village Voroshylivka

regional center Vinnitsa

The most rated settlements of the district

See next...

Anonymously

Subscribe to page refresh

Add and customize notifications to your email

E-mail: select:

Latest photos

5 october
2015

someone
asked

нопер телефона м'ясокомбіната

Answer
5 october
2015

someone
asked

ms.tatyanka.bilyk@mail.ru

Answer
23 february
2016

someone
asked

купить дом в деревне ворошыловка

Answer
26 june
2017

someone
asked

185.137.19.63
Block Ip
Ганчук Олександр

Answer
10 october
2017

someone
asked

5.1.31.110
Block Ip
назви вулиць

Answer
23 january
2018

someone
asked

85.223.209.53
Block Ip
номер телефону секретаря

Answer
31 may
2018

someone
asked

109.108.226.218
Block Ip
Вулиці села

Answer
17 september
2018

someone
asked

37.72.40.20
Block Ip
коли сесія?

Answer
20 march
2021

someone
asked

5.53.118.246
Block Ip
Ціни на ділянки під забудову

Answer
22 april
2022

someone
asked

46.32.86.66
Block Ip
Здесь родились мои отец и бабушка

Answer

Selected records

hide

Віктор Безверхній

Сицинский Ю.Й. Археологическая карта Подольской губернии

Ворошиловка, м. при Буге. Въ 1895 г. найдено 76 серебр. монетъ польскихъ, шведскихъ и западно-европейскихъ ХVІ в.

Сутиски, c. при Буге. Въ 1863 г., въ усадьбе крестьянина Дидака найденъ монетный кладъ изъ серебр. монетъ, совершенно истертыхъ, весомъ въ общемъ до 12 фунтовъ.
Вблизи села, по дороге въ м. Ворошиловку, на крестьянскихъ поляхъ, на левой стороне Буга, довольно высокій курганъ, a противъ него, на правой стороне реки, - два кургана.

Віктор Безверхній

Воршиловка, м., (принадлеж . гр. И. и Э Красицким). Дворов 563. Жителей 5.582 д. об. п. Состоит в 1 стане, 4 урядн. уч., 1 уч. мирового посредника, 2 уч. судеб.-мирового округа и 5 уч. судебнаго следователя. Разстояніе от уезднаго города – 26 вер. и местонахожденія волостного правленія – 12 вер.; ближайшая почтовая станція (куда адресуется кореспонденція)- ст. Гнивань (8 вер.), ближайшая земская станція – с. Сутиски (6 -вер.), ближайшая железнодорожная станція – ,,Гнивань‘‘ (8 вер.)

В означенном местечке находятся: 2 првославныя церкови; 1 р.катол. костел, 2 еврейскія молитв. школы; министерское одноклассное сельское училище, мещанское управленіе, урядническій пункт; аптека, аптечный склад; 3 зезжих дома. Базары – по воскресеньям, через каждыя две недели.

(Вибрано з видання ,,Населенныя места Подольской губерніи’’ А. Крылов 1905 р., орфографія оригіналу).

Віктор Безверхній Перше відоме письмове джерело, де згадується назва села, датується 1552 р. У документі йде мова про поділ сіл і містечок на Тиврівщині між польськими та українськими панами, в якому вказано, що родині Семашків дісталися села: Ворошилівка, Маянів, Шершні, Іванківці.[1]
Назва, за переказами, походить від прізвищ козаків Вороша і Шила, які зі своїми загонами оберігали ці місцини від нападів татар і турків. Втім, поселення на місці теперішньої Ворошилівки виникло значно раніше.[2] Воно утворилося при впадінні річки Барана до Південного Бугу.[3] *(Копія з VK - Ворошилівка The Best)

Віктор Безверхній Після Руїни, турецького ярма і повернення у 1699 р. знову до польської корони, Ворошилівка перебуває у власності спадкоємців Семашків — Комаровських (Комарів), Житинських, Красносельських, Баковських, Галинських, Красицьких.[11] Частина кріпаків (414 чол.) належить Потоцьким.[12]
У 1750 р. в селі було 1050 мешканців.[13] З ліквідуванням у 1797 р. Брацлавського намісництва і переходом в управління Російської імперії магнатське і шляхетське землеволодіння залишилося без змін. Станом на 1 січня 1869 р. Ворошилівка є центром однойменної волості у складі Вінницького повіту. До Ворошилівської волості у той час також належать села — Сутиски, Витава, Рижавка, Маянів, Могилівка.[14]
У Ворошилівці розвивається гончарство, від 1823 р. діє знана навколо суконна фабрика, з 1845 р. — винокурня, насаджуються плантації винограду.[15] Населення головним чином займається рільництвом, рибальством у Бугу, ремісництвом — чоботарством, теслярством, столярством, кравцюванням.[16]
Водночас, селяни продовжували потерпати від панського свавілля. Так, ворошилівська поміщиця примушувала селян сусіднього села Борскова виконувати різні повинності поверх чиншевої плати. Чоловіки працювали один день на тиждень на млині чи на винокурному заводі, жінки — в полі або у дворі. Поміщиця брала плату за кожне фруктове дерево, кущ коноплі.[17] Це призводило до непокори. З'ясовано факт, що у 1831 р. народний месник У. Кармалюк агітував на ярмарку у Ворошилівці.[18] В Державному архіві Вінницької області зберігаються справи про спротив ворошилівських селян поміщикам — Каролині Галинській (за 1851 р.) та Євстафію Красицькому (за 1861 р.)[19] *(Копія з VK)*