Берегове (місто)

Обов'язково відвідайте відкри­тий термальний басейн, в який мінеральна вода надходить із свердловини завглибшки 1680м.   Він  знаходиться  на території спортивної бази    Закарпаття' (вул. Корятовича. тел. 8 (03141) 2-31-61). На базі можна й переночувати тут дуже доступні ціни. Обов’язково  пройдіться  старим Корзо (зараз - площа Кошута). Тут серед двоповерхових будиночків височіє вєличезна споруда колишнього імперського суду (1908, арх. Ференц Яблонскі). По­руч - площа Героїв. Тут розташований перший Берегівський го­тель 'Орослан' (Левиний двір), збудований в XVII ст., а також на родний угорський театр. Зберігся комітатський дім (1880). На території міської лікарні можна побачити два 500-літні дуби бургунські. Унікальна каоліно­ва шахта 'Кухля' (XV ст). Дендропарк. Музей мінералів. Угорський національний театр їм. Д. Ійеша.

У північному передмісті Чопівка зна­ходиться реформаторський костел (XIII ст.), а на місцевому цвинтарі по­хований керівник повстання 1848-49 рр. Жигмонд Переньї. Угорське консульство: вул. Хмель­ницького, 53,  тел. 8 (03141) 2-32-31, 2-40-72.

Химерний будинок з вежкою і ви­тонченими панно на фасаді ча­сів модерну - колишнє казино, а нині - найкращий ресторан міста 'Золотий павич' (пл. Ф. Ракоці, 1. тел. 8 (03141) 2-32-32). Стиль витриманий до дрібниць: естра­да у вигляді павичевого хвоста, світильники-птахи. букети пави­ного пір'я, розкіш дзеркал і м'яких Диванів. Меню двома мовами. Тут смачні салати, величезні порції і помірні ціни. При ресторані є й не­ великий готель на 11 номерів.

На меморіальних дошках (їх тут цілих 45) - вінки з угорськими прапорцями. Найбільший храм - на 1100 осіб - лютеранський. Повна ілюзія не найближчого зарубіжжя. Але з українськими ак­центами: то пам'ятний знак на честь 175-річчя від дня народжен­ня Кобзаря, то прикрашена мемо­ріальними дошками українська Берегівська гімназія. Квітучі сакури і магнолії, дуже ранні свічі каштанів і запашна піна бузку ро­блять прогулянку тихими, затиш­ними вулицями весняного міста вдвічі приємною. Перша асоціація із словом 'Берегове' у багатьох  - відомий винзавод. Він розташо­ваний на окраїні, у колишній літній резиденції графа Шенборна. У центрі, на площі Ференца Ракоці, здіймає до неба свій шпиль кам'яний, укріплений контрфорсами костел Здвиження Святого Хреста (ХІІІ-ХІХ ст. вул. Тиноди), уперше згаданий ще 1247р. Первісне ядро храму з’явилось ще у ХІІ ст.! Після навали Батия його відновлюють у 1370р. у го­тичних формах. Так, північний портал зберіг романський декор, а південний - готичний. Після по­жежі 1686р. храм довго стояв у руїнах - поки його не відновив у 1839-46 рр. арх. Т. Ольбін. Перед головним порталом храму - брон­зове погруддя королю Іштвану Святому, а навпроти - камерний пам'ятник Шандору Петефі. Є ще один готичний костел (ХІІІ-ХV ст., вул. Ш. Петефі, 30). У чотириярус­ній вежі, перебудованій у 1924р., зберігся готичний перший ярус. У тіні каштанів за собором чудовий ансамбль «Графський двір» - садиба трансільванського князя Габора Бетлені (1629, перебудова 1686 і 1857р.). Збереглися палац, каретна, стайня й зерносховище. Зараз тут розташований краєз­навчий музей.

Ip: 92.112.75.119 (засновано 1063р., Населення 26 тис. жителів) Неймовірно затишний райцентр. 1063р. угорський принц Ламперт, молодший син короля Бейли, за­снував місто Лампертхаза і побу­дував тут палац. Для піднесення економіки угорський король Бела IV у 1247р. надав право вільної торгівлі, а з 1342р. - це вже само­стійне королівське місто із пра­вом винесення смертних вироків. З 1499р. відомо як Берегсас, очевидно від саксонців, 'сасів', яких для захисту від половців переселив сюди король Гейза II ще 1141р. Берегове ділиться надвоє каналом Верке - сполучною ланкою між річками Латорицею і Боржавою. Місцеве населення називає місто по-стародавньому: Берегсас. Берегівський район 1991р. отримав статус окремого угорського автономного окру­гу. Це помітно: вивіски пишуться спочатку угорською, а вже потім перекладаються українською, а над міськрадою майорять на вітрі два прапори: український та угор­ський. На вітринах, трохи нижче від годин роботи, напис: 'за к.ч.'. Таємниче шифрування означає 'за київським часом' - і час, ви­являється, у них тут свій, закар­патський...

18 лютого 2008

(0|0)