|
Бережниця. Невеличке село на Буковині. Куди сягаєетимологія цієї назви? Від слова береги чи берегти? І береги, горби та горбочки, долини та ярочки, зберігають спогади минулого нашого села. А історія сягає у 1790 рік. Так, саме тоді прийшли сюди перші жителі. Згодом між крутими берегами знайшли захисток чимало людей: і втікаючи від панського гніту, і борці-заколотники та юнаки, яких силоміць забирали в рекрути. Ой не йти лугами, Не тримтіть, мов листя, Там, за берегами, можна вберегтися Рід свій рятувати Певно ж, не дрібниця То, уже казали: - Йти до Бережниці Ярослав Кузик Ось тому Бережниця – наш маленький оберіг, талісман нашої долі, провісник нашого майбуття. Ступаючи тихенькою центральною вулицею нашого села, милуєшся цією красою незайманої природи, вдихаєш чисте повітря, змальовуєш в уяві минуле та майбутнє села. Зелений ряд дерев: дубів, смерек, яблунь, черешень – чітко відмежовують дорогу, ніби турбуються, щоб випадковий прохожий, бува не заблудився, а йшов прямісінько в центр села. А шлях біжить вдолину, то піднімається вгору, знову простує повз невеличкий лісок, минає поодинокі хатини, що притулились подекуди до нього. Та ось доводиться швидше збігати з крутого довгого берега, аж у самісінький центр. Де густішають хати, під самим горбом, з правого його боку знаходиться відділення зв’язку, поряд фельшерсько-акушерський пункт. Пройшовши ще трохи, вперед ви завітаєте до бібліотеки і клубу, що розташовані в приміщенні старої школи. Минувши магазин, побачите нову школу, збудовану в 1976 році. А потім памятник-обеліск, що нагадує нам про односельчан, які віддали своє життя за нашу свободу. Навпроти нова Свято-Михайлівська церква, побудована жителями села, за допомоги багатьох людей району у 2007 році. Центр села розкинувся в долині, якою тече маленька річечка Бережниця, обминаючи всі перешкоди. По долині річка Поміж берегами В’ється, наче стрічка, Дівочими плечами Степан Павлюк А там, за берегами, ховаються хатинки, наче червоні намистинки, між лісами. Бережниця! Гарне, веселе село! Тут чути спів птахів та голосний передзвін дитячих голосів! Тут люди працьовиті, майстри на всі руки. Це село мов квітка, - Барви не зникають … Ярослав Кузик |
17 січня 2012
|
| Закрити |
