|
Інформує “Рятівник” З ініціативи головного інспектора Іванківського районного сектору Головного управління ДСНС в Київській області А.О. Пархоменка шостий рік щомісячно (а при необхідності – й кілька разів на місяць) виходить газета “Рятівник” – на 4 сторінках формату А4 кожна. Зміст її – досить широкий. Це й фотозвіти про проведені службою заходи, й інформація про надзвичайні події на території району та роботу підрозділів, і розповіді про історію протипожежної безпеки, і різноманітні фахові інструкції тощо. Готують їх самі співробітники, здебільшого – із числа офіцерського складу. Як зазначає Аркадій Олександрович, тираж (усього – 50 екземплярів), який він щоразу макетує сам і роздруковує на звичайному принтері, розрахований на колегрятувальників. Деякі номери газети – з матеріалами щодо профілактики та недопущення пожеж і надзвичайних ситуацій – він роздає керівникам підприємств та організацій, а також жителям населених пунктів під час проведення пожежнопрофілактичних відпрацювань. Випуски “Рятівника” можна читати і на стенді біля приміщення 41ДПРЧ в Іванкові. Людмила ШУНКОВА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
3 июня 2014
|
Свято в школі мистецтв У дитячій школі мистецтв імені Марії Примаченко відбулася важлива подія для випускників художньої школи – захист дипломних робіт «Свято душі». Великою турботою за його організацію пройнявся керівник художнього відділення ДШМ Юрій Михайлович Яншаєв. Виступи вихованців художньої школи показали високий рівень їх художньо-естетичної культури, здатність до естетичного освоєння дійсності. Отож батьки випускників художньої школи висловлюють Юрію Михайловичу щиру подяку. Пропустити через себе душу кожної дитини, бачити дитяче вираження свого «Я», створити для кожного вихованця атмосферу комфорту, зручності, бажання працювати, вчити юних художників відчувати гармонію природи – це є життєвим кредом Творця юних художників. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
3 июня 2014
|
ЗА ВІДПОЧИНКОМ – У ЧЕРГУ Побувати в одній з українських здравниць – це не просто можливість пройти курс профільного лікування, а й чудова нагода відпочити. Тому, прагнучи поєднати приємне з корисним, багато наших співгромадян намагається заздалегідь подбати про отримання путівки. Тим більше, що право на оздоровлення гарантується їм у більшості випадків державою, як постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС. На сторожі забезпечення їхніх інтересів стоїть управління праці та соціального захисту населення РДА, маючи на те делеговані Мінсоцполітикою повноваження. Отож бажаючі отримати путівки, як одну із соціальних гарантій, звертаються саме до цієї установи. Якщо точніше – до відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, де ведеться облік претендентів з відповідними потребами. Й наразі у відділі зареєстровано кількасот заяв. – Станом на 14 травня заяви щодо отримання путівок до оздоровчих закладів подало 456 чорнобильців 1-ї категорії, 80 – 2-ї (2-га категорія і 2В), 60 чол. – 3-ї, 3 чол. – 4-ї, – розповідає начальник відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС А.В. Адаменко. – Ще 112 заяв зареєстровані на отримання путівок для матері й дитини. Серед напрямів лікування, за якими обираються здравниці, в основному – кардіологія і гастроентерологія. Щоправда, на даний час у розпорядженні відділу – жодної путівки, оскільки цьогорічний тендер на закупівлю путівок для чорнобильців ще не проводився. Звичайно, багато заявників прагнуть підлікуватися в оздоровчих закладах поблизу моря. Раніше – в санаторіях Криму. Проте навіть і в попередні роки путівок до здравниць з цього регіону відділ не отримував. Останні дві-три до Євпаторії надходили кілька років тому. А в минулому році з приморських міст була тільки Одеса. Галина ПАРХОМЕНКО. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 мая 2014
|
«ЛЕЛЕЧЕНЬКИ» – НА ПІДТРИМКУ РІДНОЇ ПІСНІ Ну, не кажіть, що українська пісня нині в забутті. Нічого подібного. Вона живе. Й живе не лише завдяки старанням старшого покоління, а й підростаючого. Свідчення цьому – відкритий Всеукраїнський дитячий фестиваль «Лелеченьки», який уже не перший рік проходить з метою збереження та популяризації української народної спадщини, виховання та підтримки обдарованих дітей. Його ініціатором є славнозвісна Ніна Матвієнко. Тож і не дивно, що на її заклик «Відгукніться, юні таланти!» взяти участь у конкурсі приходять нові й нові учасники. В нашому селищі фестиваль – не вперше. Проте саме його фінал у цьому році відбувся в Іванкові перший раз. Того дня в районному Будинку культури зібралося чимало шанувальників української народної пісні: саме ці фольклорні твори, які, зазвичай, передаються не на папері, а з вуст у вуста, виконували у більшості випадків конкурсанти. Ось на сцену вийшли хлопчик і дівчинка. Обоє в українському вбранні – свитках, підперезаних пасками. Вони заспівали різноголосо колискову для своєї сестрички, яку в той час легенько колихала на руках дівчинка. Цей виступ члени журі оцінили найвищими оцінками, врахувавши вокальні дані виступаючих, відповідність костюмів ідеї виступу, передачу характеру твору, відповідність репертуару до віку. Такі параметри за 10бальною системою застосовувалися при оцінюванні й усіх інших виступів, яких того дня було досить таки багато. Адже у фестивальній програмі взяли участь 60 дітей віком від 7 до 17 років з Броварського, Вишгородського, Іванківського, Миронівського, Поліського районів Київської області та Брусилівського, Ємільчинського та Малинського районів Житомирської. До речі, перед початком безпосередньо конкурсу своїми виступами присутніх вітали народний ансамбль «Криничанка», керівник народного хору «Барви Полісся» Ірина Колісник та хореографічний колектив «Верес» дитячої школи мистецтв з композицією «Перлина Україна». Також увазі глядачів був представлений коротенький відеосюжет про фестивалі попередніх років. Всіх учасників фестивалю, їх батьків, глядачів, спонсорів привітала начальник відділу культури, національностей та релігій Іванківської РДА Надія Костянтинівна Бірюк та наголосила, що це заключний етап конкурсу. Цьому передували відбіркові тури в районах Київської та Житомирської областей, в тому числі по селах Іванківського району (у Макарівці, Ораному, Термахівці, Підгайному, Кропивні, Шпилях, Поталіївці та Іванкові). Завдячуючи викладачам Іванківської дитячої школи мистецтв ім. М. Примаченко В.П. Гаврилюк, С.В. Матюшку, Г.М. Сингаєвській, С.А. Мукосій, працівникам районного Будинку культури та сільським закладам культури було вибрано найкращих виконавців даного фестивалю. Виступали в семи номінаціях: автентичний спів, пісні до 200річчя Т.Г. Шевченка, гра на народних інструментах, патріотична пісня, пісні до 70річчя визволення України у Великій Вітчизняній війні та естрадний спів. Виступи оцінювало журі, в складі якого були представники інших регіонів і, традиційно, Ніна Матвієнко – відома громадськості і шанувальникам талановита співачка, життєдайний носій української народної пісні, лауреат Шевченківської премії, народна артистка України, Герой України. Ця жінка з перших слів свого виступу перед початком власне конкурсної програми захопила глядачів своєю простотою, скромністю, доброзичливістю. – Не бійтесь Ніну! Відкрийтесь перед нашим журі!.. – закликала вона. Й виконавці відкривалися, засвідчуючи свій талант та неабияку підготовку. На зміну молодшим учасникам ведучі заходу – директор Іванківської ДШМ Ю.М. Грибан та директор РБК О.В. Ступак – представляли виконавців середньої вікової категорії, потім – старшої. Приємно було бачити серед них й вихованців місцевих освітніх закладів. На прохання голови журі Ніни Матвієнко виступи двох учасниць оцінили найвищою оцінкою у 12 балів. Таким чином, головний приз фестивалю – Гранпрі – вибороли в номінації Естрадний спів (вікова категорія 1114 років) Пономаренко Катерина (12 р., 84 бали), вихованка вокальної студії «Тріумф» під керівництвом Світлани Вождаєнко, смт. Іванків та Шеверун Катерина (14 р., 81 бал) з с. Рожівка Броварського району. Їх нагороджено дипломами та подарунками. Церемонія нагородження відбувалася по номінаціях. Перші місця в номінаціях здобули: автентичний спів – дует «Привороття» Угніч Георгій та Угніч Ліза (Брусилівський район); пісні до 200річчя Т.Г. Шевченка – Правдива Катерина (смт. Іванків); гра на народних інструментах – сімейний ансамбль Науменків – Олексій Васильович з синами Олександром та Василем (Малинський район); патріотична пісня – дует у складі Шеверун Катерини та Радченко Софії (Броварський район); пісні до 70річчя визволення України у Великій Вітчизняній війні – Гапоненко Інна (Поліський район); естрадний спів, вікова категорія 710 років – Кошельова Юлія (7 р., Броварський район), Косько Надія (8 р., смт. Іванків), Сергієнко Катерина (10 р., смт. Іванків); вікова категорія 1114 років – Ступак Анастасія (14 р., смт. Іванків), дует у складі Яковенко Юлії та Глущенко Іванни (14 р., Брусилівський район); вікова категорія 1517 років – Боярська Сніжана (16 р., смт. Іванків). Фестиваль відбувся, завдячуючи Іванківській РДА та районній раді, відділу культури, національностей та релігій, селищній раді, благодійному фонду Ігоря Самойлова, директору ювелірної фабрики смт. Іванків Ю.А. Музиченку, директору торговельного комплексу «Кооператор» Н.Г. Ковалевській, пастору церкви «Християнська надія» С.С. Мучаку, пасторумісіонеру В.П. Рябкову, місцевим меценатам Д.А. Руденко, В.В. Лапенку, С.В. Мельничук, С.Ю. Колчанову, Н.М. Глухінчук, М.І. Руденку. Галина ПАРХОМЕНКО. Ірина ХУДЕНКО, методист РБК. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 мая 2014
|
Поринули у далеке минуле Напередодні свята Дня Перемоги наш 5-А клас на чолі з класним керівником Оленою Миколаївною Василенко відвідав музей народного побуту в селі Прибірськ. Там цікаву і змістовну екскурсію провела ветеран педагогічної ниви Віра Олександрівна Грицаєнко. Вона розповіла про підпільну організацію Іванківщини, діяльність партизанських загонів на Київщині. Екскурсія була цікавою, адже супроводжувалась народними піснями та піснями про Велику Вітчизняну війну у виконанні членів клубу «Патріот». На початку екскурсії голова клубу «Патріот» Яна Грицаєнко та автор цих рядків запалили Свічку Пам’яті. А нашій Олені Миколаївні була надана честь запалити Смолоскип Пам’яті. Під час екскурсії ми поринули у далеке минуле. Світлини ніби оживали, розповідаючи про тяжку воєнну долю людей нашого краю. І стало дуже сумно на душі, адже наша країна і сьогодні перебуває на межі війни. Хочеться вірити, що ми бачитимемо війну лише на світлинах музеїв, і нам ніколи не доведеться відчути її на собі у реальному житті. Анастасія ТАРАСЕНКО, учениця 5-А класу Іванківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1. |
29 мая 2014
|
ЗРИМА ІСТОРІЯ ТИХ ЛИХОВІСНИХ ДНІВ... Зберегти пам’ять про героїзм земляків у перші місяці після аварії на ЧАЕС спробувала – оригінальним способом – самодіяльна художниця, керівник народного аматорського колективу “Криничанка”, поетеса А.Д. Ігнатюк. Позаминулого року з власної ініціативи вона виготовила незвичайну картустенд, подібної якій немає в жодному з музеїв України – “Іванківський район та селище Іванків у перші місяці Чорнобильської катастрофи”. На ній зображені місця розташування урядової комісії, сільських рад та окремих населених пунктів з відомостями про те, яку кількість переселенців вони прийняли, кількість ліквідаторівжителів цих сіл, лікарень, тимчасового вузла зв’язку, пароплавного містечка вахтовиків, вертолітних майданчиків, вантажного порту, Прип’ятськоЧорнобильського відділу МВС України, вахтових загонів міліції, водної міліції, батальйону міліції по охороні зони відчуження, аеродрому, вантажних автоколон, пунктів прискореного санітарного обробітку (ППСО), понтонної переправи, вахтового містечка Зелений Мис, КПП, військових частин, таборів пожежних частин, філіалу АН СРСР, новозведених селищ для переселенців. Тут можна побачити яскраво виділені основні дороги, якими перевозились усі вантажі та відбувалась евакуація населення із зони відчуження. Незвичайним є обрамлення карти, по боках якої розміщені засушені хміль та льон (вирощені самою авторкою на власній присадибній ділянці спеціально для цього) – основні технічні сільгоспкультури, які через радіоактивну забрудненість території вже не вирощуються господарствами району. Днями і ночами трудилась жінка, ретельно і відповідально наносячи на півтораметровий стенд умовні позначки, використовуючи різні шрифти та різні їх кольори. Значний обсяг роботи виконала, збираючи дані. Зверталась за ними до сільських голів, у нинішні організації та підприємства селища, до керівників колишніх, які вже не діють на території району. А таких, на жаль, – чимало... Виготовляти наочність Анна Дмитрівна уміє. Свого часу вона працювала художникомоформлювачем в колишньому Іванківському райпобуткомбінаті. Багато стендів у районному краєзнавчому музеї є справою її рук. Зокрема, карта Іванкова початку ХХ століття. Зараз вона працює над виготовленням карти селища кінця ХХ століття. Згаданана на початку цієї розповіді картастенд також знаходиться серед експозицій музею. Її А.Д. Ігнатюк передала сюди торік напередодні Дня Іванкова. Поряд з нею розміщено багато інформаційних матеріалів, що стосуються аварії на ЧАЕС та ліквідації її наслідків. Зокрема, викладені списки учасників ліквідації наслідків аварії І та ІІ категорій (їх у районі – 4306 чоловік), дані на кожного з них по сільських радах із зазначенням прізвища, року народження, посади та роботи, яку виконував у зоні відчуження тощо. В окремій папці – ксерокопії газетних публікацій та урядових постанов стосовно аварії на ЧАЕС, фото тих часів, шляхових листів, Подяк, Почесних грамот, якими були нагороджені наші земляки у 19861987 р.р. та інше. Звичайно, тут зібрана далеко не вся інформація. А.Д. Ігнатюк вважає, що якби вона провела екскурсію для сільських голів і проаналізувала там, як хто з них дбає про збереження пам’яті про односельчан, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, приймали у своїх помешканнях переселенців тощо, то дехто з них краще б зрозумів свою роль в збереженні історичних фактів цього періоду. Адже не всі з них подали необхідні дані. Як і деякі керівники організацій та підприємств району також... Людмила ШУНКОВА. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
26 мая 2014
|
Навіщо нам таке в державі?! Весна квітує В келихах тюльпанів, Бузків кущами, Свічками каштанів. Дніпровські схили – Київська краса: Нектар в повітрі, Вранішня роса Чарує душу, серце полонить. Так хочеться кохати, Жить і жить! Але… Пророк Шевченко, піднімись, На Україну подивись: Сусіди тут вже верховодять, Кордони нові нам наводять. І мова наша не така Для росіянадивака… Та Українонька квітує: Одні “пахають”, А другі – воюють. Сепаратисти, ліві, праві… Навіщо нам таке в державі? Так хочеться, Щоб все скінчилось, Дощем рясним Земля відмилась, Щоби наш Захід і наш Схід Ходили в гості й на обід!.. Ніна ЩЕРБАК, с. Феневичі |
26 мая 2014
|
Міжнародна фотовиставка – в Іванкові У Центрі «Довір’я» відбулась презентація міжнародної мобільної фотовиставки «Багатство у різноманітті», на якій демонструються аматорські світлини, що перемогли в міжнародному фотоконкурсі «Різноманіття у моїй громаді». У заході взяли участь представники деяких трудових колективів райцентру, школярі, люди різних національностей, які проживають в селищі. Відкрили її директор Центру «Довір’я» Г.Г. Бабич та селищний голова О.М. Поліщук. У багатьох виступах підкреслювалось, що такі заходи сприяють зміцненню миру між народами, долученню до мистецтва людей різного віку, розвитку естетичних смаків молоді тощо. Зокрема, свої думки з цього приводу висловила працівниця ЦРД «Веселка», активістка вірменського земляцтва в Іванкові Анна Бабаян. А ще одним акордом дружбі народів й інтернаціональній суті справжнього мистецтва став виступ перед присутніми на цій виставці членів ансамблю «Криничанка». Слід зазначити, що конкурс був організований Ресурсним центром ГУРТ (Україна) разом з Фондом громадянського суспільства та партнерства (Вірменія) і Центром розвитку НУО (Вірменія). Він тривав з листопада 2012го по червень 2013 року. Мобільна фотовиставка організована за фінансової підтримки ЄС в межах програми «Культура». Павло СМОВЖ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
26 мая 2014
|
ВРЯТУЙМО МУЗЕЙ ВІД РОЗВАЛЛЯ! З 18 квітня по 18 травня в районі проходив місячник охорони пам’яток історії та культури. Під час нього здійснювались рейдперевірки стану пам’ятників періоду Великої Вітчизняної війни, впорядковувались території довкола пам’ятників історії та культури. Керівники територіальних громад, школярі постійно стежать за тим, щоб не лише у свята та визначні дати, а й у будні тут був порядок. У всіх музеях проходили екскурсії для відвідувачів. Найбільше їх, закономірно, було у районному історикокраєзнавчому, про який сьогодні хочу повести мову. Візитною карткою Іванківщини є знані землячки – народні художниці України М.О. Примаченко та Г.І. Верес (2014й – рік святкування 105ї річниці з дня народження М.О. Примаченко). Роботи цих майстринь, відомі на весь світ, займають у музеї значне місце. Окрім того, тут зібрано багато цікавих експонатів, які розкривають життя і побут іванківських поліщуків, їх участь у громадянській, Великій Вітчизняній війнах, у ліквідації аварії на ЧАЕС, трудову звитягу, створено різні експозиції, виставки, а також – кімнатимузеї: ВАТ “Автомобіліст”, водогосподарників, воїнівафганців тощо. Музей було засновано та відкрито 22 лютого 1981 року. Розташований він на пам’ятці археології ХХІІІ століть – давньоруському городищі. Це – колишній панський маєток, який був добудований за радянських часів. У результаті експлуатації приміщення протягом тривалого часу, дерев’яне перекриття під покрівлею повністю погнило і провалилось, дах осів, поламавши шифер. Крім того, через надмірне навантаження, а також під впливом дощів і снігопадів, відбулось осідання грунту, що призвело до часткового обвалу однієї із стін. Повністю відійшов від стіни парапет і перебуває на межі обвалу. Загалом все приміщення потребує термінового ремонту, адже подальші дощі, а особливо – сніг, можуть викликати повну руйнацію даху і стіни. За рахунок коштів місцевого бюджету проведено частину ремонтних робіт, але для їх завершення потрібно ще 137 тисяч гривень, які кошторисом на нинішній рік не передбачені. Гадаю, що усі гуртом ми зможемо врятувати наш музей від руйнування. З питань надання благодійної допомоги на його відновлення просимо небайдужих людей – жителів району, підприємців, працівників підприємств, організацій та установ – стати спонсорами цієї важливої справи і перераховувати кошти на розрахунковий рахунок №35429304020822 в ГУДКСУ в Київській області МФО 821018. Код ЄДРПОУ – 02228670 – (на проведення поточного ремонту Іванківського історикокраєзнавчого музею). Галина КОРЕННАЯ, завідуюча сектором клубних закладів відділу культури, національностей та релігій РДА, музейний наглядач. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
21 мая 2014
|
ІВАНКІВ – ЗА ЄДИНУ І ПРЕКРАСНУ УКРАЇНУ! Неподалік Іванкова, на кільцевій дорозі, є цікавий пам’ятник у вигляді яйця. Його привіз іще в 2000 році в Іванків німецький зодчий Армін Кьольблі, – як символ життя і родючості землі, що має відродитися після Чорнобильської катастрофи. Всередину було замуровано капсулу, в яку вмістили листи дітей у майбутнє. Капсулу мають відкрити у 3000 році. Дуже оптимістично! Хоча на вигляд це – звичайне (тільки велетенське!) біле яйце. Тому, порадившись з активістами місцевої громади, ми вирішили трохи “причепурити” його до величного свята – Дня Перемоги. І взагалі, зробити нарядним принаймні центр селища. Розуміючи, наскільки неспокійна обстановка в Україні, ми хотіли показати, як любимо свою країну і своє містечко – маленьку частинку великої держави! І доброю справою підтвердили наше головне прагнення – до миру і злагоди! Тож 8 травня, запросивши молодь, дітей, всіх бажаючих жителів Іванкова, ми влаштували в селищі своєрідну толоку. Зібрали, хто скільки зміг, грошей, ”наколядували” в місцевих магазинах фарби і пензликів, оцінили свої сили і – вперед! Чоловіки з Народної служби охорони (нещодавно створене в районі громадське формування) розвішували прапори, фарбували опори. Підключилась селищна рада, виділивши нам на підмогу безробітних зі служби зайнятості. Дівчата з лікарні зав’язували жовтоблакитні стрічки на мосту і по вулицях. Представники деяких партій вивісили українські прапори на двох вежах – в центрі і при в’їзді в Іванків. Юні художники – вихованці ліцею – розмалювали в красиві орнаменти асфальт на зупинках (до речі, вийшло дуже гарно!). Працівники магазину “Калина” розвішували прапорці і фарбували опори, з “Марселю” – прикрашали стрічками і квітами яйце. А підприємець Микола Руденко встановив флагшток з прапором поруч з ним. Вийшло і справді прикольно! Люди, які проїжджали чи проходили поруч, зупинялись, фотографувались, і нас це ще більше радувало! Хай всі знають: Іванків – за те, щоб ніколи не було війни! Від імені всіх учасників цієї незвичайної акції я щиро дякую всім, хто до нас долучився! Хочеться, щоби в подібних заходах до нас приєднувалося більше людей та щоб підтримували ось такі та інші добрі починання. Наталія ГЛУХІНЧУК, смт. Іванків. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
21 мая 2014
|
| Закрыть |
