Земельні питання для українського агропромислового комплексу залишаються болючими. З 2013 року ще владою Януковича було здійснено неймовірно несправедливі зміни — повноваження розпоряджатися земельними ресурсами, які знаходяться за межами сільських і міських рад, з районного рівня були передані обласному управлінню Держгеокадастру. Відтоді всі орендарі розпочали відлік часу своєї діяльності на таких землях, зважаючи до якого року попередньо були укладені угоди. Повідомляється, що Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру розробила пакет законопроектів, що мають регулювати земельні відносини. Але що стримує прийняття необхідних законів? З чим залишаться пересічні фермери та жителі громад після законодавчих нововведень та яких ще «сюрпризів» чекати від парламенту у земельній сфері?

На ці питання навряд чи відповість хтось із місцевих чиновників. Але більше десятка жителів села Сигнаївка минулого вівторка вирішили колективно звернутися до сільського голови Сергія Ошовського, аби той відстояв їх інтереси у декількох суспільних питаннях. Йдеться, зокрема, про територію колишньої тваринницької ферми, де осіб з 50 нині випасають домашню худобу. Пасовище знаходиться за межами села і це означає, що будь-якої миті хтось приїде і скаже: у мене є дозвіл з обласного Держгеокадастру на оренду цієї земельної ділянки, тож попрошу всіх звідсіля.

— Розумієте, цю ділянку людям виділили на усних домовленостях. Поки що ніхто на неї не претендує, але завтра вже може бути по-іншому, тому ми хочемо узаконити своє право, — пояснює житель Сигнаївки Андрій Прищепа. — Директор ТОВ «Шпола-Агро-Індустрі» Олександр Кисельов має намір навести порядок на цій території і ми його в цьому підтримуємо. Ні сільська рада, ні господарство нам не заважають випасати свою худобу, але ми не знаємо, з ким укладуть угоду на оренду там, в області. У нас ніхто не питає і з нами нічого не погоджують.

На питання, чи думали сигнаївці над тим, щоб створити кооператив і діяти від імені юридичної особи, ніхто нічого чітко не відповів. Дуже клопітка ця справа, потребує знань документації, багато особистого часу. Але без цього захищати свої права буде вкрай важко.

— То ми підемо перекривати трасу, не дамо свою землю будь-кому розбирати! — знаходять вихід деякі бунтарі.

Допомогла урватися терпцю і ситуація із місцевим кар’єром, який орендувало багато років шполянське підприємство «Будсервіс». В цьому році закінчився термін орендної угоди і на його поновлення потрібно витратити велику суму коштів за виготовлення технічної документації та придбання ліцензії. І то ще не факт, що саме з «Будсервісом» укладуть в області угоду про оренду.

А кар’єр тим часом перекрито шлагбаумом, піску ніхто не може звідти брати. Добре, хоч поки що можна рибу ловити та купатися. У попередні роки сигнаївці могли купувати пісок за знижками, а нині видобування припинено, а хто тут захазяйнує, не знає ані сільський голова, ані голова райдержадміністрації. Така ситуація не відповідає інтересам жителів громад, вважають сигнаївці і вимагали у свого сільського голови, щоб вплинув на недопущення позбавлення їх прав користуватися сільськими ресурсами, які, за їх словами, споконвіку належали людям.

Чи мають рацію жителі Сигнаївки? Так мають, адже в рамках грядущої децентралізації саме вони мають на свій розсуд розпоряджатися всіма ресурсами, що знаходяться на території громади. Але для цього потрібно ще, щоб парламент поухвалював потрібні закони, із чим зовсім не поспішає. А тим часом в області вже два роки після Революції Гідності продовжують надавати дозволи на оренду земель, не погоджуючи ні з громадами, ні з райдержадміністраціями, лише за своїми підходами. І навіть за великого бажання пану сільському голові не вдасться змінити реальний стан речей.

А ось як оцінює ситуацію в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олег КУЛІНІЧ:

— Час, коли створювались величезні владні вертикалі, минув. Цей метод управління довів свою непрацездатність. Це все в наших умовах призводить лише до існування величезних «годівничок». Я вже говорив про ситуацію, яка склалась в органах юстиції. Але Мін'юст знайшов у собі мужність відмовитись від повноважень і передати їх на місця. Держгеокадастр, навпаки, всіляко впирається децентралізації і продовжує «тягнути ковдру на себе». Дуже хочу помилитись, але складається враження, що тут мають місце звичайні торги, на кшталт того, що раз у нас забирають одну «годівничку», то дайте взамін іншу. «Баш на баш». От цією «годівничкою» і має бути державний контроль за використанням та охороною земель.

Але залишимо осторонь корупційну складову цього питання, подивимось на це з професійної точки зору. Подумаймо, чи справді якийсь орган у Києві має дивитися за тим, щоб, наприклад, сусід не переносив огорожу, чи щоб земельна ділянка, надана для городництва, не забудовувалась? Невже з цим не зможуть впоратись місцеві ради? Тим паче в умовах, коли громади об'єднуються, і їх спроможність, і фінансова, і кадрова, буде набагато вищою.

Отож залишається лише спо-діватися на перемогу добрих намірів над прагненням зберегти «годівнички». А чи трасу й справді перекрити?

Наталія СТОРЧАК.

Село Сигнаївка у нинішньому році знову скликає усіх земляків на традиційні ювілейні заходи, присвячені місцевим натхненникам мистецтва. У попередні роки у широкому колі дружньої сільської громади та численних гостей у затишній залі Сигнаївського будинку культури згадували творчу діяльність Івана Панасовича Шульги — заслуженого працівника культури УРСР, першого директора Сигнаївської музичної школи. У нинішньому році виповнюється 90 років з дня його народження, і мистецька зустріч шанувальників його таланту відбудеться на районному рівні — у Шполянській кіноконцертній залі «Космос» 3 червня о 15-ій годині. А 4 червня о 14-ій годині захід відбудеться у Сигнаївці. Як завжди, разом вшанувати незабутню творчість сигнаївських талантів запрошують усе земляцтво, випускників Сигнаївської музичної школи всіх поколінь.

Іван Шульга — незмінний керівник духового оркестру, завдяки перемогам якого на Всесоюзних фестивалях село Сигнаївка стало відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами. П’ять років тому на будівлі Сигнаївського будинку культури урочисто відкрили меморіальну дошку з написом «У цьому будинку культури працював керівник Сигнаївського самодіяльного народного духового оркестру, організатор та перший директор музичної школи, заслужений працівник культури УРСР Іван Панасович Шульга. 1926—1988 рр.».

Святкуючи ювілейний день народження Івана Шульги, відзначають сьогодні і 65-річчя створення народного аматорського духового оркестру Сигнаївського сільського будинку культури та 40-ліття Сигнаївської дитячої музичної школи.

У теплій, дружній, родинній атмосфері лунають нині мелодії духового оркестру, яким багато років керує Анатолій Олексійович Підмогильний. Учасниками оркестру є юні музиканти — учні Сигнаївського НВК.

Воістину, люди творять історію, а історія пам’ятає людей. У нашому районі є справді багато золотих сторінок своєї історії, нам є ким пишатися. У сузір’ї найславніших, хто творив духовність душ та світле ім’я Сигнаївки, на почесному місці — імена Івана Панасовича Шульги та його послідовників. Пишаймося ними!

Ірина СЕМИРАЙ.

Вони творили славу Сигнаївки
У Сигнаївці також народилися й проживали поет Олекса Влизько, заслужені артисти України В'ячеслав Супрунов та Олександр Кузьменко, народний артист Російської Федерації Микола Шамрай, заслужений працівник культури України Михайло Волков, поетеса Раїса Чорнозуб, лауреат міжнародних та всесоюзних конкурсів, учасник оркестру Молдовської державної телерадіокомпанії Олексій Литвин, заслужена артистка України Руслана Лоцман.

У Сигнаївці колись жила сім’я Софрона Грушевського, з родини якого був перший Президент України Михайло Грушевський.

Зі сльозами радості зустріла нарешті я сина із фронту, який днями демобілізувався. Рік і чотири місяці життя в постійній тривозі і переживаннях вже, дякувати Богові, позаду. Повернувся мій Роман живим із передової, але рани на ногах і наслідки триразової контузії ще дають про себе знати, та він відмовлявся від госпіталізації, така вже у нього вдача — захищав рідну землю, віддаючись їй сповна... Мені, як матері, пережити цей період було ой як нелегко, але як тепер я ціную тих людей, які ділили зі мною мій стан душі, підтримували і морально, і матеріально!

Найбільше слів подяки хочу висловити дорогій людині, яка стала справжньою берегинею не тільки моєму синові, а й дуже багатьом хлопцям на фронті — волонтерці Галині Лоцман із Сигнаївки.

Вважаю, що саме завдяки їй мій Роман прийшов живим з війни. Вона безліч разів знаходила його у найгарячіших точках, де б він не був. Привозила і продукти, і одяг, і взуття, і обмундирування.

А сама людська моральна підтримка є просто безцінною! Дякую Господу, що серед нас є такі люди — добрі, чуйні, сильні, небайдужі. Тож хочу побажати їй від щирої душі міцного здоров’я і радості від життя, благодаті на велике довголіття, родинного щастя і благополуччя.

З честю Роман передає вітання з прийдешнім Великоднем Вам, Галино Григорівно, від бійців 53-ої бригади 3-го мінометного батальйону. На таких жертовних дивовижних людях і тримається наш світ, наша правда, наша воля і свобода.

Також висловлюю подяку і заступнику міського голови Віталію Плетіню, який не залишив мене з побутовими проблемами — допоміг почистити колодязь та забезпечити мою оселю дровами взимку. Нехай оберігає вас Бог, добрі люди, а в Україні нарешті настане мир, припиниться це жахливе кровопролиття і розквітне Україна.

Марія ОМЕЛЬЧУК. м. Шпола.

Нещодавно в Сигнаївському НВК відбулася вистава «Недитячий погляд на війну», яку підготували учасники соціально-психологічного театру «Бумеранг». Це вже п'ятий виступ за час існування колективу, в якому беруть участь батьки, вчителі, учні. Тематика роботи театру різноманітна: «Дитяча жорстокість», «Зазирни у вічі старості», «Насилля в сім'ї», «Бо ти на землі людина».
Радо шкільна родина вітала шанованих гостей заходу: голову райдержадміністрації Володимира Потапенка, заступника голови районної ради Лідію Татарину, методиста райметодкабінету Наталію Досич.

В актовій залі, де зібралася вся шкільна родина та запрошені гості, не лишилося жодного байдужого від тих слів, пісень, інсценізацій, які линули зі сцени. Неможливо передати словами той біль і жах, який несе із собою страшна, жорстока війна.

Найактивнішими членами театру серед батьків є О.В. Авер’янова, Н.Г.Кінчерук, А.В.Дубова, Ю.В.Полтавець, А.В.Шульга, М.А.Шевченко, І.А.Під-могильна, О.П.Кузьменко та Т.А.Бальоха — учасник АТО.

Приємно вразили глядачів своєю акторською майстерністю вчителі Є.С.Бесараб, І.І.Стадник, О.А.Різник, В.А.Пісна, В.Б. Зубріцька, В.М.Довгаль, Л.С. Гладун.

Також варто відзначити роботу учнів, які грали на рівні з дорослими. Зачарували виступи дитячого танцювального колективу під керівництвом практичного психолога закладу Лілії Гладун.
Ініціатором та головним режисером нашого театру «Бумеранг» є берегиня шкільної родини, наш директор Людмила Свердел.

Напевно, найбільше бажання кожного українця — це мирне небо над головою! І виступ театру «Бумеранг» — це ще одне звернення до найвищих сил: «Боже, Україну збережи, Господи помилуй нас!».

Валентина ДОВГАЛЬ, педагог-організатор Сигнаївського НВК.