|
Запитання
У Вас проживає така Іванна Пагут
У Вас проживає така Іванна Пагут
Відповідь
-
-
29 червня 2018
Запитання
скільки кіломитрів до Дрогобича
скільки кіломитрів до Дрогобича
Відповідь
-
-
21 травня 2018
Запитання
пісня василя гірчака 'сторона, сторона,,,'
пісня василя гірчака 'сторона, сторона,,,'
Відповідь
-
-
13 грудня 2017
| У Сторонибабах на Бущині згорів млин - читати далі... |
6 жовтня 2017
У підніжжі Карпат розлягло село, Славилось ткацтвом, бондарством, красою. Тихо-мирно життя в цій долині текло, Село звалось це Стороною Скільки віків існує Сторона, Ніхто з людей ще й дотипер не знає, А на горбі стоїть величний храм, Якому в горах рівні ще немає. Сьогодні в Стороні одна з найбільших дат, Сьогодні тут святкують ювілей. Століття храму, і на свято це Посходилось тисячі людей. Сьогодні всі дороги до церкви ведуть, Лунає дзвін святковий над горами й лісами. Така величність духу, такий душевний рай, Що ніби все село з’єдналось з небесами. Усе у квітах тут, як писанка наш храм. І діти, і дорослі - всі в вишиванках нині, Злилась любов сердець із Божою лююбов'ю, І чуємось всі в єдиній ми родині. Літургію святу у цей великий день Очолює Мотфей, єпископ наш, владика Священий собор сердець, співають два хори- і Божа благодать на всіх зійшла велика. Складаєм руки ми в молитві пресвятій, Любов до Тебе,Отче, складаємо в офіру. Даруй нам до віки наш незалежний край І незалежну церкву, і православну віру. Гірчак Василь |
11 травня 2011
|
Прикарпаття-край наш рідний. Прекрасна і чудова Сторона. Земля чудова,де ми родились, Вона нам мила й дорога. У сім’ях родяться і підростають діти, Мов ластів’ята вилітают із гнізда. У кожного своя в житті дорога, Та всерці з нама завжди Сторона. Не всі вертаються до рідної оселі, Щоби прожити тут усе життя. Та не забудуть діти батьківської хати, До рідногодому є добрі почуття. Дорога додому вабить кожну людину. Ступити всі хочуть на рідний поріг. там батько і мати ждуть рідну дитину. Тут знали в дитинстві безліч доріг. Стежки у житті у кожного різні. Є й ті, які ведуть нас до свого села. Але ніхто і з нас ніколи не жаліє, Що знов сюди нас доля привела. Бо тут усе нам рідне й миле Уся рідня і друзі у моєму селі. Земля, ака зростала нас і дала нам крила. І хліб святий у хаті на столі. Гірське село-прекрасне й мальовниче, Наш край-чудова й мила Сторона. Дзвенять струмки і журавлі курличуть. І мамина пісня тут завжди луна. Мицак Ірина |
10 травня 2011
|
Сторона - село далеке ФАП відновлено в селі Магазинів я ще кілька І дві церкви на горі. На Ковтаві, горі високій, Є церква давня дерев’яна, Яка стоїть уже віки, Кругом деревами убрана. А у центрі, на горбочку, Сонячно купол горить Храм святого Миколая, Який сто років тут стоїть. Поміж хатки й двома горами В’ється гірська річка, Сторонявка швидкоплинна, Наче довга синя сирічка. Затишні й рідні у нас вулиці є, Мов промені світла кохані Тут люди щасливо й мирго живуть, Всі хати садками убрані. Багато куточків у нашім селі І всі вони щирі й братерські Горбок є,Шовтиство,Загорб. Є Шеньє, і є Рудки і Левків. Та є ще й Медвежа, Ковтаво, Луг-куточки чарівні і милі Весна їх квіти щороку вбира. Всі жителі в них є щасливі. Мицак Ірина |
10 травня 2011
|
Вони тут рідну землю захищали Від тих сатрапів, що з чужих держав. І тут знайшовся Юда,що за срібло Усіх бійців у Самборі продав Провів він банду в темінь через гори Де воїнів ховав нічний чертог. Світ ще бачив гіршої потвори, Але йому доїхала кінця і люди й Господь Бог. Тут було пекло тут на Кутах Воги життя віддали за свій край, За вільну незалежну Україну, За віру, за народ , за наший звичай. Тут біль зі смертю танго танцювали, Тут кров з водою змішана була, Тут гори з лісом їх від смерті захищали, Та всіх героїв вона тут таки знайшла. Від зойку людського на кутах сивіли смереки, А через гору на краю села, Старенька церква впала на коліна Й до неба руки у молитві простягла. Молиллась:'Боже, Отче наш, помилуй, Спаси моїх і всіх дітей, Вони ж там помирають за Вкраїну, За волю й праведність ідей'. Як бій затих,криваво сонце встало І освітило променями верх. Видовище страшне всім у очі впало- На Кутах панувала чорна смерть. Старенька жінка якось оповіла, Що в лісі біль така страшна була, Що той час якийсь вуйко втяв смереку, То з зрубаної гілки кров текла. У пам’ятьт вам герої багряніє кущ калини, На згадку про ваш подвиг б’є джерело води. Ви віддали в цих Сторонських горах, А жити в наших душах лишились назавжди. Гірчак Василь |
10 травня 2011
|
Перша відома церква в селі була збудована з дерева у 1660 р. У 1738 р. над її бабинцем на емпорі коштом о. Григорія була збудована каплиця. У 1830 р. постала існуюча дерев'яна церква, яка стояла зачиненою з 1963 по 1989 р.
Сторона - село дуже довге і має дві церкви:
долішню муровану, до якої можна доїхати та горішню дерев'яну, до якої
доведеться йти пішки, зважаючи на стан дороги. Церква знаходиться в
самому кінці Сторони, біля дороги, на схилі. Біля неї цвинтар. За
конструкцією будівля тризрубна, видовжена у плані, одноверха. З півночі
та півдня на довжину стін вівтаря прибудовані ризниці, накриття яких
суміщене з піддашшям, що оточує святиню. Бабинець від заходу має
рівноширокий присінок, над входом у який 'виростає' з піддашшя
півкруглий дашок. Бічний вхід є у південній стіні нави. Її завершує
світловий восьмерик, накритий низькою банею з ліхтарем і маківкою. Після
останнього ремонту стіни церкви покрили пластиковою вагонкою, але в
деяких місцях стіни залишили без пластику (чи то спеціально, чи вагонки
не вистачило). На південний-схід від церкви стоїть дерев'яна двоярусна
дзвінниця, також оббита пластиком, накрита наметовим дахом.
Нелегка дорога до горішньої церкви запам'яталася, а ось сама будівля приємних емоцій не викликала. |
9 травня 2011
|
|
9 травня 2011
|
| Закрити |
