|
| Ip: 193.93.16.10 інтернет сторінка села Чорнокозинці... ------------------------------------- Село кілометрах в 30 на захід від Кам‘янця. ------------------------------------- Так як Чорнокозинці були недалеко від молдавського кордону і лежали на татарському Волоському шляху, тут було збудовано муровану твердиню, руїни якої збереглись до сьогодні. Коли 1519 року король Жигмонт І на прохання Кам‘янецького єпископа Ваврженця Менджелевського видав селу привілей на право влаштування тут двох ярмарків, то зазначив, що Чорнокозинці мали такий привілей і до того, та він згинув під час татарського нападу. А напади ці були досить часті: в 1502, 1503, 1507, 1511 та 1513 рр. Найстрашніший татарський наїзд був 1516 р, коли військові старшини сперечалися поміж собою і через це віддали Поділля “на м‘ясні ятки”, як каже тогочасний літописець, тоді Чорнокозинці та Скалу було спалено дощенту. Після захоплення турками в 1672 р. Кам‘янця Чорнокозинці ще два роки належали Речі Посполитій, та 1674 р. замок пав під натиском бусурман. Вони спустошили фортецю та вбили всю залогу. Після 1699 р. єпископи відновили свою твердиню і побудували в ній житла для свого літнього перебування. А природа в Чорнокозинцях тут дійсно мальовнича. Каньон Збруча хоч і не настільки стрімкий та скелястий, як у Кам'янці, але теж високий та гарний. Панорама з замкової гори відкривається запаморочлива: пагорби, річка, ліси, села, поля... |
12 квітня 2008
| Ip: 92.112.93.49
(XIV ст. заснування, 441 мешканців) Кам'янець-Подільський р-н, над Збручем. Кілька разів на день сюди надзвичайним бездоріжжям їздять рейсові автобуси. З XV по XVIII ст. Чорнокозинці були літньою резиденцією кам'янецьких католицьких єпископів. Поселення часто потерпало від ворожих набігів, тому тут, на високому лівому березі Збруча, у другій половині XIV ст. будується оборонний замок, руїни якого збереглися до наших днів. 1588р. польський король Стефан Баюрій надав Чорнокозинцям Магдебурзьке право. З 1674 по 1699 рр. Чорнокозинці потрапили, разом з усім краєм, в турецьке ярмо. Замок був зруйнований, але пізніше відбудований на кошти єпископської кам'янецької кафедри. Від єпископської резиденції збереглася лише брама (XVIII ст.), яку один з місцевих жителів завбачливо використовує за призначенням дотепер. Під час Першої світової війни тут велися кровопролитні бої - не згадку про них на замковій території збереглися шанці того часу. Замок у Чорнокозинцях зробив, непогану літературну 'кар'єру Легенду про його господар князя Коріатовича і його сестру, на яких напали татари, записи 1831р. Володимир Даль. Польський прозаїк XIX ст. Хадзкев видав збірку розповідей під назвою 'Чорнокозинський замок (1842), щоправда події, описані у ній (про невдале сватання місцевого поміщика Кшиштофа Зборовського до сестри волоського господаря Богдана Лопуснано подальшу помсту Зборовського ніколи не відбувалися - це чудова вигадка. Ще одна пам'ятка архітектури в Чорнокозинцях - руїни костелу св. Йосипа (1608). |
2 березня 2008
|
| Закрити |
