Документальна згадка про місто Бар (під bназвою Рів) відноситься до 1401 р. Відомий український історик Михайло bСергійович Грушеввький в праці 'Барське староство' пише: '... що вже в b1405 р. bм.Рів було населеним містом, так що заселення його слід віднести до bпопереднього bчасу...'
Історики-краєзнавці вважають, що місто виникло і будувалось вb bсередині XIV ст., а можливо раніше. Воно було розташоване на правому bберезі bрічки Рів, там, де тепер знаходиться село Чемериси-Барські.
У другій bполовині XIV ст. місто переходить у власність bлитовських феодалів, а згодом, з 1449 р. Рів попадає під владу Польщі. bКрім bнаціонального та релігійного гніту населення зазнавало величезних bзбитків від bвторгнення татар і волохів.

b b b
1537 рік відкрив bновий період в історії нашого краю. Польська королева Бона Сфорца bвикупила м. bРів у магнатів Одровонжів і перейменувала у Бар на честь італійського bміста, в bякому вона народилася. За часів Бони місто відбудовується і bрозвивається, йому bнадається Магдебургське право.
В 1538 році м.Бар стає центром bстароства, яким bзалишається до кінця XVIII ст.
Протягом багатьох років bнаселення Барщини веде героїчну боротьбу за своє визволення. В 1594 р. bвибухнуло bвелике повстання проти гніту польських феодалів під проводом Северина bНаливайка bі Григорія Лободи, в якому прийняло участь населення Бара.

b

b b
Протягом XVIII ст. Бар залишався опорним bпунктом польсько-шляхетської реакції й католицизму. У відповідь на це в b1702-1704 pp. населення міста брало участь у народному повстанні проти bпольського гніту, яке очолив Семен Палій. В 1768 р. в Барі виникло bвоєнно-політичне об'єднання польських магнатів - Барська конфедерація.
Вb 30-х bроках ХУШ ст. на території нашого краю поширюється гайдамацький рух під bкерівництвом Неживого, Журби, Швачки, Бондаренка, Верлана. Вершиною bгайдамацького руху була Коліївщина. Царський уряд допоміг полякам bпридушити bповстання. Російські війська захопили Бар, розгромивши і конфедератів.
Зb приєднанням Правобережної України до bРосії Бар в 1793 р. увійшов до її складу, як повітове місто, а з 1797 р.b - став bзаштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Села bколишнього bБарського староства ввійшли до складу Могилівського, Летичівського і bЛітинського bповітів.

b b b b
Приєднання нашого краю до bРосійської імперії не поліпшило становища місцевого населення, яке в bпроцесі bрозпаду феодально-кріпосницького ладу і розвитку капіталістичних bвідносин bзазнавало посиленого кріпосного гніту.
Особливо гострого характеру bнабирає селянський рух під проводом Устима Кармалкжа. Його сподвижникамиb були bІлля Малярчук з с. Гармак, Йосип Серветник (він же Покотило, bПокотильчук) з bс.Комаровець. Повстанські загони діяли в районі Бар - Ялтушків -Ушиця. bНайактивніша боротьба в нашому краї припадає на 1822-1835 pp., яка післяb bтрагічної смерті народного месника тривала аж до 1845р.

b b b b b
В другій половині XIX bст. в Подільській губернії відбуваються кардинальні зміни.
Бар став bзначним bторгово-ремісничим містом Поділля, мав 14 промислових підприємств, з нихb 4 bшкіряні, 2 чавуноливарні, 8 черепичних майстерень, 4 водяні млини та bдобре bрозвинений візничий промисел.
В 1865 р. в Барі збудовано ґуральню b(майбутній bспиртзавод). З 1880 р. почав працювати пароводяний млин. Подальшому bпіднесенню bекономіки міста сприяло будівництво залізниці Жмеринка - Могилів.
Первісткомb цукроваріння в нашому краї став bЯлтушківський цукроварний завод, збудований в 1871 р. В 1900 р. першу bпродукцію bдала Барська цукроварня.

b b
Розвиток bсільського господарства вимагав нової, більш досконалішої техніки. В bс.Чемерисах bВолоських (тепер Журавлівка) поміщик Ганіцький збудував першу на Поділліb фабрику bпо ремонту сільськогосподарської техніки та сільськогосподарських bзнарядь праці. bШвидко розвивається шевська справа, ковальське і столярне ремесло.
Барb і Лісові Бирлинці (тепер Лісове) ще у XVIII ст. стали bважливими осередками гончарного виробництва. В Барі виникли родинні bдинастії bгончарів Врублевських, Желіховських, Круликовських та багатьох інших. bОсобливо bтиповий для барських тарілок був малюнок 'зозуля на калині'.

b b b b
Розвиток промисловості й ремесла bсприяв виникненню культурно-освітніх закладів. У місті було два училища -b bповітове, створене у 1803 р. і духовне, відкрите у 1837 р.
Починаючи зb 80-х bроків і до кінця XIX ст. майже у всіх великих селах діяли bцерковно-приходські bшколи, а в значній частині малих сіл - школи грамоти. Найперші bцерковно-приходські школи з'явились у селах: Верхівка, Біличин, Митки, bЧемериси bВолоські (Журавлівка), Слобода Ялтушківська, Ялтушків. В Барі працювало bдві bлікарні.
Закінчився період відносно bмирного розвитку українського суспільства - XIX ст. Розпочиналась епоха bвеликих bпотрясінь - ХХст.

b
Поділля залишалось bаграрним районом з розвиненою переробною промисловістю.
В зв'язку з bпереходом bна капіталістичні відносини і будівництвом залізниць в нашому краї bрозвивалась bторгівля. Основним її центром був Бар.
Помітні кроки здійснюються у bрозвитку bосвіти. Ще з 1868 р. діяло міське двокласне училище (нині будинок bгреко-католицької церкви). У 1907 р. до ладу стало реальне училище b(тепер СШ № b4), у 1911р. відкрито приватну гімназію для дівчат (тепер СШ № 2), яка bзгодом bодержала право приватно-державної.
При Барській міській управі в 1900b bр. відкрилась перша бібліотека.

b
В Барі для управління містом обиралась міська bдума. У 1905 р. Поділля охопили революційні виступи. Навесні і влітку b1905 р. bбуло найбільше піднесення страйкової боротьби в Барі і селах нашого bкраю. В bтравні 1905 р. відбулися страйки Барської та Ялтушківської цукроварень. bРобітники вимагали покращити умови праці і збільшити зарплату.
Перша bсвітова bвійна 1914 р. завдала нових бідувань населенню району. В Барі було bмобілізовано bна фронт більше тисячі чоловік. В місті була розквартирована військова bчастина.
У лютому b1918р. Бар окупували війська кайзерівської Німеччини . У боях з bавстро-німецькими окупантами брав участь Барський червоно-гвардійський bзагін.

b b
23 березня 1919р. Богунський полк визволив Бар, а в червні цього ж bроку місто перейшло до рук УГА. В січні 1920 року містом знову оволоділиb загони bЧервоної Армії, а в квітні - білополяки і петлюрівці. Радянську владу в bрайоні bостаточно було встановлено 24 червня 1920 року.
Зразу ж після bзакінчення bгромадянської війни розпочалося
відродження промисловості й bсільського bгосподарства. Реконструюються
спиртовий та цукровий заводи, bспоруджується bмашинобудівний завод,
відкриваються нові підприємства: цегельні bзаводи, bхлібозавод, швейна
х фабрика, електростанція, bмашинно-тракторна станція.

b
Місто було електрифіковано у 1936 р. У Барі будують районну лікарню,b bшколи. Ще в 1925 р. був відкритий механічний технікум. З квітня 1931 р. bпочала bвиходити районна газета 'Більшовицькими темпами' (тепер 'Подільський bкрай').
Трагічний голод 1933 р. не поминув й Бар'ського району. bСмерть від bголоду спустошувала цілі села. Так, у Копайгороді, як свідчить bстатистика, лише bза півроку померло 273 чол., у селі Польовому - 200 чол.
В 30-ті рокиb в країні bрозпочалися масові репресії, пов'язані з культом особи Сталіна. Йшли в bнебуття bтисячі ні в чому не винних радянських громадян. Чимало загинуло й bжителів bБарського району.

b b b
Напад військ фашистської Німеччини перервав bподальший розвиток нашого краю. 15 липня 1941 р. гітлерівці окупували bЯлтушків і bбільшість сіл Барського району, а 16-го - сам райцентр. Настали страшні bдні bкривавого режиму. Окупанти розстріляли близько 7,5 тис. мирних громадян,b 2 тис. bвивезли на примусові роботи до Німеччини. Більше 8 тис. мешканців районуb bзагинуло в боях за Батьківщину.
19 березня 1944 р. війська 18-ї та b38-ї армій bПершого Українського фронту розпочали бої за визволення району. Особливоb запеклі bсутички точилися в районі шосе Бар-Журавлівка-Ялтушків. 25 березня bчастини 305-ї bстрілецької дивізії (командир -полковник О.Ф.Васильєв)74-го стрілецькогоb корпусу b38-ї армії оволоділи Баром.
У боях за населені пункти району віддали bсвоє bжиття 1186 воїнів.

b
З переходом до мирного життя відновлювали свою діяльність bоргани Радянської влади, відбудовувались підприємства, вставала з колін bпромисловість міста. З часом в Барі розвивається освіта, культура, bмедицина.
В даний час у місті функціонують 4 загальноосвітні школи, bпрофесійно-технічне училище, педагогічне училище, автомобільно-дорожній bтехнікум, районна лікарня, центральна бібліотека, районна бібліотека дляb дітей, bбудинок культури, кінотеатр.
З bкожним роком місто стає кращим та більш впорядкованим. В 2001 році Бар bвідзначте b600-річчя з дня першої документальної згадки про нього.