Форум Розсохуватки

Питання-відповіді

Інтерв'ю

Всі записи

Лихолат Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Андрій Васильович Лихолат

http://uk.wikipedia.... class='image' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>http://upload.wikime... width='250' height='346' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/b/b1/Likholat_A_V.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/b/b1/Likholat_A_V.jpg 2x' data-file-width='343' data-file-height='475' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'>

Народився	29 листопада (http://uk.wikipedia.... title='12 грудня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>12 грудня) http://uk.wikipedia.... title='1914' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1914 http://uk.wikipedia.... title='Розсохуватка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Розсохуватка
Помер	http://uk.wikipedia.... title='16 грудня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>16 грудня http://uk.wikipedia.... title='1993' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1993 (79 років) http://uk.wikipedia.... title='Київ' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Київ
Громадянство	http://uk.wikipedia.... class='image' title='СРСР' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>http://upload.wikime... width='20' height='10' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Flag_of_the_Soviet_Union.svg/30px-Flag_of_the_Soviet_Union.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Flag_of_the_Soviet_Union.svg/40px-Flag_of_the_Soviet_Union.svg.png 2x' data-file-width='1200' data-file-height='600' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'> http://uk.wikipedia.... title='СРСР' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>СРСР
Національність	http://uk.wikipedia.... title='Українець' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>українець
Галузь наукових інтересів	історія СРСР
Alma mater	http://uk.wikipedia.... title='Київський університет' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Київський університет
Вчене звання	http://uk.wikipedia.... title='Професор' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>професор
Науковий ступінь	http://uk.wikipedia.... title='Доктор історичних наук' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>доктор історичних наук
Нагороди	http://uk.wikipedia.... title='Державна премія України в галузі науки і техніки' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>http://upload.wikime... width='25' height='43' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/UKRAINE-AWARD-STATE-PREM-2.png/38px-UKRAINE-AWARD-STATE-PREM-2.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/UKRAINE-AWARD-STATE-PREM-2.png/50px-UKRAINE-AWARD-STATE-PREM-2.png 2x' data-file-width='154' data-file-height='264' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'>

Андрій Васильович Лихолат (29 листопада (http://uk.wikipedia.... title='12 грудня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>12 грудня) http://uk.wikipedia.... title='1914' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1914, http://uk.wikipedia.... title='Розсохуватка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Розсохуватка — http://uk.wikipedia.... title='16 грудня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>16 грудня http://uk.wikipedia.... title='1993' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1993, http://uk.wikipedia.... title='Київ' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Київ) — український радянський http://uk.wikipedia.... title='Історик' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>історик, дослідник історії України XX століття та історії СРСР, http://uk.wikipedia.... title='Доктор історичних наук' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>доктор історичних наук (з http://uk.wikipedia.... title='1963' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1963 року), http://uk.wikipedia.... title='Професор' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>професор (з http://uk.wikipedia.... title='1978' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1978 року).

Біографія

Народився 29 листопада (http://uk.wikipedia.... title='12 грудня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>12 грудня) http://uk.wikipedia.... title='1914' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1914 року в селі http://uk.wikipedia.... title='Розсохуватка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Розсохуватці (тепер http://uk.wikipedia.... title='Катеринопільський район' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Катеринопільського району http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Черкаської області). У http://uk.wikipedia.... title='1935' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1935–http://uk.wikipedia.... title='1940' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1940 роках навчався на історичному факультеті http://uk.wikipedia.... title='Київський університет' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Київського державного університету. Член http://uk.wikipedia.... title='ВКП(б)' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>ВКП(б) з http://uk.wikipedia.... title='1939' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1939 року. У 1940 році вступив до http://uk.wikipedia.... title='Аспірантура' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>аспірантуриКиївського університету по кафедрі історії України. Цього ж року був направлений до http://uk.wikipedia.... title='Москва' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Москви на навчання у http://uk.wikipedia.... title='Вища партійна школа' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).

Під час http://uk.wikipedia.... title='Німецько-радянська війна' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>німецько-радянської війни був керівником пропагандистської групи http://uk.wikipedia.... title='ЦК ВКП(б)' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>ЦК ВКП(б). Протягом http://uk.wikipedia.... title='1942' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1942–http://uk.wikipedia.... title='1957' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1957 років працював у апараті ЦК ВКП(б)/КПРС, де пройшов шлях від інструктора до завідувача сектором суспільних наук відділу науки і вузів ЦК КПРС. Регулярно друкувався в центральній пресі з питань ідеологічної роботи та історичної науки. У 1957 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Боротьба українського народу під керівництвом більшовицької партії проти петлюрівської Директорії». У http://uk.wikipedia.... title='1948' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1948 році опублікував монографію «Разгром буржуазно-националистической Директории», 1954 — «Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917–1922 гг.)» (у http://uk.wikipedia.... title='1955' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1955році перекладена http://uk.wikipedia.... title='Українська мова' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>українською мовою). За час роботи в апараті ЦК КПРС брав участь у підготовці партійних документів, що визначали напрями розвитку історичної науки в http://uk.wikipedia.... title='СРСР' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>СРСР, зокрема — тез ЦК КПРС «300-ліття возз'єднання України з Росією», про 40-річчя Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, про 50-річчя революції 1905–1907, рішення ЦК КПРС про журнал «Вопросы истории» (1957), про стан розробки історії народів СРСР та інше.

У 1957 році направлений на наукову роботу в http://uk.wikipedia.... title='Київ' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Київ у Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філію http://uk.wikipedia.... title='Інститут марксизму-ленінізму' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Інситуту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, очолив сектор публікації історико-партійних документів. У http://uk.wikipedia.... title='1961' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1961–http://uk.wikipedia.... title='1993' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1993 роках працював в Інституті історії АН УРСР (нині http://uk.wikipedia.... title='Інститут історії України НАН України' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Інститут історії України НАН України) — http://uk.wikipedia.... title='Старший науковий співробітник' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>старшим науковим співробітником відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни, завідувачем відділу історії комуністичного будівництва, провідним науковцем.

Жив в Києві в будинку по http://uk.wikipedia.... title='Володимирська вулиця (Київ)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>вулиці Володимирській, 19, квартира 31. Помер в Києві http://uk.wikipedia.... title='16 грудня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>16 грудня http://uk.wikipedia.... title='1993' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1993 року.

Наукова діяльність

Досліджував питання історії http://uk.wikipedia.... title='Велика Жовтнева Соціалістична Революція' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Великої Жовтневої соціалістичної революції і http://uk.wikipedia.... title='Українська революція' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>громадянської війни в Україні, а також історії соціалістичного будівництва в УРСР. Написав понад 20 http://uk.wikipedia.... title='Монографія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>монографій, серед них типові для радянської історіографії http://uk.wikipedia.... title='1970-ті' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1970—http://uk.wikipedia.... title='1980-ті' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1980-х років праці:

«Под ленинским знаменем дружбы народов: Единство действий трудящихся Украины и России в борьбе за победу и укрепление Советской власти» (1970);
«Содружество народов СССР в борьбе за построение социализма» (1976);
«Национализм — враг трудящихся» (1986) та інше.

Брав участь як член редколегії, відповідальний редактор і автор у виданні багатотомних праць:

http://uk.wikipedia.... title='Історія Української РСР (видання 1977—1979)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>«Історія Української РСР» у 8-ми томах, 10-ти книгах (1977–1979);
«Історія Києва» в 3-х томах, 4-х книгах (1986–1987) та інше.

Під його керівництвом підготовлено 15 кандидатів і 5 докторів історичних наук.

Відзнаки

Нагороджений http://uk.wikipedia.... title='Орден Вітчизняної війни' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>орденом Вітчизняної війни, http://uk.wikipedia.... title='Медаль' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>медалями, грамотою ЦВК СРСР^[1]. Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (http://uk.wikipedia.... title='1978' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1978) та http://uk.wikipedia.... title='Державна премія України в галузі науки і техніки' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (http://uk.wikipedia.... title='1980' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1980; за восьмитомну працю «Історія Української РСР»^[2]). Заслужений діяч науки УРСР (з http://uk.wikipedia.... title='1984' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1984 року).

Джерела

Примітки

Вгору? Інстит історії України НАН України
Вгору? http://www.kdpu-nt.g... style='padding: 0px !important; text-decoration: inherit !important; background: transparent;'>Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки

Література

http://uk.wikipedia.... title='Українська радянська енциклопедія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. http://uk.wikipedia.... title='Бажан Микола Платонович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.

Посилання

http://uk.wikipedia.... title='Удод Олександр Андрійович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>О. А. Удод. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

Отримано з http://uk.wikipedia....=Лихолат_Андрій_Васильович&oldid=12660842

Валерій Бурій

http://krasnoslov.or...>

Пічкур Дмитро Степанович

Поет, публіцист. Народився 24 квітня 1941 р. в с. Росоховатка Катеринопільського району Черкаської області. Служив у війську разом з Василем Стусом, від якого одержав перші уроки поезії. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка та ВПШ.

Автор збірок поезій: «Ще так до осені далеко», «Журавлиний берег», «Високосне літо», «Пізній мед», «Квіти для дружини», «Скатертина на двох», «За крок до обрію»; поезій та прози «Жорна»; статей та спогадів «Біля Стусової криниці», що увійшла до енциклопедичного довідника «Рух опору в Україні» 1960-1990 років».

Член НСПУ з 2000 р.

Валерій Бурій

Дмитро Пічкур народився в селі Росоховатка Катеринопільського району Черкаської області.
Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету.
Відомий перш за все як публіцист. Проживає у Вінниці.

http://virchi.narod.... align='middle' width='100%' height='15'>

http://virchi.narod....>http://virchi.narod.... width='30' height='30'>

ВІТЧИЗНА

Наснилася батьківська старенька хата
Мені з далеких повоєнних літ.
І мати, що чекала з фронту тата
І раз у раз виходить до воріт.

Ти знов мене до себе кличеш, Мекко.
Там чахкають вантажні поїзди.
А на землі, наче деко,
Куряться й досі ще сліди.

Я вже не раз хотів про все забути,
Не ворушити попіл давніх ран,
Та спогади печуть, немов отрута,
А то підносять в небо, наче храм.

О рідна земле! Біль мій і фортуна!
Тобою і страждаю і живу.
Люблю тебе, та не кричу з трибуни,
А часто плачу, впавши у траву.

http://virchi.narod.... width='190' height='8'>

http://virchi.narod....>http://virchi.narod.... width='30' height='30'>

НА КИЇВСЬКОМУ ВОКЗАЛІ МОСКВИ
    в серпні 1992 р.

Москва – столиця. Київський вокзал.
І говір скрізь такий знайомий лине.
Якийсь дивак не стримався, сказав:
- Та тут, либонь, вся ненька Україна.

Народ стоїть, сидить, кудись біжить.
Хтось ще сміється, плаче, лементує…
Тут справді на рахунку кожна мить,
Тут і дитя Вкраїною торгує.
Усе гостинно тут стрічає вас:
Ковбаси, сало, навіть цілі туші…
Везуть з Полтави, Вінниці, Черкас –
Везуть не тільки харч, а й власні душі.

А що ж залишимо для поколінь?
Невже лиш бездуховність та руїни?
Устань, забута Господом, з колін,
Обкрадена стражденна Україно!

    http://virchi.narod.... width='190' height='8'>

http://virchi.narod....>http://virchi.narod.... width='30' height='30'>

УКРАЇНУ МОЖЕМО ПРОСПАТИ

В який я двір чи хату не зайду,
Картоплі запах чую, рідше – м’яса.
Переживемо ми і цю біду,
Бо маємо терпіння ще в запасі.

У цьому я спокійний на всі сто.
Та часом злі думки мене доймають:
Чому ми бідні, як ніхто?
Чому достатку в цих дворах немає?

Над цим питанням я даремно б’юсь:
Подивишся, то наче й не ледачі, -
Куди ж тоді наш хліб і сало йдуть?
А у самих пусті кишені плачуть.

Бо між собою чубимось чомусь,
Що вже готові стати брат на брата.
Проспали Київську ми Русь
І Україну можемо проспати.

   http://virchi.narod.... width='190' height='8'>

Валерій Бурій

Пічкур Дмитро Степанович
http://uk.wikipedia.... class='image' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>http://upload.wikime... width='200' height='267' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7b/%D0%9F%D1%96%D1%87%D0%BA%D1%83%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_2013.JPG/300px-%D0%9F%D1%96%D1%87%D0%BA%D1%83%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_2013.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7b/%D0%9F%D1%96%D1%87%D0%BA%D1%83%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_2013.JPG/400px-%D0%9F%D1%96%D1%87%D0%BA%D1%83%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_2013.JPG 2x' data-file-width='1920' data-file-height='2560' style='border: none; vertical-align: middle; page-break-inside: avoid;'> Дмитро Пічкур
Народився	http://uk.wikipedia.... title='24 квітня' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>24 квітня http://uk.wikipedia.... title='1941' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>1941 (73 роки) http://uk.wikipedia.... class='image' title='УРСР' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>http://upload.wikime... width='20' height='10' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a6/Flag_of_Ukrainian_SSR.svg/30px-Flag_of_Ukrainian_SSR.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a6/Flag_of_Ukrainian_SSR.svg/40px-Flag_of_Ukrainian_SSR.svg.png 2x' data-file-width='600' data-file-height='300' style='border: none; vertical-align: middle; page-break-inside: avoid;'> http://uk.wikipedia.... title='Розсохуватка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>Розсохуватка http://uk.wikipedia.... class='image' title='Черкаська область' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>http://upload.wikime... width='20' height='13' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Flag_of_Cherkasy_Oblast.png/30px-Flag_of_Cherkasy_Oblast.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/Flag_of_Cherkasy_Oblast.png/39px-Flag_of_Cherkasy_Oblast.png 2x' data-file-width='600' data-file-height='400' style='border: none; vertical-align: middle; page-break-inside: avoid;'> http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>Черкаська область
Громадянство	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Україна' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>http://upload.wikime... width='20' height='13' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/30px-Flag_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/39px-Flag_of_Ukraine.svg.png 2x' data-file-width='1200' data-file-height='800' style='border: none; vertical-align: middle; page-break-inside: avoid;'> http://uk.wikipedia.... title='Україна' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>Україна
Національність	http://uk.wikipedia.... title='Українець' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>українець
Проживання	м. http://uk.wikipedia.... title='Вінниця' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>Вінниця http://uk.wikipedia.... class='image' title='Вінницька область' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>http://upload.wikime... width='20' height='13' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Flag_of_Vinnytsia_Oblast.svg/30px-Flag_of_Vinnytsia_Oblast.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/Flag_of_Vinnytsia_Oblast.svg/39px-Flag_of_Vinnytsia_Oblast.svg.png 2x' data-file-width='800' data-file-height='533' style='border: none; vertical-align: middle; page-break-inside: avoid;'> http://uk.wikipedia.... title='Вінницька область' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>Вінницька область
Відомий	http://uk.wikipedia.... title='Поет' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>поет, http://uk.wikipedia.... title='Публіцист' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>публіцист
Діяльність	http://uk.wikipedia.... title='Українська література' style='color: rgb(85, 34, 0); background-color: transparent; padding: 0px !important;'>Українська література

Дмитро Пічкур

Народився 24 квітня 1941 (73 роки)

УРСР Розсохуватка Черкаська область Черкаська область

Громадянство Україна Україна

Національність українець

Проживання м. Вінниця Вінницька область Вінницька область

Відомий поет, публіцист

Діяльність Українська література

Пічку?р Дмитро? Степа?нович (*24 квітня 1941, Розсохуватка, Катеринопільський район, Черкаська область — український поет і публіцист. Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (2000).[1]

Зміст

Біографія

Народився 24 квітня 1941 р. у с. Розсохуватка, Катеринопільського району, Київської, а від 1954 р. — Черкаської області. Після закінчення Розсохуватської середньої школи (1959) працював на будівництві Кременчуцького водосховища, служив у війську, будуючи ракетні майданчики на Уралі. Закінчивши факультет журналістики Київського державного університету (1971), а згодом й Вишу партійну школу, понад тридцять років пропрацював у газеті «Вінницька правда», нині — «Вінниччина», де був завідуючим відділом і упорядником літературно-мистецької сторінки «Зоряна криниця», активно дописував до газети «Літературна Україна», був відповідальним секретарем Вінницької обласної письменницької організації, завідувачем Кабінету молодого автора ВОО НСПУ.[2]

Літературна діяльність

Відбиток на літературну долю залишили знайомство під час служби у війську з Василем Стусом, лекції Василя Симоненка у школі робкорів при газеті «Черкаська правда», підтримка Петра Перебийноса та рекомендації до Спілки письменників від Дмитра Чередниченка та Володимира Забаштанського.

Автор книг поезії:

«Ще так до осені далеко» (1997);

«Журавлиний берег» (1997);

«Високосне літо» (1998);

«Пізній мед» (1999);

«Квіти для дружини» (2003);

«Скатертина на двох» (2005);

«За крок до обрію» (2006);

«Жорна»: поезія та проза (2011).

Статті та спогади «Біля Стусової криниці» увійшли до енциклопедичного довідника «Рух опору в Україні 1960–1990 років».

На його вірші написана низка пісень, які виконують Павло Мрежук, Станіслав Городинський та ін. Пісня на «Величання любові» — лауреат фестивалю «Слов'янський базар».[3]

Примітки

Вгору ? Сучасні письменники України. Біобібліографічний довідник. / Упорядник Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура», Біла Церква, «Буква», 2011. 587 сторінок, ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 365.

Вгору ? Біографія Д. С. Пічкура на сайті «Слово»

Вгору ? Пічкур Дмитро Степанович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 178.

Джерела і література

Біографія Д. С. Пічкура на сайті Вінницької організації НСПУ «Краснослов».

24 квітня 2011 — 70 років тому народився Дмитро Степанович Пічкур // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2011 року: хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2010. — С. 22.

З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 269–270.

Дмитро Пічкур // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — С. 295–306 : портр.

Сегеда, Юрій. Дмитрові Пічкуру — 70! [Текст] : [про відзначення ювілею поета та журналіста Дмитра Пічкура] / Ю. Сегеда // Вінниччина. — 2011. — 6 травня. — С. 8 : кол. фотогр.

Машевцев, А. Мажорний мінор Дмитра Пічкура [Текст] : [про презентацію у музеї Михайла Коцюбинського книги літератора та журналіста Д. Пічкура «Жорна»] / А. Машевцев // Вінницька газета (Спец. вип. газ. «П'ятниця»). — 2011. — 18 березня. — С. 20.

Ковальський, Роман Спалити «зарізану» експертами книжку перед облрадою обіцяє Дмитро Пічкур // 33 канал. — 2009. — 24 червня.

Новицький, А. Слова душею пропускає поет // Вінницька газета. — 1998. — 21 травня.

Гнатюк, Н. Цілющий дар слова // Вінниччина. — 1997. — 16 серпня.

Горішний, А. Підставте душу, — полікує // Вінницька газета. — 1997. — 17 липня.

Страшний, В. Налітані крила // Вінниччина. — 1995. — 25 лютого.

Бортняк, А. Щирі, сповідальні рядки // Вінницька газета. — 1995. — 10 лютого.

Посилання

Сайт Національної спілки письменників

Сайт Вінницької обласної організації НСПУ

Валерій Бурій

http://who-is-who.ua... alt='СЕЛО РОЗСОХУВАТКА'>

Валерій Бурій

Розсохува?тка — https://uk.wikipedia... title='Село' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>село в https://uk.wikipedia... title='Україна' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Україні, в https://uk.wikipedia... title='Катеринопільський район' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Катеринопільському районі https://uk.wikipedia... title='Черкаська область' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Черкаської області. Населення становить 917 осіб.

Село Розсохуватка — центр сільської ради. Розташоване в західній частині Котеринолільського району. Відстань до районного центру (села міського типу) Катеринопіль — 15 км. Чисельність поселення — 917 осіб, дворів — 415. На території с Розсохуватка знайдено пам'ятки трипільської культури. Про це свідчать знайдений розбитий посуд, а також маленький мініатюрний макет будинку трипільської культури, випалений з глини. За переказами старожилів, під час монголо-татарського іга село називалося городище Кочубей, що означає перекотиполе. Назва села утворилася від двох річок — Розсошка і Ватка витік їх нагадував соху, тому й утворилося назва Розсохуватка. Першу в селі церкву — Покровську дерев'яну — жителі побудували в 1776 р. На той час князі Долгорукі володіли землею лише в нинішньому Тальнівському районі — 18979 десятин, зокрема землями с. Розсохуватка. на яких було економія «Степно», а економія «Діброва», розташовано з боку землі с. Новоселиця, належало графу Потоцькому. Пан Журавський мав 5470 десятин. У1891 р. було продовжено вітку залізниці Звенигородка — Тальне, на якій було побудовано в 1901 р. приміщення станції Розсохуватка. Під час революційних подій 1905–1907 рр., коли революційна хвиля піднялося по всій країні, докотилася воно і до селян с. Розсохуватка. Селяни виступили зі зброєю на економію «Степна», яка належала Долгоруким. Роэсохуватчан підтримали селяни із сіл Новоселиця та Колодисте. Повстання було придушено, селян розсіріляли. Невесело жилося селянам до революції 1917 р. У селі понад 80% дітей не навчалися в школі, серед дорослих було 85% неписьменних. Не було клубу, бібліотеки, не велося медичне обслуговування. У селі працювала трикласна церковно-приходська школа, відвідували її близько 40 дітей, яких навчали піп та один учитель. На території села працювали водяний млин, що здавався в оренду, та 7 вітряків. Перша світова війна не оминуло своїми подіями с. Розсохуватка. На її фронти із села пішло багато чоловіків віком до 55 років. Після Жовтневої революції селяни відразу ж почали розбирати поміщицьке добро з економій «Степно» то «Діброва». За Центральної роди на території села велися затяжні бої, село було спалено вщент. У 1919 р. в селі побували війська Петлюри. Денікіна, з далекого Кавказу було перекинуто Першу кінну армію Будьонного, штаб цих військ знаходився у хаті Віктора Голика. Біля Розсохуватської загальноосвітньої школи споруджено пом'ятий знак активістам села, які загинули в роки громадянської війни. У 1922 р. в солі організовано СОЗ «Червоний хлібороб». У 1929 р. пройшло масова колективізація селянських господарств і були створені колгоспи «Нове житія» (толова — Семен Безрук), 'Труд' (толова — Сергій Пічкур). V 1932 р. відкрито семирічну школу, в 1934 р. — медпункт, пологовий будинок. У колгоспі «Червоний хлібороб» відкрито клуб, бібліотеку, встановлено радіо. З приходом німецько-фашистських окупантів життя розсохувчан погіршилося. Захищати свою вітчизну з села пішли 187 осіб, половина з них загинула, 152 — відзначено урядовими нагородами. У центрі села в пам'ять про померлих у боях під час Другої Світової війни Споруджено обеліск Слави Також встановлено пам'ятний знак загиблим парашутистам. У 1960 р. колгоспи сіп Розсохуватка то Новоселиця були укрупнені в один колгосп — ім. Котовськото, після його роз'єднання господарство перейменовано на колгосп ім. Фрунзе. У 1965 р. розпочато будівництво доріг з твердим покриттям У 1967 р головою колгоспу обрано Т.Я Литвина, валися комори, тваринницькі приміщення, клуб, 2 ставки, оновлювався сільськогосподарський інвентар. У 1975 р. головою колгоспу став С. В. Коваль, за керівництва якого відбулося розширення птахо комплексу. З 1985 р. господарство очолив Ю. М. Тараненко. У ці роки було зведено критий тік, літній табір для великої рогатої худоби, споруджено нові житлові будинки, нове приміщення сільської ради. У 1987 р. збудовано нову школу, першим директором якої стала Н. М. Спічак. У 1988 р. головою колгоспу обрали М. З. Радецького. У 1993 р. головою колгоспу ім. Фрунзе обрано СМ. Приходько. Зо асфальтовано всі дороги в солі, збудовано накриття у тракторній бригаді, крупорушку, здійснено реконструкцію свинокомплексу, побудовано пекарню, три тваринницьких приміщення, зерносховище, проведено благоустрій соло, огороджено СТФ, МТФ. У 1993 р. створено фермерське господарство «Ново Україна» (директор — П. К. Голик). Це перше в районі господарство приватної форми власності. У 1997 р. землі колгоспу ім. Фрунзе розпайовано, і 15 березня 2000 р. із колгоспу ім. Фрунзе було утворено ПСП «Мрія», директором якою став С. М. Приходько.

Люди

В селі народилися:

https://uk.wikipedia... title='Лихолат Андрій Васильович' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Лихолат Андрій Васильович — український радянський історик.
https://uk.wikipedia... title='Пічкур Дмитро Степанович' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Пічкур Дмитро Степанович — український журналіст, поет та публіцист, член НСПУ.

Валерій Бурій Административно-территориальное деление

Россоховатка (укр. Розсохуватка) — cело, центр сельского совета Катеринопольского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Гусаковской волости Звенигородского уезда Киевской губернии.
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии

Росоховатка, село в 2-х верстах выше по тому же ручью, недалеко начинающемуся двумя главными истоками в виде сохи; откуда и название села. Жителей обоего пола: православных 1446, евреев 25; земли удобной 1817 десятин. Село, окруженное топкими местами, с трудом доступно весной и осенью. За 100 лет места эти покрыты были лесами, среди коих находилось несколько хуторов, принадлежавших мещанам местечка Ольховца. С западной стороны села в водороинах и во рвах отыскиваются куски кирпичей древнего вида; а один из селян в своем огороде выкопал два глиняные горшка, необыкновенной толщины, каждый вместимостью по 5-ть ведер. Это — следы заселения сих мест в глубокой древности. К этой же эпохе относится могила, стоящая за селом, над дорогою из Умани в Калниболото. В ней жители искали кладов; но нашли только кучу костей человеческих.
Церковь Покровская, деревянная, 5-го класса; земли имеет 48 десятин; построена 1776 года. Но в 1860 году построена новая деревянная же на каменном фундаменте. Из утвари ея примечателен крест напрестольный, желтой меди, отысканный около 1779 года в лесу под дубовым пнем. До построения первой церкви жители причислялись приходом к Новоселицкой церкви.
Археологические памятники с. Россоховатка

Поселение трипольской культуры IV-III тыс. до н.э. в центре села.
Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по с. Россоховатка (Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Черкасская область.)

(Прізвище невідомо) Лук’ян, 1933 р., від голоду.
2 дітей Герега Трохима, 1933 р., від голоду.
2 дітей Рожновського Самійла, 1933 р., від голоду.
2 дітей Бойко Віри, 1933 р., від голоду.
2 дітей Чорнобай Варвари Силівни, 1933 р., від голоду.
4 дітей Коваль Параски Дмитрівни, 1933 р., від голоду.
Безрук Гапка Прохорівна, 1933 р., від голоду.
Безрук Євнух Федорович, 1933 р., від голоду.
Безрук Марія Костівна, 1933 р., від голоду.
Безрук Федір Панкратович, 1933 р., від голоду.
Безрук Ярина Федорівна, 1933 р., від голоду.
Безрук Андрій Федорович, 1933 р., від голоду.
Безрук Настасія Прохорівна, 1933 р., від голоду.
Безрук Нестор Прохорович, 1933 р., від голоду.
Безрук Прохор Панкратович, 1933 р., від голоду.
Бойко Ониська, 1933 р., від голоду.
Возносименко Параска Романівна, 1933 р., від голоду.
Воскреса Іван Адамович, 1933 р., від голоду.
Герега Василь, 1933 р., від голоду.
Герега Дмитро Васильович, 1933 р., від голоду.
Герега Тетяна Василівна, 1933 р., від голоду.
Діти Підопригори Насті, 1933 р., від голоду.
Іщук Федір Степанович, 1933 р., від голоду.
Іщук Федір, 1933 р., від голоду.
Іщук Самійло, 1933 р., від голоду.
Іщук Тодось Карпович, 1933 р., від голоду.
Іщук Харитина, 1933 р., від голоду.
Іщук Хотина, 1933 р., від голоду.
Коваленко Іван Олександрович, 1933 р., від голоду.
Коваленко Корній Олександрович, 1933 р., від голоду.
Ковбаса Оксана, 1933 р., від голоду.
Лисиця Яків Іванович, 1933 р., від голоду.
Неліпа Наталка, 1933 р., від голоду.
Неліпа Тодось, 1933 р., від голоду.
Нероденко Борис, 1933 р., від голоду.
Нероденко Мокрина, 1933 р., від голоду.
Нероденко Федір, 1933 р., від голоду.
Нероденко Антін, 1933 р., від голоду.
Нероденко Тодось, 1933 р., від голоду.
Осадча Горпина Трифонівна, 1933 р., від голоду.
Осадча Євдокія Трифонівна, 1933 р., від голоду.
Осадчий Григорій Трифонович, 1933 р., від голоду.
Осадчий Федько Трифонович, 1933 р., від голоду.
П.невідомо Тимко Лук’янович, 1933 р., від голоду.
Пічкур Євмен, 1933 р., від голоду.
Приходько Гнат, 1933 р., від голоду.
Приходько Харитина Охрімівна, 1933 р., від голоду.
Приходько, дитина, 1933 р., від голоду.
Приходько, дитина, 1933 р., від голоду.
Приходько, дитина, 1933 р., від голоду.
Приходько, дитина, 1933 р., від голоду.
Прізвище невідомо Параска розкуркулена та її 4 дітей, 1933 р., від голоду.
Савранська Ялосовета Архипівна, 1933 р., від голоду.
Савранський Захарко Лаврінович, 1933 р., від голоду.
Савранський Кирило Лаврінович, 1933 р., від голоду.
Савранський Прохір Лаврінович, 1933 р., від голоду.
Саранська Настя Лаврінівна, 1933 р., від голоду.
Саранська Параска Лаврінівна, 1933 р., від голоду.
Сім’я Химич Никифора з 5 осіб, 1933 р., від голоду.
Сірук Параска Семенівна, 1933 р., від голоду.
Сірук Семен, 1933 р., від голоду.
Сірук Софія Семенівна, 1933 р., від голоду.
Слабенко Петро, 1933 р., від голоду.
Сорока Наталка, 1933 р., від голоду.
Сорока Євген, 1933 р., від голоду.
Ткаченко Марія, 1933 р., від голоду.
Ткаченко Настасія, 1933 р., від голоду.
Химич Софія Романівна, 1933 р., від голоду.
Химич Вустя, 1933 р., від голоду.
Химич Захарко Никодимович, 1933 р., від голоду.
Химич Никодим Ількович, 1933 р., від голоду.
Химич Ганна, 1933 р., від голоду.
Химич Марія Никодимівна, 1933 р., від голоду.
Химич Сергій, 1933 р., від голоду.
Хміль Ярина Василівна, 1933 р., від голоду.
Чорнобай Оксана Силівна та її двоє дітей, 1933 р., від голоду.
Швець Михайло Омелянович, 1933 р., від голоду.
Швець Тодось Іванович, 1933 р., від голоду.
Штикало Оляна, 1933 р., від голоду.
Штикало Текла, 1933 р., від голоду.
Штикало Василь, 1933 р., від голоду.
Штикало Каністрат, 1933 р., від голоду.
Метрические книги по селу Россоховатка находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Покровська церква, с. Розсохуватка Звенигородського повіту Гусаківської волості
4.
5. Народження: 1875: ф.931, оп.1, спр.113; 1876: ф.931, оп.1, спр.183; 1877: ф.931, оп.1, спр.113; 1880: ф.931, оп.1, спр.183; 1882-1889: ф.931, оп.1, спр.183; 1890-1898: ф.931, оп.1, спр.432; 1899-1901: ф.931, оп.1, спр.593; 1902-1906: ф.931, оп.1, спр.651; 1907-1910: ф.931, оп.1, спр.745; 1911-1914: ф.931, оп.1, спр.838; 1915: ф.931, оп.1, спр.593; 1916: ф.931, оп.1, спр.745а; 1918: ф.931, оп.1, спр.593; 1918-01.1921: ф.931, оп.1, спр.651
6. Шлюб: 1875: ф.931, оп.1, спр.113; 1876: ф.931, оп.1, спр.183; 1877: ф.931, оп.1, спр.113; 1882-1889: ф.931, оп.1, спр.183; 1890-1898: ф.931, оп.1, спр.432; 1899-1901: ф.931, оп.1, спр.593; 1905-1906: ф.931, оп.1, спр.651; 1911-1914: ф.931, оп.1, спр.838; 1916: ф.931, оп.1, спр.745а; 1918: ф.931, оп.1, спр.593
8. Смерть: 1875: ф.931, оп.1, спр.113; 1877: ф.931, оп.1, спр.113; 1882-1889: ф.931, оп.1, спр.183; 1890-1898: ф.931, оп.1, спр.432; 1899-1901: ф.931, оп.1, спр.593; 1905-1906: ф.931, оп.1, спр.651; 1911-1914: ф.931, оп.1, спр.838; 1916: ф.931, оп.1, спр.745а; 1918: ф.931, оп.1, спр.593; 06.-10.1918: ф.931, оп.1, спр.651; 01.-04.1919: ф.931, оп.1, спр.745; 05.-12.1919: ф.931, оп.1, спр.838; 1920-01.1921: ф.931, оп.1, спр.745

Валерій Бурій Лихолат Андрій Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук Андрій Васильович Лихолат

Народився 12 грудня 1914
Розсохуватка
Помер 16 грудня 1993 (79 років)
Київ
Національність українець
Галузь наукових інтересів історія СРСР
Alma mater Київський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди

Андрій Васильович Лихолат (12 грудня 1914, Розсохуватка — 16 грудня 1993, Київ) — український радянський історик, дослідник історії України XX століття та історії СРСР, доктор історичних наук (з 1963 року), професор (з 1978 року).Зміст [показати]

[ред.]
Біографія

Народився 29 листопада (12 грудня) 1914 року в селі Розсохуватці (тепер Катеринопільського району Черкаської області). У 1935–1940 роках навчався на історичному факультеті Київського державного університету. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1940 році вступив до аспірантури Київського університету по кафедрі історії України. Цього ж року був направлений до Москви на навчання у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).

Під час німецько-радянської війни був керівником пропагандистської групи ЦК ВКП(б). Протягом 1942–1957 років працював у апараті ЦК ВКП(б)/КПРС, де пройшов шлях від інструктора до завідувача сектором суспільних наук відділу науки і вузів ЦК КПРС. Регулярно друкувався в центральній пресі з питань ідеологічної роботи та історичної науки. У 1957 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Боротьба українського народу під керівництвом більшовицької партії проти петлюрівської Директорії». У 1948 році опублікував монографію «Разгром буржуазно-националистической Директории», 1954 — «Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917–1922 гг.)» (у 1955 році перекладена українською мовою). За час роботи в апараті ЦК КПРС брав участь у підготовці партійних документів, що визначали напрями розвитку історичної науки в СРСР, зокрема — тез ЦК КПРС «300-ліття возз'єднання України з Росією», про 40-річчя Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, про 50-річчя революції 1905–1907, рішення ЦК КПРС про журнал «Вопросы истории» (1957), про стан розробки історії народів СРСР та інше.

У 1957 році направлений на наукову роботу в Київ у Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філію Інситуту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, очолив сектор публікації історико-партійних документів. У 1961–1993 роках працював в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України) — старшим науковим співробітником відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни, завідувачем відділу історії комуністичного будівництва, провідним науковцем.

Жив в Києві в будинку по вулиці Володимирській, 19, квартира 31. Помер в Києві 16 грудня 1993 року.
[ред.]
Наукова діяльність

Досліджував питання історії Великої Жовтневої соціалістичної революції і громадянської війни в Україні, а також історії соціалістичного будівництва в УРСР. Написав понад 20 монографій, серед них типові для радянської історіографії 1970—1980-х років праці:
«Под ленинским знаменем дружбы народов: Единство действий трудящихся Украины и России в борьбе за победу и укрепление Советской власти» (1970);
«Содружество народов СССР в борьбе за построение социализма» (1976);
«Национализм — враг трудящихся» (1986) та інше.

Брав участь як член редколегії, відповідальний редактор і автор у виданні багатотомних праць:
«Історія Української РСР» у 8-ми томах, 10-ти книгах (1977–1979);
«Історія Києва» в 3-х томах, 4-х книгах (1986–1987) та інше.

Під його керівництвом підготовлено 15 кандидатів і 5 докторів історичних наук.
[ред.]
Відзнаки

Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями, грамотою ЦВК СРСР[1]. Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (1978) та Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980; за восьмитомну працю «Історія Української РСР»[2]). Заслужений діяч науки УРСР (з 1984 року).
[ред.]
Джерела
[ред.]
Примітки
? Інстит історії України НАН України
? Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки
[ред.]
Література
Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
[ред.]
Посилання
О. А. Удод. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

Валерій Бурій

З НОТАТНИКА КРАЄЗНАВЦЯ

ШТРИХИ ДО ІСТОРІЇ РОЗСОХУВАТКИ

1864 р. Лаврентій Похилевич повідомляв, що РОСОХОВАТКА, село за 2-і версти вище струмка з такою ж назвою, неподалік, починалося двома рукавами у вигляді сохи, звідси і назва. Жителів : православних - 1446, євреїв - 25; орної землі - 1817 десятин. Цікавий факт подає класик краєзнавства Похилевич : один селянин на своєму городі викопав дуже великий товстостінний горщик місткістю 5-ть відер.

Церква Покровська, дерев'яна, 5-го класу, їй належало 48 десятин землі, побудована у 1776 році. Але у 1860 році було побудовано нову дерев'яну церкву на кам'яному фундаменті. У церкві особливий напрестольний хрест із жовтої міді, віднайдений у місцевому лісі у 1779 році під дубовим пеньком. Коли у селі не було церкви, віруючі відвідували,переважно, Новоселицьку церкву.

1882 р. У селі Покровська дерев'яна церква 5-го класу, побудована 1860 року. Парафіян : чоловіків - 833, жінок - 852. Церковної землі - 51 десятина. Священиком був Павловський.

1900 р. Село Росоховатка казенне. У ньому дворів - 427, жителів - 2407 осіб: чоловіків - 1233, жінок - 1174.

Селяни займались переважно землеробством, дехто відправлявся на заробітки в Херсонську губернію. Землі в селі було 2043 десятини: церкві належало 48 десятин, селянам - 1995 десятин. Господарство велося за трипільною системою.

У селі була православна церква, церковно-парафіяльна школа, казенна винна лавка, один водяний і 10 вітряних млинів, кузня і 2 запасні хлібні магазини. Пожежний обоз складався з одного насоса, чотирьох багрів і 2 відер; утримувалось усе це господарство за кошти селян.

1913 р. У селі Покровська дерев'яна церква, побудована у 1884 році. Парафіян : чоловіків - 1355, жінок - 1393. У селі проживало 2-а євреї. Церковної землі - майже 50 десятин. У парафії була однокласна церковно-парафіяльна школа. Настоятель храму - Климент Васильович Юшкевич.

1917 р. - виник курінь Вільного козацтва.

1926 р. Дворів - 640, жителів - 2584.

1932-33 рр. За неповними даними голодомор забрав більше 300 сільчан.

1937-38 рр. Репресовано, розстріляно, реабілітовано ?...

На фронти Другої світової війни з Розсохуватки пішло 170 осіб, не повернулося - 120.

1972 р. Населення - 1569 чоловік.

2001 р. Населення - 917 осіб.

2012 р. За даними Вікіпедії населення - 715 осіб.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури площею 150 га. На території села знайдено глиняну модель житла трипільської культури (III тисячоліття до нашої ери).

Біля села є 4 древні могили.

У селі народилися - доктор історичних наук А.В. Лихолат; письменник - Дмитро Пічкур.

Закрити