|
Президентові України Януковичу В. Ф.
Голові Верховної Ради України Литвину В. М.
Головному
редактору часопису Горлову А.Ф.
Відкрите звернення львів'ян проти чергового гидкого виступу щодо української мови Шановні панове! Нації помирають не від інфарктів, спочатку їм відбирають мову Ліна Костенко. Глибоко обурені публікацією гр. Т. Маслової з населеного пункту Добропілля Донецької області в газеті «Голос України» від 09.11.2012 р. (с. 13) під заголовком «Грамотна мова звучить з вуст одиниць». В ній гр. Маслова Т. принижує українську мову і нахабно ображає весь український народ, називаючи нашу українську мову «діалектом, що склався протягом багатьох століть». Тим самим вона підтримує ганебну концепцію російських шовіністів, які по-валуєвськи твердять, що «никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может», і що українська мова є тільки діалектом російської. Це абсурд, бо українська мова є однією з найдавніших мов людства. Про це пише російський вчений Михайло Красуський в науковій роботі «Древность малороссийского языка», яка 21 грудня 1879 року пройшла російську самодержавну цензуру і була опублікована у 1880 році: «Занимаясь долгое время сравнением арийских языков, я пришел к убеждению, что малороссийский язык не только старше всех славянских, не исключая так называемого старославянского, но и санскритского, греческого, латинского и прочих староарийских». Автор публікації і редакція, мабуть не знають, що багато слів в українській мові і санскритській мають спільне коріння, бо предки індійців до великого переселення народів жили на території України. І автору публікації, і редакції варто знати, що М. Красуський пише далі: «Не будем удивляться и нашим родным эрудитам, для которых малороссийский язык почти не существует… колыбелью арийских племен была не Средняя Азия, но так названная Сарматская долина, или Славянская; следовательно, на этой равнине по настоящее время ЖИВУТ Малороссы… а, так как культура (цивилизация) мало повлияла на малороссийский язык, то не удивительно, что он сохранился более других… Если когда-нибудь нескоро осуществится мысль о всеобщем славянском языке, то малороссийский первый перед всем имеет на это право, так как это язык коренной, и потому-то все славянские племена лучше его понимают, нежели другие… все сказанное мною, кажется, не позволяет усомниться в том, что как малороссийский, так и русский (преимущественно народный) языки развились самостоятельно... и что первый из них, господствуя в центре славянского мира, наименее между всеми старыми и новыми арийскими подвергся искажению». Крім того, редакції газети «Голос України» необхідно знати, що в Парижі у 1934 році відбувся конкурс мов за семантикою (смисловим значенням) і словниковим запасом. Тоді перемогли три мови: фарсі, французька і українська, а «великий, могучий язык» навіть не увійшов у десятку мов світу. В 1991 році аналогічне оцінювання мов провело ЮНЕСКО. Українська мова знову увійшла в трійку найбагатших і досконалих мов, а російська мова знову опинилася на старих позиціях. Знаменитий лінгвіст Мілош Вернгард за мелодійністю визначив три мови: італійську, іспанську і українську, і якби не сполучення звуків «тк», «пх», «тх», то він би, за його словами, українську мову назвав першою. Звертаємо увагу, що в англійській енциклопедії в статі «Англійська мова» професор Річард Уілсон пише: «Англійська мова походить від мови, яка панувала на півдні Русі». Тобто, на українській території. Мусимо нагадати і твердження російського вченого Даля про те, що в російській мові 50 тисяч слів іноземного походження. Ужите в статті Маслової слово «хлеб» взагалі не може бути російського походження, бо винахідниками хліба є українці, а слова «актор», «астра» – іноземного походження. Вимагаємо від редакції газети «Голос України» опублікувати наше звернення, офіційно вибачитися і покарати відповідального за випуск номера. Щодо авторки, яка, мабуть, також має себе за «русского эрудита», то на неуків-шовінюг ми не ображаємося. Прийнято на зборах львів’ян 18.11.2012 р. За дорученням зборів підписали: Шпіцер Василь Іванович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник. Шеремета Петро Максимович, член-кореспоНдент УНГА, Почесний розвідник надр України. Перепічка Євген Васильович, доцент, к. т. н. Гомзяк Андрій Степанович, журналіст.
|
|
Закрити |