Форум смт Сучевени Чернівецької області: новини

Форум Сучевенів

Питання-відповіді

Інтерв'ю

Всі записи

Вишивка у селі Сучевени

Вагомим елементом матеріальної культури будь-якого народу є народні ремесла, досвід та майстерність яких передаються з покоління в покоління.
З давніх-давен однім із улюблених занять жінок була вишивка. Хочеться розповісти про вишивання у нашому селі.
Чимало матеріалів надруковано про румунський національний одяг, http://bukportret.in... height='188' width='251' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: right;'>що уособлює самобутність нашого народу. Вишиваючи та оздоблюючи його майстерні докладають не тільки зусиль та уміння, але й вкладають й свою душу.
Отже і в наш час, коли вдягають національні костюми на весіллях, храмових святах, хрестинах навкруги все ніби світлішає, створюючи святковий настрій. В давнину дівчата, які збирались заміж, повинні були підготуватись до цього: вони повинні були вишити сорочку для себе та свого нареченого, декілька рушників.
В нашому селі й досі збереглося традиція вишивати сорочки для різних подій у житті: храмів, весіль, похорон (поховань).
Жінки http://bukportret.in... height='179' width='239' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: left;'>похилого віку старанно бережуть вишивану сорочку, в якій були вдягнені на своєму весіллі, хочуть щоб їх поховати в цій сорочці.
Сорочки викроювали з домотканого полотна, що мала в ширину не більше як півметра.
Вишивали різнокольоровими нитками з бум бак та шовку. Чоловічі сорочки оздоблювали вишивали здебільшого білими або чорними шовковими нитками.
Жіночі – виділялися яскравістю, витонченістю, для їх вишивки використовували нитки білого, червоного, коричневого, чорного, блакитного та зеленого кольорів. Святкові
вишивали сорочки бісером.
Оздоблювали сорочки тоненьким мереживом на плечах, комірі та подолі.http://bukportret.in... height='203' width='271' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: right;'>
Білий комір символізує надію, довіру, чесність, порядність.
Червоний – любов, щастя, віру.
В нашому селі на сорочках вишивали здебільшого квіти-фіалки, що мали різнокольорові пелюстки. Ці чарівні квіти символізують любов та вірність. Пелюстки фіолетового кольору означають сум та журбу; жовтого – подив, білого – сподівання, надію.
Крім сорочка жінки вишивали наволочки для подушок, простирадла, скатертини. Такі вишивані речі збереглися до наших днів. Особливою популярністю користувались й вишиті кептарики ( як жіночі так і чоловічі ), а також кожушки, на яких вишивали рослинні орнаменти ( здебільшого дрібненькі квітки та листочки ).
http://bukportret.in... height='316' width='237' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: left;'>Вишивати на шкірі було надзвичайно важко ( хоч вона попередньо була видублена ), але це потребувало копіткої роботи. Для такого виду вишивки майстрині використову вали спеціальні голки та наперстки. Зазвичай, вишивкою оздоблювали комір, талію, плечі та маленькі кишені.
Не так давно з’явилися жіночі кептарики, які кроїли з делікатного тканого полотна білого кольору. В таких кептариках жінки йдуть до церкви. На них візерунки вишивали тонкими шерстяними нитками різних кольорів.
На жаль, в нашому селі майстринь, що займаються вишивкою, дедалі стає все менше й менше. Тому вишитій одяг свято зберігають у кожній оселі.
Вишиті сорочки, кептарики, а також скатертини, простирадла, серветки є безцінною скарбницею матеріальної культури румунського народу, бо увібрали в себе не тільки умілість майстринь, але й тепло їхньої душі, такі неповторні речі є доказом невтомної праці та прагнення до вдосконалення.В селі Сучевени живе й трудиться Лупаштян Домніка, яка є справжньою майстринею – вишивальницею. Вона http://bukportret.in... height='196' width='261' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: right;'>вишиває жіночі та чоловічі сорочки, оздоблюючи їх неповторними візерунками різних кольорів та відтінків, використовуючи білосніжні мережива, надаючи кожній вишитій речі урочистості. Останнім часом майстриня надає перевагу вишивці одним кольором. Вишиває бавовняними, шовковими нитками, а також бісером.
В цій різноманітній гамі кольорів, вишиваних мотивів, мережаних деталей складається враження, що небо і земля дали згоду наhttp://bukportret.in... height='165' width='220' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: left;'>процвітання такого вида народного ремесла, що не забувається й не втрачає своєї актуальності й по сьогоднішній день.
Наш обов’язок – зберігати вишивані речі, як найдорожчий скарб, пишатися майстерністю жінок – вишивальниць, які докладають свої уміння та досвід, роблячи кожну вишивану річ неперевершеного й неповторного.

посилання: http://bukportret.in...=&limitstart=

Артур Буковинець

Фольклорний колектив

' ЦАРАНКУЦА'
(Сучевенської сільської ради Глибоцького району)

Фольклорний колектив 'Царанкуца' заснований у 2000 році, з ініціативи завідуючої клубом Козачук О. П. У той час всі підготовчі роботи проводилися у приміщення http://bukportret.in... height='150' width='220' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: right;'>сільської ради оскільки у клубі проводився капітальний ремонт.
Щороку фольклорний колектив 'Царанкуца' приймає участь в оглядах - конкурсах фольклорних колективів на сценах району та області .Колектив 'Царанкуца' один з кращих фольклорних колективів Глибоцького району. У 2004-2006 роках колектив брав участь у творчому звіті району на обласний сцені.
У липні місяці 2006 року колектив виступив з програмою уhttp://bukportret.in... height='165' width='220' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: left;'>Румунії, повіт Ботошани комуна М. Емінеску.
Також, колектив 'Царанкуца' постійно виступає на різних благодійних акціях , 'Милосердя' у Глибоці, день інваліда у м.Чернівці.
У грудні 2006 року та у серпні 2008 року брали участь у фестивалі народних меншин України у м. Київ. Також у вересні 2007 року у
м. Миколаєві на фестивалі національних культур «Дружба».

посилання: http://bukportret.in...=&start=1

Артур Буковинець Сучевенська церква

Сучевени (Широка Поляна) розташовані на правому березі річки Сірет, за 11 км від районного центру Глибока, за 3 км від залізничної зупинки Купка.
Місцева Свято-Михайлівська церква, що розташована у центрі села,

http://bukportret.in... height='233' width='255' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: right;'>освячена у 1876 році. Архівні дані свідчать, що село має цікаву духовну історію розвитку. Церква розташована в центрі села, при дорозі, на рівнинній місцевості. Мурована, потинькована, трибанна, триконхова з прямокутним бабинцем та присінком. До церкви ведуть два входи з західного та південного фасадів. В церкві знаходиться різьблений, золочений чотириярусний іконостас ІІ пол. ХІХ ст. Дзвіниця розміщена на південний захід від церкви. Мурована, двоярусна, восьмерик на четверику, завершена ліхтарем з півкруглою маківкою.
На підставі архівних матеріалів можна зробити висновок, що за період з 1800 по 1980 роки у сільській Свято-Михайлівській церкві служило 20 священників. У 1980 році був призначений митрополитом Чернівецьким і Буковинським місцевий священик

http://bukportret.in... height='196' width='262' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: left;'>протоієрей Іоан Амарі, уродженець села Сучевени, який з перших днів богослужіння піклувався про храм та його прихожан. У отця Іоана було чому вчитися, він багато зробив для церкви, виховав двох синів Георгія та Іллю в дусі вірного служіння Богові. Отець Георгій служив у церквах села Карапчів – Святих Кузьми і Дам’яна, та села Просікуряни – у церкві святого Апостола та Євангеліста Іоана. Отець Ілля Омарі після смерті батька з 1996 року служить у Свято¬Михайлівській церкві села Сучевени та у Свято-Миколаївській церкві села Петричанка.
Сучевени відзначає храмове свято щорічно 2 серпня. Церква була освячена 21 листопада 1876 року на честь Архангелів Михаїла та Гавриїла. Старожили свідчать,

http://bukportret.in... height='225' width='299' style='border: 0px; padding: 0px; margin: 5px; float: right;'> що на території Глибоцького району у цей день храмове свято відзначають у 7 церквах, а саме в селах Купка, Черепківці, Валя Кузьмина, Коровія, Стерча, Тереблече, Йорданешти. Мешканці села Сучевени обрали собі патроном ще одного святого, пророка Іллю, який також оберігає село Сучевени спільно з Архистратигом Михаїлом та Гавриїлом. Мені пощастило побувати на храмовому святі 2 серпня 2011 року і отримати велику благодать Божу.
134-річний храм нині – ніби щойно споруджений, виконані оздоблювальні роботи на стінах. Про це село хочу сказати такі слова: «Краса Сучевен оспівана поетами і сюди хочеться повернутися знову і знову».

Виконавець: Горобець Магдалина учениця 9-го класу Сучевенської ЗОШ І-ІІІ ст.
Керівник: Плеван Валентин Георгійович

посилання: http://bukportret.in...>http://bukportret.in...

Артур Буковинець Сучевени – глибокі коріння
Поки що невідомо достеменно, чи назва «Сучевени» походить від прізвища «Сучеван», чи навпаки.
• Яка була потреба змінити такі чудові прізвища, як Амаріуца, Андрішан, Банілян, Грігораш, Урсу, Муту, Лупу, Паскар та інші, на Сучеван?
• Якою була роль і призначення нашого села в сусідстві з Петродавою на Корхані ( дослівно Петродава означає «з-понад прірви»)? Назва «Корхана» чи не є тотожною з терміном «курган»?
• В роботі Ніколає Грамаде «Другорядна топонімія Буковини» (розділ І, стор. 346) знаходимо документ, виданий воєводою Штефанце в 1528 р., де йдеться; « де сходяться два Сірети, знаходиться село Михайлівці». І далі (в розділі II, стор.385): де з'єднуються Сірети (1761 р.) читаєм: «Петричень».
• Можливий зв'язок між назвами «Стримтура» у нас в селі та «Стримтура» (Глибокий потік) в історичному Марамуреші (Закарпаття)?
В нашому селі досі зберігається назва кута Ніхаленілор (правильно —Міхайленілор). Чи є щось спільне між «Міхайлень» та «Міхайлешть»?
- Якою насправді є особистість священика Іона Дана (1845-1893 рр.) та його роль в історії села?
Знаємо, що:
- В його часи відкривається школа (тривіальна) при церкві.
- Церковні служби проводяться румунською мовою.
- Викладається румунською мовою латинськими літерами.
- Сприяє відкриттю першої початкової школи в селі (1882 р.), а згодом у зведенні першого приміщення школи (1902) р.
- За його часу першими з його допомогою кілька хлопців та дівчат із села йдуть на навчання до університету (В.Грінку,
В.Сучеван-Урсу, З.Дабика .В.Унгурян, Г.Грігораш та інші).
- Він активно підтримує змінювання деяких прізвищ.
- Приймає участь і сприяє у спорудженні церкви (1870 р.).
- З допомогою школи та сільської ради проводить палку пропаганду проти пияцтва.
- Його дружина — Домніка є особою досить популярною в селі, вінчає та хрестить багатьох сучевенців.
Та, незважаючи на все це, мешканці села забули про нього настільки легко, що навіть не знаємо, де він похований.
Разом з перенесенням столиці Молдови із Сірету до Сучави наше село залишається подалік від великих торговельних шляхів, які з'єднували різні частини країни зі столицею. Та все-таки, завдяки записам різних мандрівників маємо відомості і про село Сучевень.

посилання: http://bukportret.in...>http://bukportret.in...

Закрити