Володимир Сіпко

Поселення засновано у 1618 році багатими козаками Переяславської сотні Бойком і Гущем. У 1720 році села купив цар Дарган і віддав землі Хорунжівки і 107 душ трьом братам — Василю, Антону і Петру.

 Наприкінці XVIII століття землі належали пану Хорунжому. Звідси і назва села Хорунжівка. З 1917 року село називається Вершина Згарська. Назва пішла від річки Згар.

 На фронтах Радянсько-німецької війни воювало 111 чоловік, з них загинули 73. На їх честь односельці спорудили обеліск Слави. В центрі села збудовано пам'ятник, де поховано 40 воїнів, загиблих під час відвоювання села.

 Станом на 1972 рік в селі мешкало 573 чоловіка, на території ceла містилася центральна садиба колгоспу «3оря комунізму», який обробляв 1,1 тисяч га землі, з них 0,9 тисяч га орної. Напрям господарства був — зерновий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. У 1968 році колгоспу було присвоєно звання високої культури землеробства. У 1969 році ферму колгоспу занесено в районну «Золоту книгу пошани». У 1970—1974 роках за підсумками першого всесоюзного змагання колгосп нагороджено прапором Міністерства сільського господарства і ВЦРПС профспілок на вічне зберігання і автомашиною «Жигулі».

 У селі працювали восьмирічна школа, де навчався 81 учень, клуб па 200 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 9,1 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, відділення зв'зку, магазин.

 Сучасність

 В селі встановлено пам'ятний знак жертвам голодомору, силами сільських мешканців створено церкву.

 Соціальний потенціал села забезпечують фельдшерсько-акушерський пункт, магазин РайСТ, ПП «Ткаченко Г. П.», відділення зв'язку та Ощадбанку, Будинок культури, при якому є народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Придани», сільська бібліотека, обмінний пункт (місцевого господарства), сільська рада.

 У 2006 році село було газифіковано, споруджено центральне водопостачання. На сільських землях господарює СТОВ «Агрофірма «Колос» (директор О. М. Борисенко), СФГ «Згарі», де працюють його керівник М. І. Курятник та 5