|
СІНО – І ХАРЧ ПОЖИВНИЙ, І ВИГІДНИЙ ТОВАР Хоч і небагато худоби в Горностайпільському СГВК “Мрія” (65 корів), але про неї добре турбуються господарі кооперативу. І доглядають, як належить, зараз, і дбають про корми на зиму. Як розповів керівник СГВК Сергій Козаченко, тих 115 тонн сіна, які вже припасли, має вистачити на весь період стійлового утримання худоби. Проте горностайпільці ще продовжуватимуть “зелені жнива”. Бо, як показує практика минулих років, сіно може стати вигідним товаром для реалізації в холодну пору року тим, хто його заготовив недостатньо. Тоді ж можна буде і якусь “копійку” заробити. Тим більше, що в господарстві є всі умови: техніка, приміщення для зберігання, різнотрав’я на довколишніх луках, врештірешт – роботящі руки механізаторів і водіїв. Скажімо, Василь Литвиненко працює на польській косарці: це відмінний агрегат, який придбали торік, його зовсім не зрівняти в експлуатації з колишніми вітчизняними сінокосарками. Загрібає (також новенькими граблями, придбаними нещодавно у Ковелі) Сергій Євтушенко. За ним уміло виконує свою роботу преспідбирачем Іван Загорний, формуючи в тюки гарно висохле сіно. А вже стягує їх докупи потужним Т150 Григорій Ляшевич. Олександр Белендик навантажує їх своїм “Карпатцем”. І це добро відвозять до сіносховища. Для нього пристосували приміщення колишнього корівника, площа якого – 5600 квадратних метрів. Тут може вміститися більше тисячі тонн сіна. Дах не тече, стіни й підлога – в порядку. У доброму стані можна зберегти заготовлене аж до наступного сезону. Тетяна РЯБОКЛЯЧ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 августа 2013
|
Нараховано більше 70 тисяч З березня нинішнього року у районі розпочато оформлення документів на виплату державної дотації власникам селянських господарств за збереження молодняка великої рогатої худоби. Станом на 1 липня нараховано 71 тисячу 250 гривень за 183 голови ВРХ. У тому числі, за 37 голів віком від 3 до 6 місяців – 9250 грн., за 15 голів від 6 до 9 місяців – 6250 грн., за 50 голів від 9 до 12 місяців – 18750 грн., за 81 голову від 12 до 15 місяців – 37000 грн. Є вже й перші виплати державної дотації: за 99 голів ВРХ частина селян отримала на цей час 37250 гривень. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 июля 2013
|
Ідентифікація та реєстрація триває Після реформування галузі працівники Іванківської районної державної лікарні ветеринарної медицини стали обслуговувати селянські господарства не лише нашого, а й сусіднього, Поліського, району. Як розповіла її начальник Олена Петрівна Кощенко, з початку нинішнього року проведено ідентифікацію та реєстрацію 249 голів великої рогатої худоби у домогосподарствах жителів нашого району. Серед них – і молодняк, і дорослі тварини. Майже втричі більше – 694 голови – проідентифіковано і зареєстровано свиней, яких селяни здавали на забій. З лютого нинішнього року ціна на проведення згаданої роботи ветспеціалістами зросла. За одну голову ВРХ вона становить 54 гривні, свині – 45 (раніше вона становила, відповідно, 22 та 19 гривень). Людмила ШУНКОВА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
31 июля 2013
|
ДІНИНА ПРАЦЬОВИТІСТЬ – ЦЕ РОДИННЕ... Діна Володимирівна Остапенко – жителька села Мусійки. Перше, що здивувало мене багато років тому, це ім’я Діна. Ім’я не зовсім звичне для сільської місцевості. Блакитноока, світла, спокійна, урівноважена, відповідальна і працьовита – такою я її знаю уже багато років. Ближче ми познайомилися, коли Діна прийшла працювати на ФАП с. Мусійки санітаркою. Я на той час була там фельдшером. Мені дуже імпонувала Дінина пунктуальність, і, якщо можна так сказати, педантична охайність... У селі було тоді понад 500 жителів. Роботи вистачало: більше 10 дітей – віком до року, виклики, всім потрібно було приділити увагу. Я знала, що на Діну можна залишити аптеку. Адже коли приходить старенька бабуся за ліками з іншого кінця села, куди їй чекати? А Діна, окрім своєї роботи, могла відпускати ліки. Пам’ятаю, як я вчила її робити уколи – в подушку… Наші діти були маленькими і майже одного віку. Тому дружили ми, дружили наші діти, «підстраховували», як кажуть, один одного, коли було потрібно на роботі. Тоді я дізналась, що Діною назвав її батько. Зовнішня стриманість і педантичність має німецьке походження. До війни в наших краях було поселення німців. Діна розповідала, що баба Хима в роки Великої Вітчизняної заховала її маленького батька, свого сина, в скриню. Бо коли німецькі загарбники відступали, то хотіли забрати «свого» хлопчика… Але коріння цього роду залишилося в Поліському краї. Працьовитість Дінина – це родинне. В селі працювала поштаркою її мама, батько – в колгоспі. Підростали діти. Молода сім’я ставала на «ноги». То були складні 1990ті… Але назавжди залишиться в її пам’яті, як чоловік Коля напередодні 8 Березня добирався в Іванків, щоб купити коханій дружині квіти – здебільшого гвоздики. Зарплати виплачувалися невчасно. Коля правдами і неправдами заробляв гроші, щоб утримувати сім’ю, і завжди привозив квіти. Це (як на мене) було дуже романтично. Ніколи не забуду Дінине з року в рік – «краще б щось дітям»… Дітей балував і їхній батько. А потім увірвалося в оселю горе – трагічно обірвалося життя Колі. Діна залишилася з двома дівчаткамипогодками. Не подаючи виду перед чужим людьми, наскільки їй важко і сумно, з тим же зовнішнім спокоєм вона добросовісно трудилася вдома і на роботі. І пригодилася їй моя наука уколів «у подушу». Більше року на ФАПІ не було медика, а за допомогою односельчани йшли до Діни. Вона викликала швидку допомогу, дещо й сама вже знала і вміла, могла порадити таблетки. Діні доручили аптеку. А старенькі бабусі все частіше зверталися, щоб вона «поколола» їх вдома, бо в Іванків не наїздишся. Ішли до неї за допомогою вдень і вночі, і ніколи ця щиросерда й добросовісна людина нікому не відмовила. Діна організовувала медогляди на ФАПі і коли приїздили лікарі, дивувалися, що одна санітарочка підтримує все в такій чистоті, та ще й ремонт зробила. А починала його із пожертв. Якось жінка робила уколи бабусісусідці, і в знак вдячності її онук Павло Машина дав 500 гривень, щоб зробили на ФАПі бодай косметичний ремонт. Вона й стала самотужки наводити тут лад. Дехто із односельців, прочувши про це, – теж зробив невеликі пожертви: хто – грошима, а хто – тюль «не модну» та порт’єри подарував; сільська рада купила фарбу, СГВК “Мусійки” – новий газовий котел… Потім сама “потягнула” стіни, поклеїла шпалери. Зараз на ФАПі вже є фельдшер – молодша Дінина донька Ліля, котра прийшла сюди на роботу після закінчення Макарівського медучилища. Старша – Марина, теж залишилася в селі після закінчення технікуму, вже заміжня. Живуть всі разом дружною родиною. Днями Діна Володимирівна стала бабусею – у неї народився онук Антончик. А ще напередодні жіночка мені розповідала: «Ми з Лілею у вихідні ходили по ягоди, бо нам ще потрібно йому на подарунок – ліжечко назбирати…». Дивлюся на цю дружню родину і радісно стає на душі, що поруч – такі чудові люди. Нехай їм щастить у житті... Ірина ПРЕВОР. с. Мусійки. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
23 июля 2013
|
ЗИМОВІ ВІТАМІНИ – НА ПРИЛАВКАХ Літня пора звично асоціюється не тільки з гарними погодними умовами, а й з можливістю посмакувати численними дарами лісів та садів. Зокрема, апетитними ягодами, які щедро достигають саме в середині літа. Полуниця, суниця, чорниця, малина, ожина та інше: варто лише уявити ці ягоди, разом чи окремо викладені гіркою на великому блюді – одразу хочеться посмакувати ними. При можливості –запастися на зиму, скориставшись популярними нині морозильними камерами. Правда, в останньому варіанті ароматні та корисні ягоди не зберігають сповна початковий вміст вітамінів. Та все ж в обох випадках не втрачають шкідливих для людського організму речовин. Отож, аби з’ясувати їх шкідливість чи, навпаки, безпечність, звертаюся до представників ветеринарно-санітарної експертизи. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
16 июля 2013
|
Кормозаготівля триває Часті дощі перешкоджають аграріям району проводити заготівлю кормів. І все ж, незважаючи на негоду, більшу частину від потреби (850 тонн) уже надбано. Станом на 8 липня у сховища було завезено більше 578 тонн сіна. Скошено різнотрав’я на 475 гектарах. |
12 июля 2013
|
ЩОБ ХУДОБА БУЛА СИТОЮ… 79 голів ВРХ Поліської м’ясної породи утримується в СГВК “Промінь” с. Сидоровичі. Нині наявне поголів’я, як і належить, перебуває на випасі. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
30 июня 2013
|
...А ГОСПОДАРНИКИ ГОТОВІ ВИЙТИ В ПОЛЕ Уже закінчується перший тиждень другого місяця весни, а її подих ледве-ледве відчувається в природі. І хоч вдень нас вже радує плюсова температура, ночі ще морозні. Через велику кількість снігу на полях він не встигає швидко танути. Тому весняно-польові роботи ще не розпочалися в жодному з агроформувань району. Але, як розповідає начальник управління агропромислового розвитку Іванківської РДА А.А. Циганок, господарники повним ходом готуються до виходу в поле: запасаються пальним, підготували техніку, в кого її не вистачає – шукають, де б можна було тимчасово орендувати. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 апреля 2013
|
Вирізка з газети 'Трибуна праці' за 14 листопада 2011. ГОЛОДОМОР ПО-СИДОРОВИЦЬКИ На приватній свинофермі у с. Сидоровичі дохнуть свині. |
6 июня 2012
|
Кооператив Проминь, Кооператив. Ключевые слова: Зерно |
12 июля 2011
|
| Закрыть |
