Був заснований Яном Щенсним у 1612р. Від первісного комплексу споруд монастиря збереглася дзвіниця (1731, бароко). Звідси відкривається чудовий краєвид мальовничих околиць. Церква св. Онуфрія і величезні монастирські келії (1805-31) нагадують про часи розквіту обителі, дуже впливової у Галичині. Тут вівся Добромильський літопис (1648-1700), закладалася відома Добромильська реформа Василіанського чину (1882). А 28 травня 1888р. звідси почав свій чернечий шлях польський граф Роман Шептицький, майбутній митрополит Андрій Шептицький (див. Рудки).

(1374 року заснування, 4,8 тис. жителів)

Старосамбірський р-н. 1374р. кн. Владиспав Опольський надав у володіння братам Гербуртам землі по р. Вирві й Стривігорі. Тут вони заснували селище Фель-штин (див. Скелівка) на згадку про родовий замок Фульштайн в Австрійській Сілезії, а біля Добромиля львівський ловчий Микола Гербурт в 1450р. на Сліпій горі зводить дерев'яний замок. 1497р. Добромилю надане Магдебурзьке право. Станіслав Гербурт у середині XVI ст. для захисту міста закладає кам'яний замок, добудований Яном Щенсним в 1614р. Замок контролював торговельний шлях з Хирова на Перемишль і був притулком для жителів Добромиля. Кам'яно-цегельний ренесансний оборонний замок, розміром 80x25 м, з товщиною стін до 2 м, і сьогодні викликає захоплення. А колодязь уможливлював витримувати тривалу облогу. Потрапити до замку зручніше через село Тарнава, що також належало Гербуртам. Машиною можна під'їхати прямо під круту гору, а на джипі - дорогою, що в'ється навколо гори, потрапити прямо до замку. Однак краще зробити піше сходження й по дорозі помилуватися чудовими краєвидами Добромиля і околиць, включаючи василіанський монастир св. Онуфрія, розташований біля підніжжя сусідньої Чернечої гори. На жаль, розсипана по дорозі цегла наочно свідчить про те, що унікальну споруду місцеве несвідоме населення розтягує на свої власні будівлі. Ця картина типова для багатьох історичних місць Західної України.

У самому Добромилі, великому середньовічному центрі солеваріння, збереглися недіючі соляні шахти. Про той період нагадує каплиця Кінги, покровительки солеваріння, у передмісті Саліна. За переказом, королева Кінга, дружина польського короля Болеслава V Соромливого, відвідала добромильську солеварню й на щастя кинула в одну із шахт свій перстень.

Шахти пам'ятають і чорні сторінки історії. Багато місцевих жителів, насамперед євреїв, які становили 70% населення містечка, загинули в цих шахтах в 1941-44 рр. Центр містечка організований навколо гарної Ратуші (XVIII ст.). на фасаді якої можна побачити герб Гербуртів. У місті збереглися також церква Зішестя Святого Духа (1784), Преображенський костел (XVII ст.), каплиця св. Івана й св. Онуфрія. Відома була й Добромильська друкарня, яку заснували в 1611р. Я.-Щ. Гербурт і краківський друкар Я. Шеліга. А в передмісті Добромиля в XIX ст. з'явилися німецькі колонії - Верхній і Нижній Енгельсбрун.