Останнім часом модно стало вивчати передовий досвід реформування самоврядування Польщі чи інших (здебільшого східноєвропейських)країн. Водночас більш актуальною проблемою сучасної України є відсутність внутрішньої консолідації суспільства, необхідність згладження міжрегіональних ментальних відмінностей українського суспільства. Водночас у двох напрямках вирішили рухатись представники шести західноукраїнських сіл: Старого Угринова, Середнього Угринова Калуського району, Угринова Тисменецького району Івано-Франківщини, Угринова Підгаєцького району Тернопільщини, Угринова Сокальського району Львівщини та Угринова Горохівського району на Волині.

Ще на зорі цього тисячоліття, досліджуючи історії рідного села, краєзнавці Старого Угринова – малої батьківщини Провідника ОУН Степана Бандери, виявили, що староугринівці не є єдиними у цьому світі, що у різних кутках нашої держави мешкають їхні «тезки». Так, з ініціативи Середньоугринівської сільської ради, почались перші контакти, обмін інформацією.

Вказані населені пункти з»явились на карті українських земель майже одночасно – перші письмові згадки датуються серединою ХУ ст. Назву сіл науковці виводять від племен угрів, з якими ще з часів Галицько-Волинської держави тісні взаємини (як дружні так і не дуже) мали наші предки. Про те, що поява Угриновів пов»язана з непростими перипетіями українсько-угорських стосунків свідчить, наприклад, той факт, що найбільш поширеними прізвищами в Старому і Середньому Угриновах досі залишаються такі як Перегіняк, Перегінець, Рученчин (тобто переселені , «перегнані», заручники…).

У 2002р., коли відбулись Перші «Угринівські фестини», які були присвячені 555-річчю заснування Старого Угринова, з»їзались представники чотирьох Угриновів, через два роки відбулась зустріч трьох Угриновів Прикарпаття. Найбільш масштабною обіцяє стати цьогорічний форум, який присвячується 100-річчю Національного Героя України Степана Бандери, прибути пообіцяли всі села-побатими, окрім того візьмуть участь у заходах села-сусіди Угриновів Калущини- Петранка, Грабівка, Бережниця, Голинь. Свою підтримку вже пообіцяли ряд громадсько-політичних структур, ведеться активний пошук спонсорів і меценатів.

12-13 липня 2008р. земляки Бандери прийматимуть гостей, для яких готується цікава і різноманітна програма. Зокрема: відвідання Меморіального комплексу Провідника ОУН, відкриття музейної кімнати ім. родини Марчаків (рід священика зі Середнього Угринова), змагання і конкурси, велика концертна програма, виступи мистецьких колективів, зустріч активістів громадсько-політичних об»єднань кожного із сіл тощо. Вже кілька років розповсюджується у кожній зі споріднених громад спеціальне видання «Угринівський Літопис», розпочато підготовку монографії з історії Угриновів, налагоджуються економічні контакти (кожен може запропонувати свою родзинку: туристично-рекреаційну інфраструктуру, джерела мінеральних вод, сільськогосподарська база, переваги прикордонного становища…).

Надалі співпраця обіцяє стати ще активнішою. Досягнуто попередньої домовленості всіх сільських голів спільно зайнятись підготовкою і реалізацією проектів, залучивши таким шляхом для розвитку громад гранти всеукраїнських та міжнародних фондів, які підтримують самоврядування.

Дуже часто ми говоримо про інтеграцію України у світову спільноту, та важливо розуміти, що чи не найголовнішою передумовою, насамперед, є самопізнання українцями самих себе. Ми великий народ, велич і унікальність якого у його ж різноманітності. Багато в чому ми різні, але набагато більше у нас спільного. Так через багато століть зустрічаються люди, яких розділяють сотні кілометрів і виявляється, що десь на генетичному рівні збереглись, якісь ниточки, що досі пов»язують усіх у єдину спільноту.

Перед тим, як прагнути у міжнародні структури, Україна мусить максимально консолідуватись внутрішньо. Такі акції як «Угринівські фестини» - це ще один крок до порозуміння. Кожен такий крок назустріч між галичанами і донеччанами, волиняками і жителями Криму – це цеглини в фундамент Української Держави. Чим міцнішими й частішими (в ідеалі постійними) будуть внутрішні зв»язки між українцями, тим більші наші надії на гідне місце і роль у світовій спільноті.