72 будівлі в селі Сакуниха, що на Недрийлівщині, залишилися без водопостачання

18 червня за участі 26 з 38 (68%) депутатів відбулося пленарне засідання 50 сесії районної ради шостого скликання.

Не взяли участь у роботі сесії депутати Валентина Дяченко, Олексій Забара, Олег Звязка, Іван Карпенко, Василь Козлов, Ігор Кушніренко, Олександр Кушніренко, Богдан Пилипенко, Олександр Пилипенко, Юрій Сердюк, Михайло Ткаленко, Віра Ткаченко.

На початку роботи депутат Анатолій Кужель виступив з запитом до голів райдержадміністрації і районної ради, в якому від імені жителів с. Сакуниха попросив допомогти у вирішенні питання функціонування сільського водогону, оскільки, за словами депутата, сільський голова усунулася від вирішення даної проблеми.

Голова постійної комісії Микола Маслак  зі свого боку зауважив, що подібні питання слід відповідно до регламенту заздалегідь розглядати на засіданнях комісій, проте Анатолій Кужель, зважаючи на важливість порушеної теми і те, що селяни до нього звернулися практично в день сесії, наполіг на його голосуванні.

Голова районної ради Сергій Свириденко підкреслив необхідність дотримання норм регламенту роботи ради, водночас зазначивши, що ситуація з забезпеченням Сакунихи водою  відома і вона підігріта там штучно.

У підсумку це питання голова поставив на голосування і депутати більшістю голосів підтримали запит колеги.

З наступним депутатським запитом з трибуни сесії виступив Віктор Мірошниченко. Він звернувся до голови райдержадміністрації з проханням щодо ліквідації занедбаних колодязів (в т. ч. тих, де витягнуті кільця), ями від яких які становлять загрозу для тварин та населення. Районна рада підтримала і цей запит.

На попередній сесії депутати висловили бажання заслухати інформацію про порядок оформлення і призначення житлових субсидій та забезпечення твердим паливом сімей учасників АТО. По даному питанню інформував начальник управління праці та соцзахисту Віктор Бордун.

Він, зокрема, повідомив, що в цьому році 790 сімей звернулося за призначенням субсидій, 406 з них вони призначені. 1464 сім’ям, які користувалися державною допомогою на газ і світло раніше, направлені запити на продовження житлових субсидій.

Для забезпечення сімей учасників АТО твердим паливом  обласна рада виділила 18 тисяч грн. На ці кошти  дрова придбаватимуться для 11 сімей:  Хоружівка – 3,  Недригайлів  - 1, Рубанка  - 1, Томашіка – 3,  Коровинці - 3.

Від депутатів Валентини Бабенко та Івана Нанки надійшли запитання про те, чи залишились пільги вчителям на газ, про причини відмови в наданні субсидій та по роботі мобільного офісу по призначенню субсидій в районі.

Виступаючий пояснив, що по пільгах на газ вчителям поки що остаточної відповіді немає, а мобільний офіс працює на виїздах по графіку, фахівці вже побували на ВПУ, в Кулішівці, Сакунисі, Хоружівці, Засуллі та інших селах району.

Далі дискусію депутатів Миколи Маслака та Анатолія Кужеля стосовно порядку проходження депутатських звернень і запитів урівноважив голова районної ради Сергій Свириденко, який пообіцяв, що дане питання буде розглянуто на регламентній комісії та президії, а їх висновки при підготовці слідуючої сесії будуть враховані.

Районна рада, прийнявши за основу раніше запропонований проект порядку денного роботи сесії, за пропозицією депутата Олексі Коренева 12-м включила питання про хід виконання в районі закону про добровільне об’єднання територіальних громад, що на сьогодні є надзвичайно актуальним.

ОСВІТЯНСЬКИЙ ЗВІТ

Відповідно до ухваленого порядку денного першим питанням депутати заслухали звіт начальника відділу освіти Олександра Токаренка про виконання районних програм та делегованих районною радою повноважень у галузі освіти.

На сьогодні в районі діє 4 освітні програми: «Освіта Недригайлівщини у 2012-2015 роках», «Дитячі меблі Недригайлівщини до 2015 року», «Сприяння забезпечення житлом медпрацівників району на 2008-2017 роки», «Районна програма поліпшення умов навчання та виховання на 2015 рік», а також Стратегія розвитку освіти Недригайлівщини до 2020 року.

Освітня галузь у нас представлена 26 навчально-виховними закладами – 7 ЗОШ, 8 НВК, 8 ДНЗ, БДЮТ, ДЮСШ та МНВК. Навчальні заклади об’єднані у 5 освітніх округів.

Дошкільною освітою охоплено 82% дитячого населення, діти 5-річного віку 100-відсотково охоплені дошкільною освітою.

У БДЮТ у 83 гуртках навчається 1352 дітей (81% всіх учнів району). На базі ДЮСШ працює 5 відділень: легка атлетика (25 вихованців), футбол (209), волейбол (108), дзюдо (60), настільний теніс (84 вихованці). За підсумками щорічного обласного рейтингу дитячо-юнацьких спортивних шкіл Недригайлівська посідає 5 місце.

У закладах освіти району працюють 254 педагоги, з яких 15 практичних психологів та 14 соціальних педагогів.

Для забезпечення підвозу учнів та вчителів у 10 школах маємо 12 шкільних автобусів, крім того, використовується рейсовий маршрутний транспорт. Безкоштовним підвозом охоплено 397 учнів та 54 педпрацівники.

Різними формами харчування охоплені всі учні, гарячим харчуванням – 72%. За рахунок бюджетних коштів харчуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та з малозабезпечених сімей, діти мобілізованих до Збройних сил, діти переселенців. Решта дітей харчується за кошти батьків.

Вжиті заходи дали можливість зменшити споживання в порівнянні з попереднім опалювальним сезоном природного газу на 84 тис. куб. м, а електроенергії на 25,4 тис. кВт/год.

Для функціонування закладів освіти з районного бюджету на 2015 рік передбачено 24,3 тис. грн., що на 2,4 млн. (8,8%) менше, ніж у 2014 році. Недостатнє фінансування є найбільшою проблемою галузі. Причиною цього є малокомплектність навчальних закладів. У 2015 році фінансування шкіл здійснюється за рахунок освітньої субвенції із державного та районного бюджетів. Розрахунок субвенції проводиться за нормативним принципом на одного учня. Середня вартість утримання одного школяра в районі на 2014 рік склала 13097 грн. при нормативному 8807 грн. і коливалася від 8945 грн. в Недригайлівській школі (найменший показник) до 28513 грн. по Гринівській (найбільший показник).

Але не зважаючи на всі проблеми освітня галузь району виконує завдання по наданню доступної і якісної освіти.

По закінченню доповіді начальника відділу освіти від депутатів надійшов ряд запитань – депутат Микола Маслак цікавився чи від міністерства освіти надходять матеріали щодо реформування галузі у світлі процесів добровільного об’єднання територіальних громад, на що отримав негативну відповідь; депутат Анатолій Кужель, висловивши занепокоєність перспективою виведення позашкільної освіти з бюджетного фінансування, запитав доповідача про переведення котелень Тернівської і Коровинської шкіл на альтернативні види палива. На це начальник відділу освіти відповів, що коштів немає, проте робиться все для зменшення обсягів споживання природного газу.

Депутат Іван Нанка цікавився фінансуванням централізованої бухгалтерії, а Анатолій Кужель – як фінансуватимуться надалі дотаційні школи району (вони опинились на грані закриття), учкомбінат, БДЮТ. Він запропонував придбати програмне забезпечення і скоротити штат бухгалтерії, райметодкабінету, господарської групи.

Також депутатів Івана Нанку, Анатолія Кужеля та Олега Прилипка цікавило питання про можливе закриття ряду шкіл району.

Олександр Токаренко пояснив, що чинним законодавством передбачено, що закрити навчальний заклад може його власник, або засновник – районна рада. Саме вона може відкривати чи закривати школи. Відділ освіти свої пропозиції районній владі надавав, тепер вирішувати депутатам.

В обговоренні цього питання виступив голова профільної комісії Олександр Осінній. В цілому роботу відділу освіти він оцінив як задовільну, відзначивши освітню та виховну роботу. Разом з тим, на думку депутата, мало уваги приділяється залученням юнаків до технічних гуртків, значна частина випускників немає тих знань і навичок, що мали старші покоління в юному віці, вища освіта здобувається за гроші, дуже мало хто володіє кваліфіковано робітничими професіями. Причиною цьому - і недостатня відповідальність педпрацівника за якість наданих освітньо-виховних послуг.

У початкових класах не закладаються основи майбутної освіти, у ПТУ читати писати не научать, сказав виступаючий. Є питання і до батьків. Також органам державної влади влади слід більше приділяти увагит фінансуванню, щоб закладам освіти  не ходит из простягнутою рукою. Велика відповідальність органів влади також за забезпечення умов педпрацівникам.

Насамкінець розгляду даного питання депутат Анатолій Кужель висловив побажання почути профільного заступника голови РДА з приводу стратегічного бачення фінансування закладів освіти у новому навчальному році, зважаючи на те, що передбачених коштів до кінця року не вистачить.

Своїм рішенням районна рада роботу начальника відділу освіти визнала задовільною.

ПРОГРАМНІ РІШЕННЯ

Чотири наступних рішення стосувалися внесення змін до ряду програм. Зокрема, до програми економічного і соціального розвитку району на цей рік внесено доповнення в частині пріоритету «Освіта» - передбачили придбання борцівського килима для недригайлівського дитсадка «Барвінок» за 25 тис. грн., а також  внесли до пріоритету «Культура і туризм» проведення робіт по ремонту системи опалення в Тернівській школі мистецтв на суму 83 тис. грн. (10 тис. – за рахунок районного бюджету, решта – селищний бюджет Тернів і кошти від соціально-економічних угод).

До програми оздоровлення та відпочинку дітей в районі на поточний рік додали пільгові категорії дітей мобілізованих, переселенців і з сімей зі складними життєвими обставинами.

У програму поліпшення умов функціонування сільських лікувально-профілактичних закладів на цей рік додали ще 10,5 тис. грн. до витрат на заготівлю дров Деркачівській амбулаторії.

Про хід виконання програми зайнятості населення на період 2017 року інформували начальник управління праці та соцзахисту Віктор Бордун та начальник районного центру зайнятості Алла Ломонос. Дану інформацію районна рада взяла до відома.

БЮДЖЕТНІ РІШЕННЯ

Заслухавши інформацію та відповіді на запитання депутатів начальника фінуправління Павла Токаренка, районна рада затвердила звіт про виконання районного бюджету за І квартал 2015 року та внесла зміни до районного бюджету на цей рік.

Таким чином доходна частина загального фонду районного бюджету збільшилася на 363 тис. грн., а відтак і видаткова частина збільшилася за рахунок субвенції з обласного бюджету (121,2 тис. грн.), за рахунок вільного залишку коштів (210,7 тис. грн.) та за рахунок субвенцій з сільських і селищних рад (140,5 тис. грн.).

ІНШІ ПИТАННЯ

Наступним питанням порядку денного районна рада заслухала звіт голови постійної комісії районної ради з питань планування бюджету та фінансів Віктора Бордуна про роботу цієї комісії. У 6 скликанні проведено 15 засідань комісії, на яких розглянуто 21 бюджетне питання. Голова комісії подякував за активну роботу депутатам Миколі Коваленку, Івану Нанці, Віталію Лисенку, Анатолію Кужелю. Голова постійної комісії районної ради Микола Маслак у своєму короткому виступі з місця запропонував роботу бюджетної комісії визнати задовільною, однак дорікнув, що її члени у свій час не прислухалися до його позиції щодо формування бюджету по освіті.

Далі районна рада взяла до відома інформацію про підсумки виконання програми реформування та розвитку ЖКГ на 2011-2014 роки, надала дозвіл Українській Універсальній біржі на проведення аукціону по продажу одноповерхової аварійної будівлі колишньої котельні кінотеатру «Україна» під розбирання на вторинні будівельні матеріали за методом зниження ціни; та затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається ТОВ «Полстебл» в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (під господарськими будівлями і дворами) на території Коровинської сільської ради.

ОБ’ЄДНАННЯ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД

Останнім питанням депутати заслухали  інформацію першого заступника голови РДА Тамари Сіренко про хід виконання закону про добровільне об’єднання громад.

Як повідомила виступаюча, 5 лютого 2015 р. був  прийнятий закон про об’єднання  громад, наприкінці квітня Кабмін розробив методику його реалізації. На основі цих актів в Сумській облдержадміністрації був напрацьований перспективний план, яким по нашому району передбачено створити 4 об’єднані селищну та сільські ради – Недригайлівська, Вільшанська, Коровинська, Хоружівська, та одну необ’єднану – Тернівську, до якої, до речі, прагнуть приєднатися 5 суміжних сільрад Буринського та Білопільського районів.

Вільшанська сільрада прийняла рішення, яким запропоновано об’єднатися Козельненській,  Деркачівській,  Великобудківській та Зеленківській громадам. При зустріч сільських голів отримано погодження цим намірів.

У Хоружівці депутати сільської ради ухвалили рішення пропонувати приєднатися Маршалівській, Гринівській, Томашівській, Іваницькій та Кулішівській сільрадам. Проте у названих територіальних громадах остаточної згоди немає , наразі в селах  проводяться слухання, зустрічаються сільські голови. Кулишівська громада  хоче до Недригайлова, Іваниці надійшли пропозиції з Хоружівки  і Тернів. Жителі ж Іваницької сільської ради поділилися надвоє: Чемоданівка тяжіє до Хоружівки, Зелене і Іваниця – до Недригайлова.

Коровинці запропонували союз Сакунисі, Червоній Слободі і Рубанці, однак на їх пропозицію погоджується лише остання.

У Недригайлові проходять слухання, 26 червня на сесії депутати селищної ради планують запропонувати приєднатися до нинішнього райцентру Червоній Слободі, Сакунисі, Курманам, Засуллю, Кулішівці і, можливо, Іваниці.

У той же час Сумська обласна рада розроблений облдержадміністрацією перспективний план добровільного об’єднання громад не прийняла, продовжується його обговорення і доопрацювання, і прийняття рішення відтерміноване до 1 липня.

Після прийняття перспективного плану буде продовжено процес об’єднання громад.

На запитання депутата Миколи Маслака щодо повноважень об’єднаних територіальних громад (ОТГ), перший заступник відповіла, що на сьогодні

законодавець не прописав ні переліку надання послуг, ні прорахунків штатної чисельності працівників. Мінрегіонбуд надав лише рекомендації, згідно з якими майбутня об’єднана громада повинна мати своє фінансове управління, управління праці, відділ освіти і т. д. Штати працівників, ймовірно, буде затверджувати представницький орган ОТГ.

Поділ на області і райони поки що залишається.

Депутат Любов Сітало зазначила, що в нашому районі невелика кількість населення, відтак чи не варто об’єднатися в єдину Недригайлівську громаду і мати єдиний орган управління, а не роздроблюватися на 4-5 менших громад.

Тамара Сіренко звернула увагу, що районна влада не роз’єднує існуючий район, вона пояснила, що ініціаторами добровільного об’єднання можуть бути сільські голови, не менше ніж 1/3 депутатів місцевої ради, члени громади, органи самоорганізації населення, які представляють не менше третини жителів громади.

Депутат Микола Андрієнко поцікавився на скільки поліпшить наше життя це об’єднання. Доповідач пояснила, що розділ ІІІ закону про добровільне об’єднання передбачає державну підтримку об’єднаних громад  – зокрема 60% податку з доходів фізичних осіб надходитиме до бюджету  ОТГ. Субвенції по освіті і медицині надходитимуть лише ОТГ.

Голова районної ради Сергій Свириденко звернув увагу на статтю 4, яка говорить, що якість надання послуг населенню в ОТГ повинна бути не нижчою, ніж зараз.

Депутат Микола Маслак наголосив, що територіальні громади повинні мати свій статут, лише тоді вони стають повноправним суб’єктом правовідносин.

Перший заступник голови РДА також зазначила, що в законодавстві не прописано кількість населення по ОТГ. Є три рекомендації – асоціації сільських голів – не менше 3 тисяч, фінансистів – не менше 5, Євросоюзу – не менше 9 тисяч жителів. По повітах – не менше 150 тисяч мешканців.

Депутат Іван Нанка поскаржився, що не чув, щоб у селі десь були збори по цьому питанню, чи на рівні сільських голів.

Як повідомили присутні в залі, 11 червня о 12 годині в цьому ж залі засідань по Недригайлову проводили громадські слухання з даного питання.

У своєму виступі депутат Анатолій Кужель зазначив, що через виступ у районні газеті він запросив жителів до телефонного діалогу по реформуванню. Загалом надійшло 32 дзвінки, з яких можна зробити певні висновки. Так, звернув увагу виступаючий, Сакуниха і Червона Слобода не бачить себе в Коровинцях, з Козельного дзвінків не було,  Зеленківка,  Великі Будки і Комишанка висловились неоднозначно. Оскільки пущена кимось в обіг думка про можливість їх відходу до Лебедина. Кулішівка прагне до Недригайлова, Березняки не хочуть в Коровинці, з Курманів ніхто не дзвонив, Гринівка і Маршали виступають за одну недригайлівську громаду. 28 з 32 дзвінків, сказав депутат, закінчуються однаково - ми звикли жити разом .

Депутат Олексій Коренев у своєму виступі підкреслив, що це питання йде дещо стихійно, не бачить він (не в докір) в цьому ролі районної влади, районної ради зокрема. На його думку, слід скласти план, визначитись з формулою обговорення. Підставою для об’єднання громад має бути насамперед економічна основа – доходи в бюджет. Ми не повинні займатись популізмом, у жовтні вибори проходитимуть у ОТГ, у вересні дітям йти до 1 класу. Сьогодні слід думати про підвіз учнів і т. д. Якщо сьогодні економічно обгрунтовано 5 ОТГ – давайте вирішувати.

Микола Маслак  зазначив, що районна рада має сьогодні прийняти рішення з даного питання, депутати райради, особливо мажоритарними, повинні нести свою думку до виборців. Ми чекаємо на роз’яснення влади чи раніше об’єднатися громадам, а тоді встановлять межі повітів і т. д., чи навпаки. Ми також чекаємо на чіткий перелік повноважень і послуг, що надаватимуться після об’єднань.

На думку Вільшанського сільського голови Михайла Мельнікова, ми уходимо в бік, не розуміючи реально стан справ. Ще один етап –  і через певний час відбудеться примусове об’єднання громад. Перспективний план задекларований у бюджетному кодексі,  формування цього плану йде в ОДА, а у них своє бачення – 20 км навколо райцентру, потім далі великий населений  пункт і знову радіус 20 км. Вони не бачать конкретних  громад. Для нас важливо, сказав Михайло Мельніков, щоб наше бачення об’єднання потрапило до перспективного плану, потім пройшло погодження в облраді і тоді потрапило на рівень Кабміну. Необ’єднані громади, на думку виступаючого, примусово об’єднають відповідно до перспективного плану, зміни проведуть і закріплять на законодавчому рівні. На думку Вільшанського голови, краще якщо 5 і більше громад, а не одна, бо інакше це не наближення послуг до населення, не покращення їх якості, сільська громада звикла бачити сільського голову.

Тернівський селищний голова Ігор Борисовський поділився враженнями від участі у засіданні асоціації сільських голів, де звучали різні думки. були у голів. Важливо, щоб у населення була зручність доступу до послуг.

Насамкінець розгляду, після нетривалої дискусії щодо формулювання рішення з даного питання, було доручено остаточно відредагувати його секретаріату, а проголосували за його головні пункти: інформацію взяти до відома, підтримати ініціативу про створення 5 об’єднаних громад, провести роз’яснювальну роботу серед населення, направити відповідні рішення до ОДА і обласної ради для включення їх до перспективного плану.

Ігор СКРИПЧЕНКО