village Sydorovychi
district center Ivankiv
regional center Kyiv
The most rated settlements of the district
See next...
Anonymously |
Subscribe to page refresh
Add and customize notifications to your email
Go |
Latest photos
27 december
2020еСТЬ ЛИ В ВАШЕМ СЕЛЕ ПРАВОСЛАВНЫЙ ХРАМ И КТО НАСТОЯТЕЛЬ ЕГО
23 march
2021телефон архива документов сельсовета29 may
2021мне так никто и не ответил
Selected records
Вирізка з газети 'Трибуна праці' (лютий, 2010 рік.) ВІДБІРКОВИЙ ТУР «ДЖЕРЕЛА» В СИДОРОВИЧАХ Надія Чала, Сидоровицький сільський голова Нещодавно в Сидоровицькому будинку культури проводився зональний відбірковий тур районного конкурсу гармоністів-баяністів та художніх самодіяльних колективів «Джерело». Того лютневого дня з'їхалися до нас у село їх представники з Варівська, Олізарівки, Жміївки, Чкаловки, Термахівки. А також — гості з Іванкова: працівники районного Будинку культури, викладачі дитячої школи мистецтв та депутат Іванківської районної ради по Сидоровицькому виборчому округу А. О. Валерко. Вони ж і представляли журі конкурсу. В ньому взяли участь Олексій Ляхевич (гра на бандурі та сопілці) з Сидорович, дуети у складі Олександра Губиша і Володимира Петрищенка (баян і бухало) з Чкаловки та Петра Оніщенка й Василя Притики (теж баян і бухало) з Термахівки, баяніста Олександра Йовженка з Варівська. Пісні виконували Катерина Єщенко, Ярослав Поліщук, Світлана Марчук, Артем Поліщук, Дарина Іваненко, Юлія Рогів. Читали вірші Аліна Прокопчук, Світлана Марчук, Юлія Рогів і Єльмір Тагієв з Жміївки. Поки журі визначало кращих виконавців, свою концертну програму запропонували всім присутнім у залі учасники художньої самодіяльності з Іванківського РБК. Зокрема, українські народні пісні звучали у виконанні Людмили Губиш та акомпаніатора (баяніста) Олександра Якименка, дуету у складі Олени та Володимира Ткаченків, Юрія Тимощука. А Вадим Скопич повеселив усіх гуморесками. Після визначення результатів директор Іванківського РБК Валерко Наталія Віталіївна вручила всім учасникам солодощі та похвальні грамоти за участь в конкурсі. На закінчення відбіркового туру всіх його учасників запросили до участі в районному конкурсі «Джерело». Від себе особисто й від імені директора Сидоровицького будинку культури Владислав Васильович Волощенка хочу подякувати всім, хто приїхав до нас на свято. А ще — нашій односельчанці Олені Михайлівні Ляхевич, яка, не шкодуючи сил, двічі їздила в Іванків за музичними інструментами (бандурою та сопілкою) для свого сина Олексія, щоб він порадував усіх чудовою грою на них, а також — її доньці Галині, яка святково оформляла приміщення СБК та читала зі сцени нам свої вірші. Сподіваюся, що виступи учасників регіонального туру сподобаються й усім, хто зможе побувати на районному конкурсі «джерело». |
Вирізка з Газети по-київськи: http://mycityua.com/... 'Родственники Ицхака Рабина нашли украинские корни' Мемориальную доску на камне в селе Сидоровичи (Иванковский район) поставили в понедельник, 15 марта. Памятник в виде плиты обещают установить в июне. На церемонию приехал Юваль Рабин - сын премьер-министра Израиля и лауреата Нобелевской премии Ицхака Рабина. Он впервые побывал на Родине деда – Менахема Рабина, который выехал из Сидоровичей в США в 16 лет. В этом году исполняется 124 года со дня его рождения.«Встановлено дошку на честь Менахема Рабичева, мешканця села Сидоровичі, родини Іцхака Рабина». Тот же текст, справа, на иврите . Заместитель главы Иванковской РГА вручил Ювалю памятный адрес. Это – такая грамота, где сказано, что в селе Сидоровичи родился отец лауреата Нобелевской премии мира, дважды премьера государства Израиль Ицхака Рабина. Надежда Чапа сожалеет, что Ицхак Рабин не успел узнать, что Сидоровичи - родина его отца. Премьер-министр Израиля приезжал в Украину в сентябре 1995 года, а 4 ноября его убили. После выступления на Площади Царей Израиля (сейчас площадь Рабина) в Тель-Авиве Ицхак Рабин подходил к своей машине. В него трижды выстрелил Игаль Амир, ультра-правый религиозный и политический экстремист. Через 40 минут Рабин скончался в больнице. Неля Васильевна Григорович – автор книги «Родом із штетлу» («schtetl» – городок на идиш. – прим. авт.) Кстати, с поиском места, где жил отец Ицхака Рабина получилась почти детективная история. Село начали искать еще в 80-х годах. Перед тем, как Ицхак Рабин посещал Киев в 1995-м с официальным визитом, просили оказать содействие даже Кучму. Израильскому премьеру не сразу смогли помочь – произошла путаница в названии села. |
'Крізь роки та відстані' Село Сидоровичі, яке розташувалось обіч дороги Малии-Чорнобиль за вісім кілометрів від Термахівки, започаткувало своє літочислення кілька століть тому. Від Термахівки воно молодше майже на півтораста років. Свою назву Сидоровичі одержали з дня заснування. За переказами, уривки яких живуть в пам’яті представників старших поколінь, місцеві землі у 3000десятин належали панові Медведському (в інших розповідях – Медведовському). Поміщик нібито володів маєтком в селі Рудня (нині – Рудня-Сидоровицька) і весь час проживав там. Під кінець життя він розділив свої володіння між синами Сидором та Полідаром, які й заходилися господарювати на успадкованих землях. Для освоєння земельних наділів брати Медведські запрошували на поселення людей з Білорусії, Литви, Польщі. Міграційний потік із західного регіону Російської імперії на землі українського Полісся посилився після остаточного поділу польських земель у кінці XVIII століття між Росією, Прусією та Австрією. Це знаходить сьогодні свій вияв у існуванні серед сидоровичан та жителів навколишніх сіл значної частини прізвищ польського походження: Пашинський, Салімський, Дюговський, Волотовський, Муравицький, Багинський, Варицький і т. д. Сидір Медведський з метою збільшення посівних площ змушував селян розкорчовувати лісові ділянки. Очевидно, справи у пана йшли не зовсім блискуче, бо згодом він почав продавати земельні наділи з власних володінь. Тоді й з’явились поруч з маєтностями Сидора Медведського маєтки нових панів – Чаповського, Колесника, Білосукні, Якуба Старжинського. У купчій грамоті за 1910 рік, яка збереглась до наших днів, мова йде вже, у свою чергу, про продаж землі з володінь спадкоємців полковника Миколи Балтазаровича Білосукні міщанам Олексію Петровичу та Івану Яковичу Захаровичам. У 50-х роках XIX століття в селі було збудовано церкву. Дворянин Якуб Старжинський не пошкодував виділити під будівництво гектар найкращої землі зі свого клину. На церковному майдані спорудили пам’ятник імператору Олександру II. У роки революції та громадянської війни пам’ятник було знищено, а церкву – частково зруйновано. У 1918 році в Сидоровичах були створені перші органи Радянської влади, активно діяв комітет незаможних селян. У 1928 році на повний голос заявили про себе більшовики. Мусій Кравець, Григорій Комаренко, Максим Остапчук, Феодосій Козленко вели за собою людей до нового життя. У 1929 році виникли три колгоспи. Селяни Білосукнівського кутка об’єднались в колгосп імені 1 Травня, головою правління якого було обрано Панаса Лукача. Андрій Никифоров очолив артіль 'Шлях до соціалізму', Кузьма Петрищенко – імені Постишева. Згодом частину володінь колгоспу імені Постишева було передано артілі імені 1 Травня, а решту – колгоспові 'Третя п’ятирічка', шо виник 1939 року на землях новоутвореного на місці хутора Вишова села Чкаловка. Мирну творчу працю селян перервала війна. Триста синів послали Сидоровичі на фронти Великої Вітчизняної. Сто одинадцять з них не повернулися додому. А сидоровичан чекали два роки фашистської неволі. Багато юнаків та дівчат потрапили на каторжні роботи. |
Go |
|
Кого зловили фотопастки Чорнобильського заповідника: лосі, вовки та хитра лисиця |
135 тисяч осіб оселилися в Чорнобильській зоні, щоб отримувати державні виплати |
|
|
|
|
|
Visitors of Sydorovychi village
Page administration
Яна Шестерова takes 11 place
Share the page on social networks:
Yes |
Topographic map of Sydorovychi
Close |