Свято Перуна (Покровитель чоловіків, воїнів, громовержець)
20 липня
Чур, Паликопа, Пращур, Домашні духи-покровителі
27 липня
Медово-маковий спас (Свято Врожаю)
1 серпня
Яблучний Спас (свято Врожаю)
6 серпня
Хлібний Спас (посвячують зерно, з нового борошна випікають хліб)
16 серпня
Рожаниці (жіночі родинні і родильні свята)
8–9 вересня
Свято Вирію, Здвиження (відліт пташок, ховання змій під землю)
14 вересня
http://konspekta.net...>
Світовид осінній (осіннє рівнодення)
*25 вересня
Мати Слава (Язичницька Покрова)
1 жовтня
Дідова субота (поминання, Зворожини)
*16 жовтня
Свято Мокоші (жіноча Богиня родючості, П’ятниця)
*22 жовтня
Свято Сварога (Коваля, Плуга)
1 листопада
Свято Долі (дівоче посвячення)
24 листопада
Калита, Свято Долі (парубоче посвячення)
30 листопада
Свято Велеса (Діда Мороза)
6 грудня
http://konspekta.net...>
Різдво Божича-Коляди(Зимове сонцестояння)
*21–22 грудня
Свято Рода (другий день Різдва, родинні зустрічі)
22 грудня
Свято Богині Дани (Водокрес, Водосвяття, 12 день після Різдва)
*2–3.01.2005
Стрітення Зими з Весною, Громниця
2 лютого
Велесовий тиждень (Бог багатства, добробуту; тиждень після Стрітення)
*7–13 лютого
Колодій (Масляна; тиждень після Велесового)
*14–20 лютого
Новоліття, (перший весняний Молодик)
*10.03.2005
Це Зоряний Календар наших Пращурів! Живімо за цим календарем! Він зробить нас мудрішими, щасливішими та багатшими духовно. Помагай, Дажбоже і Коло Свароже! Склала Волхвиня Зореслава
Наукова реконструкція календаря етнічної релігії українців
Досі ґрунтовних досліджень язичницького святкового календаря в Україні не було. Всі відомі спроби дослідників XIX – XX ст. подавали християнсько-язичницький сурогат календарів, – так воно було і на практиці. Християнська церква використовувала язичницькі обряди, надаючи їм юдо-християнської символіки. Перша публікація язичницького календаря здійснена автором в 1994 р. у книгах: Лозко Г. Українське язичництво. – К., Український центр духовної культури, 1994 (перевидавалася тричі – 1995 в Україні й 1997 в Польщі); Лозко Г. Українське народознавство. – К., Зодіак-ЕКО, 1995; Берегиня України. – К., Мистецтво, 1996; а також щорічні публікації календаря \'Коло Свароже\' в нашому часописі Об\'єднання Рідновірів України \'Сварог\'. Є також ряд публікацій Анатолія Богорода про історію календаря в тому ж часописі, де також подані деякі особливості реконструкції язичницького календаря.
Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури, дали початок праукраїнському язичницькому літочисленню. Нині офіційна наука вже потроху наважується писати про трипільців як про наших Предків. Тому таке літочислення є науково і фактично доцільним і виправданим. Ми не потребуємо додавати зайві нулі до літочислення, як це роблять деякі новітні течії, що виглядає недоладно як з наукової, так і з практичної точки зору.
Найголовніший принцип нашої реконструкції язичницького календаря – астрономічні та фольклорно-етнографічні дані. 4 найбільших Сонячних свята випадають на рівнодення та сонцестояння, отже якихось особливих уточнень не потребують. Вони можуть щороку трохи змінювати свою дату, тому ми називаємо їх \'рухомими\'. Наприклад, Великдень наші Пращури святкували в неділю після весняного рівнодення і ніколи не чекали Повні, як це роблять юдеї (пейсах) або християни за їхнім зразком (паска). Це було нам нав\'язане чужинцями. Тому нині ми випра-вляємо цю неточність.
Всі інші \'нерухомі\' числа язичницьких свят відтворено простим відніманням 13 днів від дат ідентичних ортодоксальних християнських свят (наприклад, нашого Бога Перуна вшановуємо 20 липня, що на 13 днів раніше від християнського Іллі-“громовика”, день якого християни відзначають 2 серпня). У зв\'язку з постійним відставанням християнських календарів від астрономічного стану космосу, іноді бувають поправки ще на 2-3 дні, але не більше.
Місячні свята мають важливу роль у магії початку, рослинній та жіночій магії. Вони і досі залишаються вивченими найменше, бо мали потаємний родовий зміст і передавалися лише своїм кровним родичам по жіночій лінії. Загальний принцип таких обрядодій: на Молодику здійснюють обряди посвячення, оздоровлення (що мають на меті збільшення, зростання, наприклад, підвищення рівня гемоглобіну в крові, ріст дитини тощо), а на Повні – обряди на знищення (відхрещиння від чужовір\'я, очищення, видалення пухлин, бородавок, очищення лиця тощо). Оскільки Місяць змінює свої 4 фази за 29,5 доби, то час від часу в календар вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Християни боялися числа 13, назвавши його \'чортовою дюжиною\'.
Дехто з народознавців говорить, що Нове Літо починали 1 березня. Це – некомпетентно. Початок Новоліття в різні числа березня зафіксований нашими літописами і описаний в наукових працях (напр.: Климишин Й. Календарь и хронология. – 1987 тощо). Наш календар створений для практичного вжитку Громад Рідної Віри, тому посилань на іншу наукову літературу тут не вказуємо.
Етнічний календар – є потужним ритмоладуючим стимулом здоров\'я і процвітання нації. Тому тисячоліттями вороги намагалися зіпсувати наш календар, заплутати народ, тим самим віднявши у нас підтримку і захист наших Богів. Повертаймося до Рідного Сварожого Ладу!
Умовні позначки.
* Зірочкою позначаємо \'рухомі\' дати, які щороку змінюються (тобто залежать від періоду сонцестояння і рівнодення, фази місяця, або дня тижня).
** Двома зірочками позначені ті дати 2003 року, які поки-що без астрономічного календаря визначити не можемо. Знаючи основні принципи нашого календаря, кожен рідновір зможе їх визначити самотужки, як тільки буде видруковано астрономічні календарі на 2003-2004 рік: Купайло – літнє сонцестояння (найкоротша ніч). Різдво – зимове сонцестояння (найкоротший день), Світовид осінній – осіннє рівнодення (день і ніч по 12 годин), інші дати з такою позначкою залежать від них і легко визначаються.
Коло Свароже
Крутитися стануть Кола Сварожі до нас і часи ті настануть для нас!
Наукова реконструкція календаря етнічної релігії українців
Досі ґрунтовних досліджень язичницького святкового календаря в Україні не було. Всі відомі спроби дослідників XIX – XX ст. подавали християнсько-язичницький сурогат календарів, – так воно було і на практиці. Християнська церква використовувала язичницькі обряди, надаючи їм юдо-християнської символіки. Перша публікація язичницького календаря здійснена автором в 1994 р. у книгах: Лозко Г. Українське язичництво. – К., Український центр духовної культури, 1994 (перевидавалася тричі – 1995 в Україні й 1997 в Польщі); Лозко Г. Українське народознавство. – К., Зодіак-ЕКО, 1995; Берегиня України. – К., Мистецтво, 1996; а також щорічні публікації календаря \'Коло Свароже\' в нашому часописі Об\'єднання Рідновірів України \'Сварог\'. Є також ряд публікацій Анатолія Богорода про історію календаря в тому ж часописі, де також подані деякі особливості реконструкції язичницького календаря.
Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури, дали початок праукраїнському язичницькому літочисленню. Нині офіційна наука вже потроху наважується писати про трипільців як про наших Предків. Тому таке літочислення є науково і фактично доцільним і виправданим. Ми не потребуємо додавати зайві нулі до літочислення, як це роблять деякі новітні течії, що виглядає недоладно як з наукової, так і з практичної точки зору.
Найголовніший принцип нашої реконструкції язичницького календаря – астрономічні та фольклорно-етнографічні дані. 4 найбільших Сонячних свята випадають на рівнодення та сонцестояння, отже якихось особливих уточнень не потребують. Вони можуть щороку трохи змінювати свою дату, тому ми називаємо їх \'рухомими\'. Наприклад, Великдень наші Пращури святкували в неділю після весняного рівнодення і ніколи не чекали Повні, як це роблять юдеї (пейсах) або християни за їхнім зразком (паска). Це було нам нав\'язане чужинцями. Тому нині ми випра-вляємо цю неточність.
Всі інші \'нерухомі\' числа язичницьких свят відтворено простим відніманням 13 днів від дат ідентичних ортодоксальних християнських свят (наприклад, нашого Бога Перуна вшановуємо 20 липня, що на 13 днів раніше від християнського Іллі-“громовика”, день якого християни відзначають 2 серпня). У зв\'язку з постійним відставанням християнських календарів від астрономічного стану космосу, іноді бувають поправки ще на 2-3 дні, але не більше.
Місячні свята мають важливу роль у магії початку, рослинній та жіночій магії. Вони і досі залишаються вивченими найменше, бо мали потаємний родовий зміст і передавалися лише своїм кровним родичам по жіночій лінії. Загальний принцип таких обрядодій: на Молодику здійснюють обряди посвячення, оздоровлення (що мають на меті збільшення, зростання, наприклад, підвищення рівня гемоглобіну в крові, ріст дитини тощо), а на Повні – обряди на знищення (відхрещиння від чужовір\'я, очищення, видалення пухлин, бородавок, очищення лиця тощо). Оскільки Місяць змінює свої 4 фази за 29,5 доби, то час від часу в календар вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Християни боялися числа 13, назвавши його \'чортовою дюжиною\'.
Дехто з народознавців говорить, що Нове Літо починали 1 березня. Це – некомпетентно. Початок Новоліття в різні числа березня зафіксований нашими літописами і описаний в наукових працях (напр.: Климишин Й. Календарь и хронология. – 1987 тощо). Наш календар створений для практичного вжитку Громад Рідної Віри, тому посилань на іншу наукову літературу тут не вказуємо.
Етнічний календар – є потужним ритмоладуючим стимулом здоров\'я і процвітання нації. Тому тисячоліттями вороги намагалися зіпсувати наш календар, заплутати народ, тим самим віднявши у нас підтримку і захист наших Богів. Повертаймося до Рідного Сварожого Ладу!
Умовні позначки.
* Зірочкою позначаємо \'рухомі\' дати, які щороку змінюються (тобто залежать від періоду сонцестояння і рівнодення, фази місяця, або дня тижня).
** Двома зірочками позначені ті дати 2003 року, які поки-що без астрономічного календаря визначити не можемо. Знаючи основні принципи нашого календаря, кожен рідновір зможе їх визначити самотужки, як тільки буде видруковано астрономічні календарі на 2003-2004 рік: Купайло – літнє сонцестояння (найкоротша ніч). Різдво – зимове сонцестояння (найкоротший день), Світовид осінній – осіннє рівнодення (день і ніч по 12 годин), інші дати з такою позначкою залежать від них і легко визначаються.
Коло Свароже
Крутитися стануть Кола Сварожі до нас і часи ті настануть для нас!
наші далекі пращури залишили нам доволі таки точний календар з чіткими межами пір року та природними, сезонними святами. А ми взяли та все це забули. Святкуємо і не знаємо що святкуємо. Зугубили ту сакральність свята відірвались від природи, від тих тонких матерій, які так відчували наші пращури. Але памятаймо слова Волхва Чари: «Той хто святкує тоді,коли йому зажадається на нашій Землі не живе». (Л.Силенко, “Мага Вiра”) Вiдомо, що у давнину царi присягали i давали клятву на календарi. Серед iншого вони обов’язково присягалися не мiняти одвiчних свят. Така присяга була вагомою i святою. Сам по собi цей факт незаперечно пiдкреслює святiсть i значимiсть календаря свят в минулому, перевагу свiтогляду Предкiв перед сьогоденням, коли свята народжуються з будь-якої причини. За непорушнiстю свят невiдступно слiдкували на нашiй Землi волхви. Чому ж нашi далекi Предки надавали Календарю такого великого значения, намагаючись всiлякими засобам закарбувати i донести до своїх нащадкiв цi знання? Сучаснi вченi стверджують, що календар є узагальненим вiдображенням Свiтогляду народу його Святинею. Особливо ж важливим календар свят тих спiльнот, життєдіяльнiсть яких проходить у гармонiї з природою i не тiльки залежить вiд природних циклiв, але й визначається ними. Спосiб мислення, ритм життя, обрядовiсть свят цих народiв нерозривно повязанi з визначальними природними циклами, розташуванням Сонця та Мiсяця, сузiр’їв, що знаходить вiдповiдне мiсце у календарi Саме такий космiчно-природний i одночасно святково-трудовий календар створили хлiбороби першої на Землi держави Аратта, яка в ті давнi часи була розташована на територiї сучасної України. В цьому календарi були закрiпленi основнi свiтогляднi засади Наших Предкiв. Ух розумiння сенсу життя, визначальнi Свята та їх обрядовiсть, тобто все те, що складало Звичай їхнього життя. Засади цього календаря зафiксованi в найпершому в свiтi лiтопису Кам’яної Могили, на прекрасному посудi трипiльської археологiчної культури (тiєї ж Аратти), у священних гiмнах арiйської Рiгведи тощо. Отже витоки всiх наших прадавнiх свят спираються не на якiсь окремi подiї, чи погляди якоїсь, навiть видатної постатi, а визначенi Законами Природи. Одним з основних завдань Календаря є виховувати i, вiд народження до смертi (в буднi i свята), утримунати людину в станi святостi, у КОЛІ СВЯТОСТI. Недарма найгiршим побажанням було: “Щоб ти не знав, який сьогоднi день“. Свята iснують, незалежно вiд нашого сприйняття. Якщо ми не живемо за Законами Природи, то рано чи пiзно ми увiйдемо з нею в конфлiкт, що i бачимо зараз i що загрожує тяжкими катастрофiчними наслiдками в найближчому майбутньому людству, якщо воно не змiнить свого ставлення до Законiв Природи.
Дело Христа продолжили его
ученики, у нихпоявились свои ученики, а у тех свои, и христианство стало
постепеннораспространяться по планете. Это не на шутку встревожило левитов.
Увидев, что воткрытом противостоянии христианство не победить, они придумали
хитрый ход.Есликакой-либо процесс,
движение или народ невозможно победить, надо его возглавить,– решили злоумышленники. Они создали своё лжехристианское
движение, которое имудалось, где огнём и мечом, а где кнутом и пряником, за
столетия распространитьна большей части мира.
Миллионы людей читали Библию не
единожды,но они так и не смогли понять, что сделали потом убийцы Христа,
которые непонесли никакого наказания за своё страшное злодеяние.
А сделали они вот что.
Через три столетия после казни
Христалевиты взяли готовую письменную историю евреев с их верой в диавола и
сложилиеё воедино со свеженаписанной историей о похождениях мессии. Они
заключили этугремучую смесь в одну обложку и назвали полученную стряпню
Библией.
И что в итоге?
В итоге получился троянский
конь длялишения людей разума.
Левиты специально убрали всякое
различениев тексте библии, чтобы никто не понимал, где какой бог.
Нет ничего удивительного в том,
что,изучая в течение многих лет Библию, люди не обретают никакой веры в Бога и
не всостоянии понять, зачем же Христос пришёл к иудеям.
Таким образом,состряпав эту
книгу, левиты достигли своей цели – они закрыли напрочь доступ кпониманию Бога
абсолютному большинству попавшего под их влияние населения
Віктор Климченко«Чому наш добрий народ (і гарний, і працьовитий, і не глупий) впродовж віків був такий безпорадний в боротьбі за національну незалежність? Що придушило нашу душу? Де й коли були зроблені національні помилки?» — ставили питання дисиденти, перебуваючи в концтаборах. Поет-великомученик Василь Стус дає відповідь: «Прийняття християнства з Візантії було помилкою, шкідливою для Українського Народу», «величезна брила духовного християнства впала на заюну душу», «Жертвою православ’я ми є найбільшою», «Молода Україна», жовтень, 85 р., Торонто.
«Чому
наш добрий народ (і гарний, і працьовитий, і не глупий) впродовж віків був
такий безпорадний в боротьбі за національну незалежність? Що придушило нашу
душу? Де й коли були зроблені національні помилки?» — ставили питання дисиденти,
перебуваючи в концтаборах. Поет-великомученик
Василь Стус дає відповідь: «Прийняття християнства з Візантії було помилкою,
шкідливою для Українського Народу», «величезна брила духовного християнства
впала на заюну душу», «Жертвою православ’я ми є найбільшою», «Молода Україна»,
жовтень, 85 р., Торонто.
Ісус «з коліна Юдиного вийшов»,
Павло до Жидів. 7, 14. Ісус вірив, що Жиди — Богом вибраний Народ. Він гоям
казав: «Послано мене тільки до загублених овець Дому Ізраїла». Маттей, 15, 24.
Милосердний Ісус навчав гоїв вірити, що «Спасіння походить під Жидів», Іван, 4,
22. Ісус своїй
батьківській Вірі (Вірі Мойсеевій) дав доповнення. «Не думайте ви, ніби Я
руйнувати Закон чи Пророків прийшов. Я не руйнувати прийшов, а доповнити».
Маттей, 5, 17. Ісус дав
Жидівській Вірі нові поняття. «Не противтеся злому. Коли вдарить тебе хто у
праву щоку твою, підстав йому й другу». «Хто забере сорочку твою, віддай йому й
свитину», Маттей, 5, 38, 40. Віра Христова є
реформованою Жидівською Вірою і звуть її Юдохристиянізмом. («Стандарт Жидівська
Енцикльопедія» пише: «Християнська релігія виросла з Юдаїзму. Ісус і всі його
послідовники були Жидами. І Жидом був Павло — архітект гойського християнізму»,
стор. 439, Гарден Ситі, Н.-Й. 1959р.).
«Христос був не Бог, а такий же
чоловік, як другі, котрий упоминався за бідними людьми і за те був замучений, і
як умер, то так і остався, і не воскрес більше», Iв. Франко,
'Культура', 1924 р.
·
·
20:11
ІСТОРІЮ ПРО ХРЕЩЕННЯ
України-Руси започаткував київський монах Нестор-літописець. Він написав, що
князь Володимир дав наказ:
«Велю завтра хрестити, а хто не прибуде на ріку — багатий чи
убогий, робітник чи чернь людська, буде моїм ворогом». Киянам наказано від
Греків Віру приймати, а ті, що відмовлятимуться, «будуть позбавлені майна і
покарані смертю».
Монах і письменник Іларіон — приятель князя Ярослава (сина
Володимирового), автор твору «Слово «Про закон і благодать». Він, будучи добре
обізнаним з кривавим хрещенням, в 1037 році (22 роки після смерти князя
Володимира) написав, що Кияни були «застрашені, і нелюбов'ю, но страхом
повелівшому крещахуся», хрещення було «с властію спряжено».
Просвіта
