|
МОЄ МІСТО додає 8 нових світлин. Кам'янець,ну ти даєш! Щоб така краса в кожному місті була!!! |
![Світлина від МОЄ МІСТО.](<a target=_blank href="https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-0/p526x296/18582193_1415082748530126_3597659893197947625_n.jpg?_nc_cat">https://scontent-waw...</a>=0&oh=8c728d46b192b15e427892656496c4d7&oe=5B508658)
![Світлина від МОЄ МІСТО.](<a target=_blank href="https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-0/q83/s235x165/18620065_1415082785196789_8385885022369463246_n.jpg?_nc_cat">https://scontent-waw...</a>=0&oh=1af496c27c3ff1f9c97b6bb4d906981e&oe=5B5A93C1)
![Світлина від МОЄ МІСТО.](<a target=_blank href="https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-0/p235x165/18581859_1415082821863452_273101152723096985_n.jpg?_nc_cat">https://scontent-waw...</a>=0&oh=e69e1777b1447fa3e69df5541770d8bf&oe=5B5C624E)
![Світлина від МОЄ МІСТО.](<a target=_blank href="https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-0/p235x165/18555867_1415082878530113_6862871566033282484_n.jpg?_nc_cat">https://scontent-waw...</a>=0&oh=81e2a8bdac5d40820ee30d3801db62f5&oe=5B5DBFB8)
18 квітня 2018
 |
9 лютого 2018
 |
9 лютого 2018
 |
9 лютого 2018
 |
9 лютого 2018
 |
9 лютого 2018
|
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Київський національний університет імені Тараса Шевченка Українська академія банківської справи Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Львівський національний університет імені Івана Франка Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Національний університет «Львівська політехніка» Острозька академія Уманський національний університет садівництва  |
17 листопада 2017
Город Каменец-Подольский. Рисунок Н. Орды (1862-1876) Каменец-Подольский (укр. Кам'янець-Подільський) — город в Хмельницкой области Украины, административный центр Каменец-Подольского района (не входит в его состав). Один из древнейших городов края. Название города Каменец-Подольский — (польск. Kamieniec Podolski; арм. ????????-????????; идиш: ???????? (Каменец) — с XI века был известен как Каменец (укр. Кам'янець) от (восточнославянского — «камень»), что было связано со скальным характером грунта местности. В более поздних источниках и летописях появляется новое, двойное название — Каменец-Подольский, с упоминанием во второй части Подолии — (укр. Поділля; польск. Podole — «долина, низина», также известное в русских летописях как «Понизье») местонахождения города, что было необходимо для отличия Каменца от нескольких других, имевших идентичное название городов. В конце XIX — начале XX вв. город носил название «Каменец-Подольск». География Расположен в центре Волыно-Подольской возвышенности (48° 25' северной широты, 26° 32' восточной долготы) в 101 км от Хмельницкого. Через город протекает река Смотрич, создавая скалистым каньоном своего русла омега-образную петлю. На территории образованного каньоном полуострова расположен Старый город — древний историко-культурный комплекс. Старый город состоит из старинных архитектурных построек, отражающих культуры народов, проживавших здесь в разное время. Средняя годовая температура в городе +9 °C, а для времен года: зима ?30 °C, весна + 20 °C, лето +36 °C, осень +15 °C. Преобладающие ветры NW и W. История Город основан как крепость, имеющая важное геополитическое значение на границе христианской и мусульманской культур, пересечении сухопутных и водных маршрутов. Каменец-Подольский входил в состав Киевской Руси, в XIII—XIV веках — Галицко-Волынского княжества, затем был завоёван монголо-татарами. Со второй половины XIV века вошел в состав ВКЛ; с 1430 года — Польши, с 1463 года — центр Подольского воеводства. В средние века Каменец был крупным ремесленным и торговым центром, по своему развитию стоял в одном ряду с такими городами, как Львов и Киев. В 1672 году захвачен и разрушен трёхсоттысячным турецким войском, Османской империей, которое привёл Дорошенко, все церкви в городе были обращены в мечети, а жители были частью уничтожены, частью захвачены в рабство, в 1699 году после подписания Карловицкого мира возвращен Речи Посполитой. В 1793 году, после второго раздела Речи Посполитой, вместе со всей правобережной Украиной отошёл к Российской империи (1795-97 годах центр Подольского наместничества, в 1797—1917 годах — Подольской губернии). В 1918—1921 годах — главный центр формирования войск и дислокации военного руководства Украинской Народной Республики, последний оплот войск Семона Петлюры, пока город не заняли большевики. При советской власти — крупный промышленный город. С 1991 — в составе Украины. Имеется национальный университет, основанный в 1918 году. Главная достопримечательность Старый замок Каменца-Подольского. Документальные фильмы об истории становления и развития города: Изменение численности населения Общий вид на замок. 2008 г.1390 — 2 000 1912 — 50 500 1986 — 100 000 1570 — 4 500 1921 — 26 600 1989 — 102 200 1630 — 12 000 1926 — 31 000 1990 — 103 000 1699 — 1 400 1939 — 36 400 1991 — 105 000 1840 — 14 700 1944 — 11 000 2001 — 99 610 1862 — 18 900 1959 — 40 300 2003 — 99 929 1892 — 36 662 1966 — 50 000 2004 — 99 540 1893 — 36 951 1970 — 57 000 2005 — 99 398 1897 — 35 934 1976 — 77 000 2007 — 100 025 1903 — 40 000 1979 — 84 000 2009 — 102 250 Внешние транспортные коммуникации Попасть в город из Киева проще всего по дорогам М-06, Р-31, М-12 и Н-03, через Житомир, Хмельник, Летичев, и Хмельницкий, а со стороны западной Украины — из Тернополя сначала по М-12 до Хмельницкого, а затем по Н-03. Альтернативный, не самый быстрый для автостопа, но интересный путь из Тернополя пролегает через Чортков и Скалу-Подольскую по дорогам М-19 и Р-24. По железной дороге до станции Каменеца добраться можно пригородным поездом из Хмельницкого или прямым пассажирским, а также скорым из Киева. Гостиницы, питание, транспорт В городе большое количество маленьких частных отелей. Среди них, Рейкарц Каменец-Подольский на ул. Старобульварная, д.2. Можно также поселиться на съёмной квартире. Общественный транспорт — автобусы и маршрутные такси. Вызов такси по телефону бесплатен. Из многочисленных кафе стоит отметить «Монте-Кристо», «Ніка» и «Під брамою», расположенное на обрывистом берегу реки с видом на Замок. Рестораны Каменца-Подольского 3D Готели Каменца-Подольского В середине 1990-х годов в Каменце-Подольском планировался пуск троллейбуса, но местные власти проект заморозили, и готовая на 80 % инфраструктура троллейбуса была демонтирована и разграблена. Туристические достопримечательности Каменец-Подольский — один из древнейших городов Украины. Благодаря уникальному сочетанию историко-архитектурного, градостроительного наследия, ландшафта каньона реки Смотрич, «Старый город» объявлен государственным историко-архитектурным заповедником. Количество памятников архитектуры XI—XIX веков насчитывает около 200 зданий и сооружений. Мощные оборонительные укрепления «Старого города», крепость и крепостной мост, Турецкий бастион, соединение культовых сооружений разных религий оставляют неповторимое впечатление. Учитывая богатое архитектурно-историческое наследие «Старого города», национальной комиссией Украины по делам ЮНЕСКО в мае 1994 года было рекомендовано включить его кандидатом в реестр мирового культурного наследия. Самая большая ценность — практически полностью сохранившийся исторический центр без вкраплений архитектуры XX века. Главная городская достопримечательность — старинная крепость, первые постройки которой относятся к XI—XII векам, а основные укрепления — к XVI—XVII векам. Оборонительные укрепления в Каменце-Подольском считаются прекрасным образцом лучших фортификаций Восточной Европы. Также следует посетить Кафедральный костел Святых Апостолов Петра и Павла (XVI—XVIII века) и турецкий минарет рядом с ним, Францисканский костел (XIV—XVIII века), городскую Ратушу (XIV—XIX века), армянскую Николаевскую церковь (XIV век). Действуют два выставочных зала, музеи этнографии (Замковая, 1), исторический (Иоанно-Предтеченская, 2), художественный (Пятницкая, 11). Можно посетить ботанический сад. Представляет интерес и т. н. «Руська брама». Старый центр находится на полуострове, окруженном каньоном, по дну которого протекает река Смотрич, приток Днестра. Старый Город соединен с центральной частью города Новоплановым мостом. Обрывистые скалистые берега реки Смотрич привлекают в Каменец альпинистов. С недавних пор достопримечательностью Каменца-Подольского, как и до революции, стал восстановленный Александро-Невский собор в неовизантийском стиле. Достопримечательности Башня Рожанка Каменец-Подольский Старый замок Каменца-Подольского, 2008 год Александро-Невский собор Кафедральный собор Петра и Павла Местные праздники и фестивали Почтовая марка СССР 1972 год: изображение Старой крепости Открытие туристического сезона Технопарк Каменного периода День города «Каменец древний сердце Подолья» Аквадром Terra Heroica Земля Героев 'Остання Столиця' фестиваль реконструкции 1919 года в городе Фестиваль воздухоплавания Праздник «Семи культур» Празник 'Пластовый ветер' Детские миротворческие игры Checkpoint Respublica(фестиваль уличного искусства) Фестиваль GANS Fest & Child (Jeremy Star) (new 2012) Известные каменчане 1514 — Станислав Еленский Тиун каменецкий, литовский дворянский род, герба Корчак 1580 — Окольский, Симон, историк, геральдик, проповедник 1698 — Бааль Шем Тов, Исраэль (Бешт), раввин, основатель хасидского движения в иудаизме 1812 — Маврикий Гославский, польский поэт 1840 — Фаренгольц, Эдмунд Фёдорович, врач 1853 — Доманская, Антонина, польская детская писательница 1855 — Шохор-Троцкий, Семен Ильич, российский математик, профессор 1855 — Котек, Иосиф Иосифович, скрипач, профессор берлинской консерватории 1858 — Антон Фёдорович Васютинский, художник, скульптор-медальер, резчик. 1860 — Грейм, Ян Михайлович, художник 1861 — Юзеф Калленбах, историк польской литературы 1865 — Покровский, Владимир Николаевич, архитектор, автор проектов более 60 церквей на Украине 1865 — Ролле, Михаил, публицист, прозаик, историк 1869 — Шлихтер, Евгения Самойловна, революционерка 1869 — Рудницкий, Николай Иванович, командир отряда охраны Кремля и В. И. Ленина 1876 — Колчак, Софья Фёдоровна, жена адмирала Колчака Александра Васильевича. 1877 — Двойрес, Дора Израилевна, профессиональная революционерка 1878 — Жерве, Борис Борисович, теоретик военно-морского искусства, военный историк 1880 — Курилко, Михаил Иванович, советский художник и архитектор, главный художник Большого театра СССР 1883 — Ромов, Сергей Матвеевич, писатель, переводчик, теоретик и историк авангардного искусства 1885 — Збарский, Борис Ильич, биохимик, бальзамировщик тела В. И. Ленина 1885 — Базилевский, Борис Васильевич, астроном, заместитель бургомистра Смоленска (1942), участник Нюрнбергского трибунала 1887 — Захаржевский, Валерьян Петрович, писатель 1890 — Абрахам Вейнбаум, художник 1892 — Герман, Эмануил Яковлеич (Эмиль Кроткий), поэт-сатирик, сотрудник журнала «Крокодил» 1893 — Никита Годованец, украинский баснописец, переводчик 1894 — Чеботарёв, Николай Григорьевич, советский математик, алгебраист 1903 — Энтелис, Леонид Арнольдович, композитор, музыковед, балетный и оперный критик 1904 — Бажан, Николай Платонович, поэт, переводчик, государственный и общественный деятель 1907 — Беляев, Владимир Павлович, писатель 1910 — Василий Трофимович Артеменко, художник-график 1910 — Горшков, Сергей Георгиевич, адмирал флота СССР 1910 — Фукс, Исаак Ильич, инженер-полковник 1913 — Дорфман, Михл, раввин, духовный лидер брацлавских хасидов 1917 — Цибульский, Павел Данилович, писатель 1924 — Олеся (Людмила Иосифовна) Кравец, писательница 1925 — Ашер, Оксана Михайловна, филолог 1929 — Копытман, Марк Рувимович, композитор 1930 — Винокур, Ион Израилевич, академик Всеукраинской академии наук, профессор, археолог 1934 — Аким Давидович Левич, художник, скульптор, автор памятника «Менора» в Бабьем Яру в Киеве 1934 — Мининберг, Леонид Львович, историк 1934 — Штейн, Леонид Захарович, международный шахматный гроссмейстер 1935 — Рахшмир, Павел Юхимович, российский историк и политолог 1936 — Ривилис, Павел Борисович, молдавский композитор 1944 — Капличный, Владимир Александрович, футболист и футбольный тренер, провёл 62 матча за сборную СССР 1944 — Веллер, Михаил Иосифович, современный русский писатель, автор повести «Легенды Невского проспекта» 1953 — Укупник, Аркадий Семёнович, композитор и певец 1953 — Будзей, Олег Васильевич, журналист, краевед 1956 — Альперин, Михаил Ефимович, джазовый пианист, композитор, педагог 1956 — Грозный, Вячеслав Викторович, украинский футбольный тренер, Заслуженный тренер Украины и России 1961 — Поляков, Андрей Михайлович, выдающийся живописец-портретист, бард 1966 — Била, Светлана Павловна, мастер художественной керамики 1975 — Одольская, Марина Константиновна, певица 1975 — Финкель, Александр Семёнович, израильский шахматист, международный гроссмейстер 1978 — Зотьева, Анна Николаевна, певица 1982 — Ирина Алексеевна Мельник (Мерлени), олимпийская чемпионка по вольной борьбе Фильмы, снятые в Каменце Аэрофотоснимок Старого города 1914 — Набег австрийцев 4 августа 1914 года, д/ф, к/с А. Ханжонкова, длительность 10 мин., фильм не сохранился 1915 — Каменец-Подольск, д/ф, к/с «Гомон», длительность — 5 мин., фильм не сохранился 1937 — Старая Крепость, х/ф, Одесская к/с 1938 — Щорс, х/ф, Киевская к/с художественных фильмов, реж. Александр Довженко 1955 — Тревожная Молодость, х/ф по трилогии В. Беляева, Киевская к/с 1957 — Орлёнок, х/ф, Одесская к/с 1958 — Рожденные бурей, х/ф, Киевская к/с, в ролях — Сергей Гурзо, Павел Шпрингфельд, Ольга Бган 1963 — Сотрудник ЧК, х/ф, реж. Б. И. Волчек, к/с «Мосфильм» 1966 — Комиссар, х/ф, реж. А. Аскольдов, в главных ролях — Нонна Мордюкова, Ролан Быков, Раиса Недашковская 1968 — На войне как на войне, х/ф по повести Виктора Курочкина, к/с «Ленфильм» реж. В. И. Трегубович, в главной роли — М. И. Кононов (съёмки в селе Брага) 1972 — Старая Крепость, 7-серийный х/ф по мотивам трилогии В.Беляева, реж. А. Муратов, Киевская к/с им. Довженко 1979 — Д’Артаньян и три мушкетёра, режиссер Юнгвальд-Хилькевич, Георгий Эмильевич. 1981 — У Чертова логова, х/ф, к/с «Молдова-Фильм», реж. В. И. Йовице 1983 — Чёрный замок Ольшанский, т/ф, к/с «Беларусьфильм», реж. Н. Н. Пташук, в роли князя Ольшанского — Леонид Марков 1983 — Каменец-Подольский, д/ф, к/с ЦТ 1985 — Опасно для жизни!, х/ф, реж. Леонид Гайдай, в гл.р. Леонид Куравлёв, к/с «Мосфильм» 1986 — Устим Кармелюк, 4-серийный х/ф, к/с им. Довженко 1987 — Цыганка Аза, х/ф, киевская к/с 1989 — Ясса, х/ф, Киевская к/с им. Довженко 1994 — Остров Любви, т/с (4 и 9 из 10 серий), реж. Олег Бийма, к/с «Укртелефильм» 2004 — Папа, х/ф, реж. Владимир Машков, к/с «Мосфильм» 2005 — Девять жизней Нестора Махно, 12-серийный х/ф, реж. Н. Каптан 2007 — Тарас Бульба, экранизация повести Н. В. Гоголя, реж. Владимир Бортко, в гл.р. Б. Ступка, М. Боярский, А. Роговцева, к/с «Ленфильм» 2008 — Тот, кто прошел сквозь огонь (укр.)русск., реж. Михаил Ильенко (укр.)русск., худ-пост Роман Адамович, продюс. центр «Инсайт-медиа» Каменец в литературе Художественное описание обороны Каменца против турок дается в романе Генрика Сенкевича «Пан Володыёвский». Город Каменец-Подольский и его описание также упоминается в серии «Ирка Хортица-суперведьма!», в книгах «Колдовской квест» и «Магия без правил» авторов Илоны Волынской и Кирилла Кощеева. В городе Каменец-Подольский происходит действие романа-трилогии Владимира Беляева «Старая крепость». Быт города Каменца-Подольского и местной духовной семинарии подробно отражен в романе-хронике «Люборацкие» украинского писателя Анатолия Свидницкого (1834 — 1871), бывшего в своё время воспитанником этой семинарии. Воинские объединения, соединения, части В 1938 в Киевском Особом военном округе было начато строительство 10-го Каменец-Подольского укреплённого района. Управление района располагалось в городе. С 16 сентября 1939 г. в городе расположено управление Каменец-Подольской армейской группы Украинского фронта во время в военного похода в восточную Польшу - Западную Украину с целью освобождения рабочих и крестьян от гнёта капиталистов и помещиков. См. также Армянский рынок Армянский бастион Армянский колодец Примечания ^ Государственный комитет статистики Украины. Сборник: Численность наличного населения Украины на 1 января 2011. Киев 2011. Ответственная за выпуск Тимошенко Г.В. ^ До 1944-го года — Каменец-Подольск. Название изменено Указом Президиума Верховного совета СССР от 9 августа 1944 года ^ Яндекс. Словари›Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. ^ «Подолье» в БЭС ^ «ПОДОЛЬЕ (Подольская земля)» в Энциклопедии «История Отечества» ^ Фестиваль «Республіка» 2012 ^ Центральный государственный архив. ^ Мельтюхов М.И. Советско-польские войны. Литераьура Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. — М., 2001. (Книга на сайте: http://militera.lib.... Ссылки Каменец-Подольский на Викискладе Сецинский Е. Исторические сведения про приходы и церкви Подольской епархии. Каменецкий уезд. // Приходы Армянской Апостольской церкви Каменец-Подольский в каталоге ссылок Open Directory Project (dmoz). Сайт городской мэрии Каталог: гостиницы Каменца-Подольского: Сферические панорамы. Камянец-Подольский 3 D Отель Ксения в Центре города Сферические 3D туры по достопримечательностям Камянец-Подольского Центральный государственный архив. РАЗДЕЛ XII. УПРАВЛЕНИЯ, ШТАБЫ УКРЕПЛЕННЫХ РАЙОНОВ И КРЕПОСТЕЙ. |
22 листопада 2012
| Ip: 92.112.71.50 Кармалюкова гора @ (державний заказник) Неймовірно мальовниче місце в 13 км на північ від Кам'янця-Подільського, біля сіл Привороття і Слобідка-Гуменецька. Сюди кілька разів на добу їздить з Кам'янця автобус, маршрут №17. Найвідоміша гора з Товтр, що перетинають область і піднімаються над навколишніми селами на 60 м. Пейзажі нагадують карпатські, а повітря наповнене ароматами трав. У підніжжя гори, поруч із одним з трьох ставків, стоять руїни водяного млина в неоготичному стилі. За переказом, на побачення до дочки-красуні мельника приходив колись легендарний Устим Кармапюк. А на вершині гори збереглася печера, теж пов'язана з ім'ям народного месника. Заказник 'Кармалнжова гора'- рай для ботаніків і природолюбів. Тут чимало ендемічних рослин і представників 'Червоної книги України'. Де ще зустрінеш билинну розрив-траву, перед якою нібито безсилі були будь-які замки і кайдани. У заказнику ростуть калина, шипшина, бересклет європейський, дуб, клен татарський, інші рослини. А на вершині гори усе ще помітні могутні вали давньоруського городища ХІІ-ХІІІ ст. Воно з'явилося на місці скіфського оборонного пункту VІ-\/ ст. Китайгородське відшарування Являє собою повний розріз силурійських відкладень. Воно починається на лівому березі р. Тарнавки й займає весь схил височини, охоплюючи площу 50 га. Потужність відшарування становить 66-70 м. У світі мало місць, де є повний розріз силурійських відкладень, особливо, як у Китайгороді, легкодоступних для вивчення. Тут виділяються три шари верхнього силуру Поділля: нижні складається з піщаників, середній - зі сланців, верхній вапняк, у якому розрізняють. венлокський, лудловський і даунтонський яруси. Атлантида (3) печера За 25 км від Кам'янця Подільського, біля призбручанського села Завалля, київські спелеологи 1969р. знайшли в занедбаному гіпсовому кар'єрі небачений 'скарб': унікальної краси триярусну печеру, що назвали 'Атлантида'. Край над Збручем багатий на печери, багато з яких тягнуться на сотні кілометрів - і все завдяки карстовим породам. Але навіть у такій підземній розмаїтості 'Атлантида' стоїть окремо. Вона проголошена пам'яткою природи державного значення. На сьогодні досліджено 2 525 м печери. Це не так вже й багато, якщо порівняти з печерами сусідньої Борщівщини. Однак 'Атлантида' вирізняється іншим: це єдина на Поділлі печера із чітко вираженою триярусною побудовою. 'Поверхи' її з'єднані за допомогою крутих, майже прямовисних переходів. Тут безліч вузьких лазів і просторих коридорів, стіни яких виблискують кристалами гіпсу. Милуватися красою і кристалами (довжина деяких досягає півтора метра!) залів 'Атлантиди' можна годинами - час під землею, здається, плине зовсім з іншою швидкістю. Кожний зал названий або на честь свого першовідкривача, або за аналогією. У 'Залі казок' кожний гість печери залишає на пам'ять про себе маленьку (або не дуже, залежно від умінь і амбіцій) скульптурку із глини. 'Атлантида' - печера не туристична, а спортивна, для її відвідування треба мати непогану фізичну підготовку - ну й провідників-спелеологів, звичайно. Двері до печери, розташовані посередині висоти скелі, над селом Завалля, ведуть до невеликого лабіринту коридорів, а вже звідти до таємниць печери веде вузький довгий лаз. долати який треба не інакше ніж по-пластунськи. 'Прогулянка' животом по вологій глині того коштує: відразу після лазу починається справжнє природне диво, що виблискує кристалами. Кажуть, у найбільш дальніх, важкодоступних залах печери можна побачити сталактити і сталагміти. |
2 березня 2008
| Ip: 92.112.71.50
(1060 року заснування, 100 тис. мешканців) Місто недаремно визнано туристичною 'Меккою' України. Сюди їдуть заради Старого Замку, описаного Г. Сенкевичем і В. Бєляєвим, а до цього одержують ще й Старе місто з красивою архітектурою. Воно розкинулося на високому плато, яке р. Смотрич обвиває гнучкою змією, утворюючи величезний острів. Таке ідеально укріплене самою природою місце люди стали використовувати з давніх часів. Уперше місто згадується у вірменських хроніках під 1060-1062 рр., а Магдебурзьке право одержує у 1374р., під час князювання братів Коріатовичів. Старий Замок (ХІІ-ХІІІ ст., вул. Замкова, 1) несподівано постає за поворотом Старобульварного узвозу. Вузький перешийок скелі, перетворений багато століть тому у кам'яний Турецький міст (ІV-ХVIII ст.), веде до казкового замку, і не завжди зрозуміло, де сірий камінь каньйону переходить у замкові стіни. Кажуть, що хан Осман, прийшовши сюди з багатотисячним військом у 1621р., запитав: 'Хто побудував такий могутній град?'. 'Сам Бог', - була відповідь. 'Нехай Бог тоді й бере штурмом його!' - вигукнув хан і повернув армію від Кам'янця. Замок налічує 11 веж, кожна з яких має свою історію. Ці вежі, немов билинні витязі, обороняють місто-острів від непроханих гостей. Найбільша з них - Папська (XV ст.), в якій тричі відбував тюремне ув'язнення ватажок гайдамаків Устим Кармелюк. У приземкуваті стіни Нової Східної вежі (1544) вмуровані ядра: так супротивникові давали зрозуміти про могутність фортеці. Усередині вежі - 40-метровий колодязь. Вежі тепер 'заселені' восковими фігурами історичних і літературних героїв. У XVIII ст. за проектом французьких інженерів навколо Старого Замку виростають земляні вали Нової фортеці. Тут проводяться лицарські турніри, і кожен травень стартують у небо десятки повітряних куль учасників 'Повітряного братства'. Старе місто-острів також було укріплене величні вежі оточують його навколо. Гончарну вежу (1583) прекрасно видно з Новопланівського моста (1874): скошені бійниці її верхнього ярусу так хитро сконструйовані, що потрапити ворогові в них було нелегко. До вежі прилягає синагога (XIX ст.). Якщо з першої площі Старого міста. Троїцької, піти праворуч, дорога приведе до найбільшої з веж - семиярусної Кушнірської, або Баторія (1565, 1785, Старопоштовий узвіз). До неї прибудовані Вітряні ворота, що дістали назву в 1711р., коли у царя Петра І, який гостював у місті, тут вітром здуло з голови трикутного капелюха. Унизу, під вежею, - пам'ятка промислової архітектури - пивзавод (вул. Руська, 5), який 1872р. заснувала баронеса Евеліна Юній. Брукована вуличка веде вниз, до найромантичнішого куточка міста - комплексу Польської 6рами(ХV-ХVІ ст., Старопоштовий узвіз і вул. Руська). Туристів сюди водять рідко, лише байдужі рибалки намагаються щось піймати в каламутному Смотричі. Не так було 500 років тому. Уздовж русла Смотрича розміщувалася складна система шлюзів з воротами-брамами: коли ворог наближався, шлюзи опускалися, каньйон ставав неприступним. Із протилежного боку Старого міста, навпроти Польської брами є брама Руська (так тоді називалася Галичина - Русь, Russiae, вул. Руська. 93 ). Час не пощадив комплекс брам, а від шлюзів збереглися лише прибережні вежі. Якщо від Троїцької площі повернути ліворуч і пройти через Тріумфальну арку (1781), то натрапиш на найчарівнішу споруду міста - кафедральний костел св. Петра й Павла(вул. Татарська, 20). Де ще у світі знайдеш у християнському храмі мінарет, а на мінареті - золочену статую Богоматері? Це парадоксальне поєднання - пам'ять про 27-літнє правління турків у Кам'янці (1672-1699). Польська влада, повернувши собі місто, вирішила не ламати 36-метрового мінарету, що виростає з каплиці XVI ст. Навпаки, 1756р. на його вершині встановили привезену з Данцига статую Богоматері. Статуя з цікавинкою: за проектом військового інженера Християна Дальке був використаний принцип іграшки іванець-киванець. Жоден порив вітру не зможе скинути Діву Марію, яка балансує на земній кулі, з її своєрідного постаменту. У каплиці Радників зберігається найкоштовніший в художньому плані скарб міста: надгробок 21-літньої Лаури Пшездецької з Чорного Острова. Після невдалої кінної прогулянки дівчина зламала хребет. Вона довго хворіла, а згодом померла. Засмучені батьки замовили 1874р. талановитому скульпторові Віктору Бродські пам'ятник. За два роки майстер створив з мармуру шедевр; красуня лежить, як жива, але скорботний ангел погасив факел життя книга в головах назавжди відкрита на двадцять першій сторінці. Храмів у місті багато. Неподалік від найстарішої в Україні Ратуші у небі височіє дзвіниця домініканського монастиря (ХІV-ХVІІІ ст.). Поблизу - руїни францисканського монастиря (ХVІІ-ХVІІІ ст., вул. Францисканська, 46 ) з костелом Діви Марії (1617-1672, зараз Успенська церква). Поруч - монастир домініканок і Тринітарський костел (1750-1765), прикрашений скульптурами. Серед православних храмів вирізняється дерев'яна Здвиженська церква (1799, вул. Карвасари, 24), що у передмісті Карвасари, а також своєрідна триконхова Петропавлівська церква (1580, вул. Татарська) над Польською брамою. Такі храми будували лише на Поділлі. Найстаріша оборонна церква - Миколаївська (ХІІІ-ХІ\/ ст., вул. Вірменська), що визирає із-за руїн величезного вірменського костелу. Товщина стін мініатюрного храму - півтора метра! Найвеличніший храм - Олександра Невського - побудований на честь сторіччя приєднання Кам'янця до Російської імперії у 1893р. Серце стародавнього міста - Ратуша (Польский магістрат, ХІ\/-ХІХ ст.). З її балкона герольди зачитували королівські укази, а поруч на площі стояв ганебний стовп, біля якого катували гайдамаків. У підземеллях магістрату чекали своєї долі засуджені. Про їхні відчуття можна довідатися, заглянувши в музей 'Суд у середньовічному Кам'янці'. На другому поверсі магістрату розмістився музей грошей. На майдані Вірменський ринок у духовній семінарії (1789) вчився батько відомого письменника Ф. Достоєвського. Тепер тут відкрита картинна галерея. Нижче стоїть палац коменданта та фортеці Яна де Вітта, де про вінційними вечорами нудьгувала невістка коменданта, грекиня Софія де Вітт. Для неї Потоць кий створив в Умані парк 'Со фіївка'. Доля усміхнулася Софії Адже польський посол Боскамп: Лясопольський віз красуню-грекиню монархові в подарунок, але її випадково побачив син коменданта і закохався. Відбувається таємне вінчання в Зіньковецькому костелі поблизу замку - і Софія стає шляхтянкою. Наскільки по-іншому могла скластися доля дівчини, підказують руїни гаремної в'язниці, розміщені неподалік. Сюди кидали непокірливих наложниць намісника Поділля Галіль-паши. Біля в'язниці стоїть його будинок, а вище - старий вірменський госпіталь (XVII-XIX ст.). Місто дуже мальовниче. При нагоді обов'язково помилуйтеся містом з оглядових майданчиків. музеї • Кам'янець-Подільський державний історико-культурний заповідник (вул. предтечинська, 2, т. 8 (03849)2-37-84). Археологічний музей з лашдарієм (в Палаці вірменського єпископа, XV XVII ст. вул. Іоанно-Предтечинська, 2). Картинна галерея (в будинку Духовної семінарії Оглядові майданчики • Вул. І. Франка (поруч із Покровською церквою, на території дендропарку). Звідси відкривається прекрасний вигляд на вірменські міські квартали, казарми фортеці (XVIII ст.) і палац Яна де Вітта, де кілька років жила майбутня Софія Потоцька. На території дендропарку, трохи нижче будинку лісгоспу Праворуч від Новопланівського мосту (з боку Нового плану), поруч із будинком Укрсоцбанка. Тут можна вдосталь помилуватися на панораму Старого міста. Гончарну вежу, дзвіницю і мінарет Кафедрального Петропавлівського костелу. На Вірменському бастіоні (вул. Замкова). Звідси найкращий, класичний вигляд на Стару фортецю. Чудова панорама розгортається зі скелі Татариська над Карвасарами. Поряд - пам'ятник '7 культур' (арх. А. Ігнащенко). їжа Смачно і недорого перекусити на території Старого міста можна в численних кафе ('Мрія', 'Ратуша' у приміщенні польського магістрату, 'Ніка', 'Корсар'), хоча пальму першості по праву тримає дуже популярне кафе 'Під брамою', що знаходиться в міських укріпленнях XVI ст., у так званій Лабораторії. Працюють також ресторани 'Стара фортеця' (у діючій синагозі XIX ст., поруч із Гончарною вежею) і 'Гостинний двір'. Набагато більше кафе на території Нового плану. Найкращу каву варять у маленькій кав'ярні 'Олімп' (вул. Огієнка, 43). Є мережеві піцерії 'Челентано' (вул. Князів Коріатовичів) і Піца-Парк (вул. Соборна). При готелі 'Україна' (вул. Лесі Українки) діє однойменний ресторан. Популярністю серед молоді користуються кафе 'Комільфо', 'Карфаген'. 'Сіті-Блюз'. Інші визначні пам'ятки: Кравецька вежа (ХV-ХVІІ ст.вул. Вали, руїни) Різницька вежа (XVI ст., вул. Вали) Порохові склади (1778 79, вул. Руська, 15) Вежа 'На Броді' (ХV-ХVІ ст. вул. Захаржевська) Гловерівські оборонні мури (поч. XVIII ст., англійський інж. Арчибальд Гповер, вул. Успенська) - з фланговою брамою і двома бастіонами. Звідси чудовий вигляд на Руські фільварки • Турецький бастіон (XVIIст. пл. Руський ринок, 1) • Вірменський бастіон XVII ст., вул. Замкова) Вірменські склади (ХVІ-Х VII ст. пров. Миколаївський, 2) Казематна вежа (16671783, пл. Вірменський ринок, 6) Казарми фортеці (1760-1788, Госпітальна, 14). З 1816р. - військовий шпиталь. Тут військовим лікарем працював майбутній етнограф і письменник Володимир Даль (див. Східна Україна, Луганська обл.). Свої враження він втілив у повісті 'Подолянка, а також суттєво поповнив свій відомий словник. Руський магістрат (XVI-XIX ст., вул. П'ятницька, 9) Петропавлівська церква (1580, 1834, вул. Татарська, 9) із фресками (XVI ст.) Дзвіниця вірменського Миколаївського костелу (ХV-ХVІ ст. вул. Вірменська) Домініканський монастир Будинок кам'янецького старости (ХУ-ХУІ ст., вул. Домініканська, 2а) Домініканський жіночий монастир (XVIII ст., вул. францисканська, 10) з костелом се. Палац Чарторийських (XVI-XIX ст., вул. Зарванська. 13) Палац Рациборовського (XV-XVIII ст., вул. Вірменська, 2а) Покровська церква (1845-64, пул. І. Франка) Земська лікарня (1864-72. арх. М. Карчевський, Е Міквіц, вул. Пушкінська, 31). В 1916р. тут, у шпиталі Південно-західного фронту, працював майбутній • грот-колодязь (XVI ст., вул. Кузнецька, 4) • палацподільськогоєпископа (1627. вул. Францисканська, 2) Єзуїтська колегія (1756, вул. Татарська, 14а) Георгіївська церква (1851-61, арх. /. Аскєльруд, вул. Суворова, 54) Оборонна Троїцька церква Садиба Дембіцького (1902- Будинок Осавулової (нині дитячий тубсанаторій, вул. Ю. Житлові будинки (XV-XVIII ст.). Міський парк (біля Новопланівського мосту) Пам'ятник циганській кибитці (арх. /. Ігнащенко). На ланцюгу дишля підвішене колесо з розіп'ятим циганом. Пам'ятник добре видно з моста 'Лань, що біжить' (1973). Вербецькі штольні У мальовничій лісистій місцевості неподалік від Кармалюкової гори в Товтрах- Медоборах, на східному схилі сусідньої Вербецької гори, розмістився незвичайний рукотворний об'єкт: триярусні штольні. З'явилися вони тут наприкінці 1950-х рр., коли за допомогою підривних робіт була вибрана частина гірської породи. Тут аж до 1974р. ішов підземний видобуток вапняку, яким багаті Товтри. Найбільша штольня (що займає середній ярус) мала в довжину 2020 м, а загальна довжина коридорів становила близько 27 км. Цю цифру місцеві легенди швидко помножили вдвічі, а то й втричі. Ще кілька років тому можна було ввійти до неї і побачити високі та широкі (до 3-5 м) бетонні коридори, місцями засипані каменем. Зараз штольні взяв в оренду приватний підприємець і пристосував цю індустріальну махину для... вирощування печериць. |
2 березня 2008
|
| Закрити |
