Був заснований 1990 р. на території Дніпропетровського й Петриківського районів. На площі 37,662 км2 об'єднав заказники «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Розташований між двома індустріальними гігантами —Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом.

Основним фондом заповідника є реліктові дніпровські плавні з системою боліт, озер, ставків та інших водоймищ. Тут мешкають багато рідкісних тварин і птахів, зокрема косуля, горностай, борсук, скопа, балабан, орлан та ін. Ссавців нараховують близько 30 видів, птахів — майже 150, риб — приблизно 30 видів, рослин — 670 видів.

Був заснований 1990 р. на території Дніпропетровського й Петриківського районів. На площі 37,662 км2 об'єднав заказники «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Розташований між двома індустріальними гігантами —Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом.

Основним фондом заповідника є реліктові дніпровські плавні з системою боліт, озер, ставків та інших водоймищ. Тут мешкають багато рідкісних тварин і птахів, зокрема косуля, горностай, борсук, скопа, балабан, орлан та ін. Ссавців нараховують близько 30 видів, птахів — майже 150, риб — приблизно 30 видів, рослин — 670 видів.

(1918р. - Січеслав, до 1926р. — Катеринослав)

У XVII ст. на місці, де нині розташовано Дніпропетровськ. стояла зведена 1635р. польська фортеця Кайдаки, а після її руйнування — три козацькі зимовища.

Катеринослав був заснований 1787 р. князем Г. Потьомкіним н; місці Запорозької слободи Половиця, а свою назву дістав на меси, цариці Катерини II. 1797 р. за наказом Павла І місто було перейменоване на Новоросійськ. 1802 р. імператор Олександр І поверну» місту назву Катеринослав, воно стало центром губернії. Активний розвиток його почався з другої половини XIX ст., коли через ці землі було прокладено залізницю. Протягом 1917—1920 рр. місто перебувало під контролем війська анархіста Н. Махна.

«У скорботі» («Вічна наречена»), 1967 р.: парк ім. Т. Шевченка, поблизу БК студентів.

Скульптура «Юність Дніпра» («Три грації»), 1982 р. вул. Набережна, напроти цирку.

Перша чоловіча класична гімназія, 1861 р.: пл. Жовтнева, 2.

Палац, 1786 р.: паркім. Т. Г. Шевченка.

Будинок земської лікарні, 1845—1847 рр.: пл. Жовтнева, 14.

Будинок Гірничого інституту, 1900—1903 рр.: просп. К. Маркса, 19.

Будинок міської управи, 1901 р.: просп. К. Маркса, 47. Готель, 1912 р.: просп. К. Маркса, 66. Будівля є зразком поширеного на початку XX ст. стилю модерн.

Будинок зимового театру, 1907 р.: просп. К. Маркса, 97.

Брянська Миколаївська церква, 1913—1915 рр.: просп. Калініна, 66.

Комерційне училище, 1909—1912 рр.: просп. Кірова, 2.

Будинок Англійського клубу, 1870 р.: вул. Леніна, 3.

Будинок театрально-концертного залу, 1913 р.: вул. Леніна, 5.

Будинок громадського зібрання, 1912 р.: вул. Леніна, 6.

Будинок губернатора. 1830 р.: вул. Леніна, 14.

Будинок аудиторії наукового товариства, 1895 р.: вул. Плеханівська, 42.

Миколаївська церква в Кодаках, 1807—1810 рр.: вул. Жовтенят, 108. Збереглися розписи XX ст.

Свято-Миколаївська церква, 1856 р.: о. Комсомольський.

Сукняна фабрика, 1794 р.: просп. К. Маркса, 106. Чоловий фасад будівлі прикрашено десятиколонним греко-доричним портиком.

Спасо-Преображенський собор, 1830— 1835 рр.: пл. Жовтневу

Є зразком традицій російської класичної школи періоду її розквіту. Перший камінь собору в травні 1830 р. власноруч заклала імператриця Катерина II.

Катерининськамиля (верствовамиля), 1789р.: пл. Жовтнева, біля огорожі Свято-Преображенського собору.

Вважають, що саме ця споруда започаткувала Катеринослав на новому місці (доти він розташовувався трохи далі, де р. Кільченя впадає в р. Самару). Є кілька версій щодо походження стовпа: 1) його встановлено на честь закладання першого каменя у фундамент собору; 2) він являє собою одну з верстових миль, що були розставлені за маршрутом подорожі імператриці по Малоросії.

Палац праці, 1926—1932 рр.: вул. Профілактична, 1.

Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету, вул. Наукова, 13; тел. (0562) 47-43-06, 43-37-22.

Історичний музей ім. Д. Яворницького: просп. К.Маркса, 16; тел.(0562)46-34-22, 41-17-05.

режим роботи: 10:00—16:00, вихідний — понеділок, останні п'ятниця місяця.

Музейний комплекс складається з колишнього музею старожитностей, діорами «Битва за Дніпро» та власне історичного музею.

Діорама «Битва за Дніпро». 1975 р : просп. К. Маркса, 1(3; тел. (0562)46-34-26.

Режим роботи: 10:00—16:00, вихідний — понеділок, остання п'ятниця місяця.

Цей шедевр створено майстрами батального живопису М. Бутом і М. Овечкіним. Цільноткане полотнище має площу 840 м2 та розміщене в спеціальній будівлі, зведеній за проектом архітектора В. Зуєва. Діорама складається з залишків захисних споруд, зброї та інших військових атрибутів. Спеціальне освітлення й озвучення залу створюють ефект присутності глядача на місці штурму Дніпра радянськими воїнами.

Художній музей: вул. Шевченка, 21; тел. (0562)47-32-65.

Режим роботи: 10:00—18:00, вихідний — п'ятниця.

Меморіальний будинок-музей академіка Д. Яворницького: пров. Яворницького, 5; тел. (0562) 46-63-97, 47-27-61.

Режим роботи: 10:00—18:00, вихідні — понеділок, четвер, п'ятниця.

Музей монет України, просп. Кірова, 46; тел. (0562)38-76-75.

Режим роботи: 9:00—17:00, вихідні — субота, неділя.

Музей революційної, бойової та трудової слави металургів України: вул. Дзержинського, 23; тел. (0562) 45-98-92.

Виставковий центр Спілки художників України: наб. В. І. Леніна, 11; тел. (056) 778-18-54.

Режим роботи: 10:00—16:00, вихідні — субота, неділя.

Галерея сучасного мистецтва СітіАрт: вул. Чкалова, 35.

Художня галерея «Хіларис»: вул. Харківська, 46; тел. (0562) 32-01-87.

Режим роботи: 10:00—19:00, вихідний — неділя.

Зоопарк, парк ім. Т. Шевченка; тел. (0562) 713-44-68.

Планетарій: вул. Рогальова, 10; тел. (0562) 47-59-17.

Режим роботи; 9:00—16:00 за замовленнями щоденно, субота — 11:00. 13:00. неділя — 11:00, 13:00, 15:00.

«Асторія»: просп. К. Маркса, 66а; тел. (0562) 37-42-70, 37-42-71.38-48-03.

«Дніпропетровськ»: наб. В. І. Леніна, 33; тел. (0562)45-53-27, (056)744-11-58, 744-02-94, 744-40-02.

«Жовтнева»: пл. Т. Шевченка, 4а; тел. (0562) 44-88-03, 744-75-89.

«Центральна»: просп. К. Маркса, 50; тел. (0562) 45-03-47. (056)744-21-63.

«Свердловськ»: вул. Свердлова, 6; тел. (0562)42-88-06,42-88-25.

«Україна»: вул. Короленка, 2; тел. (0562) 34-10-10, (0562) 34-02-00.