(Населення 943 жителів)

В 5 км від Володимира-Волинського. У часи Київської Русі тут була зимова резиденція Володимирських князів, звідси й назва місцевості. Заснував резиденцію у 1001р. св. кн. Володимир. На ви­сокому березі р. Луги неподалік від слов'янського язичницького капища (VI-VIІ ст.) він побудував два храми і князівський терем. Резиденція була укріплена земля­ним валом, залишки якого можна побачити й сьогодні. Чернець Києво-Печерської лав­ри преп. Варлаам, повертаючись 1073р. з паломництва до Афону, заснував біля князівської рези­денції печерський монастир. а гору за аналогією з Афоном нарік Святою. Монастир же, як і в Києві, освятили на честь Успіння Пресвятої Богородиці, звідси і його назва. Судячи зі стародав­ніх написів на стінах печер, уже в ті княжі часи тут був підземний храм. Тепер у печерах розміщена маленька церква преп. Варлаама Печерського.

У документах монастир починає фігурувати з 1458р. як власність кн. Чарторийських. Вони зводять довкола нього фортечні стіни з чотирма вежами. На східній стіні добре зберігся бруствер з бійницями. З південного боку над в'їзними воротами підносилася вежа-дзвіниця. Вона була пере­будована у 1898-1899рр. у псевдоруському стилі (арх. М. Козлов). Поза монастирським двором на північному схилі гори споруджу­ється Свято-Троїцька церква-ротонда (1465-1479), у сусід­стві з якою - один із входів до печер. Інший вхід починався біля джерела неподалік р. Луги. Печери тяглися до південної стіни монастиря.

1495р. луцький кн. Ф. Чарторийський на місці дерев'яної церк­ви