Мельниця-Подільська

смт Мельниця-Подільська
Герб Мельниці-Подільської
Країна	Україна
Область/АРК	Тернопільська область
Район/міськрада	Борщівський район
Рада	Мельнице-Подільська селищна рада
Код КОАТУУ:	6120855400
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	13 століття
Магдебурзьке право	1747
Статус	із 1960 року
Площа	10 км?
Населення	3 866
Густота	379,21 осіб/км?
Поштовий індекс	48751
Телефонний код	+380 3541
Географічні координати	http://stable.toolserver.org/geohac...' class='external text' rel='nofollow'>48°36?22? пн. ш. 26°10?55? сх. д.? / ?48.606111° пн. ш. 26.181944° сх. д. (G)Координати: http://stable.toolserver.org/geohac...' class='external text' rel='nofollow'>48°36?22? пн. ш. 26°10?55? сх. д.? / ?48.606111° пн. ш. 26.181944° сх. д. (G)48.606111, 26.181944
Висота над рівнем моря	310 м
Водойма	Дністер
Відстань
Найближча залізнична станція:	Іване-Пусте
До станції:	4 км
До райцентру:
- фізична:	33 км
До обл. центру:
- залізницею:	130 км
- автошляхами:	140 км
Селищна влада
Адреса	48720, смт. Мельниця-Подільська
Голова селищної ради	Магас Василь Михайлович

Ме?льниця-Поді?льська (До 1940 — Мельниця-над-Дністром, серед жителів селища та навколишніх сіл ширше вживається скорочена назва Мельниця) — селище міського типу в Борщівському районі Тернопільської області. Центр се­лищної ради, якій підпорядковане с. Зелена. До Мельниці-Подільської приєднано хутори Борисівка, Гай, Левада, Оленівка.

Розташоване на лівому березі річки Дністер.

Населення — 4130 осіб (2002).

[ред.] Етимологія

Вперше під назвою Ме?льниця згадується у ХІ столітті. Поселення зруйноване монголо-татарами. Під назвою Ме?льниця-над-Дністро?м відома з XVII століття як володіння магнатів Лянцкоронських. Тут на схилах, неподалік від Дністра, ще в давні часи були млини? (рос. мельницы) (вітряні). Ще й нині місце, де вони стояли, називають Млинівкою. Звідси іменна частина складного топоніма - перенесення номенклатурного терміна на поселення. Поді?льська - на відрізнення від інших Мельниць ^{[ред.] Історія}

Церква в центрі Мельниці-Подільської

[ред.] Археологічні знахідки

Поблизу Мельниці-Подільської ви­явлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, голіградської, черняхівської і празької культур.

[ред.] Середньовіччя

Перша писемна згадка — початок 12 ст., в історичних джерелах у зв'язку з будівництвом замку.

Від 1362 — власність Коріатовичів, від кін. 16 ст. — Лянцкоронських, від 18 ст. — Дуніних-Борковських.

1615 та 1672 населений пункт зазнав руйнівних нападів татар. 1744 загін опришків Олекси Довбуша розгромив у Мельниці-Подільській маєток Дуніна-Борковського. 1767 містечко отрима­ло маґдебурґію з правом проведення 24 яр­марків на рік.

[ред.] Австрійський період

Від 1772 — повітове місто Заліщицького округу, від 1867 — містечко Борщівського повіту.

[ред.] Перша світова війна і Українська революція

У чер­вні 1916 на околиці Мельниці-Подільської відбувся бій між російськими й австрійськими військами — загинуло бл. 20 тис. осіб.

[ред.] Міжвоєнний період

Від вересня 1920 — під владою Польщі. За тодішнім адміністративний поділом було центром ґміни Борщівського повіту Тернопільського воєводства.

1 квітня 1934 року отримала статус міста^{http://uk.wikipedia.org/wiki/1935' title='1935'>1935 внаслі­док пожежі згоріли десятки будинків.}

Згідно з шематизмом Станіславської єпархії 1938 року у Мельниці-Подільській було греко-католиків 2200, римо-католиків 1200 (з колонією), євреїв 1800.

Діяла 7-класова мішана школа, з польською мовою викладання. При церкві діяли «Брацтво церквовне звичайне і Апостольства Молитви», до яких належало 160 членів^{http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92...' title='Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка'>«Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рід­на школа» та інші товариства, кооперативи.}

У містечку була велика єврейська громада.

17 вересня 1939 у Мельницю-Подільську увійшла ЧА. В січні 1940 створено Мельнице-Подільський район (існував до 1962, коли містечко перейшло у підпорядкування Борщівського району).

[ред.] Німецька окупація

Від 8 липня 1941 до 6 квітня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. У вересні 1942 гітлерівці про­вели акцію ліквідації євреїв.

[ред.] Радянський період

1960 Мельниці-Подільській надано статус смт.

[ред.] Пам'ятки

Є церква святого Михаїла (1722, кам'яна, ре­ставрована 1989), каплиця, капличка (1994).

Споруджено братську могилу з пам'ятником воїнам РА, в якій похований Герой Радянського Союзу Я. Метяшкін (1953 (його іменем названа вулиця), пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1957), Тарасу Шевченку (1995), встановлено пам'ятні хрести на честь скасу­вання панщини (1990) і жертвам сталінських репресій (1991), насипана символічна могила УСС, збережені пам'ятні хрести козацьких часів.

У М.-П. є пам'ятка природи — залишки старого парку (ясен бл. 300 р., біла тополя 200 р., береза по­над 100 р.). Поблизу селища знаходиться пам'ятка природи Дуби-брати тристовбурні.

[ред.] Некрополі

У Мельниці-Подільській збереглося багато цвинтарів:

• 2 єврейських кладовища (Мазурівка)
• польський цвинтар
• козацькі поховання (Замчище)
• старий український цвинтар (Цапівка)
• новий цвинтар.

На новому цвинтарі похований письменник і педагог Іван Гермаківський.

У сквері в центрі селища є братська могила радянських воїнів, які загинули у бою за визволення Мельниці-Подільської — 290 солдатів, сержантів і офіцерів.

На могилі три плити з чорного мармуру. На центральній — напис:

«Здесь похоронен Герой Советского Союза рядовой Митяшкин Аким Гаврилович и офицеры»«Кроме этого, в этой могиле похоронено 97 воинов, чьи фамилии не установлены...»

Над могилою — скульптура воїна на прямокутному постаменті.

[ред.] Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, 2 бібліотеки, дошкільний заклад, музична шко­ла, Будинок дитячої творчості, дільнична лікарня, поліклініка, аптека, самодіяльний оркестр старовинних народних інструмен­тів, н.-д. ст. ВО «Тютюн», фабрика «Світанок», фермерське госп-во.

[ред.] Персоналії

У Мельниці-Подільській народилися:

• вчений-механік О. Андрейків,
• актор і режисер А. Кри­венький,
• історик літератури М. Пішковський,
• громадсько-політичний діяч Петро Касінчук
• політик, народний депутат Владислав Каськів, НУНС

Працюва­ли:

• письменник, журналіст, І. Гермаківський,
• музичний діяч Василь Зуляк,
• письменник, журналіст П. Ковальчук

Душпастирював церковно-громадський діяч отець О. Капустинський, у школі навчалися доктори наук Л. Балан, В. Біляєв, вчений-філософ С. Вовк та інші.

[ред.] Посилання