|
мер
-
пожар
-
любечанинив
-
с тужар
-
мер взяв взятку
-
кандидаты в меры
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. смт Козелець на карті України Країна Україна Область/АРК Чернігівська область Район/міськрада Козелецький район Рада Козелецька селищна рада Код КОАТУУ: 7422055100 Офіційний сайт: — Основні дані Засноване XVII століття Магдебурзьке право 1656 р. Площа 8,44 км? Населення Ў8251 (01.01.2011)[1] Поштовий індекс 17000 Телефонний код +380 4646 Географічні координати 50°54?59? пн. ш. 31°06?53? сх. д. Водойма Остер Відстань Найближча залізнична станція: Бобровиця Селищна влада Адреса 17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Ф.Сидорука, 9 Голова селищної ради Федченко Петро Олексійович Козеле?ць — селище міського типу, районний центр Козелецького району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою Київ-Чернігів. Населення — 8,9 тисяч мешканців[2]. Зміст 1 Історія 1.1 Заснування. Походження назви 1.2 Хронологія 2 Сучасність 3 Історичні пам'ятки 4 Персоналії 5 Галерея 6 Примітки 7 Джерела та посилання Історія Заснування. Походження назви Відомий з 17 століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої під назвою Козлоград. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець. [ред.]Хронологія З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку. 1656 — надане маґдебурзьке право. 1662 — в Козельці відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка. 1669 — місто зруйновано татарами. 1708 року в Козелець переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 року. З 1782 року Козелець — повітове місто Київского намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії. В 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта. У середині 18 ст. виникають мануфактури: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна. У 1866 — 441 двір, 4459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарок у рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів. На початку 20 ст. в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913). 1906–1916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства». Весною 1846 в Козельці побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комисії подорожував, щоб замалювати історичні архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці. Історичні пам'ятки Див. також: Пам'ятники Козельця Собор Різдва Богородиці (1753–1766). Садиба «Покорщина» (18 століття). Миколаївська церква (1784). Будинок полкової канцелярії (1756–1760). Вознесенська церква (1866–1864). Недіюча, в її приміщенні функціонує Музей історії ткацтва Чернігівщини. Персоналії Бабко Юрій Васильович — український історик, дослідник діяльності Комуністичної партії України. Ващенко Костянтин Ілліч — український радянський вчений у галузі ливарного виробництва. Карасик Владлен Михайлович — народний депутат України. Кізимовська Ольга Василівна — український режисер по монтажу. Левітанський Юрій Давидович — російський поет та перекладач. Неговський Володимир Олександрович — радянський патофізіолог, основополож Онищенко Віктор Павлович — Герой Радянського Союзу Ставовий Георгій Михайлович — український кінорежисер. Пашковський Володимир Ігорович — український байкар та поет. Политанський Кирило — духівник, святий мученик, канонізований Грецькою православною церквою. Тарас-Тарловський Кирило Миколайович — духівник Катерини ІІ, відомий в історії як «Дикий піп». Цирельсон Лейб Мойсеєвич — рабин, видатний єврейський релігійний діяч. Галерея Собор Різдва Богородиці Миколаївська церква Вознесенська церква На центральній вулиці домінують собор і його дзвіниця Будинок полкової канцелярії (Центральна районна бібліотека) Садиба «Покорщина». Панський будинок Кам'яниця Дараганів Пам'ятник воїнам-афганцям Центральна площа Центральна площа - 19 червня 2009 р. Погруддя Тарасові Шевченку у міському парку Погруддя Тарасові Шевченку у міському парку, 19.06.2009 Пам'ятний знак на шляху процесії перезахоронення Т.Г.Шевченка. у травні 1861 р. у м.Козелець. Вигляд 19.06.2009. Будинок районної ради та адміністрації Будівля Ресторану поблизу центральної площі у Козельці Срібна монета «Собор Різдва Богородиці в Козельці» (10 грн, 2002 рік, 925 проба) |
праздником 8 Марта! Желаем им пребывать в состаянии влюбленности всегда! Море цветов и улыбок от любимых! Для Вас В нашем ресторане 8 Марта специальная празднична программа, романтический ужин, красивая музыка,неожиданые сюрпризы и волшебная атмосфера праздника Подарите этот вечер Себе любимой - Вы этого достойны! Ждем Вас в ресторане Росичи 8 марта в 19 часов Тел. для заказов 4-13-74 /093/568 86 64 |
Ip: 92.112.114.49
м. Козелець (Козелецький р-н) Перша згадка припадає на XV ст., з 1654 р. місто перебувало в складі Росії. У 1648— 1708 рр. Козелець був центральним містом Козелець-кої сотні. 1662 р. тут на старшинській козацькій раді було обрано на гетьмана України Я. Сомка. 1679 р. місто зруйнували татари. У 1708—1781 рр. воно було центром Київського полку, з 1782 р. стало повітовим містечком Київського намісництва, з 1797 р. — Малоросійської губернії, з 1802 р. — Чернігівської губернії. Пам'ятки: Собор Різдва Богородиці, 1752— 1763 рр.: вул. Даневича, 1. Дзвіниця, 1766—1779 рр. Одна з найвідоміших дзвіниць Чернігівщини — з неї одночасно видно Київ та Чернігів. Вознесенська церква, 1772 р.: вул. Комсомольська. Миколаївська церква, 1745 р. Будинок полкової канцелярії. 1740— 1760 рр. Садиба Дараганів «Покорщина», XVIII ст:. колишнє с. Покорщина, нині розташована на території Козельця. вул. Свердлова. 41. Садиба належала В. Дараган — сестрі Олексія та Кирила Розумовських. Зберігся парк, кам'яниця Дараганів (службова двоповерхова будівля), флігель, господарські будівлі козацького керівництва. Музеї: Козелецький музей історії ткацтва Чернігівщини |
Ip: 91.124.236.27 багато проїжаючих з міст Києва, Москви, Чернігова та Носівки так як через це місто проходить автосполучення державного значення |
|
Закрити |