|
14 червня 2023
5 травня 2023
29 квітня 2023
19 квітня 2023
12 квітня 2023
2 лютого 2023
5 грудня 2022
2 грудня 2022
10 листопада 2022
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. село Верхів Країна Україна Область Рівненська область Район/міськрада Острозький Рада Верхівська сільська рада Код КОАТУУ 5624281601 Основні дані Засноване 1545 Населення 537 Площа 2,138 км? Густота населення 251,17 осіб/км? Поштовий індекс 35825 Телефонний код +380 3654 Географічні дані Географічні координати 50°23?10? пн. ш. 26°18?47? сх. д. Середня висота над рівнем моря 234 м Водойма (и) Дерманка Місцева влада Адреса ради 35825, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Верхів, вул.Центральна,20 , тел. 71-2-21 Верхів — село в Україні, Острозькому районі Рівненської області. Населення становить 537 осіб. Історія Села Назва села походить від місцезнаходження на верховині гори. Впереше село згадується в описі Луцького замку 1545 року. В історичних документах є згадка про Верхів і його замок. Колись верхів належав до володінь князів Острозьких. У 1617 році село було знищене татарами. В селі було 133 доми і 683 жителі. Село при старому тракті так званому житомирському, положене в місцевості підгірській і дуже врожайній. Церква була дерев'яна, Вознесенська 1785р. Колись була власністю кн. Острозьких і згідно з поборовим реєстром належала до князівського замку в Степані. Пізніше перейшла до Т. Чацького. В 1831р. була сконфіскована царським урядом до 'удільних фундушів'. У середині ХІХст. дерев'яна церква згоріла, а на її місці 1875р. була побудована кам'яна церква з дзвінницею. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. У селах Плоске і Верхів 1 серпня 1948 року закатована Дарія Михайлівна Защик, 1888 року народження, вона жала в полі жито, там її кров'ю зросились снопи. Убитий голова сільради Макар Прокопович Гайдук – демобілізований солдат-фронтовик. 6 вересня наклав головою Іван Романович Цюх, 1900 р., Феофан Євдокимович Марченко, 1902 р. На околиці села виявлено два поховання в кам'яних гробницях епохи міді городоцько-здовбицької культури. Випадково виявлені оранкою у 1892 року. У 1948 році біля кістяка дитини в кам'яній гробниці знайдено глиняний черпак. На території сільського кладовища у 1948 році знайдено черпак комарівської культури. [ред.] Історія Верхівської школи Перший навчальний заклад у селі було відкрито у 1873 році Удільним відомством. Було це однокласне народне училище, яке розміщувалось у приміщення цього ж відомства і утримувалось за його кошти. У 1878 році у ньому навчалось 43 учні чоловічої і 16 жіночої статі. Працювало з ними 3 вчителі, один з них викладав Закон Божий. Пізніше училище стало двокласним і перейшло у більше приміщення, у якому проживав управитель маєтку графа Іллінського Григорій Добринський. У цьому двоповерховому приміщенні школа функціонує і сьогодні. До повалення самодержавства навчання у школі велося російською мовою, з 1922 по 1939 рік - польською. Школа в ці роки носила ім'я всесвітньо відомого вченого Миколая Коперника. Очолював її Томаш Тарновський, потім Франк Францішек, учетилювала і його дружина Стефанія. Вчило верхівських дітей подружжя - Марія та Павло Ковальські - батьки доктора історичних наук, професора Національного університету 'Острозька академія' М.П. Ковальського. Слід відзначити, що учителі школи лід відзначити, що учителі школи брали активну участь у діяльності тодішньої 'Просвіти'. Активним організатором просвітянської діяльності була Юлія Плісак. Після возз'єднання західноукраїнських земель з УРСР, більшість вчителів була замінена новими. Директором школи було призначено Персмана Пейсаха. У роки фашистської окупації діти не вчились. Після визволення краю від загарбників, відновилось навчання в школі. І першими вчителями у ній були Галина Павлюк та двоюрідна сестра Наталія Андріївна. Під час операції 'Вісла' приміщення школи стало місцем збору польських родин, які мешкали у селі. Звідси їх відправляли на залізничну станцію для перевезення у Польщу. У роки війни шкільна будівля зазнала різних пошкоджень, тому 1949 року її працівники під керівництвом директора Олександра Пашкульського зробили косметичний ремонт. Зміцнення навчально-матеріальної бази продовжувалось за директора Миколи Івановича Опацького та його наступника Олександра Михайловича Григорука. |
10 червня 2010
|
| Закрити |
