дві і я хочу одну видалити.
Answer
Олег Сироватко іншу сторінку я видалив, вона була створена через вхід з соц. мережі
30 august 2013
Question
Надія Хавецька Доброго дня! Я випадково загрузила зайву інформацію на сторінку села Бондурі в темі: Соц.-ек. паспорт села - як мені її видалити?? Дякую.
Answer
Олег Сироватко Доброго дня! Я видалив вручну, видаляти її Ви можете з адмін панелі нас. пункту по даті запису форуму.
30 august 2013
Цьогорічний врожай плодоовочевих культур та ягід змусив сільгоспвиробників замислитися над тим, як з максимальною користю реалізувати його. І виявилося, що на сьогодні очікуваною є створення нової системи ринків. Вона формуватиметься в рамках Національного проекту «Зелені ринки - створення мережі регіональних оптових продовольчих ринків». Докладно про нього йшлося на недавньому засіданні Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.
За різними оцінками, щороку Україна вирощує 8-10 млн. тонн плодоовочевих культур. Якщо взяти до уваги цьогорічні врожайні поправки, то зазначений показник може виявитися набагато більшим.
Відтак, виникає питання – як реалізувати зазначену продукцію? І в такий спосіб, аби це було вигідно і для сільгоспвиробників, і для споживачів, і для держави.
Питання не з простих, бо насправді можливостей для цього не надто багато. За даними керівника напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Миколи Гриценка, в Україні нині понад 2,7 тис. ринків різного рівня. З них близько 2 тис. – винятково сільськогосподарські. «І тільки близько 200 ринків мають криті приміщення, які відповідають усім нормативам».
Донедавна планувалося звести 25 оптових ринків – по одному для кожної області. З цією метою Кабінет Міністрів навіть розробив спеціальну програму, та виконати її не вдалося – свої корективи внесла світова фінансова криза. Вона змусила український уряд терміново переглянути державний бюджет. По тому як це сталося, грошей для побудови оптових ринків забракло.
На сьогодні статус оптових ринків отримали лише 11 об’єктів, з яких збудовано тільки 3. Один з них – «Столичний» - у Києві.
Сьогодні фахівці взагалі ставлять під сумнів доцільність побудови такої великої кількості оптових ринків, яку запланував Кабмін. Чимало з них сходяться на думці, що цілком вистачило б 8-10 таких ринків.
Не справдилися й надії сільгоспвиробників налагодити тісні та взаємовигідні контакти з торговельними мережами. Провідні з них, в тому числі й «Метро», за інформацією директора українського представництва міжнародної консалтингової компанії «НІРАС» Наталії Доманської, ще з 2004 року почали активно втілювати HACCP. «Це міжнародний сертифікат, який відслідковує якість сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва».
Задум хороший, оскільки забезпечує безпеку харчування. Такий беззастережний підхід уже тривалий час сповідують розвинені країни світу. Проте в Україні для багатьох сільгоспвиробників він перетворився на нездоланну перепону.
Одразу виникли питання – де той HACCP можна отримати і скільки він коштуватиме? Дотепер не всі аграрії отримали на них відповіді. А без них двері супермаркетів для дрібних та середніх сільгоспвиробників залишаються зачиненими.
З одного боку, це технічні питання. Втім, на переконання багатьох фахівців, за ними криється значно більше проблем, ніж просто обмеження.
Річ у тому, що виробництвом плодоовочевої продукції та ягід в Україні переважно займаються саме дрібні та середні сільгоспвиробники. Агрохолдинги, зазвичай, надають перевагу зерновим та технічним культурам.
Дрібні та середні сільгоспвиробники не мають достатніх ресурсів для того, аби вирішувати питання на зразок здобуття сертифікату HACCP. І в підсумку втрачають свої позиції на внутрішньому ринку.
Про зовнішні ринки їм здебільшого доводиться лише мріяти. Микола Гриценко наголосив, що експортні поставки можливі лише за умови належної передпродажної підготовки та формування товарних партій. А це під силу тільки тим дрібним та середнім сільгоспвиробникам, які об’єднаються в кооперативи.
За існуючих умов виробники плодоовочевої продукції та ягід змушені шукати порятунку на стихійних ринках або продавати її перекупникам прямо з поля. Остання схема ділових стосунків упродовж кількох років набула особливого поширення. За словами Миколи Гриценка, у такий спосіб продається до 50% усієї плодоовочевої продукції.
«Це – неофіційний канал збуту. На ньому втрачає і держава, і виробник. Бо йдеться про готівковий обіг, який не обліковується і не оподатковується. Зазвичай, перекупники купують продукцію за заниженою ціною», – пояснив Микола Гриценко.
Тож не дивно, що останнім часом і держава, і сільгоспвиробники шукали можливих шляхів поліпшити ситуацію. І, на переконання Миколи Гриценка, найкращим варіантом виявилося формування в Україні системи продовольчих ринків під назвою «зелені» ринки.
Слід зазначити, що вона формуватиметься в рамках Національного проекту «Зелені ринки - створення мережі регіональних оптових продовольчих ринків». Нині він розробляється Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Проектом USAID «АгроІнвест».
Директор Департаменту національних проектів Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Юрій Гусєв підкреслив: «Цей проект дозволяє формувати продовольчу безпеку України. Фінансову та ідеологічну підтримку його реалізації надає Проект USAID «АгроІнвест».
За його інформацією, перший етап роботи над Національним проектом вже проведено. Він передбачав загальний аналіз підходів до «зелених» ринків, вивчення досвіду у цій царині інших країн, а також узагальнення вітчизняного досвіду. Сьогодні ж уже впроваджується другий етап, у рамках якого вирішується кілька основних питань. Одне із них стосується аналізу чинного законодавства.
«За 22 роки Україна напрацювала певну сільськогосподарську інфраструктуру, певне законодавче поле діяльності сільськогосподарських ринків. І в першу чергу – оптових. Нам треба врахувати ці позитивні напрацювання. Тож за результатами розробки попереднього техніко-економічного обґрунтування будуть запропоновані зміни, які необхідно внести для поліпшення інфраструктури аграрного ринку. Причому, як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівні», - сказав Юрій Гусєв.
Представник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами наголосив, що цей проект є інвестиційним. Відтак, налаштований на інтереси інвесторів – як українських, так і зарубіжних.
Юрій Гусєв сподівається, що Національний проект понад усе зацікавить європейських інвесторів. І не лише тому, що в таких країнах, як Франція та Іспанія, дуже розвинена інфраструктура збуту сільськогосподарської продукції. Це зумовлено й перспективами приєднання України до Зони вільної торгівлі, а вона значно спрощує перетік капіталів з одних держав до інших.
Питання щодо участі держави в реалізації Національного проекту, за словами Юрія Гусєва, визначатиметься пізніше – потому, як його затвердить Кабінет Міністрів. І ця допомога може виражатися не стільки у фінансовій підтримці, скільки у сприянні вирішенню питань про виділення земельних ділянок під ринки тощо.
Юрій Гусєв висловив сподівання, що вже у вересні буде повністю підготовлено попереднє техніко-економічне обґрунтування Національного проекту, і невдовзі воно буде спрямоване на розгляд у Кабінет Міністрів. Отож, до кінця поточного року можна буде говорити і про форми державної підтримки формування системи «зелених» ринків в Україні.
Наталія Доманська пояснила, що мережа «зелених» ринків є трирівневою і складається з ринків загальнонаціонального та регіонального значення, а також із фермерських ринків.
За кожним типом ринків розроблена модель, яка, крім іншого, містить архітектурні рішення щодо конструкцій, інженерних мереж та оцінку реалізації кожної зазначеної моделі в усереднених умовах. Прив’язка до конкретних умов здійснюватиметься на місці.
Великі сподівання Наталія Доманська покладає на оптові ринки. За її словами, вони надають можливість працювати як дрібним і середнім, так і потужним сільгоспвиробникам.
Оптові ринки забезпечать виробників правдивою інформацією щодо цін, які впродовж дня складаються на сільгосппродукцію, а також необхідною сертифікацією, що гарантує її безпечність. Важливо й те, що виробники можуть об’єднуватися та спільно просувати свою продукцію під брендом, створеним оптовим ринком.
Ефективність такого підходу підтверджена, зокрема, досвідом роботи Познанського оптового ринку у Польщі. На момент його відкриття 70-80% всієї продукції, що пропонувалася до продажу, мала іноземне походження. Буквально невдовзі цей показник змінився на користь польських сільгоспвиробників. Їхня продукція вже домінувала, бо становила 60-65% від загального продажу.
Наталія Доманська зазначила, що обговорюватимуться умови торгівлі на українських ринках. «На певних ринках можуть бути запроваджені заборони на торгівлю особам, які не мають стосунку до сільгоспвиробництва, для нелокальних виробників».
На думку Миколи Гриценка, сьогодні найважливіше звернути увагу на формування ринків другого і третього рівнів. «Це регіональні та місцеві ринки, які найближче розташовані до виробників та споживачів сільськогосподарської продукції».
Учасники засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань особливу увагу привернули до того, що система «зелених» ринків водночас вирішує і соціальні питання. Микола Гриценко навів приклад села Добре Симферопольського району в АР Крим, де нещодавно відбулася презентація проекту оптово-роздрібного ринку. Він має розташуватися на 3 гектарах землі, тож належить до розряду невеликих за розмірами. Натомість створює 500 робочих місць, що дуже багато важить для регіону. Заразом цей ринок знімає досить велику напругу щодо врегулювання торгівлі плодоовочевою продукцією вздовж ялтинської дороги. Отож, врегульовує питання безпечності цієї продукції.
Чи зацікавить інвесторів згаданий Національний проект і чи захочуть вони взяти у ньому безпосередню участь? Учасники засідання дали ствердну відповідь на це запитання. А Микола Гриценко ще й послався на конкретний приклад: «Зараз ми завершуємо дослідження щодо створення ринку в Красногвардійському районі. Переговорили з фермерами. Всі готові вкласти гроші, навіть назвали конкретні цифри, щоб самотужки профінансувати побудову ринку».
І такі приклади – непоодинокі.
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
29 august 2013
Question
Александра Коломиец Доброго дня! Не могу добавить место проживания, т.к. я из России, просит выбрать пункт из списка))Как быть?
Answer
Олег Сироватко Доброго дня! Так, всі населені пункти з України. Виберіть тоді місце навчання, або роботи, або народження, або відпочинку...
29 august 2013
Question
Как зарегистрироваться?
Как зарегистрироваться?
Answer
Олег Сироватко тисніть 'реєстрація' зверху сторінки
27 august 2013
Answer
Олег Сироватко Доброго дня! Завжди будь-ласка! Буду вдячний за рекомендації сайту Вашим близьким людям!
18 august 2013
Question
Олег, привет! Очень рад за инфо (логин, пароль). Огромное спасибо за то, что я снова на Вашем сайте! Я тут приболел немного, ну, и потерял в итоге много информации... Очень нравится новое оформление. Просто СУПЕР!!!
Олег, привет! Очень рад за инфо (логин, пароль). Огромное спасибо за то, что я снова на Вашем сайте! Я тут приболел немного, ну, и потерял в итоге много информации... Очень нравится новое оформление. Просто СУПЕР!!!
Answer
Олег Сироватко Дякую за відгуки. Приємного користування сайтом!
18 august 2013
Question
Любовь Лазовская /Ярмийчук/ Добрый день, Олег.
Вот, зарегистрировалась на Вашем сайте, думала, что регистрация даёт возможность открыть какую-то невидимую информацию.. Но, то ли по селе Подолянке Николаевской обл. ничего нет, или я не умею пользоваться Вашим сайтом.. -тут одно из двух..))
Вообще-то идея Ваша классная. Зачем нам заграница, если мы ещё Украину не видели... Дерзайте!!
У меня есть фотографии , куда их размещать? создавать альбом или как??
Спасибо.
Answer
Олег Сироватко Доброго і Вам дня! Дякую за відгуки. Так там фото відсутні, у Вас є можливість їх розмістити за адресою http://1ua.com.ua/rfc25718 та отримати права адміністрування цього населеного пункту
16 august 2013
В Україні триває робота з підготовки Національного проекту «Зелені ринки». Ним передбачається запровадження принципово нової системи реалізації сільськогосподарської продукції, яка максимально врахує інтереси її виробників та споживачів.
Про підготовку нацпроекту, особливості та вагу «зелених» ринків розповідає керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола ГРИЦЕНКО.
- Що собою являє система «зелених» ринків і яка в ній потреба?
- «Зелені» ринки - це умовна назва. Вона походить від назви Національного проекту. А в цілому система «зелених» ринків на урядовому рівні визначена як система продовольчих ринків України.
Розробка і реалізація Національного проекту «Зелені ринки» передбачає комплексний підхід до формування мережі збуту сільськогосподарської продукції, починаючи від формування центрів заготівлі, первинної переробки, зберігання. Наступний етап – формування місцевих, фермерських, регіональних ринків і оптових ринків, які сьогодні активно будуються в Україні.
Нова система спрямована на формування сучасних каналів якісного та ефективного збуту свіжої сільськогосподарської продукції,насамперед тієї, яка виробляється фермерськими та особистими селянськими господарствами. Понад усе йдеться про плодоовочеву та ягідну продукцію. Також не виключається свіжа м’ясо-молочна продукція. Так само, як і в країнах Європи, в цю систему не входять ринки технічних культур і зерна.
- На якому етапі готовності перебуває система «зелених» ринків і коли вона запрацює?
- Проект «АгроІнвест» надає технічну допомогу урядовим структурам, зокрема, Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами з розробки стартового етапу Національного проекту «Зелені ринки». Сьогодні розробляється попереднє техніко-економічне обґрунтування нацпроекту. У липні було завершено перший етап цієї роботи, а нещодавно - 9 серпня – другий. Передбачається, що в серпні-вересні буде повністю завершено обґрунтування цього проекту і ми вийдемо на урядове рішення щодо затвердження його загальної концепції.
- Хто на державному рівні просуває ідею «зелених» ринків?
- Найактивніше просувають цей проект Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами і, безумовно, Міністерство аграрної політики та продовольства. Для більш чіткої координації роботи створено міжвідомчу робочу групу. До її складу увійшли представники не лише згаданих структур, а й Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Проекту «АгроІнвест».
Розробку попереднього техніко-економічного обґрунтування Національного проекту «Зелені ринки» та його затвердження включено до Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження президентської програми економічних реформ на 2010-2014 роки. Тож робота, яку ми зараз спільно виконуємо, належить до числа вельми вагомих, до таких, що мають загальнонаціональне значення.
- Яка роль в підготовці Національного проекту «Зелені ринки» відводиться «АгроІнвесту»?
- Одним з напрямів роботи «АгроІнвесту» як проекту міжнародної технічної допомоги є підтримка розвитку ринкової інфраструктури в Україні. У нас є відповідні експерти в цій сфері. І саме тому Міністерство аграрної політики та продовольства, Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами звернулися до нашого Проекту з проханням надати технічну та фінансову підтримку в обґрунтуванні і розробці попереднього техніко-економічного обґрунтування Національного проекту «Зелені ринки».
- Як регіони відреагували на ідею щодо підготовки та подальшої реалізації Національного проекту «Зелені ринки»?
- На першому етапі було проведено дослідження готовності регіонів щодо їх участі в цьому проекті. Переважна більшість з них виявила зацікавленість до нього. Більше того – регіони подали свої конкретні пропозиції. Вони стосуються локальних інвестиційних проектів як складової Національного проекту «Зелені ринки». Ми передбачаємо, що переважно ці пропозиції будуть враховані.
Разом з тим, кілька областей не зацікавилися цим проектом. Зокрема, Житомирська область повідомила, що вона не має потреби в розбудові інфраструктури або елементів Національного проекту «Зелені ринки». Хоча, на нашу думку, тут або не зрозуміли ідеї «зелених» ринків, або не захотіли витрачати час на підготовку своїх пропозицій.
Національний проект «Зелені ринки» - це не лише ринки сільськогосподарської продукції, а й об’єкти аграрної логістики – овочесховища, картоплесховища, потужності для первинної переробки, для зберігання. Тому я не можу повірити, що Житомирська область має все це у достатній кількості. Сподіваюся, що на наступному етапі вона діятиме більш прагматично.
- В чиїх інтересах понад усе працюватимуть «зелені» ринки – дрібних та середніх сільгоспвиробників чи агрохолдингів?
- Національний проект «Зелені ринки» спрямований на покращення системи збуту сільськогосподарської продукції і, на мою думку, цей проект в першу чергу буде спрямований на залучення дрібних та середніх сільськогосподарських виробників до прозорих каналів збуту виробленої ними продукції та поступове зменшення неофіційних каналів – так званих «продаж з поля». Це має бути основою проекту, адже левова частка свіжої продукції – плодоовочевої, ягідної та м'ясо-молочної – виробляється саме цією категорією виробників і переважно вона збувається за готівку, на стихійних ринках, без належного контролю її якості та безпечності.
Великі виробники мало займаються виробництвом плодоовочевої або свіжої продукції. Вони надають перевагу технічним та зерновим культурам, а там інший ринок і він вже сформований. До того ж великі виробники плодоовочевої продукції сьогодні мають прямі канали її збуту.
- Чи здатні «зелені» ринки посилити експортні можливості вітчизняного АПК та зміцнити його позиції на внутрішньому ринку?
- Це один із важливих напрямів діяльності Національного проекту «Зелені ринки». Ми сподіваємося, що за його успішної реалізації наші дрібні виробники зможуть вийти на експорт продукції. Сьогодні вони не здатні цього зробити. Тому що немає платформ для формування товарних партій експортної продукції. Це стосується і плодоовочевої продукції, в тому числі, й картоплі, яку ми вирощуємо з надлишком. А коли з’являться такі майданчики або платформи в рамках Національного проекту «Зелені ринки», то зможемо посилити наш експортний потенціал.
Мета Національного проекту також полягає в тому, аби забезпечити внутрішній ринок безпечною сільськогосподарською продукцією, зменшити тіньові канали її збуту.
- Чи матиме нова система реалізації сільськогосподарської продукції достатнє законодавче забезпечення?
- Так, матиме. Зараз вирішується питання підготовки проекту закону «Про ринки сільськогосподарської продукції». Це може бути поліпшення чинного закону «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» або розробка нового закону.
Наше бачення – закон «Про ринки сільськогосподарської продукції» повинен охопити всі сегменти ринків – оптові, фермерські, місцеві ринки, логістичні об’єкти. Це мусить бути комплексний закон, який регулюватиме формування ринкової інфраструктури, і кожен сегмент ринків матиме в ньому своє місце.
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
15 august 2013
|
| Close |
