село Жупаны

облцентр Львов

Рейтинговые населенные пункты района

См. дальше...

Анонимно

Подписка на обновление страницы

Добавьте и настройте оповещения на свой e-mail

E-mail: выберите:

Перейти

Выбранные фото

30 марта
2018

кто-то
спрашивал

46.211.108.247
Заблокировать Ip
Експоната елементів

Ответить
14 сентября
2018

кто-то
спрашивал

213.109.232.5
Заблокировать Ip
Доброго дня,я допомагаю одній жінці з США розшукати своїх родичів,якщо хтось зможе зі мною звязатися-зателефонуйте на номер 067 2998716,розшукуємо сімю Василя Андрійчина,Дякую

Ответить

Избранные записи

скрыть

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш Якщо ви потрібні людині, вона зустрінеться з вами за хвилину до космічного польоту. Якщо не потрібні, - не знайде часу, навіть якщо помирає від нудьги

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/14dh...

Василь Кубаш Дата закінчення Другої світової війни залежить від того, про який регіон говоримо:
* 8 травня 1945 року — завершення війни в Європі (День перемоги над нацистською Німеччиною).
* 2 вересня 1945 року — офіційне завершення війни у світі (після капітуляції Японії).
Тобто глобальною датою закінчення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/18...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/1F...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1B...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1C...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/17...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1B...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш Ватикан — лише 0,44 км²
США — 9 826 675 км²
Найсильніша країна світу проти найменшої країни світу. Здавалося б, результат очевидний, але…

Вчора Папа Лев XIV зробив заяву, яка приголомшила не лише Америку, а й увесь світ.

Він публічно заперечив позицію Трампа, який, схоже, очікував, що Католицька церква і Ватикан діятимуть відповідно до його бачення — навіть тоді, коли це суперечить елементарному здоровому глузду.

У відповідь на критику Папа чітко дав зрозуміти: він не боїться політичного тиску і не збирається мовчати. Його позиція однозначна — виступати проти війни.

«Я не думаю, що послання Євангелія має використовуватися для зловживань так, як це роблять деякі люди… Я продовжуватиму голосно виступати проти війни, прагнучи зміцнювати мир, сприяти діалогу та багатостороннім відносинам між державами для пошуку справедливих рішень проблем», — сказав Папа.

І знаєте, Папу підтримало дуже багато людей і політиків, навіть у самій Америці.

І це викликає повагу. Адже вже давно не було Папи, який так відкрито і без страху називає речі своїми іменами.

Ще раніше він відкрито підтримав Україну і чітко сказав, що Росія є агресором.

І зараз він говорить, що беззастережне вбивство мирних людей — це злочин.

У світі, де багато лідерів уникають незручної правди, особливо якщо вона не подобається таким як Трамп, Папа обрав інший шлях — шлях принципів, свободи та миру.

І знаєте, мені подобається цей Папа. Відкритий, щирий, не боїться говорити правду.

Тому сьогодні хочеться подякувати йому і сказати: «Ми з Вами», «Ми за мир». Дякуємо за вашу позицію.

Взято від: ЦЕ МОЯ УКРАЇНА

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1D...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1Fbx...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1E...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1DnW...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1Db3...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/r/17...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1C...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1a...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1A...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1B3F...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/18...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/r/1D...

Василь Кубаш Тема: Великдень
https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1B...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/17vx...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/17MN...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1i...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1LFN...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1CAa...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1CEA...

Василь Кубаш https://news.telegraf.com.ua/ukr/ob...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1A...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/1J...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1E...

Василь Кубаш Українці зробили дуже вагомий внесок у світову культуру, науку й мистецтво — часто навіть більший, ніж здається на перший погляд. Ось зрозумілий огляд за основними сферами.

Вклад українців у світову культуру і науку

Наука і техніка

Українські вчені стояли за багатьма відкриттями світового рівня:
• Ігор Сікорський — створив перші успішні вертольоти у США, засновник сучасного вертольотобудування
• Сергій Корольов — головний конструктор космічної програми СРСР, запуск першого супутника і польоту людини в космос
• Володимир Вернадський — засновник геохімії та вчення про біосферу
• Ілля Мечников — лауреат Нобелівської премії, відкрив явище фагоцитозу
• Євген Патон — розвинув електрозварювання, що використовується в усьому світі

Українці зробили внесок у авіацію, космос, медицину, хімію та інженерію.

Література

Українська література має потужний вплив і глибоку гуманістичну традицію:
• Тарас Шевченко — символ української культури, його твори перекладені десятками мов
• Іван Франко — письменник, філософ, учений
• Леся Українка — одна з найвизначніших поетес Європи
• Микола Гоголь — класик світової літератури (писав російською, але українського походження)

Українська література підняла теми свободи, гідності та боротьби за ідентичність.

Мистецтво

Українці залишили слід у світовому мистецтві:
• Казимир Малевич — засновник супрематизму («Чорний квадрат»)
• Марія Примаченко — всесвітньо відома художниця наївного мистецтва
• Олександр Довженко — класик світового кіно
• Сергій Параджанов — режисер, що вплинув на світовий артхаус

Музика

Українська музика також має світове значення:
• Микола Лисенко — засновник української класичної музики
• Соломія Крушельницька — одна з найвидатніших оперних співачок світу
• Мирослав Скорик — сучасний композитор світового рівня

Загальний вплив на світ
• Українська культура зберегла європейські традиції свободи і демократії
• Українці зробили внесок у розвиток світової науки, техніки, мистецтва
• Багато діячів працювали за кордоном, але несли українське походження у світ
Україна — це не лише частина Європи географічно, а й важливий центр формування світової культури, науки та мистецтва. Її внесок — це поєднання інтелекту, творчості та боротьби за свободу.

Василь Кубаш Восьминоги — генії океану, які вміють те, що майже ніхто не вміє.

Якби в океані проводили конкурс на інтелект, восьминоги майже напевно зайняли б перше місце. Ці дивовижні створіння — справжні майстри виживання, маскування та розв’язання задач.

Три серця і блакитна кров
У восьминога три серця: два перекачують кров через зябра, а одне — по всьому тілу. Їхня кров блакитна через речовину гемоціанін, яка допомагає переносити кисень у холодній воді з низьким вмістом кисню.

Дивовижний мозок
У восьминогів близько **500 мільйонів нейронів— майже як у собаки. Але найцікавіше те, що велика частина цих нейронів знаходиться не в голові, а в щупальцях**. Можна сказати, що кожне щупальце частково «думає» самостійно.

Майстри втечі
Восьминоги можуть відкривати банки, відкручувати кришки, пролазити через дуже маленькі отвори і навіть тікати з акваріумів. Якщо отвір достатньо великий для їхнього дзьоба — вони зможуть пролізти через нього повністю.

Королі маскування
Восьминоги можуть змінювати колір, візерунок і навіть текстуру шкіриза частки секунди. Вони можуть виглядати як камінь, корал або водорості. Деякі види навіть імітують інших морських тварин — наприклад морських змій або камбалу.

Люблять гратися і розв’язувати задачі
У лабораторіях восьминоги швидко навчаються проходити лабіринти, відкривати контейнери з їжею та запам’ятовувати рішення. Вони можуть розрізняти форми і навіть впізнавати людей.

Коротке, але дивовижне життя**
Незважаючи на свій інтелект, більшість восьминогів живе лише 1–2 роки.Після розмноження самка охороняє яйця і часто перестає їсти, поки не вилупляться малюк
Іноді здається, що восьминоги — це маленькі інопланетяни океан,які випадково опинилися на нашій планеті.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш Медальний залік Паралімпіади-2026 після сьомого дня змагань
Китай — 14 "золото" + 11 "срібло" + 13 "бронза" = 38 медалей
США — 10 + 5 + 5 = 20.
Австрія — 7 + 2 + 4 = 13.
Італія — 6 + 7 + 1 = 14.
Франція — 4 + 4 + 3 = 11.
Україна — 3 + 7 + 7 = 17.
Канада — 3 + 3 + 7 = 13.
Швеція — 3 + 0 + 3 = 6.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1GbX...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш Медальний залік Паралімпіади-2026 після трьох днів

1. Китай — 8 "золото" + 5 "срібло" + 4 "бронза" = 17 медалей
2. Україна — 3+2+5 = 10
3. Австрія — 3+1+0 = 4
4. Італія — 2+2+1 = 5
5. Швейцарія — 2+0+1 = 3
6. США — 1+4+2 = 7
7. Канада — 1+3+3 = 7
8. Франція — 1+3+1 = 5
9. Німеччина — 1+1+5 = 7
10-12. Іспанія — 1+1+0 = 2
10-12. Нідерланди — 1+1+0 = 2
10-12. Норвегія — 1+1+0 = 2

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1E...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1R...

Василь Кубаш ПРЕЗИДЕНТ ЧЕХІЇ ВИЙШОВ НА ПРОБІЖКУ ЗА УКРАЇНУ - ПЕТР ПАВЕЛ ПІДТРИМАВ БЛАГОДІЙНИЙ ПРОЄКТ RUN4UKR

Президент Чехії Petr Pavel взяв участь у благодійному забігу RUN4UKR, який організували на підтримку України.

Разом із працівниками Празького Граду він вийшов на ранкову пробіжку, щоб привернути увагу до допомоги українцям та підтримати благодійний проєкт.

За словами президента, це була символічна акція солідарності:

«Сьогодні ми з колегами встали раніше і нашою регулярною пробіжкою підтримали людей в Україні. До благодійного забігу RUN4UKR може приєднатися кожен».

Про це чеський лідер написав у своїх соціальних мережах.

Що це за проєкт

RUN4UKR - це благодійна ініціатива у Чехії, під час якої люди можуть долучатися до забігів або символічних дистанцій, щоб збирати кошти та привертати увагу до допомоги Україні.

Такі акції проходять у різних містах і часто приурочені до подій підтримки України.

Сам Petr Pavel давно відомий своєю проукраїнською позицією. Він неодноразово виступав за військову та гуманітарну допомогу Україні та закликав Захід продовжувати підтримку.

У мережі відео з цієї пробіжки швидко поширюється - люди активно коментують, що для президента це дуже незвичний, але сильний жест підтримки.

Напишіть свою думку.
Як ви ставитеся до того, що президент країни особисто бере участь у таких акціях підтримки України?

Василь Кубаш Софія Федина
Я нікому не дам переписати історію.

▪️ 18 лютого 2022 року Володимир Зеленський заявив: «Ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, ми не зможемо будувати дороги». За шість днів до повномасштабного вторгнення.

▪️ З серпня 2021 року до лютого 2022 року українське керівництво отримало 52 попередження про загрозу московського вторгнення.

▪️ У жовтні 2021 року найвище політичне керівництво США дізналося про плани путіна напасти на Україну. Спочатку були спроби переговорів із кремлем. Коли це не дало результату – інформацію передали Зеленському.

▪️ Замість Указу про мобілізацію — інформацію назвали “спекулятивною”, бо московська армія нібито вже не раз вдавалася до подібних “хитрощів”.

▪️ 12.01.22 директор ЦРУ Вільям Бернс відвідав Україну та надав детальні розвіддані щодо планів вторгнення – із маршрутами та технікою.
Вперше були названі напрямки: Чонгар, Чорнобиль, Гостомель.

▪️ Ми місяцями перед вторгненням вимагали збільшення фінансування ЗСУ.
У відповідь – “провокатори” і “панікери”.

▪️ На початку лютого Зеленський заявив, що велика кількість візитів іноземних високопосадовців свідчить: усе стабільно і мирно.
Хоча ці візити, переговори і військова допомога якраз і говорили, що ми на межі катастрофи.

▪️ 6 лютого Reuters повідомляє: московська федерація зібрала 70% військ, необхідних для вторгнення.
На сайті Офісу Президента – публікації про е-підтримку.

▪️ На початку лютого The Washington Post пише: путін може спрямувати війська на Київ, можливі 50 тисяч загиблих цивільних.
Міністр оборони Олексій Рєзніков заявляє, що ймовірність значної ескалації низька.

▪️ Генерал США Марк Міллі прогнозує: у разі штурму Києва московити втратять 4 тисячі вбитими, українські сили – до 15 тисяч.
Монобільшість не голосує за включення до порядку денного законопроєктів про забезпечення армії та фінансування тероборони.

▪️ Увечері 6 лютого з’являються супутникові знімки московських військ біля кордону з Білоруссю.

Тими днями у парламенті мені роблять зауваження за виступ англійською мовою, звернений до парламентарів світу.

▪️ Поки я публікувала вишколи на Марусиному полігоні – влада займалася переслідуваннями Петро Порошенко. Жодних планів підготовки, жодних планів евакуації.

▪️ Ми вимагали створення антикризового штабу.
Зеленський призначав “День єдності” і закликав виходити з прапорами, щоб показати, що “ми нікого не провокуємо”.
Хоча потрібно було вводити воєнний стан, ухвалювати закон про зброю для цивільних, розгортати тероборону і повноцінно забезпечувати армію.

▪️ 11.02.22 спецслужби США заявили: напад може статися 16 лютого. Через тиждень міністр оборони Рєзніков знову говорить про “невисоку ймовірність ескалації”.

▪️ 22.02.22 США офіційно передають Києву дані: вторгнення – “найближчим часом”. Того ж дня Зеленський записує відео: «Причин для безсонної ночі немає».

▪️ 23 лютого Європейська Солідарність вимагає негайно запровадити воєнний стан, передати кошти на армію, забезпечити територіальну оборону. Запроваджують лише надзвичайний стан, який не відповідав ризикам.

Зеленський казав, що потреби у воєнному стані немає.

Після завершення сесії, вже вночі 23 лютого з Яною Зінкевич пішли на шостий поверх готелю «Київ» збирати тактичні аптечки.

Госпітальєри Яни були одні з небагатьох, хто реально був готовий.

А на ранок почалася велика війна, до якої держава точно не була готова.

Ми вистояли не завдяки заспокійливим заявам.
Ми вистояли завдяки героїчному чину людей, які поклали свої життя за нашу свободу.

Ми вистояли, бо в українцях прокинулася кров лицарів княжої доби, козаків, героїв Армії УНР і УПА. Неймовірному волонтерському руху.

Але не завдяки українській владі. І ми маємо це дуже добре запам’ятати. І не дозволяти переписувати історію.

Василь Кубаш ПАРАЗИТИ НЕНАВИДЯТЬ ЦІ 26 ПРОДУКТІВ

• Часник – Містить аліцин та ахоєн, сполуки, які природним чином знищують паразитів та інші патогени.
• Гарбузове насіння – Містить кукурбітацин, сполуку, яка паралізує паразитів, заважаючи їм прикріплюватися до стінок кишечника.
• Ананас – Багатий на бромелаїн, потужний фермент, який руйнує оболонки паразитів і підтримує травлення.
• Насіння папаї – Містить карпаїн, алкалоїд, який продемонстрував антипаразитарну дію в дослідженнях на тваринах.
• Полин – Потужна антипаразитарна трава, що використовується століттями; особливо ефективна у поєднанні з гвоздикою та чорним горіхом.
• Лимон – Стимулює детоксикацію печінки та відтік жовчі, олужнюючи кишечник і роблячи його непридатним для життя паразитів.
• Імбир – Покращує травлення, зменшує запалення та допомагає створити вороже середовище для глистів.
• Каєнський перець – Підвищує температуру та покращує кровообіг, що подразнює паразитів і порушує їхнє середовище проживання.
• Сира морква – Багата на клітковину і достатньо груба, щоб фізично допомагати зішкрібати паразитів і біоплівки зі слизової оболонки кишечника.
• Сирий мед – Має природні антимікробні та протигрибкові властивості; допомагає пригнічувати ріст паразитів і підтримує імунну систему.
• Гвоздика – Багата на евгенол, який є смертельним для яєць і личинок паразитів — часто це відсутня ланка в програмах очищення.
• Оболонка чорного горіха – Класична антипаразитарна трава, яка допомагає виводити як дорослих паразитів, так і їхні яйця.
• Олія орегано – Наповнена карвакролом і тимолом, сполуками, які руйнують біоплівки паразитів і надмірне розмноження бактерій.
• Нім – Аюрведична антипаразитарна та протигрибкова трава, яка також підтримує детоксикацію та імунітет.
• Куркума – Стимулює вироблення жовчі та має протизапальну дію, що підтримує детоксикацію печінки під час очищення.
• Яблучний оцет – Підкислює кишечник і допомагає виводити паразитів, покращуючи травлення та роботу ферментів.
• Чебрець – Антимікробний, антипаразитарний засіб, особливо корисний для боротьби з кишковими паразитами.
• Кокосова олія – Містить лауринову та каприлову кислоти, які пошкоджують клітинні стінки паразитів та дріжджові біоплівки.
• Насіння фенхелю – Заспокоює травний тракт, м'яко виводить паразитів, зменшує газоутворення та здуття.
• Барбарис (Берберин) – Знищує найпростіших і патогенні бактерії в кишечнику, покращуючи баланс мікробіому та стійкість до паразитів.

• Насіння граната: Містить пуніцин, який є токсичним для стрічкових черв'яків. Дослідження показують, що екстракт кори та насіння граната може паралізувати певних паразитів, полегшуючи їх виведення з організму.
• Чорний кмин (Nigella Sativa): Відомий як "засіб від усіх хвороб". Олія або насіння чорного кмину мають сильну протипаразитарну дію, особливо проти найпростіших (наприклад, лямблій).
• Корінь алтея: Хоча він прямо не вбиває паразитів, він виробляє слиз, який заспокоює подразнені стінки кишечника і допомагає швидше виводити токсини та залишки життєдіяльності глистів.
• Гірчанка (Тирлич): Дуже гірка трава, яка стимулює вироблення шлункового соку та жовчі. Гіркоти створюють середовище, яке більшість паразитів просто не витримує.
• Цибуля: Як і часник, вона багата на сполуки сірки (аліцин), які пригнічують ріст мікроорганізмів та гельмінтів.
• Діатомова земля (харчова): Це природний порошок із залишків мікроскопічних водоростей. Вона діє механічно: її гострі краї (непомітні для людини) пошкоджують захисні оболонки комах та паразитів, спричиняючи їхнє зневоднення.

Як працює антипаразитарна дія в організмі?

Більшість цих продуктів працюють за трьома принципами:
1. Пряма токсичність: Сполуки (як-от алкалоїди в полину) отруюють дорослих особин.
2. Механічне пошкодження: Груба клітковина або насіння "зішкрібають" паразитів зі стінок.
3. Зміна середовища: Продукти змінюють pH або стимулюють виділення жовчі, що робить ШКТ "некомфортним" для перебування небажаних гостей.

На жаль не всі паразити можна знищити вживаючи вище вказані продукти, деякі краще вбивати ліками з аптеки під контролем лікаря після детальної діагностики.

Напишіть чи був корисним цей допис?
Автор
Katya Matalon

Василь Кубаш Тема: Олімпіада 26
Все ж таки українці матимуть золото Олімпіади 2026. Меттью та Бреді Ткачуки у складі збірної США разом зі смугасто-зірковою збірною вирвали перемогу в овертаймі у канадійців. До слова, в складі кленових листків також є українці - Макар та Парайко. Домінуючи протягом трьох періодів, канадійці проспали гол на початку додаткового часу. Тому, привітаймо українців з перемогою. Василь Зима

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш Людина, яка знала секрет «золотої осені» життя.

Чи замислювалися ви, чому одні люди у вісімдесят зберігають бадьорість, а інші здаються втомленими вже у шістдесят? Відповіді на ці питання все життя шукав патріарх української геронтології, людина неймовірної ерудиції та світлого розуму.

Олег Васильович Коркушко народився 19 лютого 1929 року у самому серці України — Києві. Саме тут він пройшов шлях від випускника медичного інституту до академіка, чиє ім'я знав увесь науковий світ. Протягом свого фундаментального життєвого шляху, що тривав до 1 січня 2024 року, він став автором понад 600 наукових праць та заклав підвалини сучасної науки про старіння.

Він не просто досліджував довголіття в теорії — він був живим втіленням своїх наукових поглядів. Колеги згадують, як у поважному віці він продовжував працювати з енергією, якій могли б заздрити молоді лікарі. На міжнародних конференціях іноземні фахівці затамовували подих, слухаючи його доповіді про функціональний вік. Коли професора запитували, у чому секрет його власної бадьорості, він усміхався і казав, що мозок, який щодня розв’язує складні завдання, дає команду всьому організму не старіти.

Він часто повторював: «Старість — це не хвороба, а особливий стан організму, яким можна і треба навчитися керувати». Академік вірив, що якість нашого життя залежить від того, як ми вміємо протистояти стресам і наскільки бережемо свої внутрішні біоритми. Іншим його відомим висловом було: «Ми не можемо додати років до життя, але в наших силах додати життя до років».

За десятиліття праці Олег Васильович обґрунтував методики, що дозволяють розрізнити природні вікові зміни від патологічних. Він тричі ставав лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, отримав звання Заслуженого діяча науки і техніки та став академіком НАМНУ. Він присвятив себе тому, щоб кожна людина похилого віку мала право не на «доживання», а на активне, гідне та повноцінне існування.

Сьогодні, 19 лютого, виповнюється 97 років від дня народження Олега Васильовича Коркушка. Його ім'я назавжди вписане в історію української медицини як приклад незламного інтелекту та служіння людству. Спадщина, яку він залишив, — це не просто книги, а тисячі життів, що стали довшими та щасливішими завдяки його праці. Визначна особистість, масштаб якої ми продовжуємо усвідомлювати.

#fblifestyle #fblifestylechallenge

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/177i...

Василь Кубаш Голлівуд підтримав Україну. І це — гучніше, ніж здається.
Американський актор, режисер і продюсер Бен Стіллер — зірка фільмів «Ніч у музеї», «Зразковий самець», «Знайомство з батьками» — публічно підтримав українського скелетоніста Владислава Гераскевича.
На своїй сторінці в X (колишній Twitter), де за Стіллером стежать мільйони людей, він зробив репост допису українського спортсмена і написав коротко, але дуже промовисто:
> «Such great respect for this man»
(«Така велика повага до цієї людини»)
І це — не просто слова.
Владислав Гераскевич — перший в історії України скелетоніст, який виступав на Олімпійських іграх.
Він неодноразово публічно нагадував світові про війну в Україні.
На міжнародних стартах він використовує свою платформу, щоб говорити про загиблих українських спортсменів і про те, що спорт не може існувати поза реальністю.
Його позиція — принципова.
Його голос — сміливий.
І тепер його підтримує Голлівуд.
Важливо розуміти: Бен Стіллер — не випадкова людина у темі України. У 2022 році він відвідав Україну як посол доброї волі ООН у справах біженців, зустрічався з українцями, які постраждали від війни, і навіть мав зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським. Тоді він прямо сказав: «Те, що відбувається в Україні, — це трагедія для всього світу».
І сьогодні він знову демонструє солідарність — уже через підтримку українського спортсмена.
У час, коли памʼять про війну намагаються «винести за дужки» спортивних арен, такі сигнали мають значення. Бо спорт — це не лише про секунди й медалі. Це про цінності.
Світ дивиться.
Світ чує.
І світ поважає тих, хто не мовчить.
Підтримка України — це не тренд. Це позиція.
І вона звучить дедалі гучніше.
Взято зі сторінки - Kenguru.UA.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1C...

Василь Кубаш 7 лютого 1963 року в м.Сент-Пол, Міннесота (США) народилася ГАЙДЕМАРІ СТЕФАНИШИН-ПАЙПЕР — одна з найуспішніших та найвідоміших в Україні американських астронавток українського походження, нагадує Diaspora.ua. Восьма жінка в світі, яка вийшла у відкритий космос. Вона здійснила дві космічні місії у 2002 та 2008 рр., під час яких п'ять разів виходила у відкритий космос, загальний час - 33 години 42 хв.

Батько Гайді народився у селі Якимів на Львівщині, а мати - у Німеччині, де вони і зустрілися в роки Другої світової війни (батько Гайді опинився там на примусових роботах), а звідти емігрували до США. І хоча Гайді прожила все своє життя у США, вона досить добре володіє українською мовою, адже змалку ходила до української суботньої школи, навчалася українським народним танцям й була пластункою.

Згодом, беручи шлюб, вона залишила українське прізвище, а чоловікове поставила на друге місце – Стефанишин-Пайпер. Пізніше в інтерв'ю "Голосу Америки" вона пояснить це так: "Коли я виходила заміж, а це було у юному віці одразу після коледжу, я все ще залишалася у тісних зв’язках з українською громадою. Мій батько родом з України. Наша родина дотримувалася багатьох українських традицій. Ми ходили до української церкви. Я ходила в суботню українську школу... Належала до Пласту. Українська культура тоді була невід’ємною частиною мене". Свого сина Гайді назвала на честь батька - Михайлом.

Після школи Гайді навчалася у Массачусетському технологічному інституті. У червні 1985 р. почала службу у ВМС США, де пройшла підготовку у Вишкільному центрі рятувальних та підводних операцій ВМС у Флориді і займалася підводним ремонтом океанських лайнерів. Зрозумівши, що ця робота подібна до завдань астронавтів у Космосі, Гайдемарі, яка змалку мріяла літати, вирішила працювати у NASA, куди її прийняли в 1996 році.

27 лютого 2002 року її обрали спеціалістом місії STS-115, старт якої було заплановано на весну 2003. Проте через катастрофу шатлу «Колумбія» старт цієї місії кілька разів відкладався.
Зрештою, через 10 років після зарахування до NASA, 9-21 вересня 2006 року на кораблі "Атлантіс" вона здійснила свій перший політ тривалістю 11 днів, під час якого відповідала за встановлення сонячних батарей. Через два 2 роки, її космічна місія на шатлі "Ендевор" тривала вже 2 тижні (15-30 листопада 2008 року). На питання, про найкращий день у Космосі, Гайдемарі сказала: "Найкращим днем у своїй кар’єрі астронавта я вважаю… кожен день, який я провела у космосі. Адже це просто фантастичне місце".

Навіть діставшись до зірок (у прямому та переносному сенсах), Гайдемарі залишається відкритою та простою у спілкуванні людиною, не забуває про своє українське коріння і при нагоді спілкується з українською громадою. Так, перебуваючи в центрі НАСА у Кремнієвій долині в період між своїми польотами в Космос, вона неочікувано для української громади завітала в Український дім греко-католицької громади у Сан Хосе. "Без якогось там запрошення, та ми і не знали що вона перебувала тут, як би і знали, то ні у кого не було контактів-телефонів до неї, - розповів про цю незвичайну подію її учасник Ігор Москаль у коментарях на фейсбук-сторінці Diaspora.ua кілька років тому. - А вона по своїй ініціативі знайшла нашу адресу і приїхала... Просто поспілкуватися з українцями. Одна, без охорони і супроводжуючих. Без якихось претензій та зверхності... Спілкувалася залюбки з усіма присутніми, фотографувалася... Спілкувалася дуже хорошою українською!"

Так само тепло згадують про зустріч з нею і в Україні. Вперше Гайдемарі побувала на батьківщині свого батька на Львівщині та зустрілася з ріднею на початку 2007 р. Наприкінці січня вона відвідала села Якимів та Новий Яричів, де народився її батько та живуть її двоюрідні брати і сестри. 1 лютого 2007 року відбулася зустріч Гайдемарі Стефантшин-Пайпер із Президентом України Віктором Ющенком, який нагородив її Орденом княгині Ольги III ступеню - "за мужність і відвагу, виявлені в освоєнні космічного простору, зміцнення дружби між українським та американським народами". У тому ж році вона стала лауреаткою Всеукраїнської премії "Жінка ІІІ тисячоліття" в номінації "Знакова постать".

Під час цього приїзду до України вона завоювала симпатію всього українського народу своїм знанням української мови та приязним ставленням до звичайних українців. У неї, за її словами, також залишилися "дуже приємні і теплі враження від України" і вона висловила бажання "бувати там частіше".

Приїхати вдруге до України їй вдалося в жовтні 2019 року на запрошення Посольства США в Україні. Гайдемарі виступила з серією лекцій в рамках Всесвітнього тижня Космосу у навчальних закладах Харкова, Києва, Житомира та Львова. І в кожному з міст це стало справжньою подією - виявлилося чимало охочих прийти на зустріч з Гайдемарі.
"Мені дуже подобається приїздити до України. Я давно тут не була, але повертатися в Україну — це завжди щось особливе, бо звідси родом мій батько, - сказала Гайдемарі в інтерв'ю "Громадському". - Я рада, що можу відвідати ці місця і просто бути тут".

Ось така вона - американська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка двічі підкорила Космос.

Василь Кубаш Німецький психолог пояснив, чому українці є однією з наймудріших і найрозумніших націй сучасності. Його слова змусили замовкнути всю аудиторію.

На конференції в Берліні він виступив із промовою, яка відразу привернула увагу науковців та експертів. І промовив фразу, від якої зал завмер:

«Ви — одна з найрозумніших націй, яку мені доводилося досліджувати. І зараз я поясню чому».

Приміщення охопила абсолютна тиша. Бо його вислови не стосувалися формальних критеріїв, як-от кількість дипломів чи середній рівень IQ. Він говорив про значно глибший прояв розуму — інтелект виживання, здатність орієнтуватися в хаосі й витворювати порядок там, де його, здавалося б, немає.

Він пояснив:

– Українці навчилися жити у світі постійної непевності та хаосу, й знаходити в ньому структуру та смисл.

– Ваша здатність до адаптації перевершує більшість інших народів, з якими я мав справу.

Далі психолог навів п’ять ключових аспектів, які особливо вразили аудиторію:

1. Українці розв’язують проблеми нестандартними шляхами там, де німці намагаються дотримуватися алгоритмів і інструкцій.

2. Ви здатні діяти навіть за умов обмежених ресурсів, створюючи результати там, де здавалося б нічого неможливо.

3. Ваш мозок звик функціонувати в режимі багатозадачності навіть в екстремальних та стресових умовах.

4. Ви вмієте підтримувати емоційну рівновагу там, де інші психологічно ламаються.

5. Ваша креативність виникає не з комфорту чи надлишку, а з необхідності, з уміння трансформувати потреби на рішення.

«Німці будують довгострокові плани на роки вперед, — продовжив він. — Українці ж змушені планувати на години, іноді — на хвилини. І все одно вони виживають».

Однак найбільш глибоким був його висновок:

«Справжній розум не полягає в знанні всього наперед. Інтелект проявляється у здатності миттєво знаходити вихід тоді, коли події виходять за рамки очікуваного, коли всі алгоритми не працюють».

Після цих слів аудиторія вибухнула оваціями. Люди піднялися й аплодували стоячи, відчуваючи, що почули щось фундаментальне.

Справжня мудрість проявляється не у знанні всіх відповідей, а у здатності створювати сенс там, де, здавалося б, панує хаос.

Василь Кубаш МАЙБУТНЄ ВЖЕ ТУТ: Японські вчені «відредагували» синдром Дауна
Те, що раніше вважалося неможливим в архітектурі людського життя, сьогодні стає науковим фактом. Дослідники з Університету Мі (Японія) зробили крок, який може змінити медицину назавжди.

Що саме сталося?
Вперше в історії за допомогою генетичних «ножиць» CRISPR-Cas9 вчені змогли видалити зайву 21-шу хромосому просто в живих людських клітинах.
Чому це неймовірно?

Точність ювеліра: Система розпізнала саме «третю зайву» копію, не зачепивши здорову пару.

Перезавантаження: Після видалення зайвого «баласту» клітини почали поводитися як здорові — відновився обмін речовин та нормальний ріст.

Нова надія: Хоча це поки що лабораторні дослідження, ми стали на крок ближче до розуміння того, як лікувати генетичні порушення на ранніх етапах.
Японія вкотре доводить: кордони існують лише в нашій уяві. Це справжній прорив у «проєктуванні» здоров'я майбутніх поколінь.

Василь Кубаш Чекаючи нового похолодання згадаємо про найлютіші зими в історії України ❄️

Україна не раз переживала зими, які випробовували людей на витривалість і єдність. Деякі з них назавжди залишилися в історії як справжні стихійні лиха.

Зима 1928–1929 років — “Великий мороз”

Найсуворіша зима ХХ століття.

На Лівобережжі фіксували −40…−42 °C,

Морози почалися ще в жовтні 1928-го і тривали до квітня 1929-го

Морози сягали -35...-40°C, через що масово вимерзали сади та озимина, а річки промерзли до самого дна.

Навіть став Дніпро, у портах скувало льодом навіть Азовське та Чорне моря. Крига в Одесі була настільки міцною, що витримувала вантажівки, а сніговий покрив у Криму сягав висоти людського зросту

Транспорт зупинявся, гинула худоба, люди грілися всім, що горіло.

Через масивні снігові замети та обледеніння залізничне сполучення між великими містами переривалося на тижні. Навіть потужні на той час паровози не могли пробити замерзлі пласти снігу.

Цікаво, що саме після цієї зими в радянській Україні почали активно переглядати норми будівництва та теплоізоляції будівель, оскільки стара інфраструктура виявилася абсолютно безпорадною перед таким екстремумом.

Зима 1941–1942 років — зима Другої світової війни

Ця зима увійшла в історію як «Генерал Мороз», що став вирішальним, але надзвичайно жорстоким фактором Другої світової війни. Для цивільного населення радянської України та солдатів на фронті вона перетворилася на справжнє пекло.

Температури почали стрімко падати ще в листопаді.

У грудні та січні стовпчики термометрів стабільно трималися на позначках −30…−35 °C, а в окремі ночі було ще холодніше.

Техніка не витримувала таких температур — мастило замерзало, метал ставав крихким, а завести двигуни без багаття під ними було неможливо.

Брак пального, одягу й їжі зробив холод не менш небезпечним, ніж бойові дії. Цю зиму згадують як одну з найтрагічніших.

Через зруйновані оселі та відсутність опалення люди були змушені спалювати меблі, книги та паркани, щоб вижити. Величезна кількість людей, особливо в окупованих містах (Харків, Київ), гинула не від куль, а від холоду та голоду. Саме в цю зиму Харків пережив один із найстрашніших періодів голоду та холоду,населенняскоротилося в рази.Ця зима продемонструвала, що холод може бути такою ж нищівною зброєю, як і артилерія.

Зима 1953–1954 років запам'яталася українцям як час надзвичайних снігопадів, які паралізували звичний хід життя та встановили численні рекорди по висоті снігового покриву.

Зима 1953–1954 років запам’яталася неймовірною тривалістю. Сніговий покрив тримався понад 100 днів, а товщина криги на Дніпрі дозволяла пересуватися навіть важкій техніці

Замети висотою в кілька метрів повністю блокували транспортне сполучення. Подекуди люди були змушені викопувати тунелі, щоб вийти зі своїх домівок.

Залізничний та автомобільний рух було зупинено на тижні. Для розчищення колій залучали військову техніку та сотні людей.

Рекордні сніги супроводжувалися сильними морозами до −30 °C, що ускладнювало роботи з відновлення інфраструктури та створювало загрозу для здоров'я людей.

Багато віддалених населених пунктів залишалися відрізаними від світу протягом тривалого часу, що вимагало організації спеціальних операцій з доставки продовольства та медикаментів.

Ця зима стала яскравим прикладом того, як природа може випробовувати на міцність інфраструктуру та згуртованість суспільства

Зима 1969–1970 років — зима крижаного панцира

Ця зима була не стільки морозною, скільки надзвичайно сніжною та вологою.

Постійні перепади температур від відлиги до різкого морозу створили товстий шар ожеледі.

Дерева та лінії електропередач не витримували ваги льоду й масово обривалися. Цілі області залишалися без світла на тижні. На дорогах утворився «скляний» лід, що фактично зупинило рух транспорту на тривалий час.

Зима 1978–1979 років — хуртовини століття

Ця зима, яку часто називають «новорічним апокаліпсисом», стала одним із найбільш екстремальних кліматичних випробувань для інфраструктури радянської України та всього СРСР.

У передноворічні дні температура в радянській Україні впала з +3…+5 °C до −30 °C всього за добу.

На півночі та сході країни фіксували рекорди до −35…−38 °C.

Через миттєве замерзання вологого снігу дороги та залізничні колії вкрилися надміцним льодом, який не могли пробити звичайні снігоочисники. Для розчищення магістралей залучали армійську важку техніку та танки.

Системи опалення не були розраховані на такі навантаження.

У багатьох містах УРСР через промерзання ґрунту лопалися магістральні труби, а жителі багатоповерхівок були змушені грітися біля газових плит або збиратися в одну кімнату всією родиною.

1986–1987 — Остання «справжня» зима СРСР

Багато хто пам'ятає її як надзвичайно довгу та стабільно холодну.

Морози тривали безперервно з грудня до березня.

До −34 °C у багатьох регіонах.

У січні 1987 року в Києві температура падала до −32 °C.

Висота снігового покриву була рекордною для другої половини ХХ століття. Школярі раділи скасуванню занять через морози, але для комунальних служб це був справжній іспит.

Промерзали водогони, масово виходили з ладу системи опалення — зима показала вразливість інфраструктури.

Зима 2005–2006 ррків — Алчевська трагедія

Ця зима увійшла в історію як приклад того, наскільки небезпечним може бути мороз для застарілих комунікацій.

У січні 2006-го при морозах −30...−35 °C сталася сумнозвісна аварія на тепломережі в місті Алчевськ. Вся система опалення міста замерзла й лопнула. Понад 60 тисяч людей залишилися в промерзлих квартирах. Це стало уроком національного масштабу щодо важливості модернізації енергосистем.

Зима 2011–2012 років — сучасна “арктика”

Зима 2011–2012 років стала справжнім шоком для сучасної України, адже вона прийшла після серії досить м’яких зим і продемонструвала, що «арктичні» сценарії можливі навіть в епоху глобального потепління.

Основний удар припав на першу половину лютого 2012 року.

У багатьох регіонах температура впала до −30...−33 °C. Навіть у Криму фіксували аномальні −25 °C.

У лютому 2012-го Чорне море біля берегів Одеси та Криму знову вкрилося кригою. Це було рідкісне видовище: крижані тороси простягалися на сотні метрів від берега, а судноплавство було повністю зупинено.

Через сильні морози по всій країні було оголошено надзвичайні канікули для школярів, які тривали майже два тижні.

Навантаження на енергосистему досягло тогочасних історичних максимумів. Саме тоді почали активно обговорювати необхідність модернізації тепломереж, які масово виходили з ладу через промерзання ґрунту.

Цей досвід 2012 року став «репетицією» перед подальшими викликами.

Зима 2012–2013 років — Березневий сніговий апокаліпсис

Хоча зима була помірною, вона завершилася безпрецедентною подією 22–23 березня 2013 року.

За добу в Києві та західних областях випала місячна норма снігу. Міста повністю зупинилися: трамваї стояли в заметах, люди добиралися додому на лижах, а на трасах утворилися затори довжиною в десятки кілометрів.

Саме тоді українці продемонстрували неймовірну самоорганізацію, допомагаючи один одному витягувати машини та розвозячи гарячий чай.

Сьогодні, у 2026 році, цей досвід єднання залишається ще однією нашою зброєю проти будь-яких холодів…

Світлана Чемісова

Олег Сироватко цікавий матеріал, є про що згадати
31 января 2026

Василь Кубаш Продукт номер один у світі для підвищення тестостерону.
Це не устриці, не стейки і навіть не яйця.
Він рослинного походження, дешевий, і більшість чоловіків повністю його ігнорують. Уже здогадуєшся, що це?

Витрачаєш купу грошей на стейки, дорогі добавки, а рівень тестостерону тільки падає? Знайомо?
Насправді продукт номер один для різкого підйому головного чоловічого гормону майже нічого не коштує.
Він рослинний, дешевий, і 9 із 10 чоловіків проходять повз нього в супермаркеті.
І зараз ти дізнаєшся, що це таке і чому він працює краще за будь-яку фармацевтику.

Але спершу факт, який назавжди змінить твоє ставлення до гормонів.
Тестостерон напряму залежить від двох мінералів — цинку та магнію.
Ці два елементи — виробнича лінія вашого тестостерону. Без них гормон просто не синтезується, не засвоюється і не працює. ⚡

Так от, продукт, про який йдеться, буквально напханий ними — це гарбузове насіння.
І ось у чому їхня реальна сила.

2 столові ложки гарбузового насіння — це майже 20% добової норми цинку, який безпосередньо бере участь у синтезі тестостерону.
Наукові дослідження показують, що дефіцит цинку — це гарантовано низький тестостерон. Насіння швидко відновлює цей дефіцит.

Другий елемент — магній.
Гарбузове насіння — один із найкращих рослинних джерел магнію.
А магній — ваш головний союзник проти кортизолу.

Кортизол — це гормон стресу, прямий блокатор тестостерону.
Коли ви нервуєте або мало спите, кортизол злітає — і тестостерон падає.
Магній допомагає знизити стресовий фон, і найголовніше — підвищує рівень вільного тестостерону, який дає вам енергію, мотивацію та силу.

Отже, ніякої магії й дорогих коктейлів — лише гарбузове насіння.
Усього 2 столові ложки на день — і ви отримуєте:
Чисту енергію
Силу
Мотивацію
Відновлення гормонального фону

Це найпростіший, найдешевший і науково доведений спосіб підвищити тестостерон.

Василь Кубаш Американський лінгвіст шокував світ заявою про українську мову

Дослідження Джона МакВортера — професора лінгвістики з Колумбійського університету, який вивчав складність мов.
Він аналізував 200+ мов світу за параметрами: граматика, словотвір, фонетика, система відмінків…

І виклав результати в статті, яка підірвала лінгвістичне ком’юніті.
Цитата, яку запам’ятали назавжди:

**“Українська мова — це лінгвістичний парадокс.

Вона має 7 відмінків, 3 роди, складну систему дієслівних форм,
але при цьому ЛОГІЧНІША за англійську”.**

Він пояснював:

— У більшості складних мов є “винятки з винятків”.
— Латина, німецька, французька — там треба вчити напам’ять тисячі форм.
— А українська побудована як конструктор LEGO: є правила — і вони працюють.
Майже немає irregular verbs, як в англійській.
“Ви розумієте систему — і можете створити будь-яке слово”.

Найбільше його вразило словотворення.
Він показував приклад: “читати” → прочитати, зачитатися, дочитати, перечитати, недочитати, вичитати, зачитати…
Одне слово породжує 15+ нових сенсів через префікси.

При цьому кожен українець інтуїтивно розуміє, що таке “зачитатися” і чим це відрізняється від “зачитати”.
“Це генетична пам’ять мови, якій тисячі років”.

Далі він сказав:

**“Англійська спрощувалась століттями,

щоб стати lingua franca.
Ми втратили відмінки, роди, складні форми — заради простоти.”**

**“А українська зберегла ВСЮ складність і при цьому залишилася логічною.

Це означає одне: носії цієї мови мають неймовірну когнітивну гнучкість”.**

Він порівняв словники:
• Англійська: ~100 000 слів
• Українська: ~256 000 слів (офіційно),
але потенційно — необмежена кількість через словотворення.

“Ви можете створити слово недоперечитувач — і кожен українець зрозуміє його з першого разу”.

“Покажіть мені іншу мову, де це працює так само”.

Після публікації статті мовознавці писали:
“Чому ми не вивчали українську раніше?”

Зараз у 15 університетах США відкрили курси української — не через політику,
а через лінгвістичний інтерес.

МакВортер сказав:

“Якби я мав вивчити ще одну слов’янську мову — я б обрав українську.

Вона як шахи серед мов: складна, але елегантна.

Mila Kyrylchuk

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/r/1C...

Василь Кубаш Турбота про себе взимку починається з простих рішень - одягу, руху й корисних сезонних овочів.

Капуста - джерело вітаміну C і клітковини. Підтримує імунітет і допомагає організму краще адаптуватися до холоду. Ідеальна для теплих страв і тушкування.

Картопля - швидка енергія та калій для нормальної роботи м’язів і судин. Особливо важлива при тривалому перебуванні на морозі.

Морква - бета-каротин для здоров’я шкіри, яка взимку найбільше страждає від холоду та вітру.

Порада: перед виходом на мороз оберіть теплу домашню страву - овочевий суп, рагу або запечені овочі з олією. Так організм отримає і тепло, і запас енергії.

Василь Кубаш Чому одна людина може не хворіти роками,
а інша — збирає всі віруси підряд?

І ні, справа не в генах.
І не в тому, що «імунітет слабкий».

Вся різниця — всередині. У кишечнику.

Саме там знаходиться головний штаб імунної системи.
І саме там вирішується:
вірус буде знешкоджений
або спокійно зайде в організм.

У людей, які рідко хворіють, кишечник працює як добре налагоджена система захисту:
✔️ корисні бактерії
✔️ міцний барʼєр
✔️ швидка імунна відповідь

Їх організм не бореться — він просто не пускає.

А тепер подивимось на іншу сторону
У тих, хто хворіє часто:
▪️ дисбаланс мікрофлори
▪️ надлишок грибків і патогенів
▪️ постійне приховане запалення

Кишечник стає «прохідним двором».
Імунітет втомлений ще до зустрічі з вірусом.

Хороша новина — це можна змінити.

Що реально працює для сильного імунітету:

1. Ферментовані продукти щодня
Квашена капуста, кефір, натуральний йогурт.
Це не мода — це живі бактерії, які дійсно приживаються.

2. Пребіотики — без них бактерії не виживуть
Цибуля, часник, банан, спаржа.
Корисна флора теж хоче їсти

3. Антибіотики — тільки коли справді необхідно
Один курс може «обнулити» мікрофлору на місяці.

4. Різноманітність у харчуванні
Чим більше різних продуктів — тим сильніший імунітет.
Моно-дієти = слабкий захист.

Цікавий факт:
людям, які часто хворіли, додали в раціон ферментовані продукти лише на місяць —
і кількість застуд зменшилась у кілька разів.

Найпотужніший і найдоступніший продукт — квашена капуста.
Маленька порція щодня може дати більше користі, ніж випадкові добавки.

Імунітет починається не з таблеток.
Він починається з кишечника.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1C...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Василь Кубаш Таємниці найвищої вершини: те, чого ви не знали про Говерлу
Ми звикли бачити її на листівках, але Говерла — це не лише 2061 метр висоти. Це місце, де історія переплітається з легендами.
Ось 5 фактів, які зроблять ваше наступне фото з нею ще особливішим:
* Назва з «перчинкою»: Назва походить з угорської (Hóvár) і буквально означає «Сніжна гора». Це дуже влучно, адже сніг на її вершині часто лежить навіть до середини літа, а взимку вона перетворюється на справжнє льодове королівство.
* Перший туристичний маршрут: Офіційно перший туристичний маршрут для підйому на Говерлу був відкритий ще у 1880 році. Тільки уявіть: вже понад 140 років люди долають цей шлях, щоб відчути свободу на вершині!
* Символізм у кожному камені: На самій горі встановлено мармурову плиту, в яку закладено 25 капсул із землею з усіх регіонів України. Це робить Говерлу не просто географічною точкою, а справжнім серцем нашої країни.
* Кордон імперій: Колись через Говерлу проходив державний кордон. Після Першої світової війни тут межували Польща та Чехословаччина. Досі на хребті можна знайти старі бетонні прикордонні стовпчики.
* Рідкісна природа: Тут ростуть рослини, які не зустріти більше ніде у світі, крім Карпат. А за гарної погоди та чистого повітря з вершини можна побачити навіть вогні далекого Івано-Франківська або румунського міста Сігет за обрієм.

Неймовірне справді поруч — варто лише підняти очі до неба!

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/17...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/1Szo...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1R...

Василь Кубаш У 1253 році Русь зробила те, що наступні століття української історії чомусь регулярно «не на часі». Вона стала королівством. По справжньому. З короною. З міжнародним визнанням. Без пояснень, що це не зовсім те, що ви подумали.

Папа Римський Інокентій IV надіслав корону князю Данилу Романовичу. Не як сувенір. Не як жест симпатії. А як чіткий сигнал Європі. Ось король. Ось держава. Ось суб’єкт політики, а не прохач у коридорі історії.

Так з’явився Rex Russiae. Король Русі. І ні, це не метафора і не пізні фантазії істориків. Це офіційний статус, зафіксований у документах, коли Європа ще добре пам’ятала, що таке титули і для чого вони існують.

Світ тоді був складний. Хрестові походи, монголи, боротьба за вплив, постійні війни. Але навіть у цьому безладі Русь змогла заявити про себе не як уламок чогось колишнього, а як держава з королем рівним іншим монархам. Просто взяла і зробила.

Корона була справжня. Матеріальна. Її не намалювали в уяві і не видали в кредит. Коронація відбулася у Дорогочині, на межі католицького і православного світів. Данило прийняв корону і при цьому не змінив віри. Що особливо дратувало всіх, хто чекав духовної капітуляції. Не дочекалися.

Після смерті Данила корону зберігали в Перемишлі у кафедральному соборі. Як реліквію державності. Про неї писали в інвентарях, описах, хроніках. Вона існувала. Реально. Фізично. Століттями.

А потім настав 1915 рік.

Перша світова війна. Перемишль переходить під контроль російських військ. І саме в цей момент корона раптово зникає. Російська сторона чемно пояснює, що реліквію вивезли до Санкт Петербурга для збереження. Дуже турботливо.

Після чого не існує жодного музейного запису. Жодного фото. Жодної експозиції. Жодного підтвердження, що вона взагалі десь є. Корона просто випаровується. Як зазвичай зникають речі, які дуже добре зберігають.

Де вона тепер. Версій багато. Закриті фонди. Переплавили. Знищили як небажаний символ. Заховали так глибоко, що й самі забули де. Жодна версія не доведена. Як і належить у таких випадках.

Але є проблема.

Корона може зникнути. Її можна приховати. Її можна знищити.
А факт коронації ні.

Ім’я Данила Романовича зафіксоване в європейських джерелах як ім’я короля Русі. Це не легенда. Не інтерпретація. Не наратив. Це документ.

Тому так, корону можна забрати.
Історію ні.

Данило Романович був королем. Першим українським королем.
І з цим уже нічого не поробиш.

Василь Кубаш ОФІЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ

щодо неприпустимості прикриття злочинів проти людяності так званими «мирними ініціативами»

Адресати:

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй
Генеральний секретар ООН
Конгрес Сполучених Штатів Америки
Європейський Парламент
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)
Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Я, Голомша Микола Ярославович,
громадянин України,
заслужений юрист України,
громадський діяч,
співголова Народної премії імені Тараса Шевченка,
співголова Всеукраїнського громадського форуму «Українська Альтернатива»,

звертаюся до вас у момент, коли мовчання та зволікання міжнародних інституцій стають співучастю у злочині, а дипломатичні формулювання — прикриттям масового вбивства.

1. Про суть трагедії, яку намагаються назвати «миром»

Під виглядом «мирних ініціатив» світові дедалі наполегливіше пропонується прийняти як реальність наслідки злочину, здійсненого проти українського народу.

Те, що подається як «деескалація» чи «пошук компромісу», в реальності є:
• килимовими бомбардуваннями мирних міст;
• знищенням житлової, соціальної та культурної інфраструктури;
• масовими вбивствами цивільного населення, включно з дітьми;
• згвалтуваннями, катуваннями, насильницькими зникненнями;
• викраденням і насильницьким переміщенням українських дітей;
• масштабним грабунком і вивезенням майна, ресурсів, промисловості.

Це не «воєнні дії».
Це — системна політика терору, спрямована на знищення нації.

2. Маріуполь, Оленівка, Каховка — межа, після якої компроміс неможливий

Маріуполь — місто, перетворене на братську могилу. Понад 100 тисяч мирних мешканців загинули. Людей ховали у дворах між обстрілами, маючи лічені хвилини тиші. Це не пропаганда — це свідчення очевидців.

Оленівка — навмисне знищення військовополонених, які перебували під захистом міжнародного гуманітарного права. Це пряме порушення Женевських конвенцій і воєнний злочин без строку давності.

Підрив Каховської ГЕС — злочин проти людей і довкілля, який спричинив гуманітарну та екологічну катастрофу континентального масштабу, залишив мільйони людей без води та засобів до існування.

Ці дії підпадають під визначення:
• злочинів проти людяності;
• воєнних злочинів;
• геноциду — відповідно до Конвенції 1948 року, Женевських конвенцій, Римського статуту МКС та Статуту ООН.

3. Про відповідальність міжнародних інституцій

Генеральна Асамблея ООН уже ухвалила рішення про:
• визнання агресії;
• вимогу її припинення;
• відновлення територіальної цілісності України.

Але рішення без механізмів виконання не зупиняють убивства.

Коли міжнародні органи обмежуються заявами,
коли злочин не має невідворотних наслідків,
коли підміняють право політичною доцільністю —
руйнується сам фундамент світового правопорядку.

4. «Мир», який ігнорує злочин, є формою співучасті

Будь-які домовленості, які:
• не передбачають повного виведення окупаційних військ;
• не забезпечують притягнення винних до відповідальності;
• торгують територіями, людьми, пам’яттю про загиблих —

є юридично нікчемними та морально неприйнятними.

Такий «мир» не зупиняє війну.
Він легалізує насильство і створює прецедент для нових катастроф.

5. Подяка тим, хто не відвернувся

Я висловлюю щиру вдячність:
• державам, парламентам і урядам, які допомагають Україні;
• громадянам демократичних країн, що вимагають справедливості;
• волонтерам, правозахисникам, медикам, журналістам.

Завдяки вам Україна бореться.
Завдяки вам світ ще має шанс зберегти моральний авторитет.

6. Заклик

Звертаюся до вас із вимогою:
• припинити маскування злочинів терміном «мирні ініціативи»;
• задіяти всі механізми Статуту ООН;
• забезпечити реальну міжнародну відповідальність винних;
• захистити не лише Україну, а сам принцип непорушності людського життя.

Це звернення — не лише про Україну.
Це — про те, чи залишиться світ цивілізованим.

З повагою,

Голомша Микола Ярославович
громадянин України
заслужений юрист України
громадський діяч
співголова Народної премії ім. Тараса Шевченка
співголова ВГФ «Українська Альтернатива»

OFFICIAL APPEAL

on the inadmissibility of concealing crimes against humanity under so-called “peace initiatives”

Addressees:

The United Nations General Assembly
The Secretary-General of the United Nations
The Congress of the United States of America
The European Parliament
The Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE)
The International Committee of the Red Cross

I, Mykola Yaroslavovych Holomsha,
a citizen of Ukraine,
Honored Lawyer of Ukraine,
public figure,
Co-Chair of the Taras Shevchenko People’s Award,
Co-Chair of the All-Ukrainian Public Forum “Ukrainian Alternative,”

address you at a moment when the silence and procrastination of international institutions are becoming complicity in crime, and diplomatic wording is turning into a cover for mass murder.

1. On the essence of the tragedy that is being called “peace”

Under the guise of “peace initiatives,” the world is increasingly urged to accept as reality the consequences of a crime committed against the Ukrainian people.

What is presented as “de-escalation” or a “search for compromise” is, in fact:
• carpet bombing of peaceful cities;
• destruction of residential, social, and cultural infrastructure;
• mass killings of civilians, including children;
• rape, torture, and enforced disappearances;
• abduction and forcible transfer of Ukrainian children;
• large-scale looting and the removal of property, resources, and industry.

This is not “military action.”
It is a systematic policy of terror aimed at the destruction of a nation.

2. Mariupol, Olenivka, Kakhovka — the line beyond which compromise is impossible

Mariupol is a city turned into a mass grave. More than 100,000 civilians were killed. People were buried in courtyards between shellings, with only minutes of silence. This is not propaganda — it is eyewitness testimony.

Olenivka is the deliberate killing of prisoners of war who were under the protection of international humanitarian law. This is a direct violation of the Geneva Conventions and a war crime with no statute of limitations.

The destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant is a crime against people and the environment, which caused a humanitarian and ecological catastrophe of continental scale, leaving millions without water and livelihoods.

These acts fall under the definitions of:
• crimes against humanity;
• war crimes;
• genocide — pursuant to the 1948 Convention, the Geneva Conventions, the Rome Statute of the International Criminal Court, and the UN Charter.

3. On the responsibility of international institutions

The UN General Assembly has already adopted resolutions on:
• recognition of the aggression;
• the demand for its cessation;
• restoration of Ukraine’s territorial integrity.

But decisions without enforcement mechanisms do not stop killings.

When international bodies limit themselves to statements,
when crime has no inevitable consequences,
when law is replaced by political expediency —
the very foundation of the global legal order is destroyed.

4. “Peace” that ignores crime is a form of complicity

Any arrangements that:
• do not provide for the complete withdrawal of occupation forces;
• do not ensure accountability for those responsible;
• trade territories, people, and the memory of the dead —

are legally void and morally unacceptable.

Such a “peace” does not stop war.
It legalizes violence and creates a precedent for new catastrophes.

5. Gratitude to those who did not turn away

I express sincere gratitude to:
• states, parliaments, and governments that assist Ukraine;
• citizens of democratic countries who demand justice;
• volunteers, human rights defenders, medics, and journalists.

Thanks to you, Ukraine continues to fight.
Thanks to you, the world still has a chance to preserve its moral authority.

6. Call to action

I appeal to you with the demand to:
• stop masking crimes with the term “peace initiatives”;
• activate all mechanisms of the UN Charter;
• ensure real international accountability for those responsible;
• protect not only Ukraine, but the very principle of the inviolability of human life.

This appeal is not only about Ukraine.
It is about whether the world will remain civilized.

With respect,

Mykola Yaroslavovych Holomsha
Citizen of Ukraine
Honored Lawyer of Ukraine
Public figure
Co-Chair of the Taras Shevchenko People’s Award
Co-Chair of the All-Ukrainian Public Forum “Ukrainian Alternative”

Василь Кубаш Huron Berezin
Коли перетнуло 65. Не сповідь, але цікаво і відверто.

Після 65 років людина входить не просто в новий віковий період — вона входить у іншу оптику життя. Це не про втому і не про кінець. Це про зміну фокусу. Те, що десятиліттями здавалося безумовно важливим, раптом або знецінюється, або стає прозорим, а на його місце виходить те, що раніше було на узбіччі.

1. Зникає ілюзія нескінченного часу

До певного моменту час сприймається як ресурс, який завжди є. Після 65 він перестає бути абстрактним. Він стає відчутним, майже фізичним. Не страшним — а чесним.
Через це змінюється логіка вибору:

не “що вигідніше”,

не “що престижніше”,
а “на що я готовий витратити частину життя, яке залишилося”.
І тут багато речей просто відпадають самі.

2. Статус втрачає гіпноз

Кар’єра, звання, чужі оцінки, ієрархії — усе це працює, поки людина доводить щось світу або собі. Після 65 часто приходить дивне полегшення:
доводити більше нічого.

Не тому, що все досягнуто, а тому що стає ясно:
статус — це зовнішній шум,
а життя — внутрішній звук.
І раптом виявляється, що найцінніше — це не те, ким тебе вважали, а ким ти був наодинці з собою.

3. Вчинки важливіші за наміри

У молодості багато чого тримається на “я хотів”, “я планував”, “я міг би”.
Після 65 залишається просте і тверезе:

що ти зробив,

кого не зрадив,

де не зламався,

кому не нашкодив, навіть маючи таку можливість.

Мораль перестає бути абстракцією. Вона стає пам’яттю тіла.

4. Люди — головний капітал

Кількість контактів більше не має значення. Важить якість.
Після 65 стає очевидно:
випадкові люди розчиняються,

потрібні — залишаються,

рідні — або були поруч завжди, або їх не було ніколи.

Особливе місце займають діти і внуки — не як “продовження роду”, а як можливість передати не слова, а інтонацію життя: як дивитися, як мовчати, як не боятися бути собою.

5. Тиша перестає лякати

У молодості тиша часто сприймається як порожнеча.
Після 65 — як простір.
Вона дозволяє почути себе без спотворень. Саме в тиші стає ясно, що було справжнім, а що — просто галасом епохи.

Це не самітність. Це внутрішня автономія.

6. Свобода набуває іншого сенсу

Свобода більше не означає “можу все”.
Вона означає:
“я можу не робити те, що суперечить мені”.

І це, мабуть, найвища форма свободи, яку людина здатна дозволити собі лише з досвідом.

7. Життя складається в цілісну форму

Після 65 багато хто раптом бачить своє життя не як хаос подій, а як структуру.
З помилками. З втратами. З дивними поворотами.
Але — цілісну.

І приходить несподіване відчуття:

я прожив не ідеально, але по-справжньому.

Переоцінка цінностей після 65 — це не знецінення життя.
Це його очищення.
Як реставрація старої картини: знімають зайвий лак, і раптом проступає справжній колір.

І якщо в цьому віці людина залишається живою внутрішньо —
це означає, що вона не просто дожила,
а дозріла.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/17...

Василь Кубаш “Ми є з України,
З веселого краю,
Там так красно сонце сяє,
Наче в Божім раю”. (2)
“Там хороші люди,
Гарна сторононька,
Та тепер там плач і сльози,
Злая годинонька!” (2)

(Колядка з с. Ямельниця)

Бойківський фольклор уже описаний багатьма дослідниками. Але то, мабуть, невелика його частина. Бо кожного разу краєзнавці відкривають нові перли народної творчості.
Нещодавно Братія Свято-Успенської Унівської лаври опублікувала для вільного доступу 230 аудіозаписів рідкісних колядок, щедрівок, віншувань, пісень на честь святого Василія, на Новий Рік і Йордан в народному виконанні.

Це результат етнографічної експедиції селами Львівщини, яку здійснили 2000 року троє монахів Студійського уставу на чолі з ієромонахом Методієм Костюком, щоб доповнити записи 1993–1995 років і записати колядки, які ніколи не чули, або ж відомі, але виконувані на інші мелодії, притаманні лише цим місцевостям. Тепер це культурне багатство є у вільному доступі на сайті Лаври: слова, ноти і навіть аудіозаписи.
З нашого регіону до збірки потрапили чудові колядки з Ямельниці.
(Інформація із сайту "ЗБРУЧ")

Нині cя з’явила весела новина
с. Ямельниця
запис у м. Борислав, 1994 р.
колядник: Іде звізда чудна, стор. 199
Слова доповнено із: Коляди, Йорктон 1953, стор. 169-171

Нині cя з’явила
Весела новина:
В Вефлеємі чиста Діва
Породила Сина. (2)
В яслах породила,
В пелени повила,
Сіном красним, як лелія,
Йому постелила. (2)
Сіном постелила
І сіном вкривала,
“Люлі, люлі, любий Сину!”
Йому заспівала. (2)
А ми, бідні люди,
Нічого не знали
На Поділю, й на Підгірю
Сном твердим заспали! (2)
Аж тут опівночі
Ясність засвітила,
Всіх нас, браття українців,
Зі сну пробудила. (2)
“Приношу вам, люди,
Радість і надію,
Що найдете в Вефлеємі
Ісуса Месію!” (2)
А ми всі зраділи,
Скоро повставали
І бігом до Вефлеєму
Разом поспішали. (2)
Разом поспішали,
Забули фрасунки,
Бігли через Коломию
Тай несли дарунки. (2)
Бігли поспішали
Добрі приятелі,
Аж добігли до стаєнки,
Вбогої оселі. (2)
Тамки повклякали
Для Божої чести,
І складали тій Дитині,
Що хто міг принести. (2)
Семен кух медочку,
А Юрко ягницю,
А Петро із Ясенова
Бриндзі й бербеницю. (2)
Матвій дав колачик,
Яблук дав Данило,
Кум Павло заграв на дудці,
Щоби було мило. (2)
Кум Павло на дудку,
Дмитро на цимбали,
Два Михайли з Синевицька
Танцювати стали. (2)
Кум Василь з Сприні
Дав мале телятко.
Плеще з радости в долоні
Божеє Дитятко. (2)
Гнат заграв на скрипці,
Дмитро на цимбали,
Два Михайли з Синевіцька
Танцювати стали. (2)
Іван Сорокатий
Став щось міркувати
А потім на честь Ісуса
Став вірші складати. (2)
Та як став складати
До складу й прикладу,
То усі на хвильку стихли,
А віл слухав ззаду. (2)
Ой, було так добре,
Та було так мило,
Що аж Божеє Дитятко
К нам заговорило: (2)
“Ой, звідки ж ви люди,
Ой, звідки ж ви милі,
Що так гарно, так сердечно
Мене звеселили?” (2)
“Ми є з України,
З веселого краю,
Там так красно сонце сяє,
Наче в Божім раю”. (2)
“Там хороші люди,
Гарна сторононька,
Та тепер там плач і сльози,
Злая годинонька!” (2)
“Просим Тебе Христе,
Просимо, Маленький,
Зглянься щиро, зглянься мило
На наш край рідненький. (2)
“Зішли йому долю,
Зішли йому волю,
Щоб зраділа наша Мати
На свобіднім полю!” (2)

Василь Кубаш А ви знали, що в одній із бразильських в’язниць охорону периметра здійснюють… гуси?

І це не жарт і не фольклорна байка, а цілком практичне рішення, яке виявилося напрочуд ефективним.

Близько 15 років тому адміністрація однієї з тюрем у Бразилії вирішила відмовитися від сторожових собак і замінила їх гусьми. Відтоді, за словами керівництва установи, не було зафіксовано жодної втечі.

Причина проста й доволі раціональна. Сторожові собаки потребують тривалого та дорогого дресирування, постійного догляду, спеціального харчування й роботи кінологів. До того ж вони можуть втомлюватися, відволікатися або звикати до середовища.

Гуси ж діють інакше.

Ці птахи від природи надзвичайно територіальні. Вони не «охороняють за наказом» — вони захищають свою зону інстинктивно. Будь-який сторонній рух сприймається ними як загроза. У такому разі гуси починають голосно гелготіти, рухатися групою, махати крилами й створювати сильний шум, який неможливо не помітити.

Саме цю особливість і використали в тюрмі. Гусей розмістили по зовнішньому периметру. Якщо хтось наближається до забороненої зони або намагається її перетнути, птахи миттєво здіймають галас і фактично слугують живою сигналізацією, привертаючи увагу охорони.

Ще одна перевага — гусей неможливо «підкупити» чи відволікти. Вони не реагують на команди сторонніх людей і не змінюють поведінку через звичку. Для них усе просто: це моя територія — і я її захищаю.

Цікаво, що ідея використовувати гусей для охорони не нова. В історії відомий випадок ще з античності: гуси врятували Рим, піднявши тривогу під час нічного нападу галлів. У сучасний час повідомлялося і про використання гусей у Китаї — там їх залучали для патрулювання окремих ділянок кордону як додатковий сигнал тривоги.

Цей приклад добре показує, що інколи найефективніші рішення не обов’язково найскладніші чи найдорожчі. Достатньо просто уважно придивитися до природи — і використати її логіку, а не боротися з нею.

І так, тепер складно дивитися на гусей лише як на «домашню птицю».

Цікаве та Веселе

Василь Кубаш Він посадив дружину і п’ятьох дітей у літак, розрахований на двох. Без радіозв’язку. Без плану. Лише з відчайдушною надією, що десь посеред океану знайдеться хтось, кому буде не байдуже.

Вранці 29 квітня 1975 року майор південнов’єтнамських ВПС Буанг-Лі прокинувся з чітким розумінням: часу майже не залишилось.
Він перебував на острові Кон Сон — віддаленому острові з маленьким аеродромом, де утримували ув’язнених. Охорона залишала пости. Влада стрімко змінювалась. Для офіцера, який служив попередньому режиму, разом із родиною це означало повну безвихідь.

На злітній смузі стояв маленький літак Cessna O-1 Bird Dog — розвідник із двома місцями.
Буанг-Лі подивився на дружину. Подивився на п’ятьох дітей. Наймолодшому було лише чотирнадцять місяців, найстаршому — шість років.

І він вирішив.

Він буквально втиснув усіх у задню частину й багажний відсік — сімох людей у літак, створений для одного пасажира. Запустив двигун. Перевантажена машина важко відірвалась від землі. Він узяв курс на відкрите море — без карти, без зв’язку, без упевненості, що попереду взагалі є порятунок.

Через пів години над морем він побачив у небі гелікоптери. Полетів за ними. Так він вийшов просто на американський авіаносець USS *Midway*.

На палубі панував повний хаос. Тисячі людей евакуйовували з узбережжя в надзвичайних умовах. Десятки гелікоптерів кружляли без зв’язку, чекаючи дозволу сісти.
І раптом спостерігачі помітили дещо неймовірне — маленький літак із вогнями, що відчайдушно миготіли в небі.

Командир корабля Лоренс Чемберс очолював *Midway* лише п’ять тижнів. Він був першим темношкірим командиром авіаносця в історії флоту. І зараз перед ним стояло рішення, яке могло назавжди зруйнувати його кар’єру.

Йому наказали: змусити літак сісти на воду. Людей мали підібрати човни.

Але Чемберс одразу зрозумів — це означає загибель. У літака були нерухомі шасі. Він перевернувся б миттєво. А з п’ятьма дітьми всередині шансів не було. До берега — понад сто кілометрів.

Пілот почав скидати записки. Перші три зникли у воді.
Четверту він запхнув у шкіряну кобуру і скинув ще раз.
Цього разу її встигли підхопити.

Записку передали на місток. Написано було поспіхом, з помилками, але сенс був ясний:

«Чи можете ви прибрати гелікоптери? Я зможу сісти на палубу. Можу летіти ще годину. Будь ласка, врятуйте нас. Майор Буанг, дружина і 5 дітей».

Чемберс прочитав.
Повернувся до керівника польотів і сказав лише одне:
— Готуйте палубу.

Почалося контрольоване безумство.
Троси для посадки швидко зняли — для такого літака вони були смертельно небезпечні.
Усіх, хто міг рухатися, викликали допомагати.

А гелікоптери, які не встигали забрати?

Їх просто скинули за борт.

Чотири UH-1 і один великий транспортний гелікоптер пішли у море. Техніка на мільйони — заради одного літака з родиною.

Командиру погрожували покаранням.
Але він знав: якщо примусить цю людину сісти на воду — не зможе з цим жити.

Корабель розганяли на максимум, щоб створити зустрічний вітер. Йшов дощ. Хтось по гучномовцю намагався попередити пілота про повітряні потоки — не знаючи, чи він узагалі чує.

Буанг-Лі заходив на посадку. Він ніколи в житті не сідав на авіаносець. Довжина палуби — трохи більше трьохсот метрів.
Одна спроба.

Він озирнувся на родину.
«Коли я подивився на них, я зрозумів — я зможу», — скаже він пізніше.

Літак торкнувся палуби, підстрибнув раз — і зупинився.

Команда вибухнула оплесками.

А потім сталося ще щось.
Пілот із дружиною відкрили задню частину — і на палубу почали вилазити діти. Один за одним. П’ятеро.

Усі завмерли.

Чемберс спустився з містка. Підійшов до пілота і зробив те, чого не дозволяє жодна інструкція.
Він зняв зі своєї форми авіаційні крила й приколов їх на груди Буанг-Лі.

«Я підвищив його просто там», — скаже він.

Команда зібрала гроші для родини. Усі семеро згодом отримали нове життя в США.

Командира не покарали. Його підвищили. Він завершив службу адміралом.
Буанг-Лі нині живе у Флориді. Літак, на якому він здійснив той політ, висить у музеї морської авіації. Поруч — та сама записка, з плямами солоної води.

Через п’ятдесят років вони стояли там разом.

Батько, який не здався.
Командир, який не відвернувся.

І палуба, звільнена для посадки — будь-якою ціною.

Іноді мужність — це не виконати наказ.
А зрозуміти, коли його треба порушити.

Василь Кубаш Георгій Біркадзе

США більше не союзник України

Я свідомо витримав паузу, перш ніж коментувати вчорашню зустріч президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у резиденції американського президента Мар-а-Лаго в Маямі. Після системного та зваженого аналізу дійшов до кількох проміжних висновків.

По-перше, якщо американський лідер перед перемовинами з союзниками (і, можливо, після них) «звіряє» порядок денний із кремлівським диктатором - це виглядає вкрай принизливо для США та всього американського народу. Такі речі вже просто неможливо описувати дипломатичною мовою - це плювок в обличчя всім виборцям Республіканської партії, партнерам по НАТО та українському народу.

По-друге, заяви про те, що Путін «переймається добробутом українців» або прагне «допомогти з повоєнним відновленням», - це або індикатор катастрофічної некомпетентності, або чергова ілюстрація нових пріоритетів Білого дому, де на перший план виходить план порятунку РФ та особисто Володимира Путіна, з яким у Трампа дуже «добрі стосунки».

По-третє, «грустная лошадь» Лавров фактично одразу після оптимістичних мирних заяв Трампа вкотре обнулив увесь перемовний процес, видавши чергову порцію словесної «діареї» щодо радикальних дій «київського режиму», бо нібито обстріляли резиденцію лисого «вождя». Проте Лавров не згадує в цьому контексті чергові варварські обстріли цивільних об’єктів Києва та всієї країни. Логіка очевидна - Путін не хоче заморозки війни зараз. Путін давно не вірить фантастичним доповідям Герасимова, попри заяви численних «експертів», які переконують нас у протилежному. Путін добре поінформований про катастрофічний стан власної економіки й усвідомлює, що в нього залишилося не так багато часу для виходу з війни. Зараз він блефує й прагне зламати Україну за день до того, як не зламався сам, - це його персональна стратегія ведення перемовин, яку він послідовно втілює в життя десятки років при владі.

По-четверте, США виокремлюють ключову загрозу для власної національної безпеки в Китаї, але адміністрація Трампа (свідомо чи ні) робить усе можливе, щоб послабити власні позиції перед ймовірною конфронтацією з Пекіном у тій чи іншій формі (скоріше в економічній та політичній площинах, а не у військовій). Білий дім прямо заявляє про інтерес у ліквідації ЄС - цим вони руйнують столітній союз із Європою, який приніс США добробут, стабільність, перемогу в холодній війні та статус держави номер один у світі. І це попри те, що ЄС залишається найбільш потужним економічним гравцем після США (ВВП ЄС - майже 21 трлн доларів, Китаю - 19 трлн доларів), тоді як Москва має відсталу економіку обсягом 2,2 трлн доларів, яка входить у стадію стагнації, бо залежить виключно від експорту природних ресурсів. США знищують союзи з Японією, Австралією, Південною Кореєю та Канадою на догоду забаганкам Трампа. Це не залишиться без наслідків. Китай однозначно гратиме там, де спасував Трамп.

Єдина розрада в тому, що США - це далеко не лише Трамп. Стабільність та безпека України - це вже далеко не лише США й тим більше не Трамп. У нас є неідеальна, але платоспроможна й зацікавлена в нас Європа. У нас є Канада та Японія, де потрібно посилювати дипломатичну роботу, а не ховати голову в пісок. Насамперед у нас є ми самі та Сили оборони України.

Василь Кубаш Медіа називають “прогресом” не справедливість, а рух у переговорах.
Чому вони взагалі говорять про «прогрес»
У дипломатичній мові Заходу «прогрес» означає:
• сам факт розмови;
• відсутність публічного конфлікту;
• готовність сторін обговорювати рамки угоди, навіть якщо ці рамки морально неприйнятні.
Тобто це технічний прогрес, а не етичний чи правовий.
Якщо агресора не називають агресором, а жертву — жертвою,
то це не мир, а нормалізація злочину.
Саме це і є головною критикою Трампа з боку:
• українських патріотичних аналітиків,
• частини європейських політиків,
• правозахисників,
• значної частини західних інтелектуалів, політично грамотної частини українського суспільства.

Трамп:
• уникає слова “агресія Росії”;
• говорить мовою «обидві сторони мають піти на поступки»;
• не згадує відповідальність путіна, трибунал, репарації;
• трактує війну як «конфлікт», а не злочин.

З погляду міжнародного права — це відкат на десятиліття назад.
Чому відсутність покарання — найбільша загроза

Без покарання путіна і його оточення:
• будь-який «мир» = сигнал, що масові вбивства можна “переговорити”;
• це легітимізує майбутні війни (Китай, Іран, інші автократії);
• руйнується сама ідея міжнародного права.

Саме тому багато хто на Заході говорить не про «мир», а про заморожування несправедливості.

Якщо називати речі своїми іменами
• Це не прогрес до справедливого миру.
• Це спроба сильнішого гравця нав’язати швидке політичне рішення.
• І це дуже небезпечний прецедент, якщо агресор не несе відповідальності.

Василь Кубаш Знаєте, дорогі друзі, не можу заспокоїтися, після останньої прес- конференції Трампа.
Кажу, що саме Трампа, бо Зеленський говорив дуже мало.

Так от, німці дотепер відповідають за те, що вони вчинили з євреями. А останні отримали від них всі можливі репарації.
А що ж пропонує нам Трамп на пару з Путіним. Нас знищують сотнями тисяч, це справжній геноцид українців. І в результаті, за цим «мирним» планом, вони хочуть не ПРОСТО миру, вони хочуть відновлення ДОБРОСУСІДСЬКИХ відносин.

Тобто, ми маємо не лише пробачити росії і ГОЛОВНЕ путіну! їхні страшні злочини, не отримавши ніяких відшкодувань за те, що вони натворили. Ніякої Гааги, ні Нюрнбергу! А ще й виховувати дітей в дусі поваги до «дружнього російського народу»!!!
З поправочкою тільки на те, що насправді всі репарації і від Росії і від нас має насправді має отримати Трамп!

А ще мене страшенно обурило те, що 200 млрд із тих заморожених російських активів мають бути використати «в спільному інвестиційному фонді США–Росія, що має заохочувати мир, шляхом економічної співпраці».

Ви уявляєте до чого дійшло - РОСІЯ, після того, що вона вчинила в Бучі, Ірпені, Маріуполі….., і несть їм числа, тепер має тепер заохочувати Україну до миру та ЕКОНОМІЧНОЇ співпраці!

Більшого ЦИНІЗМУ і БЛЮЗНІРСТВА, я не зустрічала! Світ разом із Трампом зійшов з розуму, якщо він його не зупинить.

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/1D...

Василь Кубаш Тема: Вервиця з Жупан
Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина.

Бангалор, Індія. 1932 рік.

Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого.
Окрім одного: вона не дивилася на карти.

Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок.
Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив.
Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати.

Шакунталі було три роки.
І вона рахувала, як машина.

Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало.

У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити?

Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила.

Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав:

«Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі».

Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос.

І вона це доводила.

У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно:
знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри.

Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату.
Запустили секундомір.

Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися.
Через 50 секунд вона назвала відповідь.

Комп’ютер ще рахував.

Коли машина завершила обчислення —
Шакунтала була права.

Вона перемогла комп’ютер.
У голові.
За 50 секунд.

Але це було не все.

У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик:
помножити два 13-значні числа.

Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати.

Шакунтала закрила очі.
Минуло 28 секунд.

Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число.
Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос.

Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером».

Але її історія значно глибша за рекорди.

Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку.

Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою.
Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним.
Балотувалася до парламенту.
Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління.

Її часто питали: як це працює?
Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим.

Вона просто так мислила.

«Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері».

Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше.

На той час комп’ютери стали неймовірно потужними.
Вони рахують у мільярди разів швидше за людину.

Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала.

Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами.
А вона бачила числа живими.

У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях.
Але справжня перемога була іншою.

Вона нагадала світу:
людський геній не зводиться до обчислювальної потужності.

Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша.
Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість.

Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами —
згадайте Шакунталу Деві.

Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові.
І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські

Василь Кубаш Сім років тому Володимир Зеленський йшов до влади під гаслами боротьби з корупцією. Саме на цих гаслах він привів у парламент монобільшість — своїх друзів, партнерів і соратників з «Кварталу 95».

Упродовж усіх цих років президент і його команда послідовно перекладали відповідальність за власні провали на «попередників» і через мережу телеграм-каналів та фейків навішували тавро «корупціонерів» на всіх, хто не входив до їхньої «молодої команди».

Але реальність виявилася протилежною. Саме ця «молода команда» збудувала і очолила найбільший корупційний спрут в історії країни — від контролю державних підприємств в енергетиці, оборонній сфері та банківському секторі до корупції у Верховній Раді.

Останні обшуки НАБУ і САП у парламенті показали те, про що давно говорили: конверти, підкуп депутатів, організовані злочинні схеми. Фігурантами стали найближчі друзі президента — депутати Кісєль та інші. Це люди з його найближчого кола, які не могли діяти самостійно без політичного прикриття і санкції згори. Достатньо згадати, як той же Юзік, тобто Корявченков, був причетний до низки інших корупційних скандалів раніше, але так і не був притягнутий до відповідальності.

Це означає пряму політичну відповідальність президента — і за його бізнес-партнерів Міндіча та Шефіра, друга Баканова та за так звану «парламентську команду» Кісєля і Юзіка.

Показово, що все це стало відомо в день, коли країна і столиця зазнали страшної атаки ворога на енергетичну інфраструктуру, внаслідок якої мільйони людей без тепла і світла. Енергетична інфраструктура виявилася настільки вразливою ще і тому, що не була убезпечена захисними спорудами, бо гроші на це були розграбовані.

Але це вирок не лише конкретним прізвищам. Це вирок усій монобільшості, яка трималася на корупційних схемах, круговій поруці та страху втратити владу. Це вирок системі, яка навчилася заробляти на державі в той час, коли країна стікає кров’ю.

Всі підозрювані мають негайно скласти мандати, це як мінімум. А Голова Верховної Ради має оголосити про розпуск монобільшості.

Україна не має права миритися з владою, яка прикривається війною, щоб грабувати власний народ. Вони це роблять в той час, коли країна мобілізує всі свої ресурси для підтримки ЗСУ і виживання країни, коли наша команда лише за минулий тиждень передала допомоги на сотні мільйонів гривень.

Відповідальність неминуча. Сильна сторона цього процесу лише в тому, що в країні все-таки є незалежні антикорупційні інституції, створені нашою командою, які здатні чесно робити свою роботу. І це запорука того, що країна здатна очиститися і зберегти європейський курс.

Єдиний політичний шлях зараз – це дотримання нових принципів формування влади, а саме уряд національного порятунку.

✍️Європейська Солідарність

Василь Кубаш Сім років тому Володимир Зеленський ішов до влади під гаслами боротьби з корупцією. Саме на цих гаслах він привів у парламент монобільшість — своїх друзів, партнерів і соратників з «Кварталу 95».

Упродовж усіх цих років президент і його команда послідовно перекладали відповідальність за власні провали на «попередників» і через мережу телеграм-каналів та фейків навішували тавро «корупціонерів» на всіх, хто не входив до їхньої «молодої команди».

Але реальність виявилася протилежною. Саме ця «молода команда» збудувала і очолила найбільший корупційний спрут в історії країни — від контролю державних підприємств в енергетиці, оборонній сфері та банківському секторі до корупції у Верховній Раді.

Останні обшуки НАБУ і САП у парламенті показали те, про що давно говорили: конверти, підкуп депутатів, організовані злочинні схеми. Фігурантами стали найближчі друзі президента — депутати Кісєль та інші. Це люди з його найближчого кола, які не могли діяти самостійно без політичного прикриття і санкції згори. Достатньо згадати як той же Юзік, тобто Корявченко, був причетний до низки інших корупційних скандалів раніше, але так і не був притягнений до відповідальності.

Це означає пряму політичну відповідальність президента — і за його бізнес-партнерів Міндіча та Шефіра, друга Баранова та за так звану «парламентську команду» Кісєля і Юзіка.

Показово, що все це стало відомо в день, коли країна і столиця зазнали страшної атаки ворога на енергетичну інфраструктуру, внаслідок якої мільйони людей без тепла і людей. Енергетична інфраструктура виявилася настільки вразливою ще і тому, що не була захищена захисними спорудами, бо гроші на це були розграбовані.

Але це вирок не лише конкретним прізвищам. Це вирок усій монобільшості, яка трималася на корупційних схемах, круговій поруці та страху втратити владу. Це вирок системі, яка навчилася заробляти на державі в той час, коли країна стікає кров’ю.

Всі підозрювані мають негайно скласти мандати, це як мінімум. А голова верховної ради має оголосити про розпуск монобільшості.

Україна не має права миритися з владою, яка прикривається війною, щоб грабувати власний народ. Вони це роблять в той час, коли країна мобілізує всі свої ресурси для підтримки ЗСУ і виживання країни, коли наша команда лише за минулий тиждень передала допомоги на ….

Відповідальність неминуча. Сильна сторона цього процесу лише в тому - що в країні все таки є незалежні антикорупційні інституції, створені нашою командою, які здатні чесно робити свою роботу. І це запорука того, що країна здатна очиститися і зберегти європейський курс.

Єдиний політичний шлях зараз - це формування нових принципів формування влади, а саме уряд національного порятунку.

Василь Кубаш РОЛЬ МАТЕМАТИКИ У СВІТІ, ЯКИЙ СТАЄ ДЕДАЛІ СКЛАДНІШИМ

«Мені в житті та математика не знадобилась».
Цю фразу діти чують частіше, ніж таблицю множення.

А потім ми дивуємося, чому вони вірять у будь-які цифри з екрана, не відрізняють факти від маніпуляцій і бояться складних завдань. Бо їм з дитинства пояснили: думати — не обов’язково.

Математика в школі — це не про оцінки. Це тренажер мислення. Це єдине місце, де дитину системно вчать не вгадувати, а доводити; не повторювати, а розуміти; не здаватися після першої помилки.

Коли дорослі знецінюють математику, вони знецінюють не предмет — вони забирають у дитини інструмент захисту. У світі, де рішення ухвалюють алгоритми, а цифрами прикривають будь-яку брехню, математична безграмотність стає формою залежності.

Так, математика складна.
Але світ — ще складніший.

І питання не в тому, чи знадобиться дитині синус або інтеграл. Питання в тому, чи зможе вона поставити правильне запитання, коли її намагатимуться переконати «цифрами».

Школа не має вгадувати замість дітей.
Батьки не мають знецінювати складне.

Бо роль математики сьогодні — навчити дитину думати самостійно.
І це значно важливіше за будь-яку оцінку.

Василь Кубаш Святий Степан мученик - перший християнський мученик, якого Церква вшановує за свідчення віри в Ісуса Христа ціною власного життя.

Коротко про святого:
• Святий Степан був одним із семи дияконів, обраних апостолами для служіння першим християнським громадам (Діяння апостолів, гл. 6–7).
• Він відзначався мудрістю, вірою і силою слова, проповідував Христа серед юдеїв.
• За це його звинуватили у богохульстві та побили камінням — так він став першомучеником.
• Перед смертю Степан молився за своїх убивць, наслідуючи Христа: «Господи, не залічи їм цього гріха».

Вшанування:
• У більшості християнських традицій день пам’яті —
27 грудня (за григоріанським календарем).
• Є покровителем дияконів, служителів Церкви, а також символом прощення і мужності у вірі.

Василь Кубаш ХТО СВЯТКУЄ РІЗДВО 25 ГРУДНЯ

У 1923 році на Всеправославному Соборі в Константинополі було ухвалене рішення про відмову від Юліанського календаря.

Відтоді близько 75% православних Церков світу відзначають Різдво 25 грудня, і лише приблизно 25% продовжують святкувати його 7 січня.

А ви знали, що Вселенський Патріарх (Константинопольський) також святкує Різдво 25 грудня?

А ви знали, що такі православні країни, як Греція, Болгарія, Румунія, Кіпр, відзначають Різдво саме 25 грудня, і це ні в кого не викликає сумнівів у їхній «православності»?

Чи відомі ці факти тим, хто, слідуючи пропаганді Російської православної церкви, досі називає Різдво 25 грудня — яке святкує переважна більшість усього християнського світу — зневажливо «католицьким»?

Ви й досі певні, що воно лише католицьке?

А чи знаєте ви, що Юліанський календар, за який тримаються лише кілька православних Церков, є вкрай неточним і дає похибку в одну добу кожні 128 років?

А ви в курсі, що з 2101 року Різдво за Юліанським календарем припадатиме вже на 8 січня, а не на 7-ме?

Брак знань і небажання знати — одна з серйозних проблем українського суспільства.

Автор тексту: Тарас Возняк, культуролог, публіцист

Василь Кубаш «Освіта, це коли ти знаєш, хто ти є. Ти знаєш звідки ти є, хто були твої предки, якою мовою вони розмовляли, яких пісень співали. Ти це знаєш і ти є людина освічена.
А буває, що людина того світла не має, бо її у нього забрали - її предків вивезли в Сибіри, вбили в голод, закатували і вона не мала звідки взяти. Але є й такі, їм все одно. Розумієш? І потім ця дитина виростає і, в якийсь момент, говорить: «а какая разніца»?

«А що таке культура? Це те, що робить з особи людину. … Бо якби не було культури, людина як свчкар: в неї щось заходить, потім виходить, так пару циклів і все, глина. Розумієш?»

Неймовірний монолог неймовірного Олексія Гнатковського.
Про освіту, культуру і «какая разніца».

Василь Кубаш Києву — 2700 років. Вчені встановили, що Києву — столиці України-Руси — не менше 2700 років (а не так, як нав’язала нам радянська академія наук!).

Учені історики, археологи, антропологи, генетики встановили, що арії, які проживали на території сучасної України, є творцями (батьками) трьох слов’янських народів: русів, чехів і хорватів.

Наші предки впродовж семи тисячоліть вели літочислення “від створення Світу”, аж доки воно не було скасовано Петром Першим у 1721 році.
За арійським календарем, сьогодні 7531 рік (за юдейським — 5783 рік).
Наш календар аріїв старіший за юдейський більш, ніж на 1748 років.
А за Велесовою Книгою наших пращурів, в Україні йде 21 144рік!

Сучасні можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати, звідки вона родом та де її коріння.

А хто такі росіяни ? ? ?
КОРІННІ народи Російської Федерації:
1.Татари,
2.Фіни,
3.Чуваші,
4.Башкири,
5.Чеченці,
6. Мокшани,
7. Ерзяни,
8. Аварці,
9. Удмурти,
10. Осетини,
11. Даргинці,
12. Марійці,
13. Кабардинці,
l14. Буряти,
15. Якути,
16. Лезгини,
17. Кряшени,
18. Інгуші,
19. Тувинці,
20. Комі,
21. Карачаєвці,
22. Кумики,
23. Табасаранці,
24. Лакці,
24. Карели,
24. Агули,
25. Ногайці,
26. Вепси,
27. Черкеси,
28. Алтайці,
29. Рутульці,
30. Ненці,
31. Ханти,
32. Цахури,
33. Гірські марійці,
34. Терюхани,
35. Курди,
36. Мурома,
37. Міщери,
38. Мєряни,
39. Булгари,
40. Евени,
41. Картаї,
42. Мансі,
43. Ассирійці,
44. Чукчі,
45. Гагаузи,
46. Чудці,
47. Айни,
48. Маньчжури,
49. Нівхи,
50. Качини,
51. Шіби,
52. Ескімоси,
53. Удіни,
54. Юкагири,
55. Юги,
56. Шапсуги,
57. Карагаси,
58. Ороки,
59. Орочі,
60. Гіляки,
61. Іжорці,
62. Пенздюки.

А що ж говорить наука про «братні слов’янські народи»? Сучасні можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати, звідки вона родом та де її коріння.

У 2012 році група визнаних міжнародних учених і експертів у галузi генетики під керівництвом ученого зі світовим ім’ям Пітера Форстера з Великобританії, який займається науковою діяльністю в Кембриджському університеті й завідує лабораторію генетики у ФРН, з використанням новітніх технологій провели масштабне генетичне дослідження ДНК жителів усієї України.

Дослідження проводились у лабораторії Німеччини, яка є супервайзером роботи решти центрів iз генетичних досліджень у всій Європі. Вчені цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень. За результатами дослідження ДНК-проб українців було виділено основний пріоритетний напрямок історичного розвитку українського етносу (нації).
Концентрація гаплогрупи хромосом, яку вчені ідентифікують як успадковану від аріїв, виявлена у 53% досліджених українців (цей ген є і в інших народів Європи, але його показник низький). У той час, коли народність аріїв проживала на території нинішньої України, середньорічна температура різко впала на багато градусів, що призвело до суворого похолодання і серйозно відбилося на людській популяції. У результаті вижили тільки люди, які володіли геном «молочної толерантності» — тобто здатні пити і перетравлювати молоко.

Більшість дорослих людей не може вживати молоко в їжі, наприклад такими є африканці й азіати. Але саме молоко не дало людям померти від голоду під час похолодання і давало можливість цивілізації аріїв продовжити своє існування — свій РІД.

За висновками генетиків, у Європі було два місця, де люди могли сховатися від холоду: Україна та Іберійський півострів. Територія нинішньої Росії на той час була вкрита льодом і людського життя на ній не було. Результати досліджень дали вченим підстави зробити висновок: «Українці є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України — колискою білої раси нинішньої цивілізації». У 2013 році російськi генетики та антропологи провели великомасштабне комплексне дослідження російського генофонду — і були не просто здивовані, а вражені отриманими результатами. Виявилися брехливими міфи, які століттями нав’язувались ідеологами про російську національність і етнічне походження росіян. Російські вчені встановили, що генетично росіяни «не східні слов’яни», а «фіни-угри-татари».

Розвіявся в пух і прах міф, що «росіяни, білоруси і українці складають окрему групу східних слов’ян» і є генетично «братніми народами».
Виявилося, що єдиними слов’янами з цих трьох народів є лише білоруси, але при цьому було встановлено, що білоруси — це зовсім не «східні слов’яни», а «західні», тому що вони генетично практично не відрізняються від поляків. Російські вчені повністю зруйнували ще один міф про «рідну кров» білорусів, росіян і українців. Білоруси виявилися фактично ідентичні полякам і генетично дуже далекі від росіян, але близькі до чехів і словаків.
А ось фіни Фінляндії виявилися для росіян генетично ближчими, ніж білоруси, а тим більше — українці.

Генетична відстань між росіянами і так званими фіно-угрськими народностями (марійцями, вепсами, мордвою тощо), які проживали на території Росії, дорівнює 2-3 умовним одиницям («близькі родичі»), а це означає, що росіяни і фіно-угри є ідентичними. Результати аналізу мітохондріальної ДНК показали також, що ще одна близька рідня росіян, окрім фіно-угрів i фінів Фінляндії, — це татари: росіяни перебувають на тій же генетичній відстані умовних одиниць від татар, як і від фінів.

Після отримання результатів досліджень для Росії виникла велика ідеологічна, політична, психологічна і моральна проблема самоідентифікації себе як буцімто «слов’ян», адже генетично російський народ до слов’ян ніякого відношення не має.

Наголошую, що саме російські вчені поставили велику жирну крапку на міфі про «слов’янське коріння росіян» — нічого від слов’ян у росіян немає! Є лише навколослов’янська російська мова, але і в ній 60-70% неслов’янської лексики.
Тому росіянин не здатний розуміти мову слов’ян (як і українську, польську, білоруську, словацьку, словенську, хорватську, чешську і тд.), хоча справжній слов’янин розуміє через схожість слов’янську мову — будь-яку, окрім російської.

Грузинський історик, професор Олег Панфілов відзначає: «Росія — це штучна держава, яка була створена в результаті окупації і завойовницьких воєн за останні 300 років, не більше, яка на величезній території насильно об’єднує народи, нічим абсолютно не пов’язані. Наприклад, що може пов’язувати чукчу і чеченця? Ні культура, ні історія, ні антропологічний тип, ні клімат — нічого абсолютно».

Вчені науково довели, що українці та росіяни за своїм етногенезом абсолютно різні народи і їхня спільна історія за останні 350 років — це історія окупації земель та поневолення українців з боку московитів-росіян.

Московія навіть не спромоглася на власну назву для своєї держави і мови, а поцупила її в українців, тим самим привласнивши ще й нашу історію. У Російській Федерації державні символи — запозичені. Державний герб РФ — двоголовий орел — це герб Римської iмперії з 330 року, а після її розпаду — символ Візантійської Імперії. У 1497 році прийнятий як герб Московського князівства Золотої Орди, згодом Московського Царства яке платило данину Кримському Ханству до 1700 року, а пізніше — Російської iмперії.

Самі росіяни до початку XVIII століття розмовляли на уйгурській мові. У 1666 році хорват Юрій Крижанич створив мову яку сьогодні називають російською, створив він її із болгарського суржику, фінських добавок і татарських діалектів, а граматика для цієї мови була написана у XVIII столітті Ламаносовим, тобто російська мова - це штучно створена мова. І це тоді коли у скіфів-сарматів-гунів-антів-слов'ян-русів ще до нашої ери були ще такі слова як: (Коваль, цибуля, мед, хата, околиця, травень, червень, липень, тиждень, червоний, очі, дбайливий, бачити, тривалий, жвавий, потвора, катувати, балакати, базікати, мова, слава, страва, прірва, злива, будова, битва, гаразд, мова, розповідати, солома, пливе, крик, швидкість, слух, річ, стан, пливе).

Прапор (триколор) — це плагіат перевернутого прапору Нідерландів, який став державним прапором Російської iмперії з квітня 1883 року.

Сучасний гімн РФ — це змінений гімн колишнього СРСР. Польський експрезидент Олександр Кваснєвський iз приводу російського гімну говорив: «Давайте завжди пам’ятати, що в Росії слова можуть бути різні, але музика — одна».
Свого часу ідеолог комунізму Карл Маркс зазначив: «Росія, не маючи ніякого відношення до Русі і вкравши свою нинішню назву, проте — нахабно претендує на історичний спадок Русі, створеної на 800 років раніше. Але забувають одне, про що твердять світові літописи середньовіччя: (Суздальці напали на Русь), (Московське князівство Золотої Орди воювало проти Королівства Русі- московські князі проти королів Русі), (Московські царі воювали проти князів Русі і так було аж до початку XIX століття). Проте московська історія — це історія Орди, пришита до історії Русі білими нитками і повністю сфабрикована.

Саму назву Русь узурповано московитами. Росіяни не лише не є слов’янами, але навіть не належать до індоєвропейської раси. Московія була вихована і виросла в жахливій і мерзотній школі монгольського рабства».

Російське народне прислів’я говорить: «Русь в Росія — ето такая же аналогія, как морє і морская свінка». Відомий чеський письменник Карел Чапек писав: «Росіяни все навколо себе називають слов’янським, щоб потім все слов’янське називати російським».

В українців все по інакшому у 83% українців ДНК має гаплогрупу хромосома, яку вчені характеризують як трипільську яка і є (скіфсько-сарматською слов'янською хромосомою)...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/1A...

Василь Кубаш Ідіть до біса з вашим булгаковим і пушкіна дорогою прихопіть. Просто беріть під пахви всю цю макулатуру і йдіть. Разом з усією рештою шовіністів-вєлікоросов. Разом з балєтом, "Калінкой-малінкой" і "прощанієм славянкі".
Ви так набридли, до нудоти.
Ви ніхто, ви самі не знаєте, як себе ідентифікувати. Росіяни? Ні.
Ніби українці, а тягнетесь за ворогом.
Ніби вороги, але ж співвітчизники. Та й до ворога є ненависть, а до вас її немає. Є відраза і роздратування. Ви як німий Ґерасім - вас б'ють, в ви тупенько посміхаєтесь і топите свою Муму - рештки власної гідності.
Що це? Стокгольмський синдром? Відбите почуття гідності? Залежність? Не відповідайте, позбавте мене від подробиць вашого збочення.
Я не хочу читати, чути і знати культуру, яка виховує століттями , покоління за поколінням, націю убивць і маніяків.
І так, митці відповідальні за формування духовності суспільства.
Мені не треба така духовність.
Тому ідіть до біса з вашою вєлікай макулатурою.

Василь Кубаш https://www.instagram.com/p/DSj4zx0...

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/1U...

Василь Кубаш Кінець дипломатичного мовчання: європейські церкви офіційно визнали «русский мир» єрессю!

ЦЕ, СТАЛОСЯ!!! Те, про що українські богослови та віряни говорили роками, нарешті отримало чітку оцінку на найвищому європейському рівні. Близько 90 церковних лідерів, що представляють православні, протестантські та англіканські громади Європи, зробили безпрецедентний крок, відмовившись від мови напівтонів.

У Гельсінкі, під час конференції, що тривала з 1 по 3 грудня 2025 року, було оприлюднено знакову заяву. Як зазначає Конференція європейських церков (КЄЦ), ідеологія «русского мира» — це не просто політична позиція, а єресь, що спотворює саму суть християнства. Це перший випадок, коли настільки впливова інституція не просто висловила «глибоке занепокоєння», а вдарила по фундаменту, на якому Москва будує своє виправдання війни.

Чому це історичний злам...⚡
Досі реакція світового християнства на агресію Росії часто нагадувала спробу всидіти на двох стільцях. Глобальні структури, такі як Всесвітня рада церков (ВРЦ), робили обережні заяви, намагаючись зберегти діалог з Московським патріархатом. Вони говорили про мир, але уникали прямих звинувачень у бік тих, хто «освячує» ракети.

Гельсінська заява кардинально змінює правила гри. Європейські церкви відкинули дипломатичне лавірування. У документі прямо сказано: твердження, ніби смерть окупанта на війні автоматично змиває гріхи, є єретичним. Так само єретичною названа спроба представити вторгнення в Україну як «священну війну», а Росію — як «катехона» (силу, що нібито стримує світове зло).
Як влучно зауважив архімандрит Кирило Говорун, який був одним із спікерів конференції, ця позиція нарешті узгоджується з євангельським принципом: «Нехай ваше слово буде: так-так, ні-ні». Час «теплохолодних» заяв минув.

Читайте також: РПЦ відкрито підтримала вбивства православних українців - Патріарх Варфоломій

Анатомія «русского міра» - діагноз від церков

Учасники конференції провели глибокий аналіз того, чим насправді є ідеологія, яку просуває патріарх Кирил та російські еліти. Як йдеться у підсумковому документі «Протистояння імперії, сприяння миру», «русский мир» — це дуалістична пастка. Вона штучно ділить світ на «святу Росію» та «злий Захід», демонізуючи права людини, демократію та індивідуальну свободу.

Проголошення РПЦ «священної війни» Росії проти України та Заходу схоже на звичайний фашизм: (нижче представлений детальний розбір тез)

Церкви Європи наголошують на кількох критичних моментах:

1) Заперечення ідентичності. Ідеологія Москви відмовляє українцям у праві бути собою, заперечуючи їхню національну ідентичність та державність.

2) Сакралізація насильства. Змішування політичних амбіцій з богослов’ям призвело до того, що війна подається як «метафізична битва», а воєнні злочини виправдовують вищою метою.

3) Маніпуляція екуменізмом. Російська церква використовує міжнародні майданчики не для діалогу, а для просування своїх наративів про «традиційні цінності», намагаючись заблокувати засудження агресії.

4) «Жодна ідеологія не може підпорядкувати собі гідність людини, яка стоїть перед Богом», — наголошується в документі. Для християн не існує поняття «священної війни», адже будь-яка війна несумісна з вченням Христа.

Загалом, в зовнішній політиці на своїх найближчих територіальних сусідів, Росія зухвало використовує релігію для впливу на країни колишнього СРСР!

Від слів до конкретних дій
Найважливіше в цій заяві — це перехід від богословських рефлексій до заклику діяти. КЄЦ пропонує церквам Європи конкретну дорожню карту, що базується на трьох служіннях Христа: пророчому, священничому та царському.

Пророчий голос — це правда. Церкви зобов’язалися «називати гріх гріхом». Це означає пряме засудження воєнних злочинів Росії. Більше того, європейські лідери закликають посилювати український опір цій ідеології та підтримувати дисидентські голоси всередині самої Росії, які не побоялися виступити проти релігійного націоналізму.

Священниче служіння — це молитва і зцілення.Окрім молитви, документ закликає до психологічної та гуманітарної підтримки жертв. Особливий акцент зроблено на заступництві за українських дітей, яких було незаконно депортовано до Росії. Це прямий докір іншим міжнародним організаціям, які часто ігнорують цю трагедію.

Царське служіння — це служіння бідним і захист правди. Це означає боротьбу з дезінформацією. Церкви Європи планують інвестувати в демократичну освіту, щоб люди могли відрізняти правду від пропаганди. Також наголошується на важливості збору свідчень тих, хто вижив, і збереженні пам'яті про загиблих.

Всеукраїнська Рада Церков категорично проти спеціального статусу російської мови та легітимізації РПЦ !!!

Погляд у майбутнє
Ця конференція стала не лише майданчиком для засудження, а й актом солідарності. Символічно, що наступна Генеральна асамблея Міжпарламентської асамблеї православ’я також запланована у Гельсінкі на червень 2026 року. Це чіткий сигнал підтримки Фінляндії та всієї Північної Європи перед лицем російських погроз.

Для України рішення КЄЦ є великою дипломатичною та духовною перемогою. Тези, які раніше звучали лише у деклараціях окремих богословів (як, наприклад, у Волоській декларації 2022 року), тепер стали офіційною позицією 114 церков Європи. Світ нарешті починає розуміти: боротьба України — це не лише захист територій, це захист правди від єресі, яка намагається знищити саму суть людяності.

Василь Кубаш ЯК ПОВАЖАТИ СЕБЕ

1. Припиніть триматися за людей, які не хочуть бути у вашому житті.

2. Не просіть уваги, вона має приходити сама.

3. Говоріть коротко і чітко, щоб вас слухали.

4. На зневагу реагуйте спокоєм і твердістю.

5. Не користуйтеся чужою добротою, якщо не готові відповідати взаємністю.

6. Уникайте місць, де вас сприймають як фон.

7. Вкладайте час і гроші у себе. Це швидше за все окупиться.

8. Тримайтеся подалі від токсичних розмов.

9. Контролюйте слова, вони формують ваш образ.

10. Доглядайте себе, щоб відчувати повагу зсередини.

11. Будьте дисципліновані у рухові до власних цілей.

12. Захищайте свій час. Не дозволяйте його відбирати.

13. Припиняйте стосунки, де вас принижують чи ігнорують.

14. Дозволяйте собі якість. Це вчить інших бачити вашу цінність.

15. Не будьте завжди доступними. Пауза створює повагу.

16. Давати добре, але не ціною власного спокою.

17. Не нав’язуйтесь. І навіть коли вас чекають, знайте межу.

18. Оцінюйте людей за вчинками, не за словами.

19. Два неприйняті дзвінки достатньо. Байдужість видно одразу.

20. Робіть будь-яку справу так, щоб самим собою пишатися.

Тема:

Перейти

У Сколе відкрили сучасний спортмайданчик для 600 учнів і громади

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/p/18...

Мешканець Славського побудував котедж на чужій ділянці

Богдан Гирич із Тухлі загинув у боях за Україну

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/14dh...

Василь Кубаш парадокс України. В 1943 році сталін створив московський патріархат, відновивши московську православну церкву, яку ще створив Іван Грозний вбивця і кат, який закатував тисячі невинних людей, і вбив власного сина, продав душу дияволу і запровадив в 1551 році кривавий хрест антихриста з косою поперечиною внизу. Такого хреста антихриста нема в жодній православній церкві. Кат-сталін продовжив ідею Івана Грозного і в рпц попами поклав нкведистів. Після Другої світової війни на новоокуповпних територіях совєтский саюз закрив автентичні церкви і в окупованих стародавніх храмах почали правити московські нкведисти. З 1991 року Україна ніби стала незалежною, але залишились при владі колишні компартійні лідери і вожді вже представляти незалежну Україну. Мало відбутись повернення до автентичних релігій і вірувань і звільнення окупованих храмів і окупованих вірників від окупантської москрвської псевдоцеркви. Але чомусь цього не відбулось, частина вільних людей повернулась, а основна частина рабів і далі залишилась в окупації як розійської мови так і в окупації розійської псевдо церкви. І багато хто дуже активно захищає окупантів навіть після 2014 року, і навіть після 24 лютого 2022 року. Це парадокс, але ці окупанти дуже багато зла принесли в нашу країну.
1943 році сталін створив московсько-фашистську псевдо церкву і там стали попами і єпископами нкведисти. сталін швидко зрозумів користь рпц для зомбування рабів. В Закарпатті всі церкви були греко-католицькі, православних було декілька в великих містах і всі були сербського патріархату. Коли прийшла окупація в 1944 році то спочатку церкву не трогали, але в 1947 році почали тиснути на попів щоб переходили в москрвську псевдо церкву. Коли ті не хотіли то їх вбивали. Єпископа Теодора Ромжу вбили в Мукачеві, спочатку нквд влаштувало аварію, але Теодор Ромжа вижив, а потім в госпіталі йому ввели отруту. Цю отруту особисто за наказом сталіна віз хрущов до Києва (наскільки важливим для Москви було знищення Теодора Ромжу та інших) і там передав керівнику нквд Савченко ампулу з отрутою. 31 жовтня медсестра одарка завербована нквд, в Мукачеві в шпиталі ввела отруту Теодору Ромжі. А після нкведисти окупували всі церкви і всіх людей, нажаль окупація по цей час. В архіві в Берегово є матеріали переписів кожного села і там є записано скільки в селі населення і якого віросповідання. При переписі населення 1910 року на території теперішнього Закарпатті було всього 577 особи православних. Пізніші переписи показують, що в селах русини були виключно греко-католики, жили іудеї, в містах протестанти, реформати та інші. Ось перепис в 1930 році в Ужгороді мешкало 26675 людей, з яких аж 263 були православними (менше 1%). З цих 263 православних більше 200 це були втікачі від ленінського червоного терору, які потрапили до Ужгорода після першої світової війни, вони побудували на руській набережній першу в Ужгороді православну церкву, точну копію, але зменшену в рази, як в місті коломна під московою. І те, що вони втікали від комуняк, не завадило їхнім дітям брати активну участь після окупації Закарпаття в 1945 році допомагати комуністам нкведистам арештовувати патріотів України в Закарпатті. Аналогічно було і в Буковині і в Галичині і на Волині.
Ось вам і діди прадіди. Тому та хто каже, що вони ісконно каноніческіє православніе - це або нащадки окупантів, або завезені окупантами з московії які всюди мітять територію хрестами антихриста перекресленим хрестом, з косою поперечиною внизу. Оце поминати кіріла в УПЦ московського патріархату. Інтернет

Василь Кубаш Довгі роки вони протікають безсимптомно.
°Класична медицина лікує вже наявні катастрофи — інфаркти, діабет, онкологію.
°Превентивна медицина та біохакінг працюють інакше: ми знаходимо поломки на молекулярному рівні і лагодимо їх до того, як вони перетворяться на діагноз.

Що це дає?
°Конкретній людині — додаткові 15-20 років активного життя в ясному розумі.
°Державі — економію сотень мільярдів доларів на інвалідизації, складних операціях і лікуванні важких стадій хвороб.

Проаналізуємо з Вами світову статистику захворюваності і складемо рейтинг із 20 найдоказовіших чекапів які повинні стати вашою щорічною рутиною.

Зберігайте в закладки та відправляйте близьким для подальшого розбору!

ТОП-10 базових досліджень: молекулярний щит
Розширена ліпідограма: Аполіпопротеїн B (ApoB) та Ліпопротеїн(a).
- Мета: Оцінка реального ризику інфарктів та інсультів. Класичного «загального холестерину» недостатньо.
- Молекулярна основа: Окислення ліпопротеїнів і проникнення частинок ApoB в ендотелій (внутрішню вистилку судин), що запускає ріст бляшок.
- Ефективність і статистика: Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — причина смертності №1 у світі (понад 17 млн смертей на рік). Скринінг і контроль ApoB знижує ризик фатальних подій на 70-80%.
- Ефект:Для держави — радикальне зниження витрат на стентування та реанімацію. Для вас — чисті судини та довголіття.

Глибокий метаболічний контроль: Інсулін, Глюкоза, Глікований гемоглобін (HbA1c), індекс HOMA-IR.
- Мета: Виявлення інсулінорезистентності та предіабету.
- Молекулярна основа: Надлишок глюкози викликає глікацію (зацукровування) білків, пошкоджуючи судини та виснажуючи бета-клітини підшлункової залози.
- Ефективність і статистика: Близько 500 млн людей у світі живуть з діабетом 2 типу, ще у третини населення планети прихований предіабет.Зміна способу життя на етапі предіабету запобігає хворобі в 58% випадків.
- Ефект: Захист від сліпоти, відмови нирок і когнітивного спаду (Альцгеймера часто називають «діабетом 3 типу»).

Золоті стандарти онкоскринінгу:
Колоноскопія (раз на 5 років), Мамографія (жінки) / ПСА (чоловіки)
- Мета: Раннє виявлення найпоширеніших видів раку.
- Молекулярна основа: Виявлення безконтрольної проліферації клітин та мутацій ДНК на стадії поліпа або in situ.
- Ефективність і статистика: Рак кишківника, грудей і простати входять у топ-5 за смертністю. Виявлення на 1-й стадії дає виживання 90-99%. На 4-й — менше ніж 15%.
- Ефект: Економія на таргетній терапії та хіміотерапії для системи охорони здоров'я становить мільйони на кожного пацієнта.

Маркери системного запалення: Ультрачутливий С-реактивний білок (вч-СРБ) і Гомоцистеїн.
- Мета: Оцінка «пожежі» в організмі та ризику тромбозів.
- Молекулярна основа: Цитокінові каскади, які руйнують тканини та пошкоджують судини зсередини (гомоцистеїн діє на судини як наждачний папір).
- Ефективність: Високий вч-СРБ подвоює ризик раптової серцевої смерті навіть при нормальному холестерині.

Розгорнута гормональна панель (ТТГ, вільний Т3, вільний Т4, Тестостерон, Естрадіол, ГЗСГ).
- Мета: Аудит ендокринного старіння та швидкості метаболізму.
- Молекулярна основа: З віком знижується чутливість клітинних рецепторів до гормонів, що веде до втрати м'язової маси (саркопенії), втоми та зниження лібідо.
- Ефект: Повернення енергії та якості життя. Гормонозамісна терапія (суворо за показаннями) здатна відкотити біологічний вік на роки.

Панель детоксикації (Печінка та Нирки): АЛТ, АСТ, ГГТ, eGFR, Цистатин С.
- Мета: Оцінка фільтраційних систем організму. Цистатин С показує приховану ниркову недостатність набагато точніше за креатинін.
- Молекулярна основа: Здатність гепатоцитів та нефронів до кліренсу токсинів і відпрацьованих метаболітів.
- Статистика: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) діагностується сьогодні у 25% дорослих, будучи тихою епідемією.

УЗД сонних артерій з оцінкою КІМ (товщини комплексу інтима-медіа).
- Мета: Візуальна оцінка реального віку ваших судин.
- Молекулярна основа: Потовщення стінки артерії — перша фізична ознака атеросклерозу до появи бляшок.
- Ефект: Пряме прогнозування ризику інсульту в найближчі 5-10 років.

D-гормон і статус кофакторів метилювання: Вітамін D (25-OH), B12, Феритин.
- Мета: Оцінка ресурсів для синтезу енергії, імунітету та відновлення ДНК.
- Молекулярна основа: Ці елементи є кофакторами для мітохондрій і ферментів, що забезпечують транскрипцію генів. Дефіцит феритину викликає тканинну гіпоксію.
- Статистика: До 70% жителів північних широт мають клінічний дефіцит вітаміну D, що критично знижує імунну відповідь.
DEXA-сканування (денситометрія та композиція тіла).
- Мета: Точний розрахунок співвідношення жиру/м'язів і щільності кісток.
- Молекулярна основа: Виявлення дисбалансу між остеобластами (будують кістку) і остеокластами (руйнують її), а також вісцерального жиру — головного джерела системного запалення.
- Ефект: Профілактика остеопорозу та перелому шийки стегна, який у літніх людей часто стає фатальним.

Оцінка біологічного віку (Епігенетичний годинник метилювання або теломери).
- Мета: Зрозуміти, з якою швидкістю ви старієте на клітинному рівні.
- Молекулярна основа: Вивчення патернів метилювання ДНК. Це показує, як ваш спосіб життя вмикає погані гени і вимикає хороші.
- Ефективність: Вищий пілотаж біохакінгу — можливість відстежувати, чи працюють ваші дієти, БАДи та тренування на клітинному рівні.

Друга десятка (для просунутих біохакерів):
УЗД органів черевної порожнини, малого таза та щитоподібної залози.
Секвенування мікробіому кишківника (16S рРНК) — оцінка осі "кишківник-мозок" та імунітету.
Генетичний тест на поліморфізми (наприклад, ризик Альцгеймера — статус APOE, гени фолатного циклу).
Безперервний моніторинг глюкози (CGM) на 14 днів — для розуміння індивідуальних реакцій на їжу.
Навантажувальний тредміл-тест з газоаналізом (VO2 Max) — головний предиктор довголіття.
Холтерівське моніторування ЕКГ (24-48 годин) — приховані аритмії.
Офтальмологічний чек-ап (очне дно, ВОТ) — профілактика глау

Василь Кубаш https://www.facebook.com/share/v/18...

COVID-19: актуальная информация, цифры села и рекомендации для граждан села.
Коронавирусная инфекция, также известный как коронавирус, является серьезной...
Возможности для студентов села Жупаны: денежное вознаграждение и перспективы для будущего
Социальный проект "Scholarship в Украине" запустил уже VI конкурс для...
Как работать с реестром должников?
Мы живем уже в третьем десятилетии 21-го века и вопрос открытой информации воспринимается как вполне нормальное...
Автодор наказывает нарушителей села Жупаны
Weight in motion переводится условно «Вес в движении». Это сервис от Укравтодора, что...
Где найти нотариуса в селе Жупаны?
По состоянию на 1 июня 2020 года в Украине зарегистрировано 762 государственных нотариальных конторы и 5744 частных...
7 способов проверки и улучшения воды в селе Жупаны
В условиях растущего дефицита на воду мы подготовили несколько способов проверки и улучшения ее...
Чем выгоднее отапливать дома в селе Жупаны?
Вопрос энергетической независимости Украины довольно часто перекликается с энергетической самостоят...