Михайло Остафій

Бережани

Бережани
http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... height='120' width='97'> http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... height='74' width='140'> http://uk.wikipedia.... title='Герб Бережан'>Герб Бережан Прапор Бережан
http://uk.wikipedia.... class='image' title='Панорама Бережан'>http://upload.wikime... height='178' width='300'> Панорама Бережан
http://upload.wikime... height='12' width='12'> http://uk.wikipedia.... class='image' title='Бережани на мапі району'>http://upload.wikime... height='266' width='300'>
Бережани на мапі району
Основні дані
http://uk.wikipedia.... title='Країна' class='mw-redirect'>Країна	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Україна'>http://upload.wikime... height='13' width='20'> http://uk.wikipedia.... title='Україна'>Україна
http://uk.wikipedia.... title='Адміністративний поділ України'>Регіон	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Тернопільська область'>http://upload.wikime... height='13' width='20'> http://uk.wikipedia.... title='Тернопільська область'>Тернопільська область
http://uk.wikipedia.... title='Райони України'>Район/міськрада	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Бережанський район'>http://upload.wikime... height='13' width='12'> http://uk.wikipedia.... title='Бережанський район'>Бережанський район
Код http://uk.wikipedia.... title='КОАТУУ'>КОАТУУ	6120410100
Засноване	http://uk.wikipedia.... title='1375'>1375
http://uk.wikipedia.... title='Магдебурзьке право'>Магдебурзьке право	http://uk.wikipedia.... title='1530'>1530
Статус міста	з http://uk.wikipedia.... title='1530'>1530 року
http://uk.wikipedia.... title='Населення'>Населення	18872 осіб
http://uk.wikipedia.... title='Площа'>Площа	12 км?
http://uk.wikipedia.... title='Поштові індекси' class='mw-redirect'>Поштові індекси	47505
http://uk.wikipedia.... title='Список телефонних кодів України' class='mw-redirect'>Телефонний код	+380-3548
http://uk.wikipedia.... title='Географічні координати'>Координати	http://upload.wikime...>49°26?46? пн. ш. 24°56?19? сх. д.? / ?49.446111° пн. ш. 24.938611° сх. д. (G)http://uk.wikipedia.... title='Географічні координати'>Координати: http://upload.wikime...>49°26?46? пн. ш. 24°56?19? сх. д.? / ?49.446111° пн. ш. 24.938611° сх. д. (G)49.446111, 24.938611
http://uk.wikipedia.... title='Міста-побратими'>Міста-побратими	http://uk.wikipedia.... title='Ключборк'>Ключборк (http://pl.wikipedia.... class='extiw' title='pl:Kluczbork'>Kluczbork) http://uk.wikipedia.... title='Польща'>Польща, Везерсфілд (http://en.wikipedia.... class='extiw' title='en:Wethersfield Connecticut'>Wethersfield) http://uk.wikipedia.... title='США' class='mw-redirect'>США
Відстань
Найближча http://uk.wikipedia.... title='Залізнична станція'>залізнична станція	Бережани
До обл./респ. центру
- http://uk.wikipedia.... title='Залізничний транспорт'>залізницею	72 км
- автошляхами	53 км
До Києва
- http://uk.wikipedia.... title='Залізничний транспорт'>залізницею	570 км
- автошляхами	477 км
Міська влада
http://uk.wikipedia.... title='Веб-сторінка'>Веб-сторінка	http://www.ber.te.ua... class='external free' rel='nofollow'>http://www.ber.te.ua...
http://uk.wikipedia.... title='Міський голова'>Міський голова	Степан Володимирович Токарський

Бережа?ни — місто, центр http://uk.wikipedia.... title='Бережанський район'>Бережанського району http://uk.wikipedia.... title='Тернопільська область'>Тернопільської області. Бережани розташовані в мальовничій пагорбистій місцевості, на р. http://uk.wikipedia.... title='Золота Липа (річка)'>Золота Липа. Залізнична станція на лінії http://uk.wikipedia.... title='Тернопіль'>Тернопіль-http://uk.wikipedia.... title='Ходорів'>Ходорів. Міській раді підпорядковані села http://uk.wikipedia.... title='Рай (Бережанський район)'>Рай і http://uk.wikipedia.... title='Лісники'>Лісники.

Населення — 19,4 тис. осіб (http://uk.wikipedia.... title='2003'>2003), з них http://uk.wikipedia.... title='Українці'>українців — 95 %; про­живають також http://uk.wikipedia.... title='Росіяни'>росіяни, http://uk.wikipedia.... title='Вірмени'>вірмени, http://uk.wikipedia.... title='Азербайджанці'>азербайджанці, http://uk.wikipedia.... title='Євреї'>євреї, http://uk.wikipedia.... title='Татари'>татари. Територія міста — 6 км?. Перша згадка про Бережани датується http://uk.wikipedia.... title='1375'>1375 р.

Бережани відомі своїми численними архітектурними пам'ятками, збереженими у первісному вигляді. Серед найвизначніших — замок, Троїцький собор, Вірменська церква та інші.

[ред.] Історія

Детальніше: Історія Бережан

[ред.] Археологічні знахідки

Місцевість навколо Бережан здавна була заселена людиною. На околицях міста було виявлено залишки трьох стоянок доби пізнього палеоліту. Ці дані занесені до матеріалів і досліджень по археології СРСР , що видавалися ще в 1960 р.^{http://uk.wikipedia....>[1]}

Пізній http://uk.wikipedia.... title='Палеоліт'>палеоліт — це приблизно 38-11 тисяч років тому . Звичайно, люди які залишили нам про себе сліди селилися недалеко від води, тобто від ріки золотої Липи, на високих і сухих берегах, біля лісу. Так археологи на горі Звіринець виявили залишки крем'яної майстерні давніх часів. Висновок про те, що це була майстерня можна зробити з великої кількості первісних знарядь праці з кременю: різці, скребки, ножі, та багато відходів від крем'яного виробництва — відщепів, пластинок, нуклеусів.

В експозиції краєзнавчого музею можна побачити крем'яні серпи, наконечники, сокири. Добре представлено знаряддя праці , що належить до періоду нового крем'яного віку — неоліту (з VI до ІІІ тисячоліття до н. е.). Це кам'яні шліфовані сокири, зернотерки.

Ще треба відзначити, що на життя живих організмів, в тому числі і людей мав великий вплив льодовик, що насувався з Півночі і спричинив катастрофічну зміну клімату у Європі. Зупинився він в північних межах теперішнього Бережанського району. Саме після відступу льодовика на північ, кочівні гурти найдавнішого населення повільно просувались вгору Дністром і його притоками (а власне нас цікавить http://uk.wikipedia.... title='Золота Липа (річка)'>Золота Липа) та височини, т. ч. і Бережанщину. Саме сліди цих людей знайшов Ю . Полянський у http://uk.wikipedia.... title='1927'>1927 році на місці вищезгаданих трьох стоянок . Археологічні розкопки показали що в межах сіл http://uk.wikipedia.... title='Мечищів'>Мечищів, http://uk.wikipedia.... title='Саранчуки'>Саранчуки , http://uk.wikipedia.... title='Конюхи'>Конюхи (нині http://uk.wikipedia.... title='Козівський район'>Козівський район) є сліди селищ неолітичного періоду. З тих знахідок можна судити про те, що тодішня людина займалася примітивним обробітком ріллі, розводила домашню худобу, вміла ліпити глиняний посуд, варити страву, ткати полотно та шити одяг .Добре збереглися і представленні в експозиції глиняні пряслиця сірого та коричневого кольору, що є прямим доказом першого ткацтва на території краю. Одним із занять первісних людей було полювання. Це засвідчують рештки тварин, що тоді водилися. Це ріг північного оленя, гомілкова кістка мамонта, зуб коня. Фонди музею зберігають ще роги оленя, зуб мамонта, колінний суглоб мамонта та інше.

Цікаву знахідку знайдено у http://uk.wikipedia.... title='1935'>1935 році в с. http://uk.wikipedia.... title='Вибудів'>Вибудів, що колись належало до Бережанського повіту. Селяни викопали скриньковий гріб з кількох кам'яних плит. Це швидше всього рештки напівкочового племені, що прийшло на наші землі з земель над Віслою і Сяном. Але ця знахідка на жаль, не була науково — опрацьована і досліджена. В с. http://uk.wikipedia.... title='Підвисоке'>Підвисоке теж розкопано могилу з обрядово скороченими кістяками й кам'яними бойовими топірцями та глиняним посудом, прикрашеним відтисками шнурка. На жаль, поки що, ми дуже мало знаємо про той період на Бережанщині, коли на зміну каменю прийшов новий ужитковий матеріал — бронза (від середини ІІІ до поч. І тисячоліття до нашої ери). Але знайдена археологами бронзова сокира у с. http://uk.wikipedia.... title='Завалів'>Завалів (нині Підгаєччина), наконечні бронзові стріли у с. http://uk.wikipedia.... title='Потутори'>Потутори є доказом, що цей період в житті бережанщини теж не випадкове з сув'язі поколінь. А в селі http://uk.wikipedia.... title='Волиця'>Волиця і http://uk.wikipedia.... title='Рибники'>Рибники є залишки поселення доби бронзи. Біля Бережан та в с. Котові археологи відшукали кілька глиняних посудин, що відноситься до так званої висоцької культури, це вже залізна доба (VI—IX ст.). Ці знахідки дають можливість уявити на якому рівні стояв розвиток хліборобства і скотарства, зародження первісного суспільства на території краю.

Розвиткові наших територій багато сприяло те, що знаходилися вони на торговельному римському шляху. Про це свідчать викопані римські монети у селах Котові і Мечищеві. А ще в http://uk.wikipedia.... title='1913'>1913 році в с. http://uk.wikipedia.... title='Рай'>Рай знайдена в землі урна — попільниця із спаленими людськими кістками. Свого часу її віддали до поміщицького двору, а далі доля невідома . Це і є підтвердженням того, що період римської доби характеризується збільшенням густоти населення, роз виткові його релігійних уявлень . Шкода лише, що знахідок з того часу мало, тай про ті ми знаємо з переказів в основному.

[ред.] Польський період

http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... class='thumbimage' height='149' width='250'>

http://uk.wikipedia.... class='internal' title='Збільшити'>http://bits.wikimedi... alt='' height='11' width='15'>

Ескіз Бережанського замоку

Перша писемна згадка — http://uk.wikipedia.... title='1375'>1375. Місто було передано князем http://uk.wikipedia.... title='Владислав Опольський'>Владиславом Опольським в 1375 р у власність бояринові Васькові Тептуховичу.

http://uk.wikipedia.... title='Магдебурзьке право'>Магдебурзьке право місто отримало http://uk.wikipedia.... title='1530'>1530. Тоді король http://uk.wikipedia.... title='Сигізмунд I Старий'>Сигізмунд I Старий передає Бережани у власність руському воєводі Миколі Синявського. До Бережан входили передмістя Підзамче, Містечко та http://uk.wikipedia.... title='Адамівка (Бережани)'>Адамівка.

16-18 ст. містом володіли магнати http://uk.wikipedia.... title='Сенявські'>Сенявські. За часи володіння містом родини Синявських Бережани славилися своїм оборонним комплексом, а також архітектурним піднесенням. Після смерті останнього представника родини Синявських — Адама-Миколи, http://uk.wikipedia.... title='Замок (споруда)'>замок переходить у власність Софії Синявської та її чоловіка Олександра Чарторийського. Так замок з http://uk.wikipedia.... title='1726'>1726 року потрапляє до родини Чарторийських. З другої половини XVIII ст. опиняється в руках Любомирських, і з http://uk.wikipedia.... title='1816'>1816 переходить до відомої родини http://uk.wikipedia.... title='Потоцькі'>Потоцьких.

Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648 міщани-українці під­тримали повстанців; http://uk.wikipedia.... title='1649'>1649 і http://uk.wikipedia.... title='1655'>1655 козацькі загони штурмували замок.

1695 у місті було 404 будинки, 3475 жителів.

[ред.] Австрійський період

http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... class='thumbimage' height='150' width='200'>

http://uk.wikipedia.... class='internal' title='Збільшити'>http://bits.wikimedi... alt='' height='11' width='15'>

Від http://uk.wikipedia.... title='1772'>1772 Бережани належали до Австрії; http://uk.wikipedia.... title='1781'>1781 стали повітовим містом. Від http://uk.wikipedia.... title='1789'>1789 в місті діяла гімназія, в якій в 1899—1901 навчався http://uk.wikipedia.... title='Зарицький Мирон Онуфрійович'>Мирон Зарицький, згодом видатний український http://uk.wikipedia.... title='Математик'>математик, http://uk.wikipedia.... title='Професор'>професор http://uk.wikipedia.... title='Львівський державний університет' class='mw-redirect'>Львівського державного університету. http://uk.wikipedia.... title='1895'>1895 заснована філія «Просвіти».

У серпні-вересні http://uk.wikipedia.... title='1916'>1916 у боях на горі http://uk.wikipedia.... title='Лисоня'>Лисоня поблизу Бережан Легіон http://uk.wikipedia.... title='УСС' class='mw-redirect'>УСС героїчно стримував натиск російської армії. Під час 1-ї світ. війни місто зазнало вел. руйнувань.

До лав УСС вступили уродженці Бережан:

• 1 сотня^{http://uk.wikipedia....>[2]}
  • стрілець Пришляк Гриць, 1896 р. н.
• 3 сотня^{http://uk.wikipedia....>[3]}
  • стрілець Копцюх Осип, 1898 р. н.
• 5 сотня^{http://uk.wikipedia....>[4]}
  • стрілець Коник Іван, 1898 р. н.
• 8 сотня^{http://uk.wikipedia....>[5]}
  • стрілець Сенишин Микола, 1895 р. н.

[ред.] Період ЗУНР

У листопаді 1918 — липні http://uk.wikipedia.... title='1919'>1919 — повітовий центр http://uk.wikipedia.... title='ЗУНР' class='mw-redirect'>ЗУНР; у Бережанах розміщувалася Начальна команда (штаб) http://uk.wikipedia.... title='УГА' class='mw-redirect'>УГА. Тоді розпорядженням № 3 від http://uk.wikipedia.... title='13 листопада'>13 листопада http://uk.wikipedia.... title='1918'>1918 Державного секретаріату військової справ ЗУНР було утворено Бережанську округу - військовий округ на території ЗУНР. Округа включала http://uk.wikipedia.... title='Бережанський повіт'>Бережанський, Бібрський, http://uk.wikipedia.... title='Перемишлянський повіт'>Перемишлянський, http://uk.wikipedia.... title='Підгаєцький повіт'>Підгаєцький і Рогатинський повіти^{http://uk.wikipedia....>[6]}.

В. Ханас.

[ред.] Польський період

http://uk.wikipedia.... title='1919'>1919—http://uk.wikipedia.... title='1939'>1939 — під владою Польщі.

[ред.] Радянський період

Від вересня 1939 — у складі УРСР; згодом — рай­центр. 1940 почали працювати педагогічна, торгівельна і деревообробна школи, краєзнавчий музей, Будинок куль­тури, бібліотеки. Органи http://uk.wikipedia.... title='НКВС' class='mw-redirect'>НКВС розпочали масові репресії проти населення.

Від http://uk.wikipedia.... title='7 липня'>7 липня http://uk.wikipedia.... title='1941'>1941 до http://uk.wikipedia.... title='22 липня'>22 липня http://uk.wikipedia.... title='1944'>1944 Бережани — під німецько-нацистською окупацією. Село згадують у http://uk.wikipedia.... title='Кресова книга справедливих'>Кресовій книзі справедливих на стор. 122. К. Вихопець, Г., Т. Концевич, А. Концевич — жителі села, одні з http://uk.wikipedia.... title='Праведники народів світу'>праведників народів світу^{http://uk.wikipedia....>[7]}

Звільнене http://uk.wikipedia.... title='22 липня'>22 липня http://uk.wikipedia.... title='1944'>1944 р. військами http://uk.wikipedia.... title='Перший український фронт' class='mw-redirect'>Першого українського фронту в ході http://uk.wikipedia.... title='Львівсько-Сандомирська операція'>Львівсько-Сандомирськой операції: 1 гв. А ?127 сд (генерал-майор Говоров Іван Павлович) 107 ск (генерал-майор Гордєєв Дмитро Васильович)^{http://uk.wikipedia....>[8]}.

[ред.] Економіка

Нині в місті працюють 12 промислових і 6 сільсько-господарських підприємств, зокрема ВАТ — http://uk.wikipedia.... title='Бережанський склозавод'>Бережанський склозавод, Бережанський цегельний завод «Керамік», птахофірма «Бережанська», «Велес», Макаронна Фабрика

[ред.] Культура

http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... class='thumbimage' height='277' width='200'>

http://uk.wikipedia.... class='internal' title='Збільшити'>http://bits.wikimedi... alt='' height='11' width='15'>

Статуя http://uk.wikipedia.... title='Ісус Христос'>Ісуса Христа на центральній площі Ринок у м. Бережани.

Діють http://uk.wikipedia.... title='Бережанський агротехнічний інститут'>Бережанський агротехнічний інститут, 4 загальноосвітні школи, http://uk.wikipedia.... title='Бережанська гімназія'>гімназія, 4 дитсадки, 2 лікарні, поліклініка, дитячий пульмонологічний санаторій, міжрайонний тубдиспансер, Будинок культури, клуб, музична та художня школи, 4 музеї (http://uk.wikipedia.... title='Бере­жанський краєзнавчий музей' class='mw-redirect'>Бере­жанський краєзнавчий музей, http://uk.wikipedia.... title='Бережанський музей книги'>Бережанський музей книги, Лепкого Богдана меморіальний музей, Бережанський музей переслідуваної церкви).

Продовжують роботу товариство «Боян», осередок товариства «Просвіта». Працюють 7 народних колективів художньої самодіяльності, зокрема http://uk.wikipedia.... title='Бережанський народний аматорський хор «Просвіта»'>Бережанський народний аматорський хор «Просвіта».

[ред.] Релігія

Діють релігійні громади:

• http://uk.wikipedia.... title='УГКЦ' class='mw-redirect'>УГКЦ,
• http://uk.wikipedia.... title='УАПЦ' class='mw-redirect'>УАПЦ,
• ЄХБ,
• http://uk.wikipedia.... title='РКЦ' class='mw-redirect'>РКЦ,
• Свідків Єгови.
• 2 громади http://uk.wikipedia.... title='П'ятидесятники'>п'ятидесятників

[ред.] Пам'ятки

[ред.] Пам'ятки архітектури^{http://uk.wikipedia....>[9]}

Бережани внесені до списку історичних міст і селищ 1-ої категорії цінності України; http://uk.wikipedia.... title='2001'>2001 місту надано статус http://uk.wikipedia.... title='Список історико-культурних заповідників України' class='mw-redirect'>Державного історико-архітектурного заповідника.

Назва	Розташування	Датування	Короткий опис	Номерhttp://uk.wikipedia....>[10]	Зображення
http://uk.wikipedia.... title='Бережанська ратуша'>Ратуша	пл. Ринок, 1	http://uk.wikipedia.... title='1811'>1811	Споруджена на місці дерев'яної. Будівля була виразником ранньокласичного стилю. Це двохповерхова прямокутна будівля з двоярусною вежею та внутрішнім двором. Перший поверх займали крамниці, а на другому — приміщення http://uk.wikipedia.... title='Бережанська гімназія'>гімназії, яка розташовувалась тут до http://uk.wikipedia.... title='1914'>1914 (а, фактично, до 1920-тих) років.	638	http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... height='113' width='150'>
http://uk.wikipedia.... title='Троїцький собор (Бережани)'>Троїцький собор	пл. Ринок, 12	http://uk.wikipedia.... title='1768'>1768	Розташована в центрі міста, фасадом до площі Ринок. Первісний вигляд її мав готично-ренесансні форми, але частота перебудовувань (1748—1768, 1810, 1830, 1860 рр.), спричинилася до їх нівеляції. Остання перебудова відбудувалася протягом 1893—1903 років; і з цього часу церква святої http://uk.wikipedia.... title='Трійця'>Трійці набула сучасного вигляду.	639	http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... height='113' width='150'>
http://uk.wikipedia.... title='Церква святого Миколая (Бережани)'>Церква Св

18 жовтня 2010

(0|0)

³ історик (1375 року заснування, 17,1 тис. жителів) Одне із найчарівніших міст області розкинулося за 52 км від Тернополя, у мальовничій гористій місцевості на обох берегах р. Золота Липа. Коли дивишся на місто з вершини Бернардинського пагорба, воно здається мирним і сонним - і важко повірити, що колись Бережани славилися на всю Європу своїми укріпленнями. Місцевий замок протягом двох століть не могла захопити жодна армія. Замок (1534-54) і зараз могутньою руїною видніється на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Будували його італійські майстри за новоголандською системою, схему якої розробив Г.-Л. Боплан. Перша світова війна пройшлася по замку своїм важким артилерійським поступом. На території фортеці зберігся розкішний ренесансно-бароковий костел св. Трійці (1554) з багатим внутрішнім різьбленням. З боків до нього прилягають каплиці-усипальниці Сенявських (1620-50). На жаль, збереглася тільки частина мармурових надгробків магнатів Сенявських авторства Яна Пфістера, Германа ван Гутте і Генріха Горсту. їх можна побачити в Олеську. Не дивно, що резиденція Миколи Сенявського була неприступною: мури твердині досягають 2 м з північної сторони і майже 6 м з південно-західної! Під стать мурам і величезні масивні вежі: п'ятикутна, квадратна, багатокутна і кругла. Колись обороноздатність форпосту підсилювали рови і вали, разом з рукавами ріки забезпечуючи глибоко ешелоновану фортифікацію. У замку не тільки воювали, але й жили. Він яскравий приклад переходу від оборонних до оборонно-палацових споруд. Про багате оздоблення палацових покоїв замку Сенявських поширювались легенди. У замку ведуться реставраційні роботи, а навколо розкинувся міський парк. Але не тільки замок відповідав у середньовіччя за обороноздатність Бережан. На жаль, нині оборонна синагога (1716) являє собою повну руїну. Фарний Петропавлівський костел (раніше - костел Різдва Богородиці, 1500), розташований майже в центрі міста, також становив важливу ланку міських укріплень. Про це нагадують його суворий пізньоготичний вигляд, висока кам'яна огорожа, а також дзвіниця, перебудована (1741) з оборонної вежі. Недалеко від Петропавліеського костелу розташований ансамбль невеликого барокового вірменського костелу (1750-64) із дзвіницею, що також зберегла риси оборонної архітектури. З вершини пагорба Сторожисько на храми тужно дивиться оборонний Бернардинський монастир (XVII ст.). Звідси відкривається чудовий краєвид на старе місто. Центральне місце в комплексі відіграє Миколаївський костел (1630-83), оточений високою кам'яною огорожею. Він був відкритий Миколою Сенявським на честь перемоги над турками під Віднем в 1683р. До храму прилягають келії (1716-42). На жаль, на території монастиря розташовується виправна колонія для неповнолітніх. Але недільного ранку кожний охочий може відвідати храм під час щотижневої меси. Його можна оглянути і з розташованого поруч пагорба, насипаного на честь 500-річчя Грюнвальдської битви (1410). На площі Ринок стоїть ошатний Троїцький собор (1768, 1893-1908). Його двері прикрашені рельєфами св. Кирила і Мефодія. Тут зберігається чудотворний образ Римської Богоматері, подарований Папою Римським А. Сенявському наприкінці XVIII ст. Поруч із храмом - пам'ятники Т.Г. Шевченку (1993, ск. М. Посикира, Я Яремчук) і Б. Лепкому (1997, ск. /. Сонсядло). Навпроти - двоповерхова ратуша (1803-11, класицизм), у якій до 1914р. діяла знаменита Бережанська гімназія, а нині — кілька музеїв краєзнавчий т. 8 (03548 2-18-35). музей книги т. 8 (03548 2-14-35), репресованої церкви т. 8 (03548 2-44-01) меморіальний музей поета Богдана Лепкого т. 8 (03548 2-21-86) Державний історико-архітектурний заповідник т. 8 (03548 2-12-52). Любителів модерну Бережани теж не розчарують: тут збереглося кілька чарівних вілл і кам'яниць кінця XIX - початку XX ст. Най яскравіший представник місце вого модерну - неоготичне приміщення державного банку (1910). Передмістя Бережан Біля Бережан навпроти Посухова на горі Лисоні створений величний меморіал (1994, ск. Б. Рудий). Тут 1916р. ішли запеклі бої між австрійськими частинам Українських Січових Стрільців, які захищали інтереси Австрії і Німеччини, і українськими частинами російської армії, які захищали інтереси Росії, Франції і Англії. У Лісниках під Бережанами (убік Рогатина) є гарне місце – урочище Монастирок із джерелом цілющої води і Чортовим каменем. На ньому висічене Розп'яття Ісуса Христа (автор - польський маршал, уродженець Бережан, Е. Ридзь-Смігли 1866-1941). У передмісті Адамівка збереглася дерев'яна Миколаївська церква (1691), її вигляд правда псує покриття з оцинкованого заліза. Недалеко від неї на вул. Шевченка можна побачити оригінальний пам'ятник-хрест. встановлений адамівською церковною громадою на честь тверезості (1878, 1989). Братство тверезості було ініційовано Папою Пієм IV 1874р. під гаслом 'Хрест переможе поганство, хрест переможе пияцтво'. До нього підводили любителя горілки і змушували заприсягти, що він кине пагубну звичку. Після цього на Тернопільщині, де селяни жили в злиднях (звідси масова еміграція і пияцтво), у багатьох селах з'явилися аналогічні хрести, які можна побачити і сьогодні. Бережани межують із селом Рай, розташованим у мальовничій гористій місцевості під високою Волковою горою. Саме завдяки красі місцевих пейзажів поселення має таку 'небесну' назву. У західній частині села, у великому старому ландшафтному парку (1760, 20 га) зберігся квадратний у плані палац Потоцьких (1709, перебудови 8 стилі класицизму другої чверті XIX ст., арх. Я. Рудковський-Венжик), споруджений на місці мисливського невеличкого замку магнатів Сенявських. Вінчає палац купол на восьмигранному світловому барабані. На південно-східному фасаді будинку збереглися ліпні рельєфи. Приміщення використовується дитячим санаторієм. Парк прикрашає ланцюжок з 4 мальовничих ставків, що створюють безліч гарних пейзажів на тлі віковічних дерев. На жаль, від старого 700-літнього дуба-аксакала діаметром 2,3 м, під яким колись нібито відпочивав Богдан Хмельницький, сьогодні залишився лише кістяк. Є ще 400-літній дуб 'Богатир' заввишки 30 м.

2 березня 2008

(0|0)

Ip: 83.167.116.126 прошло моё детство, отрочесво и юность, здесь я родился и первые теплые воспоминания связаны с ним.

21 вересня 2007

(0|0)