Микола Заярний

Історія нашого села:

'Жовте - село, центр сільської Ради. Розташовано на березі ріки Жовтою, в 18 км. на північний захід від районного центру і в 3 км. від залізничної станції Зелена на лінії Користівка - П'ятихатки. Село перетинає автодорога Київ - Дніпропетровськ. Дворів - 1300. Населення - 3415 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Зелене і Новоалександровка.

На території Жовтого розміщені центральні садиби колгоспів ім. Ульянова і «Перемоги», за якими закріплено 13 000 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 11 661 га орних земель. Головний виробничий напрям господарств - вирощування зерна, розвинені м'ясомолочне тваринництво, свиноводство і вівчарство.
За досягнення в праці 166 передовиків нагороджено орденами і медалями СРСР, в т.ч. орденом Леніна - секретар парторганізації колгоспу ім. Ульянова Н. П. Страшко, бригадир тракторної бригади колгоспу «Перемога» Ф. І. Бігун, колишня колгоспниця цього ж колгоспу, нині пенсіонерка М. І. Береза, орденом Жовтневої Революції - голова колгоспу ім. Ульянова Н. П. Сторожко, бригадир тракторної бригади колгоспу ім. Ульянова Ст. І. Лисяк.
У селі є середня, восьмилітня і три початкові школи, в яких 50 вчителів навчають 581 школяра. Тут працює заслужена вчителька УРСР Н. Е. Плужник. Діють три бібліотеки, в книжковому фонді яких налічується більше 25 тис. екземплярів, будинку культури, два клуби на 750 місць, лікарню на 50 ліжок. Населення обслуговують три лікарі і 23 фахівці з середньою медичною освітою. Є шість дитячих ясел і садів на 150 місць, універмаг, швейну майстерню. За 1966-1975 рр. тут побудоване 163 нових житлових удома площею 1065 кв. метрів.
Три партійні організації села об'єднують 110 комуністів, чотири комсомольські - 170 членів ВЛКСМ. Партійний осередок створений в 1921, комсомольська - в 1920 році.
Село виникло в першій половині XVII ст., коли відставні старшини Війська Запорізького з сім'ями і батраками заснували тут хутори. 19 квітня - 6 травня 1648 року на території, де нині розташоване Жовте, відбулася битва козаків, очолюваних Богданом Хмельницьким, з авангардом польсько-шляхетського війська.(Не правда Княжі байраки це територія сіл Жовтоолександрівка або Попельнасте)
Радянська влада встановлена в селі на початку січня 1918 року.
У травні 1918 року, в період окупації села кайзерськими військами, тут був створений більшовицький підпільний осередок у складі 18 чоловік на чолі з Д. Д. Іваненко. Для боротьби з австро-германскими окупантами був організований партизанський загін, очолюваний Р. Ст. Потаповим.

У 1919 році в селі створили комуну «Зірка свободі».

У роки Великої Вітчизняної війни на території сів Жовтого і Зеленого діяла підпільна антифашистська група під керівництвом А. І. Лебедя. У неї входили 10 комуністів і два комсомольці. З цією групою підтримувала зв'язок інша патріотична група, у складі якої були М. М. Константіненко, А. Ю. Черниш, І. І. Потоцкий, Л. О. Бутенко, пресувальник Дніпровського металургійного заводу ім. Ф. Е. Дзержінського І. В. Лисяк та інші - всього 20 чоловік. Літом 1942 року майже всі активні члени групи були арештовані і страчені. За роки окупації німецько-фашистські загарбники розстріляли або відправили до концтаборів 50 жителів Жовтого, 237 хлопців і дівчат насильно відвезли на каторжні роботи до Німеччини.

На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з гітлерівськими загарбниками близько 1000 жителів Жовтого, з них 335 чоловік загинули, 87 - нагороджені орденами і медалями.

На площі в центрі села споруджений пам'ятник В. І. Леніну. Є пам'ятник радянським воїнам, загиблим в роки громадянської війни, і воїнам, полеглим смертю хоробрих при звільненні Жовтого від німецько-фашистських загарбників.

На території Жовтого в 1881 році досліджений скіфський курган (IV ст. до н. е.).

Уродженцями сіла Жовтого є художник В. А. Колесник і літературознавець, доктор філологічних наук Ст. Л. Мікитась.


'Історія міст і сіл Української РСР', Том 'Дніпропетровська область'