Слава Україні

http://www.img.vidid... alt='Валентин Косован створює дивовижні гіпсові полотна' height='218px' width='290px'>

Мешканець села Молодія Валентин Косован створює дивовижні гіпсові полотна, які розмальовує спеціальними фарбами. Навіть стіни оселі майстра оздоблені у цій техніці.

– З таким видом мистецтва працюють не багато художників, на Буковині, окрім себе, знаю ще одного хлопця, - каже Валентин. – Зазвичай мають спеціальні заготовки, або друкують у 3Д-форматі, ми ж робимо все вручну, а це доволі трудомісткий процес. До того ж використовую високоякісні фарби, багато експериментую з матеріалами. Через це і вартість робіт досить висока, дозволити собі таку картину може не кожен, але покупці знаходяться. Всі полотна у цій техніці не маленькі, але найбільша моя картина мала 12 квадратних метрів. Персонажами здебільшого стають біблійні герої, але оскільки часто малюю на замовлення, то ці питання заздалегідь погоджуємо. За словами Валентина, він змалку знав, що буде художником, навіть попри те, що митців у його родині не було. Спочатку хлопець захоплювався живописом, а потім поїхав до столиці та навчився цього незвичайного для Буковини ремесла. Проте Віталій зізнається, що збирається на рік покинути свою справу, щоб набратися сил для нових робіт.

Слава Україні

http://www.img.vidid... alt='Лариса Продан показує свою роботу' height='218px' width='290px'>

Лариса Продан показує свою роботу

Фото Ірини Ворнічеси-Барашкіної

Буковинська майстриня Лариса Продан не лише бере активну участь угромадському житті рідного села Молодія, а ще й знаходить час для творчості. Декілька років тому жінка взялася за рукоділля. – Першу велику картину я вишила ще понад 10 років тому, коли синові виповнилося 7 років, - розповідає майстриня. – Я спеціально зробила її дуже яскравою, аби йому було цікаво дивитися на персонажів, що на ній зобразила. Опісля, стала вишивати ще і ще. Врешті, вирішила спробувати вишивку у техніці гобелен. Для цього потрібні спеціальні заготовки та звичайні нитки різних відтінків. За весь цей час вишила з десяток таких картин. Торік на святі у Глибоці на мої роботи звернув увагу сам губернатор, відзначив, що таку красу рідко коли побачиш. Аби вишити таку невеличку картину, потрібно зовсім небагато часу, але влітку, коли є багато справ по господарству, вільну хвилину для улюбленого заняття знайти не просто. Беруся переважно за пейзажі та ікони, вони мені найбільше до вподоби. - Вдома картини не затримуються: я їх не продаю, а дарую. Одну, скажімо, презентувала у храм на вул. Руській, що у Чернівцях, а зараз вишиваю ікону для доброго знайомого, - каже буковинка

http://www.img.vidid... alt='' style='float:left' rel='#photo2'>

http://www.img.vidid... alt='' style='float:left' rel='#photo3'>

http://www.img.vidid... alt='' style='float:left' rel='#photo4'>

http://www.img.vidid... alt='' style='float:left' rel='#photo5'>

Слава Україні

• Молодия на сайте Верховной рады Украины  
   
   (укр.)
• http://gromady.cv.ua...>Село на сайте Черновицкой области  
   
• http://molodia-schoo...>Сайт сельской школы  
   

Слава Україні

• 1930 год — 3960 человек
• 1989 год — 3741 человек
• 2001 год — 3822 человек
• 2007 год — 3847 человек

В селе родились знаменитости такие как.

• http://ru.wikipedia.... title='Мандычевский, Ойзебиус'>Ойзебиус Мандычевский (1857—1929) — австрийский композитор и музыковед.
• http://ru.wikipedia.... title='Флореску, Стефан Иванович'>Стефан Флореску (род. 1934) — молдавский живописец и график.
• http://ru.wikipedia.... title='Владимир (Мороз)'>Митрополи?т Влади?мир (род. 1959) — митрополит Почаевский, наместник Свято-Успенской Почаевской лавры.                                                                        

Слава Україні

В XIX веке село стало называться Плай Кузьмина (Plaiul Cosminului). В конце XIX века в селе построили школу, сохранившаяся до сих пор как памятник архитектуры. В 1907 году в селе была построена Крестовоздвиженская церковь, в которой до сих пор проводятся богослужения.

В 1918 году Буковина перешла под власть Румынии. В 1940 году село перешло к Советскому Союзу. Во время Великой Отечественной войны из села на фронт было отправлено более 20 человек. Половина из них пропали без вести, а остальные вернулись с наградами. В 1977 году пропавших без вести почтили мемориальным памятником, который до сих пор считается памятником архитектуры. Во время войны село вновь стало называться Молодия.

Благодаря содействию археологов, на территории села проводились раскопки. Во время раскопок были найдены остатки трипольской культуры III тысячелетия до н.э. В 2011 году в селе состоялось открытие новой общеобразовательной школы с современным оборудованием, в которой учится более 490 учеников.