(1445 року заснування, 1 тис. жителів)

Бродівський р-н, в 16 км від залізничної станції Ожидів, в 8 км від Олесько. Уперше згадуються 1432р. як володіння Івана Підгорецького. 1633р. селище купує коронний гетьман Станіслав Конецпольський і на місці старих укріплень на високому пагорбі зводить новий замок-фортецю.

У 1635-1640 рр. венеціанський архітектор Андреа дель Аква будує замок, а фортифікаційні спорудження проектує французький інженер Пйом де Боплан. їм удалося блискуче поєднати пишноту парадного палацу з надійністю бастіонних укріплень. Із трьох зовнішніх боків сухі рови були облицьовані каменем, а до північної куртини прилягав закладений на схилах гори регулярний парк. Замок-фортеця неодноразово витримував напади татар і турків, а 1728р. його власником став А. Жевуський. Він зробив кардинальну реконструкцію й додав палацу більш світського характеру. Фланкований вежами палац став триповерховим, квадратним за планом зі стороною 100 м. Парадні сходи надавали йому імпозантного характеру. Палац прикрашено портиками, павільйонами із гротами й трьома парковими терасами в італійському стилі. Схил гори також був спланований у вигляді терас із декоративними композиціями з кущів. А на південь від замку простягається регулярний парк (17 га), що частково зберігся. По центральній осі на відстані 300 м від палацу в 1752-1766 рр. за проектом інженера С. Романуса був споруджений костел-ротонда св. Йосипа і Вознесіння. Його портик прикрашений вісьмома скульптурами ск. С. Фессінгера. Збоку храму на високих колонах зведені скульптури Богоматері й св. Йосипа (французький ск. Леблан). Вони надають парковій алеї оригінального завершення. Інтер'єр облаштував у 1765-1766 рр. художник Л. Смуглввич.

А чудовими інтер'єрами палацу захоплювалися навіть вельможні особи Європи. Просторі зали були оформлені в різних стилях і мали назви. Золотий, Китайський, Дзеркальний, Лицарський, Зелений, Мозаїчний. Вони були прикрашені коштовними породами дерева, мармуровими камінами, кришталем, гобеленами, золотом. Багато реліквій останніх власників з роду Сангушків зберігаються в їхньому родовому фонді в Бразилії, а деякі картини й предмети старовини - у музеях Львова.

У парку також зберігся заїзд XVIII ст.. бароко). Музей 'Підгорецький замок' т. 8 (03266) 2-39-48).

На захід від замку біля старого цвинтаря росте 400-літня липа. На жаль, дерев'яна Михайлівська церква (1720) згоріла в 2006р.

у кілометрі на південь від Підгорецького замку, праворуч від траси на Золочів, лежить вражаюче городище (VI-ХIII ст., 160 га) літописного давньоруського міста Пліснеськ (Х-ХІІІ ст. з 7 лініями валів і дитинцем на вершині плато. У західній частині на схилах плато існував монастир, заснований в 1180р кн. Оленою, дочкою Белзького кн. Всеволода. На цьому місці в XVII ст. був заснований Підгорецький монастир. Зберігся літопис монастиря, що вівся в 1662-99 рр. У 1687р. монастир відвідав король Ян III Собеський. Зараз Благовіщенський василіанський монастир складається із церкви Св. Онуфрія (1726-50, бароко, іконостас — арх. П. Гижицький) із сонячним годинником на південному фасаді, келій (1771-86, арх. Венцлавський) і дзвіниці. Тут з 1796 по 1800 рр. служив ченцем український поет Юліан Добриловський. На хуторі Пліснесько, що розташований біля підніжжя городища, знаходиться Підгорецький пивзавод (сер. XVIII ст.).