Петро МарченкоРынок земли. Чего боятся мелкие фермеры и почему это важно исправить в законе ВЛАДИМИР ПИЩИДА 07:20, 29 ноября 2019 АГРО 1506 0 МНЕНИЕ Значимость земли для украинцев трудно переоценить. Не удивительно, что реформаторская деятельность правительства, направленная на внедрение рынка земли, была воспринята населением в штыки. Однако, помимо абстрактных аргументов против, этаких страшилок для народа об иностранной колонизации и лоббировании политиками интересов олигархата, есть более чем здравые и логичные доводы аграриев против внедрения рынка в том виде, в котором это прописано в соответствующем законопроекте. Документ уже принят в первом чтении. Но «похороны» домашних животных под стенами парламента в день голосования не прошли бесследно. Правительство все же пошло на некоторые уступки аграриям, увеличив ограничение земель сельхозназначения на территории области с 15% до 35% в пределах территориальной громады, 8% в области, оставив неизменными 0,5% земель по стране в одни руки. Кроме того, до 01 января 2024 года иностранцам к украинской земле дорога заказана. Кроме того, Кабмин выразил готовность идти на уступки аграриям в дальнейшей работе над законопроектом, чуть слышно упрекая несогласных с земельной реформой в препятствии становления цивилизованных институтов в Украине наряду с КНДР, Конго и Таджикистаном, в которых также существует запрет на продажу земли. Ни для кого не секрет, что рынок земли в Украине существует и в обход моратория, схемы общедоступны и за «небольшое вознаграждение» вполне реализуемы Основная цель законопроекта, декларируемая Кабмином, – гарантия реализации конституционных прав граждан на распоряжение своим имуществом, что позволит устранить такие негативные последствия существования моратория на продажу земли, как коррупция, обесценивание земель и деградация грунтов. И, несомненно, в этом есть логика. Ведь в погоне за прибылью землепользователи нередко используют землю в разрез принципам рациональности, правилам севооборота, сезон за сезоном засеивая одни и те же рентабельные культуры. Естественно, что и без того «непростые» рапс и соя, к примеру, при многоразовом посеве на одном земельном участке, со страшной силой истощают грунт и ставят под сомнение его дальнейшее плодородие. Подобное кощунство возможно с землей, взятой в аренду. Но захочет ли собственник, учитывая немалые вложения, истощать землю, которая ему принадлежит? Ни для кого не секрет, что рынок земли в Украине существует и в обход моратория, схемы общедоступны и за «небольшое вознаграждение» вполне реализуемы. Поэтому скопление в одних руках сотен тысяч гектаров земель сельхоз назначения имеет место и сейчас. К примеру, земельный банк агрохолдинга «Керел» составляет 604,5 тыс га, у холдинга UkrLandFarming – 570 тыс га, «Агропросперис» может похвастаться земельными наделами в 430 тыс га. Забавно также, что конечным бенефициаром последнего из перечисленных холдингов является Джордж Рор - гражданин США. То есть то, чего опасается подавляющая часть противников внедрения рынка земли, существует и ныне, при наличии моратория. Но крупные иностранные компании платят ту же цену за аренду земли, что и небольшие украинские фермерские хозяйства, имея, при этом, колоссальную разницу в платежеспособности и в доходах от хозяйственной деятельности. В нынешних реалиях крупные холдинги, на примере приведенных выше, платят пайщикам за аренду земли унизительно низкую цену, взамен получая сверх прибыли. Но при всем понимании необходимости грамотного внедрения рынка земли и предоставления пайщикам права распоряжаться своей собственностью, под удар подставлены малые и средние фермерские хозяйства, которые, при отсутствии государственной поддержки, могут не только лишиться того, что имеют, но и рискуют остаться один на один с кредитами, которые предоставляются под немалый процент. Целесообразность внедрения рынка земли более чем обоснована не только внешними, но и внутренними факторами, влияющими на развитие нашего государства В положениях обновленного Земельного кодекса говорится о преимущественном праве арендаторов на приобретение земельных участков, но это право нивелируется, если предложенная ими цена будет ниже заявленной третьими лицами. Таким образом, при отсутствии благоприятного государственного кредитования небольших хозяйств, последние поставлены в неравные условия с более крупными аграриями, которые располагают достаточным объёмом денежных средств на приобретение в собственность земельных участков. А это, в свою очередь, может стать предпосылкой к тому, что малые и средние фермерские хозяйства лишатся основного средства для производства своей продукции. Еще одна проблема – отсутствие дотаций: на протяжении длительного времени фермеров постепенно лишали преференций, и без того очень скромных. В 2017 году отменен специальный режим НДС для производителей сельхозпродукции, проверки многочисленных контролирующих органов срывают сбор урожая, цена на поголовье крупного рогатого скота снижается, но, как ни странно, цена на мясные продукты для населения увеличивается… Однако локальные хозяйства всегда были существенной поддержкой для села и местного населения, предоставляя, помимо рабочих мест, финансовую помощь в благоустройстве забытых чиновниками населенных пунктов. Подводя итог, необходимо отметить, что целесообразность внедрения рынка земли более чем обоснована не только внешними, но и внутренними факторами, влияющими на развитие нашего государства. Но в нынешнем виде законопроект ставит под угрозу существование малых и средних аграриев. Рынок земли без действующих механизмов урегулирования отношений в сфере купли-продажи земли сельскохозяйственного назначения, таких как доступное кредитование и предоставление дотаций небольшим хозяйствам, ничем не лучше «раскулачивания» сельского населения в начале 20-го века и ликвидации данного класса. Либеральный земельный рынок в Украине безоговорочно должен существовать, но предварительно государство обязано выполнить свою основную функцию и предоставить свою защиту тем, кто в ней нуждается. Соответствующие механизмы должны быть подготовлены ко второму чтению законопроекта. Владимир Пищида, адвокат, юрист судебного блока компании Investment Service Ukraine
А що ж говорить наука про «братні слов’янські народи»? Сучасні можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати, звідки вона родом та де її коріння.
У 2012 році група визнаних міжнародних учених і експертів у галузi генетики під керівництвом ученого зі світовим ім’ям Пітера Форстера з Великобританії, який займається науковою діяльністю в Кембриджському університеті й завідує лабораторію генетики у ФРН, з використанням новітніх технологій провели масштабне генетичне дослідження ДНК жителів усієї України.
Дослідження проводились у лабораторії Німеччини, яка є супервайзером роботи решти центрів iз генетичних досліджень у всій Європі.
Вчені цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень.
За результатами дослідження ДНК-проб українців було виділено основний пріоритетний напрямок історичного розвитку українського етносу (нації).
Концентрація гаплогрупи хромосом, яку вчені ідентифікують як успадковану від оріїв, виявлена у 53% досліджених українців (цей ген є і в інших народів Європи, але його показник низький).
У той час, коли народність оріїв проживала на території нинішньої України, середньорічна температура різко впала на багато градусів, що призвело до суворого похолодання і серйозно відбилося на людській популяції.
У результаті вижили тільки люди, які володіли геном «молочної толерантності» — тобто здатні пити і перетравлювати молоко.
Більшість дорослих людей не може вживати молоко в їжі, наприклад такими є африканці й азіати.
Але саме молоко не дало людям померти від голоду під час похолодання і давало можливість цивілізації оріїв продовжити своє існування — свій РІД.
За висновками генетиків, у Європі було два місця, де люди могли сховатися від холоду: Україна та Іберійський півострів.
Територія нинішньої Росії на той час була вкрита льодом і людського життя на ній не було.
Результати досліджень дали вченим підстави зробити висновок: «Українці є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України — колискою білої раси нинішньої цивілізації».
Трипільські, кельтські і варязькі хромосоми
У 20% українців ДНК має гаплогрупу хромосома, яку вчені характеризують як трипільську.
Загальновідомо, що трипільці були найрозвинутiшою народністю (етносом) свого часу: саме вони володіли секретом виготовлення виробів iз бронзи, на відміну від більшості їхнiх сучасників, представники трипільського етносу носили не шкури, а тканий одяг.
Трипільці були землеробами й першими на українській землі вирощували пшеницю і гречку.
Звідти за українцями закріпилося «хлібороби» і «гречкосії», а пізніше — «козаки». Саме етнос, який проживав на території України, винайшов колесо.
Історія України та її етносу налічує на сьогодні, за твердженням науковців, десятки тисяч років до нашої ери.
У релевантній вибірці ДНК кожний шостий українець носить у собі хромосому скандинавського походження народів.
У цьому випадку йдеться насамперед про тих, кого за часів Київської Руси називали «варягами».
Вікінги прибували на українські землі як військова еліта — як дружинники для особистої охорони гвардії князів.
Їх було не багато, проте закони історії свідчать, що навіть невелика жменька чужинців, що потрапила у вищі прошарки держави, назавжди залишила слід не тільки у звичаях і культурі, також у генетичному фонді цілого народу.
У кожному п’ятнадцятому українці вчені виявили хромосому, яка ріднить сучасне населення України з ірландцями, англійцями і шотландцями.
Це означає, що кожен шостий тестований українець був нащадком кельтського походження.
Кельти були дуже могутньою цивілізацією, яка змогла заселити половину європейського континенту.
Достеменно встановлено, що саме цей народ відкрив бронзу раніше, ніж їхні європейські сусіди.
Спадщина кельтської культури прямо вплинула на українців, наприклад знаменита зачіска «під макітру» була одним iз різновидів кельтських національних зачісок.
Також довгі вуса, які зараз вважаються козацькими, — це спадок українців від кельтів.
Лінгвісти вважають, що слово «сало» українці успадкували від цього етносу: в кельтській мові цей продукт називався saill.
Вважається, що саме з кельтської мови до нас прийшли слова «кінь», «корова», «смерека».
Генетики встановили ще один древній етнос, представників якого на території сучасної України більше, ніж нащадків оріїв.
Вищенаведені результати досліджень відносяться лише до чоловіків, а головною фігурою в історії цивілізації насправді є жінка — українка.
Представниці прекрасної половини української нації (етносу), як мінімум, в три рази старші, нiж чоловіки.
Предки сучасних українок прийшли на землі теперішньої України за 20 тис. років до появи трипільців.
З точки зору генетики українки успадкували гени окремого, ще давнішого етносу, ніж орії.
ДНК українських жінок пояснюється тим, що жінки, як правило (за винятком окремих загонів українських амазонок), не брали участі у війнах цивілізації — вони просто обирали переможця.
Серце жінки завжди обирало сильнішого і «перспективнішого» чоловіка — від них і народжувалися діти, передавши гени у спадковість.
Проте донині невідомо, гени якого саме древнього етносу носять в собі українки.
У росіян показник гаплогруп хромосом, успадкованих від оріїв і трипільців, у порівнянні з українцями дуже малий.
Це свідчить про те, що українці і росіяни є різними етносами і не є генетично «рідними» — «братніми народами».
Росіяни — не слов’яни
У 2013 році російськi генетики та антропологи провели великомасштабне комплексне дослідження російського генофонду — і були не просто здивовані, а вражені отриманими результатами.
Виявилися брехливими міфи, які століттями нав’язувались ідеологами про російську національність і етнічне походження росіян.
Російські вчені встановили, що генетично росіяни «не східні слов’яни», а «фіни-угри-татари». Розвіявся в пух і прах міф, що «росіяни, білоруси і українці складають окрему групу східних слов’ян» і є генетично «братніми народами».
Голодомор… Скільки страждань у цьому слові. Живучи сучасним життям, нам подекуди важко повною мірою осягнути глибину трагедії, яку пережили наші співвітчизники у минулому столітті, зрозуміти весь масштаб дії зла і злочинів проти людяності: коли розстрілювали за п’ять колосків, виганяли на смерть запухлих від голоду дітей, забирали у селян останнє, доводили їх до відчаю, смерті, коли країну, яка здавна славиться своєю родючою землею і працьовитим народом, перетворили на суцільну братську могилу безвинних жертв штучного голоду...
Все це сталося через втілення в життя настанов безбожної, антилюдської ідеології більшовизму і сталінізму. Слава Богу, сьогодні ми можемо говорити правду і маємо це робити голосно, бо зло не повинне приховуватися, як це робилося раніше, впродовж десятиліть, режимом радянської влади. Ми маємо згадувати жертв Голодомору-геноциду, прямо називати винуватців трагедії для того, щоби це найжорстокіше сплановане масове вбивство людей ніколи більше не повторилося.
Страшна пам’ять про ті лихі часи живе у кожному з нас, на ментальному рівні. Недарма українцям досі соромно викидати хліб та будь-яку їжу. Бо в нашій історичній пам’яті є біль від голодної смерті рідних та близьких. Аби уявити масштаб трагедії, дослідники підрахували, що на те, щоб вшанувати хвилиною мовчання кожного із мільйонів загиблих у Голодоморі, знадобиться майже 5 000 діб, або понад 13 років...
Вшануймо спільною молитвою пам’ять усіх жертв Голодомору – тих, хто загинув, хто терпів, хто постраждав. І нехай подібна біда на нашій землі ніколи не повториться знову!
Вічна пам‘ять і вічний спокій душам загиблих від Голодомору-геноциду 1932-33 років!
В условном предисловии к этому небольшому анализу хотелось бы отметить, что он касается современных христиан, которым интересна судьба собственной веры. Тем кто не готов прочитать статью полностью и проанализировать факты приведенные в ней, можно ее не начинать.
Все книги т.н. Нового Завета написаны в период 1-4 ст. Р.Х. древнегреческим языком. Здесь мы не будем обсуждать политические составляющие и религиозные состязания, которые повлекли трансформацию хрестианства в христианство. Остановимся лишь разборе ключевого хри(е)стианского термина которым нарекли Господа в эллинистической среде 2000 лет назад. Нам могут сколько угодно утверждать о ненужности подобных исследований, т.к. все до нас уже рассказали и приукрасили предшественники, но это не должно останавливать тех кто интересуется поисками правды в темноте прошлого. Сегодня нам говорят, что «имя» Сына Бога – «Христос» или «Хрестос», не так важны, ведь весь мир знает что Иисус был иудеем (с дома Давида) и Он обозначает Помазанник (Мошиах арам.), согласно обещаниям пророков давнеиудейского времени. Некоторые сегодня дошли до того, что всячески удивляются и смеются, когда читают написание термина через букву «е» вместо «и». Когда им предоставляешь фотокопии древнехрестианских документов, и даже документов христианского времени, с доказательствами написания слов «Хрестос» и «хрестиане», такие деятели, как правило, или замолкают (оставаясь почему то при своем мнении) или заявляют про однозначность «Христоса» и «Хрестоса». Но так ли это?
Луки 6:35 (Син.Кодекс 4в.)
1Петра 2:3 (Син.Кодекс 4в.)
Луки 6:35, Вашингтонский Кодекс 5в.
Фрагмент Евангелия Филлипа. ІІ Кодекс Наг-Хаммади. 2в. по р.х.
Синайский кодекс 4в.по р.х., Первое послание Петра 4:16
Напольная мозаика, храм г.Мегидо, 3 век (написано греческое имя «Хреста»)
Начиная с 5 века до Р.Х. и оканчивая 3-4 веками Р.Х. существовал так называемый эллинистический период грамматики в древнегреческом языке. Тогда в письменности греков было правило дифтонгов (двузвучия) и монофтонгов (однозвучия), когда две гласные буквы читались как одна гласная протяжная. Так к примеру дифтонг «??» читался как звук «о». В нашем случае мы будем рассматривать два единственные термины которые применялись к Иисусу - ???????? и ??????? (сегодня принято написание ???????). Видим что в первых текстах хрестиан вместо краткой ? (йота) стоит либо две кратких ?? (епсилон, йота) или же одна протяжная буква ? (ета). Дифтонг ?? по правилам тех времен трансформировался в один длинный протяжный звук «е». Краткие ?? а так же длинное ?, соответственно, переходили в одинаковый смысл при взаимной замене. Так «епсилун» продлевался «йотой» обозначая то же что и буква «эта», и по этому в некоторых текстах они взаимно заменяли друг друга. Таким образом слова ???????? и ??????? Это одинаковые обозначения.
После третьего века по Р.Х. в древнегреческом (эллинистическом) языке это правило исчезает. Долгота и краткость звука до 3-4столетий была важным фактором в обозначении смысловых различий, которые формировались ими в словах. Так слово «Хрестос» всегда писалось с длинным «е» (?? или ?) и никак не краткой «и» (?). Когда правило краткий/длинный звук исчезло, значение ? в слове ??????? так же исчезает. Позднее, в следствии изменения эллинской грамматики, под воздействием диалектов, длинную ? заменили в некоторых случаях на краткую ?. Это стало колоссальной находкой для тех кто хотел Иисуса изобразить в качестве Помазанника (Мошиаха), т.к. на греческом слово мазь писалось как ?????o?, а сами писания были уже фактически сфабрикованными до 4 века, и вмещали множество иудаизмов. Так слово Христос (???????) было искусственно выведено в ситуации видоизменения языка греков, потому как в такой форме нигде не встречалось, даже в Евангелии. Интересно что в Синайском Кодексе 4 века Р.Х. слово xp?ct?anoc уже начали затирать в xp?ct?anoc и трансформировать его значение в новое.
Единственная нить, которая ведет к современному слову «Христос» находится в посланиях Иоанна, датированных тем же 4 веком, и размещенных в Синайском Кодексе. Но там оно выражено в форме «антихрист» (а??????????). Этот случай для нас весьма любопытен по двум вещам: в Ватиканском Кодексе, того же периода и в том же тексте, это слово пишется как а??????????? (антихрестос), а так же вообще не встречается в писаниях до 4 века.
1Иоанна 2:18 Синайский Кодекс 4в.
1Иоанна 2:18 Ватиканский кодекс 4в.
1Иоана 2:18, Александрийський кодекс 5в.
При таком стечении обстоятельств, и антихрестианской деятельности иудаистов над Евангелиями и Посланиями, до 5 века термин Христос (Мошиах-Помазанник) был полностью закреплен (в т.ч. руками латинян, которые представляли Его как помазанника палестинского божества), а древний греческий термин ????????(???????), который встречался в текстах эллинов до Р.Х. и обозначал «Благой», остался забыт.
В эпоху возрождения европейские ученые читали древние тексты греков исходя из более позднего «византийского» произношения, игнорируя правила длинных/кратких гласных, потому как и Византия возникла когда данного элемента в языке греков уже не было. В 15-16 веках немецкий философ Иоган Рейхлин ввел свое правило прочтения эллинистических текстов, т.н. «рейхлиново». Согласно ему все символы ?, ?, ? а так же ??, ??, ?? - читались как «и». Т.е. «рейхлиново» прочтение слова а??????????? (антихрестос) приравнивалось к а?????????? (антихристос). Голландец Эразм Роттердамский в тот самый период проанализировал теорию Рейхлина, а так же греческие слова и заимствования с древнегреческого в латынь, пришел к выводу что версия немецкого философа была ошибочной. К слову – Эразм был куда авторитетней нежели Рейхлин, т.к. был не просто философом но одним из самых авторитетных ученых того времени (преподавал в Кембридже). Символ ? он справедливо обозначил буквой «е», ?? – «ей». К сожалению неточное «рейхлиново» прочтение вошло в церковное употребление и применяется до сих пор. Хотя оно обозначает только средневековую форму греческого языка, в то время как «еразмово» более употребляемо в среде научной, хотя и оно весьма условно т.к. игнорирует правило дифтонгов/монофтонгов древнегреческого языка.
Очень жаль, но эти факты сегодня игнорируются, и фактически почему то являются табу для церковников. Тот кто использует искусственные термины «Христос» и «христиане», из собственного незнания или ангажированности является минимум обманщиком и путем к антихресту, потому что обозначает Божественное проявление в общечеловеческой среде как племенного пророка-вождя, обещанного иудейским божеством дохрестовой эпохи конкретному земному народу, тем самым ограждая остальное человечество от Отца. Не даром Иисус учителям иудейства, уличая их племенную обособленность перед «Богом», говорил: «вы закрываете от людей Царство Божье, в которое и сами не входите».
Слово «Хрестос» это не столько имя сколько термин, который обозначал носителя как добро, светлого, благого, и был для эллинистического мира типичным в употреблении.
Как имя нужно рассматривать слово Иисус (??????). Это слово греческое. Распространена версия что оно есть греческой формой арамейского имени Ешуа и ряда других имен Азии, которые в греческих текстах все обозначаются этим словом. Дело в том что Галилея, где жил Хрестос, была населена в большинстве греками и арамеями, по этому именно форма «Иисус» вошла в писания Евангелий. Имена, которыми сейчас обозначают «Иисус», были довольно распространены в Ханаане в свое время не только среди иудеев, но и галилеян с маовитянами (наверняка среди других народов тоже). Слово Иешуа построено на арамейском алфавите, который был доминантным в передней Азии за тысячелетия до Р.Х. и есть основой древнеивритского языка, как и ряда других языков Азии (уже мертвых). К сожалению в этом случае, так же как и с термином «Хрестос», стоит типичный стереотип – как будто имя является типично иудейским. Но исторические факты и написание слова в разных языках, говорит о противоположном, или даже о ошибочности аналогий с греческим Иисусом. Так этим именем именуют и Хошеа Навина, и сына Сираха, и логически – Осию. Трагедия состоит в том что рукописных памяток народов, которые использовали арамейский язык в землях Азии, не так и много. Причина простая – племена были уничтожены, либо ассимилированы, а их рукописи утеряны. Самый большой объем удалось сохранить иудеям, тексты Танаха, и потому маленький народ юга Палестины который тогда существовал и сохранил свои традиции сегодня, имеет монополию на «арамейские» имена.
Рассмотрим конкретные случаи использования написаний и звучания этих имен. В 1868 году, на современной территории Иордании, было найдено черный базальтовый камень со старинными надписями на моавитянском языке. В нем говорится о царе моавитян Меше (т.н. Стела царя Меша) в котором очень ценным является его имя, которое также по стилю написания как иудейское Хошеа и галилейское Ешуа «можно» трактовать как греческий эквивалент Иисуса (по крайней мере нам это всячески пытаются показать). Интересно что моавитяне, которые жили в Ханаане задолго до Моисея и входа иудейских племен, имел имена схожие с иудейскими, что в свою очередь говорит об арамейском происхождении данного слова.
Стела Меша 9ст. до Р.Х.
Имя царя Меша на моавитянськом языке. Реконструкция текста со Стели Меша
В транслитерации на квадратное иудейское письмо (символы арамейские) имя царя пишется и звучит:
??? (з права ліворуч) – Хеша ( ? «хет»+ ? «шин»+ ? «айн»)
Дальше рассмотрим два иудейские имя – Хошеа Навина и Осии соответственно, которые будто есть эквивалентами «Иисус»:
?????????? – Іхооа [ім’я Йегова надав Хошеа Навину Мойсей, раніше це ім’я було таким самим як і в Осії, і означало «спасіння», але не плутати з ім’ям божества Яхве ????] (?? «і» + ? «хет» + і «о» + ??? «о» + ? «айн»)
Галилейский (арам.) эквивалент Иисуса (Хреста) есть простой позднейшей реконструкцией, и может не совпадать с действительностью:
???? – Йшуа (? «йуд» + ? «шин» + ? «у» + ? «айн»)
В слове Йшуа стоит символ ? «вав» читают иногда «у», между двумя последними буквами. В противоположность – в иудейских именах этот символ пишется с точкой сверху (гласная «о) и стоит в другом месте. Так же можно вспомнить «старозаветное» имя «Иисуса» сына Сирахова:
Венское издание 1814 года, «Книга премудрости Иисуса, сына Сираха»
Интересно, что это имя теперь пишут, подгоняя его под реконструированное Йшуа ???? но видим что в Венском издательстве 1814 года слово писали соответственно иудейских традиций, без символа ? «вав» между последними двумя буквами - ?????.
Рассмотрев правила написания «старозаветных» имен Хошеа Навина, Сираха и осии возникает вопрос в соответствии этих имен греческому Иисусу, тем болле – во времена Хреста такие имена в иудейской среде не встречались. Вопрос возникает и касательно маовитянского имени Меша (Хеша), т.к. не смотря на его схожесть со «старозаветными» «Иисусами» его называют именно «Меша»!
На самом деле, никаких доказательств относительно родства слов ?????? з ?????????? не существует. Все находится на уровне фантазий и преследует только одну цель – иудаизировать как терминологию так и саму сущность хрестианства.
Очень жаль, но дискуссия по этой важной проблеме с именами не ведется в научной и богословской среде, или не афишируется. В прошлом было невозможно проработать данный материал самостоятельно. На это потребовались бы невероятные связи и уйма времени, доступ к закрытым рукописям. Но с прогрессом цивилизации, медиа-пространства, интернета, сегодня появилась возможность у каждого человека, не слушая ангажированных специалистов, которые в ключевых заполитизированных вопросах не могут выходить за «норму», выяснить все самостоятельно. Беспокоит то что большинство современных христиан не желает рассматривать данный вопрос и понимать кем был наш Господь на самом деле. Все зачастую ограничиваются верой и игнорируют поиски правды… Но верой во что? В стереотип рожденный фарисейством? Доверяя этим штампам, возникшим в неправде и обмане, люди вовлекают себя во тьму лжи сами того не подозревая. Поиски правды осмеиваются, подобно как смеялись в средневековье над идеями Коперника или Галилея. Это оставляет мир в тени обмана, подтверждая бессмертные слова Апостола Хрестового Иоанна – «весь мир лежит во зле».
Все це ще більш устійнює мене в думці, що вся ця Ісусова релігія придумана жидами і лише для того, щоб деморалізувати, поневолити, і врешті-решт знищити арійські народи.
Мені вже десь впадала в око така стаття. Думаю, це ще одна спроба затягнути наш люд у безплідну дискусію, щоб відволікти від самої суті проблеми, яку породила ця рабська релігія.
Хоча це нормальна поведінка попів (тепер, через цей пост Дон Кіхота, не знаю як їх правильно називати хрИстиянскі чи хрЕстиянські). Інакше вони і не можуть, адже всяка влада від Бога, навіть якщо та влада сатанинська...
Від такого вчинку попа, здається навіть Путіну стало бридко.
Ну слово зло це занадто, бо серед християн котрих захопила юдейська деза щодо "Христа" є багато достойних людей. Просто потрібно працювати над собою, а не слухати оф.позицію.
Яке відношення мають ці фарисеї до Господа Хреста? "Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі."
А ничего. Неужели ты ещё не понял, что для людишек, Бог тот, у кого больше денег и власти! Это было и тогда, когда писалась Библия. Религия надумана людьми. Разные народы - разные Боги. Верить можно и в лампочку на столбе, когда она горит. Если от этого, кому-то станет легче, то пожалуйста.
"для людишек, Бог тот, у кого больше денег и власти!"
не знаю про кого ти кажеш, про атеїстів можливо. Для мене Бог один, і Він не від цього світу. А "дєньгі", "власть", "суєта" - то все від лукавого. Якщо атеїстам смішно що хтось відчуває більш широкі можливості за перераховану матеріальщину, то це справа невіруючих. Власне й тема блогу інша і створена не для тобіподібних (без образ, просто нагадую вступ). Тема не про церковну структуру а про терміни якими користувались 2000 років тому.
Руководствовались принципами 2000 лет назад? Ну, знаешь ли.... Тебе никогда не казалось странным, что в Библии не говориться о бедных, хромых, косых, дурных и просто неудачников Все праведники были богаты и имели огромное количество рабов и денег. Не важно как они были добыты, важно, что они были. Да и Бог имел дело, далеко не с оборванцами. Но, о каком Боге ты говоришь, я не разобрался. Еврейский Яхве, греческий Посейдон, римский Юпитер, индийский Вишна..? Их очень много... По крайней мере, история утверждает о них. Политический приоритет, способен возвеличить одного из них, либо уничтожить. "Деньги и власть?" Напрасно ты так. Ведь, как я уже упоминал, - Бог даёт деньги и власть... У него люди, как раз и просят подобного. А чего просишь ты? Вечной жизни, ума, идеальной красоты?
Я казав про терміни а не принципи. І прошу не вживати термін Біблія. Вона з'явилась лише у 4 столітті. Ти намагаєшся цим словом просто об'єднати культ Яхве (Танах) юдеїв з галілейською вірою 1 століття. В цьому величезна помилка.
"Но, о каком Боге ты говоришь, я не разобрался. Еврейский Яхве, греческий Посейдон, римский Юпитер, индийский Вишна..? Их очень много..."
Зоряний Календар наших Пращурів. Живімо за цим календарем! Він зробить нас мудрішими, щасливішими та багатшими духом.
Березень
16 березня* (молодик 15.23.01) 2010 року - Новоліття 7518 літа від Трипілля. Весняний Щедрий Вечір. Наші пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням. Нове літо прийде до Вас в хату. Пригостіть його Щедрою Вечерею, на яку зберається вся родина, заспівайте щедрівку, бо колись щедрівки виконували на весні.
Між 17 і 18 березня* Весняне рівнодення у Києві: день і ніч зрівнюються в часі і силі (по 12 годин).
18 березня* - Чистий четвер (Навський Великдень, поминання предків). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. У цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви:"Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито - бий кукіль!". Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо ще є лід (занурювання в ополонку). Дівки чешуть косу під яблунею, щоб гарно росла. Умиваються зі срібного посуду для краси. Готують "четвергову сіль", перепікаючи її в печі (використовують як оберіг).
21 березня* - Великдень Дажбожий (Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі). Великдень Дажбожий: "Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми - діти їхні" (Велесова Книга). Світло вже перемогло Темряву. Сонце на Великдень грає, тому молодь намагається до схід Сонця залізти якомога вище, аби побачити його гру. В цей день слід дзвонити в маленькі дзвіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду. Молодь катається на гойдалках, які в давнину підвішували до дерев, такі гойдалки називалися "релі". Даруємо писанки (ні в якому разі не порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і крашанки, пригощаємо великодніми "бабками" і "куличами", славимо Дажбога. Великоднє цілування - давній язичницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відмічається у першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.
*22 березня - Волочільне, «Обливаний понеділок»
25 березня - Благовіщення (Богиня Весни приходить). Богиня Весни пробуджує Блискавицю - жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони починати всяку справу, "навіть пташки гнізда не в'ють" (поганий час для будь-якого почину і зачаття).
26 березня - Благовісник (Перун-грім пробуджується). Пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщує Землю про весняні зародки Життя). Саме з цього часу все починають.
28 березня* - Радуниця (поминальні обряди). Випадає в наступну неділю після Великодня. Прихід на землю душ наших Пращурів. Пом'янемо їх крашанками з великоднім хлібом :"Хай радуються на Луках Сварожих!" Існує приказка:"На Радуницю рано - орють, вдень - плачуть, а ввечері - скачуть". Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім'я, качають крашанки на могилах, залишають їх тут разом із покришеним хлібом, пирогами, млинцями. Також виливають на могили вино, пиво, масло - всім цим "годують покійних". Увечері збираються на загальну братчину. Після Радуниці починають всі польові роботи.
Квітень
*14 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита) - Божественного закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа" (вона ніколи не була пов'язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри - Православ'я. Це свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани" (брахмани), яким сповіщається, що в Україні вже настав Великдень. Для цього на воду річок, які течуть у море, пускають скаралупу від крашанок, можливо, тому цей день ще називають "переплавною середою".
22 квітня - Красна гора, Велика Лада, Лельник, Ляльник (свято пробудження жіночої любові). Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади - Богині Лелі.В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині - покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня.
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові! Парубки вибирають собі пару. Лельники у давніх слов'янських країнах святкували протягом цілого місяця. Відсвяткуйте Лельник у весняному гаю, над річкою, біля святинь свого народу.
Травень
1 травня – Майя – давньослов`янська Богиня рослинності, яка вкриває, “замаює” листом дерева, вкриває землю зеленотрав`ям. Її свято довго відзначали жінки по всій Європі, за що церква переслідувала учасниць цих свят, а інквізицуія спалювала їх як відьом.
2 травня - Свято Живи, Солов'їний Великдень. За повір'ям, Богиня Жива перетворюється в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Солов'їний Великдень (прилітають соловейки). Моляться про довголіття та здоров'я.
*3-9 травня - Русалії (Русальський тиждень, Зелений тиждень, Трійця). Свято Берегинь Роду, поминаємо Душі Праматерів, приносимо пожертви із свіжовипеченого хліба на воді річок (особливо на Русальчин Великдень - 10 травня, четвер). У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до нашої оселі, щоб подивитися на наше Життя. Треба всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати один одного. Слід згадувати Пращурів добрими словами, влаштовувати поминальний обід. У Велесовій Книзі записано:" Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку по стежці Права, слава!"У ці дні завивають вінки, заплітають берізку, заквітчують хату і подвір'я. Жінки розвішують на деревах рушники, стрічки, шматочки полотна - "Русалкам на сорочки", дівчата кидають на воду вінки, пахучі зела (лепеху, полин, любисток, м'яту, шовкову траву) - це є пожертви Русалкам перед початком купального сезону.
*6 травня - Русальчин Великдень (четвер).
10 травня – Зільник. В цей день збирають всяке весняне зілля і копають цілюще коріння. День знахарок. Після збору трав жінки влаштували колективне купання в трав'яному напарі. Урочистий обід у лісі. Обрядові страви: яєшня, вареники, риба, ряжанка. Перед обідом складають пожертву траві – виливають хмільний напій.
Червень
15 червня - Світовид літній, Видів День (показ мистецьких творів, сприятливий час для лікування очей). Славимо Світовида літнього (Дива) як Бога всевидючого, похвалімося перед ним нашим багатством, красою і здоров'ям. У цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні, "що виджу, те вмію"). Світовид розкриває таємниці досі невидимого.
*19-22 червня - Літнє сонцестояння.
*20-21 червня - Купайло (Собітка, Сонцекрес). Найдовший у році день. Купайло прийде у вінку. Саме в цю чарівну ніч шукайте Цвіт Папороті! На світанку наберіть цілющого зілля - хай буде помічним від усякої напасті. Відкиньте християнські забобони. Не бійтеся! - ось головна заповідь Рідної Віри, яку так довго від нас приховували. З нами Рідні Боги. Обряди Купальського свята такі: заплітання купальського деревця, стрибання через священний вогонь, виплітання вінків для ворожіння, збір цілющого зілля, купання у річках, знайомство та сватання, зустріч купальського Сонця. Палаюче колесо крутять згори у річку - літо повертає на осінь. Сьогодні час Щасливого Шлюбу. Хай у вас народяться гарні, здорові та щасливі дітки на славу Україні!
29 червня – свято Водяника. Рибалки вшановують його пожертвами у вигляді тютюну, пива, першої спійманої риби. Жінки сплітають рибалкам вінки з рослин, що нині має назву “петрів батіг” (цикорій).
Липень
14 липня - Стрибог (Посвистач, Позвізд) - Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшануйте його хлібом, варениками, якими пригостіть чотирьох Вітрів біля води.
20 липня - Свято Перуна (покровитель чоловіків, воїнів, громовержець). Свято Перуна:"Слава Богу Перуну Вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно по стежці вперед веде, бо єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун - милостив, всеправеден єсть!" (Велесова Книга). Перун - це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть Його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги славетних Пращурів наших, яким заповів Сварог:" Щоб персти ваші утрудились о рала ваші, а мечами своїми здобували Незалежність нашу!" (Велесова Книга).
22 липня – Перуниця (Блискавиця) – жіноча пара Перуна-громовержця. В її день не працюють в полі, щоб не ображати Богиню.
27 липня - Чур, Пращур (народна назва "Паликопа", з санскритського чур - палити). Чур (Цур) вважається сторожем родових Звичаїв, Богом "межового вогню" - він пильнує майно і власність Роду ("Чур - моє!", "Цур - моє!"). Спам'янемо своїх Чурів-Пращурів, щоб опікувалися нашим збіжжям, зберігали не тільки наші снопи, а й нашу Русь-Україну та наші Рідні Звичаї. Велесова Книга оповідає:"Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками, - тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо". В цей день роздають дітям печиво "сончата", стрибають через багаття. Вшановують також Дажбога - покровителя обжинок.
Серпень
1 серпня - Медово-маковий Спас (Свято Врожаю).
6 серпня - Яблучний Спас (Свято Врожаю).
16 серпня - Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб).
Місяць Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий врожай. У народі крім названих, збереглися ще такі назви як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або мокрий Спас. Мабудь у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу свій строк. Кожний овоч як плід Землі й Сонця має бути присвячений Рідним Богам, також ніяких заборон на їх вживання не було. Перші овочі, квіти, мед та медові соти, мак, хліб з нового врожаю освячують рідними молитвами, пригощають ними близьких - таким є обряд початку споживання перших плодів. Тоді все піде на здоров'я й нам - дітям і онукам Дажбожим. На Спасівку Душі Пращурів також відвідують свої родини. Спом'янімо їх добрим словом.
16 серпня – Свято Лісовика. Йому кладуть пожертву (хліб, кашу та ін.) на лісовій галявині, щоб “не водив” по лісу.
19 серпня – Посвистач (Стрибог). Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду: якщо вітер теплий, беде гарний врожай.
Вересень
1 вересня – Свято Вогню. “Свіччине Весілля”. Весілля Комина. Перше запалювання осіннього вогню. Початок шкільного навчання, вікові посвячення (пострижини). Вшановують домашнє вогнище. Святкове молодіжне гуляння. Жартівливий похорон комах.
4 вересня – Осінні Перун і Перуниця. Останні в році громи засинають на зиму.
8-9 вересня – Богині-Рожаниці (жіночі родинні і родильні свята). Жінки викликають кожна свою Рожаницю:"Жертву тобі правим - овсяне борошно, і так співаємо славу і велич твою" - таке жертвопринесення справляють жінки на березі річок, посипаючи борошно на воду заквітчані калачі та бублики. Мами поливають дочок водою на порозі свого Дому, щоб росли щасливі та здорові.
14 вересня - Свято Вирію (Здвиження; відліт пташок, ховання змій під Землю). Молитви до Духів Пращурів, яким птахи донесуть звістку зі світу Яви. Прощання з теплом. Початок осінніх вечорниць.
*25 вересня - осіннє рівнодення у Києві.
*25 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття):"Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищає серце наше, і ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго" - говорить Велесова Книга. У давнину відбувалося всенічне моління в храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав:"Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом). Світовид, або давніша форма Його імені - Святовит, - це Святий Дух українського народу, який "витає" над нашою Україною, допомагаючи народу визволитися з полону чужовір'я. Відчуйте Його Дух у собі всі, хто є українцями!
Жовтень
1 жовтня - Мати Слава. Вшановуємо Матір Славу - саме Вона є нашою Покровою, бо це Вона укривала руських воїнів на полях ратних Покровом своїх золотих крил:"Б'є крилами Мати-Слава і кличе нас, щоб ішли за землю нашу і билися за огнища племені нашого, бо ми є русичі!". Покровителями споконвіку вважалися ті Боги й Богині, які були рідними для народу - "по крові тіла" (Велесова Книга). Наші Пращури вірили в божественне народження русичів - дітей Сварога, синів Перуна, Дажбожих онуків... Це осіннє свято Матері-Землі. Вона в цей день вкривається, лягає спати на зиму.
*9 жовтня - Дідова Субота - Зворожини, Осінні Діди. Поминальний День. Громада літніх людей, навіть у холодну пору, варить куліш на лоні природи, який споживають тут же, сидячи на землі. Вони знають, що скоро "відправляться на Луки Сварожі", тому й свято назване Сварожини-Зворожини. Завжди відмічається в суботу.
*15 жовтня - Свято Мокоші, Бабина П'ятниця. Мокоша - Покровителька жінок, роду та немовлят. Її свято завжди в п'ятницю. Принесіть Мокоші хліб, калину, прядиво, щоб напряла вам і вашим діткам довгу нитку Життя. Суворі заборони цього дня такі: не шити, не різати, не працювати з нитками, прядивом, веретином тощо. Згадуються всі Богині: Лада, Леля, Дана, Доля, Мокоша, Мати Слава, Жива. Освячують квіти, які протягом року використовують у лікуванні.
Листопад
1 листопада - Свято Сварога, який є Праотцем всього роду Богів. Саме він викував для русичів перший плуг і золоту обручку, тому є небесним ковалем (Тврцем Світу і Людей), покровителем хліборобства і шлюбу. Богом Небесного Зодіаку - Кола Сварожого. За київськими легендами, в цей день Він починає виготовляти плуг який скине з неба русичам на Різдво. Тому "Хвалимо Сварога, який цьому Роду Божеському є началом, і всенькому роду криниця вічна, яка витікає влітку від джерела свого, і взимку ніколи не замерзає" (Велесова Книга).
24 листопада - Свято Богині Долі (дівоча посвята). Дівчата ворожать на подружжя, Вечорниці. Вагітні жінки молять Богиню про добрі пологи.
30 листопада - Калита (парубоча посвята). Свято парубочої долі - парубки вибирають пару. В цей день молодих хлопців посвячують у дорослих парубків та приймають до парубочої громади. Молоді парубки стрибають до Калити, прилучаючись до жіночого начала природи. Вечорниці.
Грудень
6 грудня - Свято Велеса (Діда Мороза). Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) - це він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні. З його приходом починається вивчення колядок, підготовка до Різдва. "Це Велес Навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати віна-вінча на полях страдних і ставити Снопа до огнища, і чтити Його як Отця Божого!" - записано у Велесовій Книзі, святій книзі нашого народу.
*21-23 грудня - Зимове сонцестояння.
*22 грудня - Різдво Божича-Коляди, народжується молоде сонячне світло, воно щодня прибуває й поборює темряву своїми ніжними прмінчиками, які на весні оживляють Землю і всю природу. Закінчення Корочуна - найтемнішої частини року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі Дванадцять (або тринадцять) страв, за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі. "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте". Колядування. Колядки розповідають про Сотворення Світу. В кінці обряду громада ділить священне причастя - Різдвянний Божичний коровай.
*23 грудня - Свято Рода. Наступний день після Різдва. Відвідують своїх рідних та близьких, пригощають пирогами, пивом і медом. Головні побажання цих Родових свят:"Хай все добре народжується!"
Січень
*4 січня 2010 року - Свято Богині Дани (Водокрес). На дванадцятий день після Різдва Божича-Коляди народжується жіночий початок Всесвіту - Богиня Дана, покровителька води. Саме в цей день, як твердять астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих цілющих властивостей. А в народі збереглася віра:"Про що на Водосвяття помолишся, те збудеться". Богиня Дана дає дівкам добрих чоловіків, тому вони обов'язково йдуть до річки по святу водицю.
Українська жінко! Час подбати про здоров'я своєї родини. Зроби Зоряну Воду: краще з джерела чи з криниці набери в глиняний горщик водиці і на ніч постав на вікні чи на дворі, хай скупаються в ній Зорі. Цією водою повинна вмитися вся родина, щоб воскресла Україна!
Цей обряд можна виконувати також щомісяця на Молодику, аби завжди мати свячену воду, яку приготували для вас самі Рідні Боги. Порівняйте: на християнський Йордан (Водохрещення, 19 січня) попи вмочають у ній християнський хрест - шибеницю, символ смерті. То яку енргію вони можуть вам послати із цією водою?
18 січня - Відунське свято, збори жерців.
25 січня – Свято Домовика. Йому кладуть свіжий хліб або кашу (залишають на ніч на печі чи на столі) і просять оберегти господарство, домашніх тварин.
Лютий
2 лютого - Стрітення. Громниця. Стрітення Зими з Весною. Молитви до Сонця. З цього дня можна починати вивчати пісні-веснянки, писати писанки. В давні часи в цей день запалювали смолоскипи (за християнства замінено "громичною свічкою"). Спостерігаємо за погодою - хай буде цей день Сонячний! Яке Стрітення така й весна.
*07-13 лютого - Велесовий тиждень, який іноді називали ще "Чортовим", бо "черти і різи" були своєрідним тайнописом, за яким Велесові внуки уміли ворожити і "чертити", тобто писати.
11 лютого – Велике Свято Велеса. Вшановують Бога багатства, достатку й добробуту такою молитвою: ”Молимо Велеса, Отця нашого, хай потягне в небі коня Сварожого і хай прийде до нас сурі вішати, золоті Кола вертячи! Бо то Сонце наше як святе для домівок наших, і перед ним блідне лик вогнищ домашніх! ” (Велесова Книга). Випікають житній хліб, яким годують домашню худібку, варять пиво, освячують хліби.
21 лютого – Весняний Стрибог віє до Весни.
*21-27 лютого - Колодій (Масляна). Парубки вибирають наречених. Магія родючості - неодруженим парубкам жінки прив'язують колодку (символ продовження роду). Обрядові страви цього тижня переважно молочно-масляні (вареники, пироги з сиром і сметаною, млинці тощо). На цьому тижні не шиють і не прядуть.
24 лютого – Лелечини. Свято тотемного птаха українців. Важають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”.
*4 березня 2011 року - Народжується перший весняний Молодик о 22 год. 46 хв.
*5 березня 2011 року - Новоліття 7519 літа від Трипілля.
Свято Перуна (Покровитель чоловіків, воїнів, громовержець)
20 липня
Чур, Паликопа, Пращур, Домашні духи-покровителі
27 липня
Медово-маковий спас (Свято Врожаю)
1 серпня
Яблучний Спас (свято Врожаю)
6 серпня
Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб)
16 серпня
Рожаниці (жіночі родинні і родильні свята)
8–9 вересня
Свято Вирію, Здвиження (відліт пташок, ховання змій під землю)
14 вересня
https://1ua.com.ua/'... style="max-width: 100%;">
Світовид осінній (осіннє рівнодення)
*25 вересня
Мати Слава (Язичницька Покрова)
1 жовтня
Дідова субота (поминання, Зворожини)
*16 жовтня
Свято Мокоші (жіноча Богиня родючості, П’ятниця)
*22 жовтня
Свято Сварога (Коваля, Плуга)
1 листопада
Свято Долі (дівоче посвячення)
24 листопада
Калита, Свято Долі (парубоче посвячення)
30 листопада
Свято Велеса (Діда Мороза)
6 грудня
https://1ua.com.ua/'... style="max-width: 100%;">
Різдво Божича-Коляди(Зимове сонцестояння)
*21–22 грудня
Свято Рода (другий день Різдва, родинні зустрічі)
22 грудня
Свято Богині Дани (Водокрес, Водосвяття, 12 день після Різдва)
*2–3.01.2005
Стрітення Зими з Весною, Громниця
2 лютого
Велесовий тиждень (Бог багатства, добробуту; тиждень після Стрітення)
*7–13 лютого
Колодій (Масляна; тиждень після Велесового)
*14–20 лютого
Новоліття, (перший весняний Молодик)
*10.03.2005
Це Зоряний Календар наших Пращурів! Живімо за цим календарем! Він зробить нас мудрішими, щасливішими та багатшими духовно. Помагай, Дажбоже і Коло Свароже! Склала Волхвиня Зореслава
Петро Марченкоhttps://www.facebook... id="js_f92" aria-describedby="u_ld_1" aria-owns="" style="color: rgb(56, 88, 152); cursor: pointer; text-decoration: none; font-weight: 600; font-family: Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 16px; background-color: rgb(242, 243, 245);">Олексій ВертійНас не перемогли за 500 років різних окупацій, не переможуть і нині. Злочинна влада Зеленського лише створює умови для наступу на неї. Тож, наступаймо, а коли випросять,щоб брали до рук зброю, то не вагаймося і сміливо відповідаймо на цей виклик. Пам"ятаймо: продаж землі чужинцям - це і є ОКУПАЦІЯ. Знищена вальцманами-порошенками, ахметовими, коломойськими, путінами, пінчуками, медедчуками українська економіка, освіта, культура, національна українська духовність і національний український уклад повсякднного життя - то також ОКУПАЦІЯ, на яку потрібно відповідати якнайрішучішим чином, бодай так, як про це розповідає заславський єврей Натан Ганновер у своєму творі "Яван Мецуля", в якому йдеться про втечі заславських євреїв від помсти повсталого народу за вчинені єреями кривди. Ось що пише Натан Ганновер: "Коли наблизився час вечірньої сабашевої молитви..., ми стривожилися страшною звісткою: прибув пан Вішовата, бувший намісник Полонного, що втік звідси з многими панами і повідомив нас, що Полонне взято і всіх панів і жидів побито... Жидівські поводирі в Острозі видали відозву в ім"я релігії,щоб ані один жид не лишався в Острозі; те саме було зроблено і в Межиріччі... Тому-то всі жиди пустилися навтеки. Хто мав коня і візок, користувалися ними, а хто не мав, то хоч мав би за що купити, не хотів тратити часу і, забравши своїх жінок та дітей, утікав пішки, лишаючи своє добро на волю судьби". Робіть, панове українці, висновок, що маєте робити далі після заміни Вальцмана-Порошенка Зеленським на посаді президента України. Закон про скасування депутатської недоторканности прийнятий. Ми ЗОБОВ"ЯЗАНІ змусити Зеленського і Верховну Раду, щоб він діяв уже сьогодні, тобто, щоб Вальцман-Порошенко, Капітельман-Тимошенко, Медведчук, Бойко, Рабинович та інші олігархи були арештовані і притягнені до кримінальної відповідальности, а їхні закордонні рахунки також арештовані і повернуті нам в Україну, адже то наші, награбовані у нас гроші. Коли цього Зеленський не зробить, то і його маємо арештувати. Право на це дає нам Конституція України в якій сказано, що єдиним представником влади є УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД!!!
Запитання Неначе паром в лазні обдало. Радіє все. Все ожива. Працюйте люди, щоб були жнива. Василь Кириченко з Рашівки.
Відповідь Олександр Бевзо Люди! Хтось може розкрити очі на півроку наперед? Одразу наголошу: я не прихильник Порошенка. Але треба дивитись тверезо. Комік - це був задуманий такий собі проектик під розкол електорату чинного Президента з метою допомогти вевести на посаду Президента улюбленицю ВВХ, ту, яка працює - без коси. Але не розрахували ступінь теледебілізації частини на ших людей. Тепер на ходу з коміка ліплять політика. Президент без ТВЕРДОЇ більшості у нашій Раді - це посміховисько (згадайте Ющенка). А цей ..... буде посміховиськом в квадраті. От восени всі ці тимошенки, боіки, вілкули, медведчуки з нашими теледебілами захоплять більшість у Раді і хто що кому буде доводить про дем
Лук мы используем почти каждый день и о его полезных свойствах знаем давно. А вот чем полезна луковая шелуха, многие не знают и выбрасывают ее. Может быть, только знали о луковой шелухе как красителе для яиц и все.
Польза луковой шелухи огромная, но полезна только шелуха с хорошего, здорового лука, выращенного на своем огороде, а не напичканного химией.
Чем полезна луковая шелуха и какой у нее состав, что позволяет ее применять в народной медицине. В своем составе луковая шелуха содержит витамины — Р, С, Е и минералы-калий, магний, железо, кальций. Ученые из университета Мадрида обнаружили в луковой шелухе волокна, которые снижают риск заболеваний сердца, желудочно-кишечного тракта, рака толстой кишки.
Польза луковой шелухи и ее применение
Луковая шелуха предупреждает старение организма, благодаря витамину Е
Является прекрасной профилактикой сердечно-сосудистых, эндокринных и даже онкологических, заболеваний.
Луковая шелуха имеет сильное противомикробное действием, ей хорошо лечить простудные заболевания.
Содержит рутин (витамин Р), который укрепляет наши сосуды.
Луковая шелуха полезна при ангине, ларингите, воспаленных деснах, стоматите, так как имеет антибактериальные свойства.
Также луковой шелухой можно лечить раны, опрелости кожи.
Луковую шелуху можно использовать для полива растений. Микроэлементы, которые содержатся в шелухе, обогатят ваши растения.
Хорошее средство для окрашивания волос.
Используют как пищевой краситель — на праздник Пасхи, именно луковой шелухой чаще всего красят яйца.
Из луковой шелухи делают настои и отвары, которыми лечат кожные заболевания, аллергию.
Луковая шелуха содержит флавоноиды, клетчатку, фруктозу. Микроэлементов в шелухе еще больше чем в самом луке.
Отвар луковой шелухи польза
Из шелухи лука делают отвары и применяют их в народной медицине. Как можно приготовить простой отвар из луковой шелухи? Для этого надо взять горсть луковой шелухи (1часть), промыть ее, залить водой ( 10 частей), отварить15 минут, потом процедить и пить, можно даже добавлять в чай.
Отвар луковой шелухи полезен:
при аллергии; бронхиальной астме;
цистите, пиелонефрите и других заболеваниях почек;
для лечения грибковых заболеваниях ног;
при стоматитах;.
для укрепления иммунитета;
для лечения себореи и укрепления волос.
Вот сколько применений и пользы у луковой шелухи! А мы ее выбрасываем. Наверное, стоит собирать шелуху в мешочек и использовать для лечения от разных болезней.
Луковой шелухой подкрашивают бульон, он приобретает золотистый цвет.
Если отваром шелухи помыть голову, то перхоти будет меньше.
А если налить немного отвара шелухи в чай, то пройдет головная боль и понизится артериальное давление.
Польза луковой шелухи для здоровья
Луковую шелуху используют как хорошее лекарственное средство.
Отвары луковой шелухи являются отхаркивающим, желчегонным, мочегонным средством.
Отвары полезны при гипертонической болезни, атеросклерозе, для лечения болезней сердца, помогают лечить кожные заболевания.
Лечение насморка. В кипящую воду бросить несколько ложек луковой шелухи и подышать 3-5 минут над паром. Насморк пройдет.
Лечение кашля. Отвар шелухи из лука борется с кашлем. Заливаем 2 столовые ложки 2 стаканами воды, кипятим 15 минут и принимаем по пол стакана до еды за 30 минут.
Лечение грибковых заболеваний. Можно сделать настойку из шелухи от лука на водке(1 часть луковой шелухи и 5-7 частей водки, настаивать неделю) и смазывать больные ногти. Еще можно парить ноги в крепком луковом отваре 20 минут.
Отваром из шелухи можно лечить фурункулы.
Масло на основе шелухи от лука и оливкового масла применяют при отеках и варикозе. Добавить в луковую шелуху оливковое масло . Настоять 10 дней и смазывать 2-3 раза в неделю ноги, делая массаж.
А для растений используйте такой рецепт: на 1 л воды 1 столовая ложка шелухи, трое суток настоять, процедить и применять как удобрение.
Вывод: луковая шелуха находит свое применение в народной медицине для лечения разных заболеваний. Также ее используют в кулинарии, косметологии. Обязательно собирайте луковую шелуху и применяйте ее с пользой.
Толи дело без камеры... 
Для мене Бог один, і Він не від цього світу. А "дєньгі", "власть", "суєта" - то все від лукавого. Якщо атеїстам смішно що хтось відчуває більш широкі можливості за перераховану матеріальщину, то це справа невіруючих. Власне й тема блогу інша і створена не для тобіподібних (без образ, просто нагадую вступ). Тема не про церковну структуру а про терміни якими користувались 2000 років тому.
995 переглядів
антибактериальные свойства.
Отвары луковой шелухи являются отхаркивающим, желчегонным, мочегонным средством.
