Створивши
людину, Бог наділив її допитливим
розумом і обдарував щедрою землею, чистим повітрям, ласкавим
сонцем і прозорою водою. Обдарував для того,
щоб у гармонії з природою людина щасливо жила
і продовжувала свій рід. Глина здавна цікавила людей
і будила творчу уяву. Завдяки своїм властивостям цей матеріал став
незамінимим у побуті. Чотири природні стихії у поєднанні з умілістю людських
рук витворило нову якість - кераміку. Диво творення керамічних виробів, у першу
чергу гончарських, породило у нашому народі численні зразки усної художньої
творчості. Тому це складне і саме по собі цікаве ремесло стало невід'ємною
частиною національного культурного надбання, перетворилося на унікальне явище
народної культури.
На
Львівщині, як і в кожному регіоні України, впродовж
століть сформувалися традиційні осередки народного гончарства, кожен з яких мав
свої особливі методи і технології виготовлення кераміки. Руйнування
традиційного укладу життя, наступ технічного прогресу, переривання творчих
династій спричинили занепад більшості таких осередків. І лише окремі з них
завдяки своїй віддаленості від великих міст та відданості гончарів
прадідівському ремеслу дожили до XXI століття. До їх числа належить невелике
мальовниче село Гавареччина Золочівського району, славне своєю чорнодимленою
керамікою.
