Василь Єременко

«Чому наш добрий народ (і гарний, і працьовитий, і не глупий) впродовж віків був такий безпорадний в боротьбі за національну незалежність? Що придушило нашу душу? Де й коли були зроблені національні помилки?» — ставили питання дисиденти, перебуваючи в концтаборах.
   Поет-великомученик Василь Стус дає відповідь: «Прийняття християнства з Візантії було помилкою, шкідливою для Українського Народу», «величезна брила духовного християнства впала на заюну душу», «Жертвою православ’я ми є найбільшою», «Молода Україна», жовтень, 85 р., Торонто.

Ісус «з коліна Юдиного вийшов», Павло до Жидів. 7, 14. Ісус вірив, що Жиди — Богом вибраний Народ. Він гоям казав: «Послано мене тільки до загублених овець Дому Ізраїла». Маттей, 15, 24. Милосердний Ісус навчав гоїв вірити, що «Спасіння походить під Жидів», Іван, 4, 22.
   Ісус своїй батьківській Вірі (Вірі Мойсеевій) дав доповнення. «Не думайте ви, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов. Я не руйнувати прийшов, а доповнити». Маттей, 5, 17.
   Ісус дав Жидівській Вірі нові поняття. «Не противтеся злому. Коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу». «Хто забере сорочку твою, віддай йому й свитину», Маттей, 5, 38, 40.
   Віра Христова є реформованою Жидівською Вірою і звуть її Юдохристиянізмом. («Стандарт Жидівська Енцикльопедія» пише: «Християнська релігія виросла з Юдаїзму. Ісус і всі його послідовники були Жидами. І Жидом був Павло — архітект гойського християнізму», стор. 439, Гарден Ситі, Н.-Й. 1959р.).

«Христос був не Бог, а такий же чоловік, як другі, котрий упоминався за бідними людьми і за те був замучений, і як умер, то так і остався, і не воскрес більше», Iв. Франко, 'Культура', 1924 р.

·     

·     

20:11