Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 3

Марченко Петро, користувач 1ua
Петро Марченко
https://intvua.com/n...

8 квітня 2020

Марченко Петро, користувач 1ua
Петро Марченко

Кравчук – Зеленському: Час тане, як весняний сніг, не допустіть, щоб народ ще раз розчарувався

Перший президент України Леонід Кравчук в ексклюзивному матеріалі для видання https://gordonua.com... style="box-sizing: border-box; color: red; text-decoration: none; background: transparent;">"ГОРДОН" написав, що завадило новим обличчям у владі провести радикальні якісні зміни у країні й чому важливий запуск ринку землі, а також через "ГОРДОН" звернувся до президента України Володимира Зеленського. На думку Кравчука, главі держави потрібно зупинити сили, що створюють перешкоди для нинішньої влади.

https://gordonua.com... class="article_other_lang" style="box-sizing: border-box; text-decoration: none; float: right; font-family: Roboto, sans-serif; font-size: 13px; color: rgb(66, 139, 202) !important; background: transparent;">Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
https://gordonua.com... alt="Кравчук: Чого чекає народ? Перш за все, щоб в Україні був демократичний порядок, щоб кожен чиновник за невиконання закону ніс відповідальність" title="Кравчук: Чого чекає народ? Перш за все, щоб в Україні був демократичний порядок, щоб кожен чиновник за невиконання закону ніс відповідальність" style="box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; width: 464.438px; max-width: 100%; height: auto !important;">
Кравчук: Чого чекає народ? Перш за все, щоб в Україні був демократичний порядок, щоб кожен чиновник за невиконання закону ніс відповідальність 
Фото: ЕРА
https://gordonua.com... data-src="/img/user/379/14_tn.png" style="box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; max-width: 100%; height: auto !important;">
https://gordonua.com...=37914.html" style="box-sizing: border-box; color: rgb(51, 51, 51); text-decoration: none; background: transparent;">Леонід КРАВЧУК 
Перший президент України

Ілюзій народ ще не позбувся, продовжує вірити у здатність одного президента розв'язати всі проблеми

Україна – березень 2020 року

Яким я бачу українське суспільство початку 2020 року? Український народ залишається роз’єднаним, політичні сили ведуть безперервну боротьбу. Бідність, війна продовжуються. Однак суспільство зміцніло, стало більш досвідченим і вимогливим, глибше розуміє ситуацію, свою роль у державотворенні, формуванні влади. Та ілюзій народ ще не позбувся, продовжує вірити у здатність одного президента  розв’язати всі проблеми.

Якщо скласти всі ці характеристики докупи, то висновок може бути таким: демократія і вседозволеність – це різні речі, а свобода розмивати, розхитувати основи державності, фундаменту незалежності нічого спільного з демократією не має. І ті сили, що це роблять, повинні нести відповідальність і каратися відповідно до закону. А закон, як відомо, діє тоді, коли він спирається на жорсткий порядок, дисципліну і відповідальність, контроль за його виконанням. Демократія – це демократичний закон і обов’язково напрацьовані механізми його виконання. Це злагоджена діяльність усіх гілок влади. Інакше влада стане безвладдям, суспільство – натовпом, демократія відкриє шлях до тоталітаризму. Ознаки неповаги до влади, президента України ми вже маємо, маємо і прояви безвладдя на різних рівнях управління.

Чого чекає народ? Перш за все, щоб в Україні був демократичний порядок, щоб кожен чиновник за невиконання закону ніс відповідальність (правову), щоб усі, хто спричинив таку ситуацію, особливо корупціонери і ті, хто створив корупційну піраміду, були обов’язково покарані. Люди не чують пояснень, їм байдуже, як розподілені повноваження між чиновниками, між антикорупційними органами тощо, на яких жердинах сидять "кури і півень", головне, щоб півень виконував свою роль і співав, а кури несли яйця.

Люди обрали президента і Верховну Раду й вони хочуть, щоб влада діяла, діяла рішуче та ефективно. І довго чекати вони не будуть. Діяти потрібно негайно. Не вдаючись до епітетів: "прийшла весна і потрібно вже саджати". Що саджати: картоплю чи дерева? Потрібно саджати корупціонерів, називаючи конкретні прізвища.

Люди переконані, що саме із цією метою в Україні змінилася влада. Президент, Верховна Рада України прагнуть вдосконалювати управління державою, у відставку відправлено уряд Гончарука, знято з посади генерального прокурора. Відбувається ротація чиновників на місцях. Та головне – це результати. А їх поки що немає. Значить президент, уся владна вертикаль повинні діяти більш рішуче, підвищувати  відповідальність посадових осіб усіх рівнів за доручену справу.

Уже стало очевидним, що нові обличчя без досвіду і професіоналізму не здатні забезпечити ті якісні радикальні зміни, які декларувалися. Значить, потрібно підсилити кадровий корпус людьми, які показали результативність роботи, які вміють діяти в екстремальних умовах. Переконаний, що лише враховуючи менталітет наших людей, воля і рішучість президента України зможуть об’єднати зусилля всіх гілок влади для досягнення потрібного перелому в житті українського народу. Звичайно, даються взнаки проблеми, які нагромаджувалися роками. Вирішення їх увесь час відкладали "до кращих часів", бо головним завданням багатьох чиновників було забезпечити перемогу на чергових виборах і зробити своє особисте життя багатим та щасливим. Інтереси України, її народу для них були і ще зараз залишаються другорядними, знаходяться десь далеко.

Борючись за владу, політичні сили України не об'єднують, а роз'єднують народ. Цим скористалася Росія

Чи можна все це змінити?

Відповідь перша: борючись за владу, політичні сили України не об’єднують, а роз’єднують народ, протиставляють його історичне минуле, використовуючи у своїх цілях церкву, віру, мову, національні особливості тощо. А тому після виборів політичний рівчак між регіонами розширювався,  а ситуація загострювалася. Її гострота фактично не вщухала ніколи. І врешті-решт цим скористалася Росія, щоб анексувати Крим і розв’язати війну на Донбасі. На жаль,  політичні невігласи не розуміють цього і продовжують змагатися у словесних баталіях, активно використовуючи трибуну Верховної Ради та шоунізацію українського інформаційного простору. Люди "глухнуть" від пустих слів, втрачають віру у краще життя.

По-друге, до влади (практично на всіх рівнях) приходять погано або зовсім непідготовлені люди, які управління державою зводять до дрібних, другорядних рішень, які нічого спільного з будівництвом держави не мають. У таких керівників, як правило, штучно завищені самооцінки і, крім себе, нікого іншого вони не чують, живуть за правилом "є одна правильна думка і вона моя". Вони не хочуть вивчати й застосовувати досвід інших країн і ставляться до нього скептично.

За всю історію незалежності українська політична еліта так і не змогла встановити нормальні ділові стосунки між владою та опозицією. Опозиція з конструктивного критика перетворюється на активний, агресивний "загін борців" проти влади, її планів та програм. А влада також діяла не в інтересах України, не створювала умов для діяльності опозиції. А тому невипадково конструктивна боротьба програм часто-густо перетворюється на протистояння між владою та опозицією. Тут, власне, і формуються протилежні погляди на незалежність України, на докорінні проблеми будівництва держави. У підсумку суспільство також ділиться на табори, на  тих, хто будує, і хто руйнує. Якщо Україна не зможе позитивно, в інтересах народу вирішити цю гостру проблему, протистояння між політичними силами, регіонами України стане загрозою її життя.

Ми маємо невідкладно, на конституційному рівні створити сучасну, ефективну систему управління державою, сформувати дієву гуманітарну політику, економічну стратегію, категорично відмовитися від зовнішнього впливу на діяльність влади.  Усе те, що заважає рухатися вперед, не сприймається народом повинно бути скасовано. Скажімо, важко зрозуміти, чому оплата праці  членів наглядових рад у багато разів більша за міністерську.

Не можна однією рукою створювати антикорупційні органи, наділяти їх відповідальними правами, а іншою – формувати запобіжники,  які зводять їхні повноваження нанівець. Скажімо, зараз антикорупційні структури мають право й повинні проводити антикорупційні дії у вищих ешелонах влади, проводити слідчі дії, досудове розслідування, готувати відповідні матеріали, але завершити свою роботу вони не можуть, бо правом визначатися з підозрою (передачею справ до суду) законом наділений генеральний прокурор України. Кому прийшла така "мудра" думка в голову? Таких "цікавих речей" в організації української влади, на жаль, чимало. Тут слід навести лад,  якщо хочемо вирішувати питання, а не робити вигляд, що вирішуємо.

Не можна безвідповідально оголосити землю товаром і без регуляторів віддавати її на ринок

Владі потрібно бути дуже уважною, аполітичною, враховувати думки людей, коли мова йде про базові питання життя суспільства. Сьогодні набула величезної гостроти проблема запровадження ринку землі. Та влада вперто продовжує діяти, нехтуючи думками, волею і не лише аграріїв.

Моя позиція полягає в наступному. Ринок землі потрібно впроваджувати, переходити до її обігу. Але для цього потрібно спочатку створити відповідні передумови, провести інвентаризацію землі, чітко визначитися, яка земля може продаватися, як забезпечити її збереження й родючість. Потрібно чітко сформулювати, яка роль у цій важливій справі має належати державі і громадам. Не можна безвідповідально оголосити землю товаром і без регуляторів віддавати її на ринок, де, як відомо, діє закон попиту і пропозицій, конкуренція. Навіть автор закону вартості Карл Маркс називав землю особливим товаром, а Вільям Петті кваліфікував її "як матір багатств, а труд – його батьком".

Якщо влада відповідально, враховуючи досвід ринково-демократичних країн, вирішить земельне питання в інтересах усього народу, вона буде мати перспективу увійти в історію  як розумна, демократична влада.

Сьогодні на найпершому місці стоїть питання встановлення миру на Донбасі, припинення війни між російським агресором і Україною. Скажу відверто – без неординарних і рішучих дій, без перегляду і вдосконалення, реформування інституцій, які були створені на початку війни (2014–2015 роки) досягти миру буде неможливо, бо Кремль миру не хоче, бо в Путіна інша ціль – зробити Україну слухняною або розвалити її, підкорити собі. Це очевидно, але не всі хочуть подивитися правді в очі. Після останніх оцінок і заяв Кремля щодо цих питань я остаточно переконався, що Україна повинна змінити стратегію й тактику своїх дій і організувати разом із нашими західними партнерами єдиний фронт "принуждения" Росії до миру, примусити її дотримуватися міжнародного права. Інший шлях – це загострення ситуації, яка може стати початком світового конфлікту.

Звичайно, далеко не всі питання я порушив у своїй короткій статті. Але й потреби в цьому немає, бо вони вже не раз обговорювалися і на національному, і на міжнародному рівнях. Ще раз повернутися до найбільш важливих із них мене спонукав вступ до влади нового уряду України, оголошення парламентом недовіри генеральному прокурору, цікаві виступи й заяви президента Зеленського. Я підтримую позицію президента України, але нагадую йому, що без повсякденного контролю за виконанням програм і завдань віз буде рухатися погано, не в той бік або стоятиме на місці.

Потрібні сміливість і рішучість зупинити ті сили, які відверто чинять перешкоди владі, діють і фактично створюють обстановку безвладдя, тішаться невдачами, прагнуть до реваншу. Домовитися з ними неможливо, бо в них інша ціль, а саме – влада. Час, запекла боротьба висувають перед вами, пане президенте, надзвичайно важке, але вкрай необхідне для України завдання: побороти внутрішній супротив недругів держави, поставити всіх у рамки закону і сміливо йти вперед.

Час тане, як весняний сніг, і не допустіть, щоб народ ще раз розчарувався. Йому "допоможуть" ваші опоненти-недруги, які за сприятливих умов швидко перетворяться на опонентів-ворогів і почнуть здійснювати плани реваншу. Україна може такого сценарію більше не витримати. Якщо всі, хто розуміє негативну ситуацію, що продовжує діяти в Україні, захочуть змінити її на краще й об’єднають свої сили, ми переможемо, переможемо труднощі, переможемо недругів, тих, хто не хоче будувати й жити краще, а хто глумиться над нашими цінностями, співає з чужого голосу, шукає відповіді на злободенні питання народу за межами України.

Ми знаємо ці сили, знаємо прізвища їхніх натхненників, знаємо, як їх можна поставити в рамки закону, але ще не маємо волі та рішучості зрештою виконати це історичне завдання. На щастя, розумних і відповідальних людей в Україні набагато більше. Вони хочуть побачити ваші конкретні дії.

Хай щастить!

17 березня 2020

Марченко Петро, користувач 1ua
Петро Марченко

"Попросила зважить дві картоплини. Казала, суп хоче зварить"
2

https://static.gazet...=0" alt="Люди на ярмарку проходять повз м’ясний прилавок. Кілограм сала продавали по 50 гривень. Кіло м’ясо коштувало 65–70 гривень" width="570" style="border: 0px; width: 570px; display: block; max-width: 100%;">
https://static.gazet...=0" alt="На сільськогосподарському ярмарку неподалік столичного Куренівського парку пасічник із міста Ромни Сумської області продає понад 20 видів меду. За літрову банку править 60–85 гривень" width="135" height="100" style="border: 0px; width: 134.953px; max-width: 100%; height: 100px;">

На сільськогосподарських ярмарках цього року замість ковбаси купують сало, червоної риби – обрізки лосося

–?Картопля з Рівного – найсмачніша у світі, – припрошує покупців 23-річний Олександр Демедюк на сільськогосподарському ярмарку біля столичного Куренівського парку в суботу 17 січня.

Перед білою "Газеллю" Олександр виклав гору мішків з картоплею. Бере за кілограм 4,5 грн. Поряд у ящику лежить купка моркви по 5 грн/кг.

–?Купують мало, – Демедюк складає на грудях руки в чорних рукавицях. – Торік картоплю продавали по 7–8 гривень, а брали краще, ніж тепер. Минулого літа врожай видався кращий. Уже восени в нас під кожним домом стояла машина з покупцями. Люди по 2 гривні кіло продавали, бо валом було.

Олександр має 3 га землі. Крім картоплі, вирощує пшеницю.

–?Обробляю сам. Картоплю під трактор саджаю. Якби вручну, то коні першими повісилися б, а я – слідом за ними.

Згорблена жінка у сірому пуховику просить Олександра вибрати найменший мішок картоплі. Він витягує з-під споду і кладе на ваги. Електронне табло показує 5 кг. Жінка дістає з гаманця 22,5 грн. Просить покласти мішок на "кравчучку".

–?Більш як 5 кілограмів картоплі зараз люди не беруть. На всьому стараються зекономити, шоб до наступної получки осталося. Недавно одна бабушка прийшла й попросила зважить дві картоплини. Казала, суп хоче зварить. Вибрала дві найменші. Так жалко її стало, шо кілограм у кульок поклав і без грошей віддав.

73-річний Михайло Якимець йде ярмарком у розстебнутій до грудей куртці. Тримає два пакети: в одному – кілограм дрібних карасів, у другому – півтора кілограма зелених і червоних яблук.

–?Їв би і більшу рибку, але на неї грошей не настачиш, – каже чоловік. – Купив малесеньких карасиків по 20 гривень за кіло. Раньше здорових по 18 продавали, а тепер за цю ціну й таких, як пшоно не купиш. Канєшно, їх довго треба чистить. Але ж я цього не робитиму. Принесу, нехай жінка чистить. А вже потом і я помогти можу. У мукичці обваляю і на сковородку покидаю.

Михайло Якимович кутає в шарф голу шию.

–?Ціни підскочили страшно. Хотів би до чаю взять сиру, так його уже по 80 гривень продають. А за ­м'ясо і ковбасу треба не менше сотні отдать. Оце тільки сала кусочок можу собі позволить. Хоч і воно дороге – 50 гривень. Але зімою його їсти треба, та ще з часничком – шоб не боліть. Лучше вже на це гроші потратить, чим потом на лікарство отдавать. Буду їхать додому, а то моя баба вже яблук заждалась. Купив їй солодких, а дочці – кисло-сладких.

Біля ятки з мороженою рибою стоїть черга. 69-річна Валентина Ухо просить зважити три тушки хека. Виходить на 55 грн 75 коп.

–?Хіба тут більше кілограма? – жінка бере в руки пакет з рибою.

–?Можете на контрольних вісах переважить, – каже вусатий продавець. – Даю гарантію, що не обважив.

Жінка розраховується. Ховає рибу в картату торбинку.

–?Оце будуть у чоловіка іменини, то натушу риби з буряком і морквою, – зітхає. – Все ріжу і шарами викладаю в каструлю. Додаю лавровий листочок і кілька горошинок чорного перцю. Зверху капаю трохи олії і наливаю кип'яченої води. На малому вогні тушу її з годину. Можна й довше – кісточки стануть м'якенькі. Але не роблю так, бо тоді чоловік із кістками може поїсти. А в нас же котик є. Він давно вже кісточок рибних не бачив.

–?А я рибу буду солить, – каже 64-річна Зінаїда Тимченко. На 85 грн купує кілограм заморожених обрізків лосося. – Дуже красну рибу люблю, але ж ціна на неї така, шо не дуже накупиш. Так тепер приходиться обрізки їсти. Але нічого. Якщо добре приготувать, вони тоже вкусні. Лосось розморожую, на кілограм додаю дві чайні ложки солі й цукру. Складаю все в літрову банку – і через три дні вже можна класти на бутерброди.

–?Гранаты всегда купят, зимой витамины всем нужны, – каже 45-річний Федір. Він у чорній шапці й такій же куртці. Має кавказький акцент, прізвища називати не хоче. – Сейчас по одной берут, а раньше по 3–4 штуки покупали. Недавно одна женщина пришла и говорит: "Очень гранаты люблю, но брат сказал, что мне нельзя их кушать". Я начал рассказывать ей о полезных свойствах граната. Женщина соблазнилась и один купила. После того часто покупала у меня гранаты. Последний раз ее не узнал: похудела килограммов на 10 и вроде бы помолодела. Рассказала, что села на гранатовую диету. Первую неделю кушала по половине граната три раза в день, вторую – два раза, третью – один. Гранат нормализует обмен веществ и повышает уровень гемоглобина. Их обязательно надо с косточкой кушать, а то часто люди выплевывают их, как семечки. С косточкой в организм попадает больше полезных веществ. Мы с женой по две штуки в день съедаем, а дети и десяток могут слопать.

–?Якби були гроші, купив би собі цеї медовухи, – біля ятки з медами перемовляються двоє сивих чоловіків, років по 70.

Один – високий і худий, другий – повнуватий. На прилавку біля медів стоять із десяток літрових та півлітрових пластикових пляшок із медовухою. Перед ними – аркуш паперу з написом "Медовуха приготована за старовинним українським рецептом із додаванням лікарських трав. Якість гарантована".

–?Та нашо вона тобі? Осьо поїду на дачу, привезу тобі своєї настоянки. Вона лучша за любу медовуху, і від усяких болячок помага.

–?Ну договорились. А я тобі за неї баночку білих грибів дам.

Купують по 0,5 л меду з буркуна й білої акації.

–?Ми з бабою трохи грошей назбирали, а тепер не знаємо, куди їх вкласти, – говорить худий. – Казав: давай купимо два мішки сахару, муки і гречки. Поставимо на дачі, нехай запас буде. Як і війна почнеться, будемо знать, шо з голоду не помремо. Та баба не схотіла: "Це нас не спасе. За зіму миші всі запаси поїдять". Каже, шоб синові віддав. Він собі машину помінять хоче. Та я ще трохи докладу і собі якогось старенького "Москвича" куплю. Хоч на старості на дачу буду машиною їздить.

14 березня 2020

Марченко Петро, користувач 1ua
Петро Марченко
Если вам захотелось работать в КГБ, то езжайте в любой областной центр.
На центральной площади всенепременно статуя Ленина стоит, а позади нее
обязательно огромное здание с колоннами — это обком партии. Где-то тут
рядом и областное управление КГБ. Тут же, на площади, любого спросите,
вам любой покажет: да вон то здание серое, мрачное, да, да, именно на
него Ленин своей железобетонной рукой указывает. Но можно в областное
управление и не обращаться, можно в особый отдел по месту работы
обратиться. Тут вам тоже каждый поможет: прямо по коридору и направо,
дверь черной кожей обита. Можно стать сотрудником КГБ и проще. Надо к
особисту обратиться. Особист на каждой захудалой железнодорожной станции
есть, на каждом заводе, а бывает, что и в каждом цеху. Особист есть в
каждом полку, в каждом институте, в каждой тюрьме, в каждом партийном
комитете, в конструкторском бюро, а уж в комсомоле, в профсоюзах, в
общественных организациях и добровольных обществах их множество. Подходи
и говори: хочу в КГБ! Другой вопрос — примут или нет (ну, конечно же,
не примут!), но дорога в КГБ открыта для всех, и искать эту дорогу
совсем не надо.


А вот в ГРУ попасть не так легко. К кому обратиться? У кого
совета спросить? В какую дверь стучать? Может, в милиции
поинтересоваться? В милиции плечами пожмут: нет такой организации.


В Грузии милиция даже номерные знаки выдает с буквами «ГРУ», не
подозревая, что буквы эти могут иметь некий таинственный смысл. Едет
такая машина во стране — никто не удивится, никто вслед не посмотрит.
Для нормального человека, как и для всей советской милиции, эти буквы
ничего не говорят и никаких — ассоциаций не вызывают. Не слышали честные
гражданке о таком, и милиция никогда не слышала.


В КГБ миллионы добровольцев, а в ГРУ их нет. В этом и состоит главное отличие.

12 березня 2020

Кондор Михаил, користувач 1ua
Михаил Кондор
Михаил Васильевич Кондор Пенсионер Додати до друзів Написати повідомлення Заблокувати 722 1086 15 зареєстровано 16 серпня 2013 Нет первой страницы. только вторая. Кондор Михаил Васильевич. chernatisa@yandex.ru сегодня в 13:26 : support https://1ua.com.ua/rindex.php это вторая. А это первая. зарегистрировано 16 сентября 2013 года. зареєстровано 013зареєстровано 16 серпня 20зареєстрован Михаил Васильевич Кондор Пенсионе Додати до друзів Написати повідомлення Заблокувати 722 1086 15 зареєстровано 113 -- С уважением, chernatisa.
8 жовтня 2020
Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Чи може Я працювати в торгівлі?
Відповідь
Семенчук Світлана , користувач 1ua
Світлана Семенчук
ні

11 лютого 2020

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Я хоче бути відомою людиною в країні?
Відповідь
Семенчук Світлана , користувач 1ua
Світлана Семенчук
я хоче робити те, що йому подобається, якщо це принесе відомість - хай, але спеціально - ні!

11 лютого 2020

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Що, на Вашу думку, Я може робити, чого не можуть робити інші?
Відповідь
Семенчук Світлана , користувач 1ua
Світлана Семенчук
Думати, писати, творити, вміти надихати інших

11 лютого 2020

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Я має схильність до ризику?
Відповідь
Семенчук Світлана , користувач 1ua
Світлана Семенчук
так, але момірковано

11 лютого 2020

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Я має почуття боргу перед старшим поколінням?
Відповідь
Семенчук Світлана , користувач 1ua
Світлана Семенчук
Почуття боргу - ні перед ким, окрім батьків

11 лютого 2020

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Як Я ставиться до життя - оптимістично, реалістично або песимістично?
Відповідь
Семенчук Світлана , користувач 1ua
Світлана Семенчук
аптимістично-реалістично-песимістично

11 лютого 2020


... 3




  Закрити  
  Закрити