���� �����

Сліди життя людей на цій  землі сягають у глибоку давнину.  У   1977 році археологом  Охріменком виявлені речі, які датуються ХШ - XI ст. до н. е.

                В архівних документах    село вперше згадується під 1428 роком, а потім у 1548, 1562 роках.У першій половині XVI ст. село належало луцьким владикам, а в 1570 році- це власність піддеканія Луцького ксьондза Томаша Хаєнського, пізніше ще належило  Михайлові Козинському. В кінці XIX ст. найбільшою власністю – 266 десятин володіли Липинські.

Згідно архівних документів, зокрема Клірикових відомостей за 1831 рік, у 1789році старанням поміщика Осипа Павловича Ярошинеького і жителів села була  побудована Свято-Троїцька церква у селі Лучиці. В 1908 році була зведена нова церква, яка діє і до цього часу, а початку XX ст. в селі Лучиці було 48 дворів і 287 жителів. Буремні роки минулого століття не пройшли стороною це село. Відгриміли війни, пройшла коликтивізація. У 1974 році місцеве господарство ввійшло до складу колгоспу імені Суворова.В роки незалежності в село проведено газопровід.