(1084 року заснування, 23,2 тис. жителів)

Райцентр. 1584р. Бродам надане Магдебурзьке право. В 1772-1918 рр. тут проходив кордон між Австрійською й Російською імперіями. Завдяки прикордонному положенню Броди в 1779р. отримали право вільного торгового міста, що могло безмитно торгувати в межах Австрії, Росії, Польщі та інших країн. Броди стали одним з основних транзитних торгових центрів Австрії. 1880р. у місті проживала практично така ж кількість населення, як і нині — 20 тис. мешканців (73,4% євреїв, 17,5% поляків і 8,6% українців). Від колишньої величі фортеці, зведеної Конецпольськими, на вул. Шкільній зберігся земляний вал XVII ст. і каземати (1630-35, арх. А дель Аква за участі Г. де Боллана) у формі п'ятикутника. У середині XVIII ст. новий власник Станіслав Потоцький перебудував
фортецю на свою резиденцію, а на місці замку XVI ст. звів бароковий палац, нині філія краєзнавчого музею. Про оборонний характер міста свідчать і оборонного типу церква св. Юра (ХVІІ-ХVІІІ ст.), і оборонна Хоральна синагога (1742. вул. Гончарна, 12). і оборонний костел Святого Духа (1662). Збереглися дерев'яна Здвиженська церква (1600) і Троїцька церква із дзвіницею (1744-50) на Великій Фільварківській, а також парк (XVII ст.). Із Бродів родом мати Зигмунда Фрейда - Амелія. У передмісті Старі Броди народилися польський письменник Юзєф Корженевський (1797-1863) і австрійський письменник Йозєф Рот (1894-1939). Він навчався в Бродівській гімназії, де встановлений пам'ятник відомим — учням. У Старих Бродах зберігся палац Тишкевичів (XIX ст), у ньому міститься Бродівське лісництво. На околиці Бродів (вул. Чупринки) зберігся стародавній єврейський цвинтар.
Краєзнавчий музей з багатою експозицією (пл. Свободи, 5, т. 8 (03266) 4-27-90). За декілька кілометрів на північ від Бродів у Язлівчику можна по бачити оригінальний дерев'яний костел (1932-34).