(засновано 988р., Населення 38 тис. жителів)

988р. кн. Володимир Великий, по­вертаючись після вінчання із принцесою Ганною з Корсуня (Херсонеса) у Київ, біля місця впадіння р. Смоч у р. Лугу заснував місто й назвав його своїм ім'ям. 992р. він створив тут Володимирську єпархію.

Місто мало стратегічне розташу­вання на перехресті торговельних шляхів із країн Європи до Київської Русі і Середнього Сходу, а також з Угорщини - до Литви. Це зумовило створення навколо міста   потужного   укріплення з ровом і валами до 10 м. Навіть сьогодні ці вали викликають захоплення.  Площа  дитинця  ста­новила 3,1 га (130x240 м). а саме місто досягало 50 га. Першим у місті став княжити син Володими­ра - Всеволод. Під час правління Мстиспава Ізяславовича, згодом Вел. кн. Київського, у 1156-1160 рр.  будується  величний  Успен­ський собор. Після освячен­ня у 1170р. він стає резиденцією волинських   єпископів.    Пізніше поруч  із собором  споруджуєть­ся    єпископський    невеликий замок із дзвіницею (1494). Со­бор є родовою усипальницею кн. Мстиславовичів.  Тут   похований Роман Мстиславович, який засну­вав   1199р.   Галицько-Волинське князівство. А за його сина - Да­нила  Галицького  місто  досягло свого розквіту. Тоді ж будується унікальна пам'ятка архітектури - восьмипелюсткова    за планом Свято-Василівська церква (вул. Кн. Всеволода, 28). 1262р. за велінням ханського на­місника   руські   князі   руйнують фортечне укріплення Володими­ра, але зберігають місто. Цікаво, що 1365р. в Успенському соборі сестра Дмитра Донського Ганна вінчалася із кн. Дмитром Боброком   (Волинським)   -   майбутнім героєм Куликівської битви. 1336р. місто переходить під владу Поль­щі, з 1370р. - до Литви, а після Люблінської  унії   входить   у   Річ Посполиту. Наприкінці XV ст. Во­лодимир одержав Магдебурзьке право.   Про  'польський'   період історії нагадують виконані в стилі бароко єзуїтський костел Послання Апостолів (1718-1755, вул. Миколаївська, 20) і костел Якима й Анни (1752). а також Миколаївська церква (1780, вул. Цикаловського, 1) у стилі класицизму. Збереглися келії домініканського кляштора із дзві­ницею (1789. вул. Д. Галицького, 2) і кірха (XIX ст.) А в урочищі 'Федорівна' зберігся старий костел (X ст).

У Володимирському колегіумі вчив­ся і викладав видатний церковний діяч, киянин Феофан Прокопович (1677-1736). Тут народився й відо­мий сходознавець і філолог Агатангел Кримський, один із засновників української Академії наук. На місці нацистського концтабо­ру, де загинуло 56 тис. осіб, знахо­диться меморіальний комплекс В парку 'Слов'янський' є 2 дже­рела і 'Княжа алея' із скульпту­рами князів.

Історичний музей (вул. Соборна, 6, тел. 8 (03342) 2-19-11). Державний історико-культурний заповідник 'Стародавній Володимир' (вул. Драгоманова. 18,  тел. 8 (03342) 2-89-89).