Петро Зубкевич

ФЕДОРІВКА

Розташована в східній частині Гощанського району. Село Федорівка є адміністративно-територіальним центром сільської ради і знаходиться за 10 км від районного центру Гоща та за 35 км від обласного центру Рівне.     Площа населеного пункту становить 315.2 га. У 214 селянських господарствах мешкає 576 осіб.

Заклади та установи села розташовані в адміністративно-громадському центрі. Тут сільська рада, будинок культури, публічно-шкільна бібліотека, стадіон. Навчанням та вихованням дітей займаються школа І-ІІ ст. та  дошкільний заклад. Охорону здоровя мешканців забезпечує ФАП. Працюють 6 закладів торгівлі,  відділення зв’язку “Укрпошта”. Здійснюють господарську діяльність 14 суб’єктів підприємницької діяльності.

Сільську раду утворено 1939 року. Під час Великої Вітчизняної війни селяни, як і мешканці інших сіл,  воювали з окупантами в рядах Червоної Армії та УПА. Рух колективного господарювання, розпочатий по війні, набув свого найбільшого піднесення у 1980-і роки, завершився на початку ХХІ ст. ліквідацією останнього колгоспу “Нива”.  Родючі землі, які селяни отримали як паї, віддані в оренду фермерам та агрофірмам.

З метою розвитку туристичної діяльності, підприємництва, енерго- та ресурсозбереження, удосконалення механізмів охорони довкілля реалізовано ряд проектів. Зокрема, у 2011 році – проект розвитку територіальних громад області «Відродження» на суму 44 тис. грн.., у 2012 – проект громади  «Енергозберігаючі заходи в Федорівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів» в рамках Проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду - ІІ» на суму 161 тис. грн. У 2013 році створено комунальне підприємство «Федорівський добробут» (3 робочих місця) для утримання об’єктів благоустрою комунальної власності та надання послуг населенню.

На території сільської ради є ставки загальною площею  5.85 га. В околицях населеного пункту є корисні копалини осадового походження: глина, пісок.

Дорожньо-транспортне забезпечення – 8 оборотних рейсів на м.Рівне. Протяжність сільських доріг становить 8,293 км, з них покриття:  асфальтобетонне – 6,648 км, ґрунтове – 1,00 км., гравійне – 0,65 км.

Федорівка.

Історична довідка

Село до 50-их років ХХ століття називалося Тудорів. За переказами і лінгвістичними дослідженнями назва села походить слів «тут» «рів». За давнім реєстром про сплату податків село Тудоров Острозького повіту вперше офіційно згадується у 1577 році як таке, що належало Роману Гойському, який платив тоді за 37 димів та 13 огорож.

Друга яскрава згадка про село датується 1654 роком. Вона пов’язана з Визвольною війною українського народу проти Речі Посполитої 1648-1654 р.р., а саме приходом Максима Кривоноса із військом в Гощу. У 18 столітті село Тудорів відносилося до маєтностей панів Вишпольських. Пізніше село належало графам Стецьким, згодом перейшло до панів Ясинських, які були останніми власниками села. У 1914 році їм належало в селі 516 десятин землі.

У 1740 році в селі Тудорів на кошти поміщика Вишпольського була побудована церква Різдва Пресвятої Богородиці. У 1914 році на місці старої почалося будівництво нової, значно більшої за розмірами. Нині ця церква у підпорядкуванні Київського патріархату. Крім того, духовні потреби селян задовольняють церква Різдва Богородиці Московського Патріархату, Молитовний будинок Християн Віри Євангельської. 

У 1884 році в селі Тудорів в будинку псаломщика створена перша школа. У 1914-1915 р.р. побудовано нове приміщення школи, яке проіснувало до 1964 року. Сучасне приміщення школи відкрите в 1964 році. Нині частину приміщення займає дитячий садочок, який розпочав свою діяльність у 1984 році. У школі навчається 41 учень, у дошкільному закладі «Сонечко»  виховується 28 дітей.

 У 1911 р. у селі народився поет-революціонер Сергій Євчук. У своїх віршах він закликав до боротьби проти панської Польщі. За антипольську діяльність Сергій неодноразово був ув’язнений і 5 квітня 1939 року виснажений хворобою і тюремними катуваннями помер у Луцькій тюрмі. Вшановуючи пам’ять про Сергія Євчука, у центрі села споруджено погруддя поету, названо його іменем вулицю.

235 мешканців села воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. 69 з них не повернулися до рідних домівок. В 1967 році вшановуючи пам'ять загиблих у центрі села споруджено обеліск загиблим односельчанам.

У 1957 році було побудовано клуб на 150 місць, а у 1986 році – новий будинок культури на 350 місць. Традиції художньої самодіяльності, започатковані ще в 20-х роках ХХ ст., гідно продовжуються.                               У 1991 році заснований народний аматорський театр.    Сільська рада, її творчі колективи  беруть активну участь у районних святах і фестивалях. Завдяки ансамблю «Материнка» і народному театру сільська рада виборола перше місце в обласному фестивалі «Красносільські вітряки» (2010 р.).

В історії села були різні періоди, та навіть в найтяжчі із них воно жило, розвивалося… Головним завданням сільської ради, установ та організацій, що знаходяться на території села, а також його жителів є збереження і примноження набутого.