Микола Сова

Наша Руслана

Микола Сова

У Сигнаївській дитячій музичній школі затишно і поки тихо. В учнів щойно закінчилися уроки в загальноосвітній школі і вони лише сходяться опановувати музичне мистецтво. Із 117 сільських школярів близько шістдесяти вчаться гри на музичних інструментах або ж сольного співу. Для порівняння: у Шполі чотири загальноосвітні школи, з яких у школі мистецтв навчається 270 дітей.

Якщо враховувати й тих учнів, які відвідують філії музичної школи в Терешках, Мар’янівці, Лозуватці, Матусові, то їх набереться 122. Ця цифра протягом року може змінюватися. Зважаючи на необов’язковість музичної освіти, частина дітей спробує, а згодом втрачає інтерес до баяна чи гітари. За красивою грою на сцені стоїть копітка багатогодинна робота і далеко не в кожного вистачає посидючості й терпіння замість погратися на вулиці сидіти й розучувати ноти.

http://shpolavisti.c... height='315' width='250' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>За майже сорок років роботи сільська музична школа має свої викладацькі родини. Як наприклад, сім’я Підмогильних. Колишній директор Анатолій Підмогильний свого часу добирався на роботу в Сигнаївку мотоциклом з Кримок. Згодом сім’я переїхала в Сигнаївку, де знайшов своє покликання не лише він, а й дружина Валерія Михайлівна, викладач класу бандури і фортепіано. Нині музичну школу очолює їхня донька Ірина Підмогильна. Крім названих, тут працюють ще одинадцять педагогів, дев’ять з яких мають вищу освіту. Деякі з них їздять з райцентру на роботу в Сигнаївку та інші села, де є філії музичної школи.

У класі духових і ударних інструментів в око впадає не один десяток виставлених в ряд нових табуреток.

— Ці меблі нещодавно передано з відділу культури і туризму райдержадміністрації, — пояснює викладач з 25-літнім стажем Анатолій Олексійович Підмогильний.

Він саме планує розпочинати урок з третьокласником Денисом Пісним (уроки тут індивідуальні). Забачивши гостей, охоче ділиться наболілим. Скажімо, тим, що грі на духових і ударних інструментах в районі навчають лише в Сигнаївці та Мар’янівці, бо в інших селах немає на чому. Навчальний інструмент власного кабінету педагогу вдалося частково оновити завдяки допомозі брата, який мешкає у Німеччині.

— Грати на старих флейті чи тромбоні, які відслужили по два-три десятиліття, дітям важко, а нові коштують дуже дорого, — вголос розмірковує А.Підмогильний. — Духовики нині не в моді, у Черкасах припинив роботу муніципальний духовий оркестр. Але разом з тим вони потрібні. Знищити завжди легше, ніж відродити.

 Троє вихованців Анатолія Олексійовича зараз навчаються у Черкаському музичному училищі. Він переймається подальшою долею свого талановитого учня Василя Пруса, який у цьому році закінчує навчання.

http://shpolavisti.c... height='244' width='314' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: left;'>Шестикласницю класу фортепіано Олену Черевко педагогічний колектив планує номінувати на спеціальну стипендію у галузі культури і мистецтв. Дівчина п’ятий рік відвідує також вокальний спів, є незамінною учасницею ансамблю «Дівчата», «Зоряне мереживо», ансамблю бандуристів та інших колективів сільського будинку культури. Як переможниця конкурсу «Таланти багатодітної родини» у минулому році відпочивала в «Артеку». Деякі учні, Алевтина Мураховська та Анна Пісна, відвідують уроки музики навіть після закінчення навчального курсу.

Що стосується фортепіано, то ці інструменти відслужили в школі багато років. Але про нові тут поки не мріють, бо коштують вони понад 80 тисяч гривень. Ірина Анатоліївна говорить, що фортепіано у них якісні і поки добре служать. Вона показала найстаріший інструмент. Коли і звідки те особливої форми фортепіано з’явилося у школі, ніхто з теперішніх працівників не пам’ятає.

Директор І. Підмогильна є викладачкою сольного, чи як його ще називають, естрадного співу. Показуючи свій просторий навчальний клас, вона розповідає, що сюди недавно придбано нове звукове обладнання.

Те, що педагогічний колектив музичної школи любить свою справу, помітно навіть у коридорі закладу. На стінах тут портрети видатних музикантів, стінгазети, підбірка тематичних фотознімків. Та найголовніше, що в наш час засилля комп’ютерних ігор та збайдужіння до прекрасного у Сигнаївській музичній школі знаходять підхід до дітей, уміють зацікавити їх мистецтвом.

Микола Сова

У нинішньому році в Сигнаївці проведено ремонт доріг на шести вулицях, загальною протяжністю 6,5 кілометра. За словами сільського голови Сергія Ошовського, сільська рада щороку здійснює ремонти кількох з 24 вулиць Сигнаївки, загальною протяжністю 32 кілометри.

В першу чергу, ремонтують ті вулиці Сигнаївки, якими курсують вантажні автомобілі. На жаль, відремонтовані підсипними матеріалами дороги недовговічні і їх майже щороку доводиться ремонтувати.

На ремонти у нинішньому році використано 63 тисячі гривень, з них 34 тис. грн. — субвенція з державного бюджету, решта — кошти сільського бюджету.  

На останній сесії сільської ради депутати підтримали ідею передбачити на 2014 рік 60 тисяч гривень на ремонт сигнаївських доріг.

Микола Сова

Сигнаївка — http://uk.wikipedia.... title='Село' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>село в http://uk.wikipedia.... title='Україна' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Україні, http://uk.wikipedia.... title='Шполянський район' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Шполянському районі http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Черкаської області.

Загальна площа територіальних меж села становить 3674 га. Площа населеного пункту становить 769 га. Населення — 1914 осіб на 1048 дворів.

Історичні відомості

Поселення виникло на вододілі між ріками http://uk.wikipedia.... title='Дніпро' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Дніпро та http://uk.wikipedia.... title='Південний Буг' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Південний Буг, між річечками http://uk.wikipedia.... title='Шполка' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Шполка та http://uk.wikipedia.... title='Гнилий Тікич' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Гнилий Тікич, які з'єднувала водна артерія, що пролягала між Мар'янівкою, Сигнаївкою, де курсували тогочасні човни. У сиву давнину на березі чистої річечки, у верболозах, поряд із дрімучим лісом поселились утікачі. Поселення Сигнаївка виникло на початку XIII ст. згідно з даними «Історії міст і сіл УРСР. Черкаська область». Однак перша згадка датується серпнем 1197 р. в літописі — виданні Речі Посполитої (Варшава).

Історія Сигнаївки тісно пов'язана з історією всієї України, землі якої не раз спустошувалися половецькими ордами, татарами і турками, але знову відроджувалися.

Стосовно походження назви села найпопулярнішою є версія Л. Похилевича, який стверджує в «Сказанні…» (1864 р.), що «Назва села походить від могил край дороги, на яких, за переказами, під час татарської навали жителі виставляли сторожу, яка сигналами повідомляла про наближення ворога».

Сигнаївка, як і більшість правобережних земель, майже до кінця XVIII ст. залишалась у складі Польської держави. Сигнаївці займатися сільським господарством, рибальством, полюванням та гончарством. У 1768 р. жителі Сигнаївки, Лебедина, Матусова, Шполи під проводом ватажків Степана Главацького і Савки Плиханенка стали активними учасниками Коліївщини.^{http://uk.wikipedia.... style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>[1]}

Станом на http://uk.wikipedia.... title='1885' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>1885 рік у колишньому власницькому селі http://uk.wikipedia.... title='Шполянська волость' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Шполянської волості http://uk.wikipedia.... title='Звенигородський повіт' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Звенигородського повітуhttp://uk.wikipedia.... title='Київська губернія' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Київської губернії мешкало 1800 осіб, існували 2 православні церкви, 3 постоялих будинки, 3 вітряних млинів^{http://uk.wikipedia.... style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>[2]}.

За переписом http://uk.wikipedia.... title='1897' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>1897 року кількість мешканців зросла до 2621 особи (1293 чоловічої статі та 1328 — жіночої), з яких всі — православної віри^{http://uk.wikipedia.... style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>[3]}.

Транспорт

Через село проходить автошлях http://uk.wikipedia.... title='Черкаси' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Черкаси—http://uk.wikipedia.... title='Умань' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Умань—http://uk.wikipedia.... title='Гайсин' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Гайсин—http://uk.wikipedia.... title='Брацлав' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера http://uk.wikipedia.... title='Кожум'яка Степан Демидович' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Степана Кожум'яки.

Освіта

В 90-х роках ХІХ ст. Сигнаївка належала княгині Урусовій. В селі панувала повна неписьменність. В церковно-приходській школі навчалося лише 90-98 дітей заможних верств населення. Монополію на освіту мав священник, який жертвував гроші на школу, а його дві дочки вчителювали.

Після революції 1917 р. в Сигнаївці почала працювати початкова школа, яка пізніше переросла в семирічну, а в 30-х роках — у середню. Неписьменність серед дорослого населення була ліквідована в 1929–1931 рр. Під час окупації села фашистами в вересні 1941 року було відкрито початкову школу. Однак через два місяці німці її закрили, а приміщення пристосували під лазарет. Після визволення села в січні 1944 року було оголошено про відновлення роботи школи. Школа була семирічною до 1954 року, а з 1966-67 н.р. школа знову стала 10-річною. Нова історія розвитку освіти у Сигнаївці розпочалась з будівництва нового приміщення школи у 1988 році, яке було здано в експлуатацію 1990 року. Нині це Сигнаївський НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів».

На базі сільського Будинку Культури діє Дитяча музична школа.

Микола Сова

Батьківщина - це велике, величне, всеосяж­не поняття. В нашому розумінні, Мала Бать­ківщина - то Батьківщина з рідною домівкою, найближчими друзями, першим коханням, це колиска дитинства, родинного дерева. Мала Батьківщина - частка рідної української зем­лі, любимої, квітучої і багатої. Землі, стократ сплюндрованої, але здатної відроджуватись до життя, щедрої на добро, людей - щирих, працелюбивих, талановитих і мудрих.

Це про наше село і нас самих. Село Сигна­ївка - одне із перших поселень на Шполян- щині. Більшість населених пунктів району, як свідчать найдавніші письмові згадки про них, засновані у ХУІ-ХУІІІ століттях. Виняток Сигнаївка, 16 серпня 1997 року їй виповнило­ся 800 років. Виникло село на межі дрімучих лісів і дикого поля, спочатку, як спостереж­ливий пункт, а пізніше відігравало визначну роль на торгівельному шляху до Києва. По­селення було розташоване понад річкою Гни­лий Ташлик у районі сучасних Шевченкового хутора і Котового Яру, який в ті далекі часи був у 2-3 рази глибшим, про що свідчать роз­копки печер. Піщаний кар’єр свідчить, що по­близу була велика вода.

Певний час село було границею між Осман­ською імперією (Туреччиною) та володіннями Польщі і Литовської держави.

Сигнаївка - центр Сигнаївської сільської ради, розташована в мальовничій місцевості по обидва боки річки Гнилий Ташлик - правої притоки річки Тясмин, що впадає в ріку Дні­про.

Село розташоване на вододілі. З заходу річ­ки впадають в ріку Південний Буг, зі сходу - у басейн ріки Дніпро. Вододілом вважається ставок на Федюківці, де раніше зі сторони села Терешки були потужні водяні джерела, які пізніше забиті овечою вовною.

Біля ставка проживав усіма шанований дід Федір, мав криницю з цілющою (лікувальною) водою, яка приваблювала не тільки жителів містечка Шполи Звенигородського повіту, а й усіх мешканців Київської губернії.

Попий цієї

цілющої водиці,

Що так джерельно

б'є із глибини.

Хай світла сила в тілі

заіскриться,

Але нічим її не

забрудни.

Нехай її священна

чистота

Дарує свіжість

на многіїліта.

Ця криниця зберігалась до 50-тих років XX століття, а потім залишилась без догляду, за- мілилася стічними водами з мінеральними добривами.

Зберігся ставок, який зараз зданий в орен­ду вченому-агроному Прищепі Володимир¹.* Миколайовичу

На межі сіл Сигнаївка і Мар’янівка знахо­диться Географічний Центр України (49°01’39 північної широти і 31°28’58” східної довготи що затверджено протоколом №8 засідання науково-технічної Ради Укргеодезкартографії від 21.10.2003 року м. Київ.

За 8 км від села знаходиться районний центр - місто Шпола. Через село проходить вітка Одеської залізничної дороги, автотраса республіканського значення Черкаси-Умань. У свій час на околиці був аеропорт.

Зі сходу, на відстані 3 км, Сигнаївка меж­ує з селом Матусів, на півночі і заході - з се­лами Станіславчик, Бурти і Надточаївка, на півдні - з селом Мар’янівка. Навколо Сигна- ївки розташовані невеликі озера (Куплюва- те), ставки, кургани часів козаччини. Клімат континентальний. Село має добре розвину­ту інфраструктуру. В центрі села - сільська рада, школа, лікарська амбулаторія, офіс СТОВ «Шпола-Агроіндустрі», будівлі іншої соціальної сфери, церква, торговельні точки, парк, стадіон, ставок. Всього в селі функціо­нує 15 організацій і установ.

Влітку Сигнаївка потопає в зелені верб, ака­цій, лип, квітучих садів. Окрасою села є парк і центральна липова алея, посаджена в 1964