У складі України з 1951р. із Белзом пов’язана історія відових християнських святинь. Так, у рочищі клименщина в Десятинній церкві тривалий час зберігалися мощі св.. папи Климента, які кн. Володимир привіз із Херсонеса. А його дружина кн. Анна подарувала князівському храму ікону Богоматері, написану, за переказами, самим євангелістом Лукою. 1377р. кн. В Опольськии, рятуючись від угорського короля, вивіз її з Белза. Перебуваючи вже у своїх володіннях, він заночував у селі Ченстохів, на березі Вар­ти. Свята ікона була залишена в парафіяльній церкві, а на ранок ЇЇ 'не могли зрушити з місця'. Так і перебуває там до наших днів Ченстохівська ікона Божої Мате­рі. А в Белзі, у колишній каплиці св. Валентина в Замочку, поруч із Миколаївським собором (1926), збираються помістити її лазерну копію.

В 2001р. з ініціативи міського го­лови /. Калиша Белз оголошений Державним історико-культурним заповідником Відновлюються До­мініканський монастир (XVII-XVIII ст.), монастир домініканок (XVIII ст.), ратуша (XVII ст.), костел св. Миколая (1653). Заслуговує на увагу дерев'яна П'ятницька церква (XVII ст.), вежа (1606, пл. Лесі Українки) і старий єврейський цвинтар. Ці­кавою є вілла (XIX ст., вул. С. Бандери, 14). З Белзської землі родом митрополит Петро Ратєнський.