Форум Яремчого

Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 1

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк
Прости мені, мій змучений народе,
Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!
Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки змії кубляться й сичать.
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми, але у бік безодні.
ЛІНА КОСТЕНКО

12 жовтня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк
Українські Карпати
Гірські нескорені вершини,
Які занурились у хмари.
Ліси дрімучі, полонини,
Старі колиби і кошари.

Вітри ласкаві та сердиті,
Духмяні трави запашні.
Громи ревуть несамовиті,
Струмок дає води душі.

Стрімкі потоки, водоспади,
Могутні скелі, спів трембіти.
Я йду до Вас мої Карпати-
Одні такі на цілім світі.

2 жовтня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк

ГУЦУЛИ

http://www.besahy.co... target='_blank' title='Гуцули'>http://www.besahy.co... alt='Гуцули' title='Гуцули' align='left' border='0'> Гуцули (інші назви — горяни, верховинці)— частина гірського українського населення Карпат. Ареал їх розселення окреслюється такими кордонами. На півдні він межує з Румунією, на півночі та північному сході — з Прикарпаттям, на заході — з Бойківщиною. Згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом України це Верховинський та південні частини Наддвірнянського і Косівського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького районів Чернівецької області, Рахівський район Закарпатської області.

Етимологію назви «гуцули» деякі вчені пов'язують з основним видом їхньої господарської діяльності — скотарством, ключовим поняттям якого було слово когул — чабан, вівчар. Дійсно, гуцули — чи не єдина група українського етносу, для якої скотарство (а особливо вівчарство) було провідною галуззю господарства. Воно ж зумовлювало і своєрідність усього укладу життя горян та їхньої культури.

http://www.besahy.co... target='_blank' title='Маленька гуцулка'>http://www.besahy.co... alt='Маленька гуцулка' title='Маленька гуцулка' align='right' border='0'>Так, лише у гуцулів відповідно до роду їхніх занять, природних умов та ситуації порубіжного регіону сформувався двір із замкнутою по периметру системою будівель — ґражда, своєрідна фортеця; переважно у них трапляються оригінальні хрещаті церкви; саме у середовищі скотарів склалася самобутня кухня, в основному зорієнтована на молочні та м'ясні страви (гуслянка, бринза, бараняче м'ясо), виник надзвичайно мальовничий одяг, що найбільшою мірою зберіг прадавні компоненти (гачі, череси, крисані, кептарі), Прадавня, ще язичницька основа збережена гуцулами і в духовній культурі, зокрема в обрядах та ритуалах: відсікання коси — у весільній обрядовості, запалення ватри — в родильній, ритуальне прощання (проща) — в поховальній і т. д.

Традиційно-побутова культура гуцулів має самобутню етнічну специфіку, відмінну від української культури в цілому. Разом із тим їх єднає спільна генетична основа, що складалася ще у київську добу, а можливо, і у більш ранні історичні часи на рівні міжплемінних bвзаємозв'язків.

Найбільш вірогідною теорія походження гуцулів від давньослов'янського племені уличів, або улуців (В. Кобилянський), колись розташованих У пониззі Дністра, а пізніше під натиском кочовиків вимушених піднятися до його верхів'їв та в Карпати. Ця теорія вдало вписується у перебіг історичних подій у південній частині Карпат, а головне — підтверджується археологічними та етнографічними даними про культуру — тотожну і для гуцулів Карпат, і для населення Наддністрянщини.

http://www.besahy.co... target='_blank' title='Гуцульські писанки'>http://www.besahy.co... alt='Гуцульські писанки' title='Гуцульські писанки' align='left' border='0'> Інші версії. Одна група істориків (К.Мілевський, Л.Голембйовський, Ю.Коженьовський, І.Вагилевич, Ю.Федькович, О.Моргенбессер, В.Поль), етнографів, лінгвістів доводила тюркське, половецьке, печенізьке походження . Фольклорист і етнограф О. Кольберг стверджував, що це залишки різних кочових орд. С. Витвицький пов'язував назву гуцул з іменем Гецели — брата князя Великої Моравії Ростислава або виводив її від горулів-гунів. Я.Головацький, М.Казанович, Є.Калужнянський, I.Огоновський, I.Крип'якевич, В.Гнатюк дотримувалися думки, що назва гуцули походить від молдавського слова гоц, гуц — розбійник, опришок.

Цікаво, що у мові басків є слово hucul, яке перекладається як 'людина, яка живе у печері'.

Гуцули серцем і духом пов'язаний тісно з гірською природою; Карпати й гуцул у них — це щось одне, нерозлучне. Всім серцем любить гори, а до їх краси долучує себе, свою барвисту ношу, свої звичаї, обряди й вірування.

22 серпня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк
http://www.autotrave... height='150' width='150'>
 

24 і 25 серпня відбудеться фестиваль сучасної української культури 'Потяг до Яремче'.

Перший день фестивалю – мандрівний, який проходитиме в Транскарпатському потязі Івано-Франківськ – Рахів. Ця інтерактивна акція, яка під час свого проведення постійно змінює територію, ніколи не стоїть на місці. 'Карпатський ПОТЯГ' - еко-мистецька дія, організовувана групою 'КораЛЛі', яка проходить в дизельному потязі, що рухається за маршрутом Івано-Франківськ – Рахів, а його вагони стають територією, де відбуваються мистецькі заходи, читання, концерт, кіноклуб, на станціях учасники проекту збирають сміття. Це дійство відбуватиметься у двох вагонах потяга – концертному та альтернативному.

А вже наступного дня, 25 серпня – фестиваль знову зупиняється в Яремче, де програму звично формуватимуть окремі повноцінні частини, які складають цілісну концепцію Днів сучасної української культури – візуальна, літературна, музична.

Літературна частина фестивалю буде об’єднана темою мандрівної літератури та представлена книгою «Соломонова Червона Зірка». Назва книги має виключно географічний характер. Крайня західна точка України – село Соломонове, а крайня східна – село Червона зірка. Між ними 1316 кмb і це є вся Україна.  Отже 'Потяг до Яремче' відвідають автори, чиї тексти репрезентували Україну у книзі 'Соломонова червона зірка' - Антон Санченко, Юлія Стахівська, Світлана Поваляєва, Остап Сливинський, Павло Нечитайло. Представляти та модерувати зустрічі будуть Тарас Прохасько, Андрій Любка, Лесь Белей та Григорій Семенчук.

25 серпня музиканти дислокуються в Яремче, на сцені з’являться гурти КораЛЛі', 'Після 9-ти', 'Zapaska', 'Гуцули', 'Фліт', Les Stens. Музичнаb програма завершиться after-перформенсом від гурту 'DrumТиатр'.

21 серпня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк

Яремче святкує! Упродовж вихідних карпатське містечко Яремче прийматиме гостей звідусіль. Тут відзначатимуть День міста. Прикарпатці очікують на феєричне дійство. Їх із святкової сцени вітатиме Тарас Петриненко. Упродовж двох днів у Яремче проведуть одразу два фестивалі. Це - 'Карпатське село'.

На фестіb власний колорит, етнос та кухню представлятимуть прикапатські села. Не менш екзотичним та цікавим буде мистецький фестиваль 'КарпатиАрт'. Він популяризуватиме камерну музику. У парку поруч Народного дому відкриють алею кам'яних скульптур. А ще упродовж святкування згадуватимуть Олексу Довбуша та його опришків.

28 липня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк
Приїзджайте  у  Яремче,  там  місця  чудові,
Краєвиди  надзвичайні  і  гори  казкові.
У  долині  шумить  річка,  дивлячись  на  скали,
Що  високою  стіною  до  неба  дістали.
Водоспад  до  себе  кличе,  камінь  вода  точе,
Там  потік  такий  бурхливий,  зносить  все,що  хоче
Скелі  Довбуша  у  горах  ваблять  нас  камінням,
Що  всміхається  місцями  сонячним  промінням.
Тут  вода  лише  джерельна  тече  з  гір  високих,
Аж  до  самого  підніжжя  сходяться  потоки.
Вода  чиста  мов  сльозинка  і  смак  особливий,
І  холодна  навіть  в  спеку,  бо  потік  бурхливий.
Звук  струмочків  зачарує,  холодом  повіє,
Та  карпатське  ніжне  сонце  зразу  ж  і  зігріє.
В'ється  наче  стрічка  стежичка  у  гори
І  все  вище  кличе,  глянуть  на  простори
З  Гори  Маковиці  наче  на  долоні
Видно  все  Яремче  й  ви  уже  в  полоні.
Всю  красу  словами  і  не  передати,
Милує  так  око,  хочеться  співати!
Ця  краса  чудова  полонила  серце
Закохалась  в  гори  і  в  місто  Яремче!!!

25 липня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк

Яремче - населений пункт, який знаходиться в 60 км від Івано-Франківська

Яремче  відноситься до категорії міст обласного підпорядкування, з включенням в межі міста таких населених пунктів: м. Яремче з мікрорайону Ямна та Дора, смт. Ворохта, села Микуличин, Татарів, Яблуниця, Вороненко, Поляниця. Всі населння пункти мають статус гірських, віднесених до категорії курортних.

Населені пункти розташовані в долині річки Прут і на її притоках на висотах над рівнем моря від 530 до 900 м.

Найвища гірська точка України - м. Говерла (2061 м) , через яку проходить межа між Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Яремче  розташоване в південно-західній частині області в центральній частині Українських Карпат у межах гірських формувань Горгани, Покутсько-Буковинських Карпат і Чорногори.

Прикрасою Яремче є будівля 'Карпатського крайового музею визвольних змагань' .

У місті Яремче зосереджений ряд пам'ятників історії і культури загальнодержавного та місцевого значення. Цінними пам'ятками є церква Різдва Богородиці (XVIII ст.) У Ворохті, церква Пресвятої Трійці (XVI ст.) В с. Микуличин, церква святого пророка Іллі в мікрорайоні Дора (XX ст.) - Монастиря монахів Студейского статуту.

Території Яремче  в основному заселена гуцулами, українцями-горян, які відрізняються своїм способом ведення господарства, заняттями, побутом, національної одягом, діалектів, звичаями та традиціями.

В Яремче приїжджають туристи з різних куточків світу, щоб ближче познайомитися з культурою місцевого населення, отримати масу задоволення від екзотичної природи карпатських гір, а також придбати різні оригінальні сувеніри.

Водоспад 'Пробій' , розташований на річці Прут - це мальовничий куточок природи з каскадом водоспадів. З 12-метрового мосту над водоспадом можна спостерігати, як Прут щосекунди скидають тонни води у створену самою природою камянную чашу.

На відстані 2,5 км перед Микуличин, якщо їхати з Яремче, ліворуч від дороги знаходиться мальовничий водоспад 'Капливець' , що відноситься до потоку Прутець Чеміговскій. Влітку 1908 року його відвідав письменник Іван Франко. Якщо вслушаться в мелодію звуків, то можна почути музику сьогодення і відгомін минулих століть.

В Яремче можна відпочивати цілий рік:  ходити в походи в гори, кататися на лижах та санях, сплавлялися по гірських річках, збирати гриби. Розміститися можна в приватних будинках, на базах відпочинку, в пансіонатах та санаторіях.

20 липня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк

Думаю комусь буде цікаво.

Найвисокогірніше дерево – сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м над р.м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.

Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри.

Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см, зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця.

Дякую за Увагу!

20 липня 2012

Павлюк Микола, користувач 1ua
Микола Павлюк
http://skilandhouse....>Гуцульщина

Про цей край і його людей написано чи ненайбільше з усіх етнографічних районів України. Яскраво відображений він ухудожній літературі, образотворчому мистецтві, кіно (повість «Тіні забутихпредків» М. Коцюбинського і фільм С. Параджанова за цим твором, вірші,оповідання і повісті Ю. Федьковича, І. Франка, Г. Хоткевича, О. Кобилянської,М. Стельмаха, польського письменника С. Вінценза,

20 липня 2012

³
житель
(1727 року заснування, 11,3 тис. мешканців)
Найвідоміший     прикарпатський кліматичний курорт (585 м над рівнем моря), розташований на Пруті.
Називається за ім'ям першого поселенця, Яреми Годованця. Він був бідняком, але його нащадки вчасно зрозуміли, що цілюще, кришталево чисте повітря, пейзажі, які так і просяться на полотно художника, і спінений водоспадами Прут безцінні. Тут безліч санаторіїв, баз відпочинку, приватних готелів і садиб. У Яремче туристи поспішають відвідати водоспад Пробій, пройтися гірськими стежками до каменю і скель Довбуша, народного месника XVIII ст., ознайомитися з місцевими архітектурними визначними пам'ятками. У приміському селі Дора збереглася мальовнича дерев'яна Михайлівська церква (XVIII ст.) розширена 1844р. майстром 6. Гнишиком. Далі праворуч від траси знаходиться чоловічий монастир студитів. У ньому є церква Святого Пророка Іллі (1937) з незвичайним іконостасом - образи всіх ікон вирізані по дереву! На околиці с. Ямна, що ввійшло в межу міста, праворуч від траси на Ворохту, зверніть увагу на дуже стару гуцульську дерев'яну церкву св. Івана Милостивого із дзвіницею (1663). Побачивши побудований без єдиного цвяха ресторан 'Гуцульщина' (1959, арх. ІЛ. Боднарук), схожий на дорого-цінну різьблену скриньку, ви переконаєтеся, що в Карпатах ніколи не переведуться справжні майстри роботи з деревом. У такому ж стилі виконана й відома турбаза 'Гуцульщина' (1963-71). Вироби з дерева, шкіри, лози, вишивки й покривала на місцевий сувенірний ринок привозять майстри з околишніх сіл.
За бажання можна відвідати вольєри  з  дикими  тваринами   на території   Карпатського   національного    природного    парку (вул.    Грушевського),    побачити тут нору лисиці, лігвище вовка, барліг ведмедя, прогулятися верхи на хребет Явірник, побувати біля   водоспаду   'Капливець', у   музеї   митрополита   Андрія Шептицького, піднятися на гори Добошанка, Хом'як і Синець. У місті працює також Карпатський крайовий    музей    визвольних змагань    (вул.    Свободи,    269,   т. 8 (034342) 2-22-95, 2-16-90). У Яремне великий вибір кафе й ресторанів, де можна смачно й недорого поїсти. Крім згаданих вище можна порадити відвідати оригінально оформлену колибу 'Червона садиба'  із смачною українською кухнею (Івасюка, 6).

22 лютого 2008


... 1


  Закрити  
  Закрити