Микола Сова
СТАНІСЛАВЧИК• ссло. центр сільської роли. І’о
«ташоване к північно-східній частині Шпалянськоіо району. и 20 км піл раїііісит- ру і за 7 км нііі илі її нічної сміши
'І (ніг коне’. Село исж)\ й Смияікькии районом.
Територія становить 1885.1 га. в т. ч. плоїш
населеною нункіу • 234,7 га.
Мере і село протікає притока річки ГнилиП Танілнк.
Населення села Станісіанчик - 598 осіб.
Першу ігалку про ссло можна шаГіти її кінні
'Сказаиие о насслснимх мсстиостях Киенскои іубернин' (1X64 р . Л.
ІІохилснич).
На рівнині, іио розкинулася між селами Матусів і
Бурти. 250 років тому виникло невелике поселення на обох беретах річки Гнилий
Таїилик.
Населення складалося іі селян-втікачін. які втікали
вія гніту папської шляхти і оселялися на вільних іем.іях.
Селяни спочатку жили вільно. безкоштовно користувалися
землею та угіддями, але потрапивши піл штаду папського пана Станіслава
Ьранипькоіо. були нонністю закріпачені. Поселення мало 34 лворн і вії імені
пана Станіслакі стало називатися Станіслапською слобаюю. а ио юм селом
Станіславчик.
У 1750 р.. іііл час повстання гайдамаків, пана
Станіслава було вбито, а салнбу спалено. Після придушення повстання село стало
власністю генерала Орлова, який брав активну участь у двірському перевороті, кі піо партія наларунала йому три волості: Матусів- ську. Поіяікьку і
В'язнівську. До кожної волості входило по 4 села, село Станісіанчик входило до
Матусі всілої млості.
Після смерті генерала Орлова село Ста- ніславчик стаю
належати йою зяпо Лоиухі- ну та йото наступникам ло скасування кріпосного
права.
ІІапсрелодні революції 1905-1907 рр. в країні егвормм
пся ревалюїіійна ситуація, іростаюн. висту пи робітничого класу і селян проти
царизму та иомішиків. Вони вибуваються і на Шпахяншині.
8 липня 1904 р. група підлітків і хлопчиків вигнала блиіько 60 галів хулоби на панський сінокіс. Працівники економи хотіли вигнати хулобу. хле
люди, які зібрались тут. чинили опір. В цей лень на сінокіс приб>лі керуючий
економії ю. топивши і і собою урялника і поліцейською. І’о(почалась іапскла
суперечка. яка перейпиа в бійку. Працівники економії, урялник. поліцейський,
економ піл натиском селян втекли і і сінокосу.
ІІіиіо ввечері група селян ролромила
економію (будинок економа) і підпалила воловню. Виступ селян Станіславчик було
придушено іа допомогою військової сили.
У 1920 р. в селі була органі юіина комуна
У 1929 р. оріані ювана сільськогосподарська артіль 'Воля*, а у 1938 р. її було
перейменовано в сільськогосподарську артіль імені 20-річчя Жовтня.
Мирну працю селян перервала Велика Вітчигняна війна.
Нічиї топили село на початку серпня 1941 р.
Село було звільнено 30 січня 1944 року. На фронтах
війни мгинудо 90 односельців. 107 солдатів і офіцерів склали свої голови за
визволення села Станіславчик.
У повоєнні роки селяни вілновлю&али гос-
подарство. і вже у 1947 р. колгосп вийшов у передові. Серед трудівників
особливо віліначилися і були наїоролжсні: орденом Леніна - Олександра Марківна
Седик; орденами Трудового Червоного прапора - Ольга Петрівна Третяк.
Парасковія Дмитрівна Оношко. Мареві Омелянівна Полтавець. Варвара Антонівну
Небснія, Софія Юме- нівна Горбатко.
Зростав добробут люлей. Було повністю електрифіковано
та радіофіковано ссло. У 1959 р. побудовано Будинок культури і) іалом для
глядачів на 300 місць, бібліотекою та кімнатою для роботи гуртків. У 1969 р.
побудовано лвохіюверхону школу, а у 1971 р. - дитячий садок та
фельдшерсько-акушерський пункт. Стали будуватися дороги з твердіш покриттям.
У 1963 р. сільськогосподарська артіль імені 20-річчя
Жовтня була приєднана ло колгоспу імені Ленінського комсомолу с. Матусів. а у
1973 р. - до колгоспу 'Комуніст' с. Матусі».
За ударну працю декілька мешканців села
нагороджено урядовими нагородами: орденом Трудового Червоного прапора - Паладію
Хрисанінну Залніиряну. Мотрону Олександрівну Дялю. Петра Левковігіл
Заріцького;
орденом 'Знак пошани* - Сергія І’одюно- вича
Броварського. Пслаїію Павлівну Попович. Ніну Михайлівну Товстоног;
орденом 'Трудова Слава' - Петра Володимировича
Коломійця. Любов Федорівну Тищенко.
5 серпня 1989 р. господарство відЧ лналося віл
колгоспу 'Комуніст' і роиіочало самостійне господарювання.
У перші роки незалежності України в селі Станіславчик
закінчено будівництво доріг з твердим покриттям та лва двоквартирні будинки.
У листопалі 19% р. нрове.кно розпаювання землі. 485
іромалян стані власниками земельних часток (паїв) і отримали Держанні акти на
право власності на земельні часікзі (паї).
Власники земельних часток (паїв) иаюп. свої ділянки в
оренду ПСИ 'Далина” (керівник - В.М. Шкут). ФГ 'Ольвія* (І.В
Кравченко). 16 власників обробляють земельні ділянки самостійно.
Також на території села іарс< строіино ФІ 'Віра*
(керівник • В І. Шульга), ісмлі роервного фонду та ісмлі запасу сільської рмн
орендують 1111 Зозуля СІ. пі ГОВ 'ЛНЗ - Дтро' с. Лебедин (керівник -
Д.В. Кравченко).
На сьогодні село Станіславчик майже повністю
ратифіковано і телефоніюнано. Всі вулиці га іпіііі дороїн села асфальтовані.
Село має щоденне автобусне сполучення з районним та обласним центром.
У с. Станіславчик працює навчагьію-виховний комплекс,
де навчається 42 дітей та пра- пкх 11 вчителів. Дошкільну групу при школі
відвідує 16 лілей. Харчулоться літи безкоштовно. (творено всі необхідні умови
для виховання дітей. Функціонує фсдиннсрськии пункт, де працює один медичний
працівник.
Щотижня проводиться прийом хворих дільничним педіатром
і терапевтом. ІІроио- дяться виїзди в село лікарів-спсніалістів раЙОННОЇ поліклініки.
Мережа іаклаїів культури на території села представлена
Будинком культури га бібліотекою. які фінансуються і місцевого бюджету.
Багато жителів села Станіславчик побули вишу освіту,
захисний кандидатські дисертації. працюють на високих відповідальних посадах.
Дяля Серіій Андрійович (1958 р. н.) - полковник,
кандидат філософських наук, завідуючий кафедри гуманітарних наук Московського
міжнародного юридичного університету.
Чалий Валолимир Дмитрович (1948 р. н.) у 1998 р.
удостоєний шання 'Заслужений юрист України', нагороджений медаллю
'За бездоганну службу” III ступеня (1999 р.). ІІсребуваючи на посалі
начальника годовно- іо Упранління ДІІАУ. Укаюм Президента України ви 22.08.2000
р. у достотний гнання існсрал-лейтснаїгт податкової міліцїі Укріпнії. У 2004
р. Чалий Вєхлолимир Дмитрович нагороджений Почесною ірамотою Кабінету Міністрів
України. Нині працює ратником Міністерства внутрішніх справ України.
Г.В. Дядя |