Микола Павлюк

ГУЦУЛИ

http://www.besahy.co... target='_blank' title='Гуцули'>http://www.besahy.co... alt='Гуцули' title='Гуцули' align='left' border='0'> Гуцули (інші назви — горяни, верховинці)— частина гірського українського населення Карпат. Ареал їх розселення окреслюється такими кордонами. На півдні він межує з Румунією, на півночі та північному сході — з Прикарпаттям, на заході — з Бойківщиною. Згідно з сучасним адміністративно-територіальним поділом України це Верховинський та південні частини Наддвірнянського і Косівського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького районів Чернівецької області, Рахівський район Закарпатської області.

Етимологію назви «гуцули» деякі вчені пов'язують з основним видом їхньої господарської діяльності — скотарством, ключовим поняттям якого було слово когул — чабан, вівчар. Дійсно, гуцули — чи не єдина група українського етносу, для якої скотарство (а особливо вівчарство) було провідною галуззю господарства. Воно ж зумовлювало і своєрідність усього укладу життя горян та їхньої культури.

http://www.besahy.co... target='_blank' title='Маленька гуцулка'>http://www.besahy.co... alt='Маленька гуцулка' title='Маленька гуцулка' align='right' border='0'>Так, лише у гуцулів відповідно до роду їхніх занять, природних умов та ситуації порубіжного регіону сформувався двір із замкнутою по периметру системою будівель — ґражда, своєрідна фортеця; переважно у них трапляються оригінальні хрещаті церкви; саме у середовищі скотарів склалася самобутня кухня, в основному зорієнтована на молочні та м'ясні страви (гуслянка, бринза, бараняче м'ясо), виник надзвичайно мальовничий одяг, що найбільшою мірою зберіг прадавні компоненти (гачі, череси, крисані, кептарі), Прадавня, ще язичницька основа збережена гуцулами і в духовній культурі, зокрема в обрядах та ритуалах: відсікання коси — у весільній обрядовості, запалення ватри — в родильній, ритуальне прощання (проща) — в поховальній і т. д.

Традиційно-побутова культура гуцулів має самобутню етнічну специфіку, відмінну від української культури в цілому. Разом із тим їх єднає спільна генетична основа, що складалася ще у київську добу, а можливо, і у більш ранні історичні часи на рівні міжплемінних bвзаємозв'язків.

Найбільш вірогідною теорія походження гуцулів від давньослов'янського племені уличів, або улуців (В. Кобилянський), колись розташованих У пониззі Дністра, а пізніше під натиском кочовиків вимушених піднятися до його верхів'їв та в Карпати. Ця теорія вдало вписується у перебіг історичних подій у південній частині Карпат, а головне — підтверджується археологічними та етнографічними даними про культуру — тотожну і для гуцулів Карпат, і для населення Наддністрянщини.

http://www.besahy.co... target='_blank' title='Гуцульські писанки'>http://www.besahy.co... alt='Гуцульські писанки' title='Гуцульські писанки' align='left' border='0'> Інші версії. Одна група істориків (К.Мілевський, Л.Голембйовський, Ю.Коженьовський, І.Вагилевич, Ю.Федькович, О.Моргенбессер, В.Поль), етнографів, лінгвістів доводила тюркське, половецьке, печенізьке походження . Фольклорист і етнограф О. Кольберг стверджував, що це залишки різних кочових орд. С. Витвицький пов'язував назву гуцул з іменем Гецели — брата князя Великої Моравії Ростислава або виводив її від горулів-гунів. Я.Головацький, М.Казанович, Є.Калужнянський, I.Огоновський, I.Крип'якевич, В.Гнатюк дотримувалися думки, що назва гуцули походить від молдавського слова гоц, гуц — розбійник, опришок.

Цікаво, що у мові басків є слово hucul, яке перекладається як 'людина, яка живе у печері'.

Гуцули серцем і духом пов'язаний тісно з гірською природою; Карпати й гуцул у них — це щось одне, нерозлучне. Всім серцем любить гори, а до їх краси долучує себе, свою барвисту ношу, свої звичаї, обряди й вірування.

Микола Павлюк

http://www.autotrave... height='150' width='150'>

24 і 25 серпня відбудеться фестиваль сучасної української культури 'Потяг до Яремче'.

Перший день фестивалю – мандрівний, який проходитиме в Транскарпатському потязі Івано-Франківськ – Рахів. Ця інтерактивна акція, яка під час свого проведення постійно змінює територію, ніколи не стоїть на місці. 'Карпатський ПОТЯГ' - еко-мистецька дія, організовувана групою 'КораЛЛі', яка проходить в дизельному потязі, що рухається за маршрутом Івано-Франківськ – Рахів, а його вагони стають територією, де відбуваються мистецькі заходи, читання, концерт, кіноклуб, на станціях учасники проекту збирають сміття. Це дійство відбуватиметься у двох вагонах потяга – концертному та альтернативному.

А вже наступного дня, 25 серпня – фестиваль знову зупиняється в Яремче, де програму звично формуватимуть окремі повноцінні частини, які складають цілісну концепцію Днів сучасної української культури – візуальна, літературна, музична.

Літературна частина фестивалю буде об’єднана темою мандрівної літератури та представлена книгою «Соломонова Червона Зірка». Назва книги має виключно географічний характер. Крайня західна точка України – село Соломонове, а крайня східна – село Червона зірка. Між ними 1316 кмb і це є вся Україна.  Отже 'Потяг до Яремче' відвідають автори, чиї тексти репрезентували Україну у книзі 'Соломонова червона зірка' - Антон Санченко, Юлія Стахівська, Світлана Поваляєва, Остап Сливинський, Павло Нечитайло. Представляти та модерувати зустрічі будуть Тарас Прохасько, Андрій Любка, Лесь Белей та Григорій Семенчук.

25 серпня музиканти дислокуються в Яремче, на сцені з’являться гурти КораЛЛі', 'Після 9-ти', 'Zapaska', 'Гуцули', 'Фліт', Les Stens. Музичнаb програма завершиться after-перформенсом від гурту 'DrumТиатр'.

Микола Павлюк

Думаю комусь буде цікаво.

Найвисокогірніше дерево – сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м над р.м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.

Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри.

Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см, зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця.

Дякую за Увагу!

Микола Павлюк

Про цей край і його людей написано чи ненайбільше з усіх етнографічних районів України. Яскраво відображений він ухудожній літературі, образотворчому мистецтві, кіно (повість «Тіні забутихпредків» М. Коцюбинського і фільм С. Параджанова за цим твором, вірші,оповідання і повісті Ю. Федьковича, І. Франка, Г. Хоткевича, О. Кобилянської,М. Стельмаха, польського письменника С. Вінценза,