Петро Мелешко

Історія

Вперше поселення згадується в документах за http://uk.wikipedia....>1440 рік. Протягом всього існування було тісно пов’язане зі Львовом і підпорядковувалось міській юрисдикції. Саме землі на берега річки Брюхівчанки, згідно королівської грамоти короля Владислава від http://uk.wikipedia....>21 липня http://uk.wikipedia....>1444 року, було дозволено заселяти «кметям, хліборобам та корчмарям». Цей день і вважається Днем народження села, а назву йому подарувала річка Брюхівчанка.

Територія селища була заселена ще з найдавніших часів. Архіологічні дослідження виявили в Брюховичах кілька поселень кам’яної доби. У районі вул. Фруктової проводили розкопки археологи http://uk.wikipedia.... title='Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України'>Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, які знайшли кам’яні вироби часів http://uk.wikipedia.... title='Мезоліт'>мезоліту (культура Вороців-Старуня VI-IV тис. до н. е.), а також залишки печерного поселення. За місцевими переказами на горбі понад нинішнім кладовищем колись було язичницьке капище.

Про початки освоєння території нинішніх Брухович багато відомостей подає http://uk.wikipedia.... class='mw-redirect' title='Денис Зубрицький'>Денис Зубрицький у «Хроніці міста Львова». Король http://uk.wikipedia....>Владислав II Ягайло своїм привілеєм від http://uk.wikipedia....>18 вересня http://uk.wikipedia....>1415 року надав Львову великі обшири-розлогі грунти, порослі чагарником і лісами, що належали Львівському староству, з правом використовувати їх і закладати колонії. На цих територіях згодом виникли міське село Кульпарків, Білогорща і Бруховичі.

Король http://uk.wikipedia.... class='mw-redirect' title='Владислав ІІІ'>Владислав ІІІ, перебуваючи у http://uk.wikipedia.... title='Будапешт'>Буді над Дунаєм, своїм привілеєм від http://uk.wikipedia....>21 липня http://uk.wikipedia....>1444 року дозволив Львову заснувати Бруховичі й розмістити там колоністів – втікачів від татарських набігів. Привілеї на заснування Брухович підтвердив король http://uk.wikipedia.... class='mw-redirect' title='Александер Ягеллончик'>Александер Ягеллончик (1503).

У http://uk.wikipedia....>1576 році львівські http://uk.wikipedia.... title='Міщани' class='mw-redirect'>міщани протестували проти того, що міські маєтки (Кульпарків, Клепарів, обидва Голоська, Замарстинів, Білогорща й Брюховичі) перебували в руках дванадцяти райців чи їхніх родин і стали для них джерелом прибутків. http://uk.wikipedia....>1600 року місто заснувало у Бруховичах свою папірню, яку http://uk.wikipedia....>1614 року віддали в оренду Ференцові Зелінському.

Коли у http://uk.wikipedia....>1635 році король зобов’язав місто щоденно давати на фортифікацію передмість по 12 тяглих і 6 піших підданих, райці Львова наказали осадникам Брухович та інших міських сіл відробляти щотижня, замість двох, чотири дні з лану. Мешканці Брухович Микола Литвинів та проник Головачів внесли протест проти львівської влади до гродського суду. Скарга дійшла до короля Владислава IV, який призначив для її розгляду виконавчу комісію у складі архієпископа Станіслава Гроховського й коронного рефендаря Залеського. У присутності комісії львівський раєцький уряд засудив непокірних мешканців передміських сіл – «одних на шмагання поворозами на сходах ратуші, інших на колоду. Ще інших на орчик доти, доки не відроблять повинностей, а одного, Яцька Іванового з Малого Голоська, який вдарив на сполох у дзвін, коли міські слуги хотіли виганяти на роботу, засудили, щоб був скараний мечем по шиї».

За Мартіном Гроссваєром, під час облоги Львова військами http://uk.wikipedia.... title='Богдан Хмельницький'>Богдана Хмельницького і http://uk.wikipedia.... title='Тугай-Бей'>Тугай-бея http://uk.wikipedia....>5 жовтня http://uk.wikipedia....>1648 року вночі «неприятель не наступав, лише спалив міське село Брюховичі, вирізав чоловіче населення, а білоголову стать забрав у неволю, знищивши нечисленні маєтки».

Брюховичі залишились у складі Економії маєтків Львова до http://uk.wikipedia....>1862 року. Місто отримало прибутки від брюховицьких лісів, млинів та каменоломень. У 1886 році через Брюховичі прокладено залізницю Львів-http://uk.wikipedia....>Белжець, що стало стимулом для створення в селі відпочинкових осель та вілл для заможних львів’ян. На місці піщаних дюн висаджували сосни. Що поліпшило рекреаційні умови місцевості. 1891р. утворено Товариство власників нерухомості в Брюховичах, яке намагалось зберегти довколишні лісові ландшафти. 1898р. виділено 24 морги лісу (морг – 0,56 га) поблизу залізничної станції для створення лісопарку.

У http://uk.wikipedia....>1867 і http://uk.wikipedia....>1899 році було збудовано дві римо-католицькі дерев’яні каплиці, які спалено в роки Другої світової війни.

З 1889 року Брюховичі почали розвиватися як рекреаційна зона Львова, селище було включене в офіційний список кліматичних курортів.

На початку http://uk.wikipedia.... class='mw-redirect' title='ХХ століття'>ХХ століття на пагорбі над Бруховецьким цвинтарем було споруджено один із 11 фортів зовнішнього поясу фортифікацій, що оточували Львів. Залишки бетонованих споруд цього форту збереглись донині. У Бруховичах точились бої під час Першої світової війни 1918-1919 років.

У 1925-1939 роках було споруджено костел Христа Царя за проектом архітектора Мар’яна Никодимовича. Зараз цей храм належить http://uk.wikipedia.... title='УГКЦ' class='mw-redirect'>Українській Греко-Католицькій Церкві. Місцеві греко-католики належали до парафії у Великих Грибовичах, а в Брюховичах (присілку Гамулець) була невелика дерев’яна Троїцька церква, збудована 1756р. (за іншими відомостями, 1775р.), - пам’ятка архітектури національного значення.

Багато вілл у Бруховичах належало заможним львівським підприємцям, юристам, митцям. Вілла львівського архітектора Генрика Заремби стала місцем трагічних подій. 30 грудня http://uk.wikipedia....>1931 року на віллі у Брюховичах вбили його 17-річну доньку Ельжбету. У вбивстві підозрювали гувернантку й економку – хорватку Риту Горгонову, яка була коханкою Генрика Заремби й народила від нього доньку. Судовий процес Р. Горгоновової впродовж двох років був на перших шпальтах польських газет.

За оцінкою В.Кубійовича, http://uk.wikipedia....>1939 у Брюховичах було 2,12 тис. мешканців, (24,5% українців, 68% поляків та 7% євреїв). У вересні 1939 року довкола Брухович точились жорстокі бої між польськими та німецькими військами. http://uk.wikipedia....>19 вересня 1939 року група генерала Казимежа Соснковського намагалась прорватися через Брюховицькі ліси до Львова, однак її розбили гітлерівці. Кілька днів пізніше німці відійшли, і Брюховичі отримало статус селища міського типу. Під час німецької окупації 1942-1944 років Брюховичі перебували в межах розширеної території міста Львова і входили до складу 10-ї дільниці міста – «Міський ліс».

http://uk.wikipedia.... class='image'>

http://uk.wikipedia.... class='internal' title='Збільшити'>http://bits.wikimedi... alt='' height='11' width='15'>

З 1939 по 1942, з 1944 і до 1957 року селище було центром Брюховицького району Львівської області.

За радянських часів у селищі створено санаторій http://uk.wikipedia.... title='Львів'>«Львів», будинок відпочинку «Лісова пісня», профілакторії та з два десятки піонерських таборів. Працювало два лісництва, кілька невеликих деревообробних підприємств, було впорядковано три озера. Однак статусу відпочинкової оселі не відповідала прокладена селищем об’їзна залізниця та кілька військових об’єктів. Серед них найбільшу загрозу донині створюють величезні склади боєприпасів на південь від Брюхович.

У 1996 за постановою уряду України було підтверджено статус курортно-рекреаційної місцевості. У 1996 році у Брюховичах відкрито духовну семінарію римо-католицької церкви (вул. Львівська,62), при якій збудовано каплицю Св. Йосифа. 26 червня 2001 року семінарію відвідав Папа Іван Павло ІІ. Навпроти (вул. Львівська, 64) міститься всеукраїнський центр Свідків Єгови. У навчальних корпусах розташованого в Брюховичах Львівського технікуму сільського будівництва створено Львівську філію Академії державного управління. У Брюховичах працює астрономічна обсерваторія Львівського університету, відкрито Музей модерної скульптури М.Дзиндри.

У травні 1999 року назву селища можна було прочитати на шпальтах всіх газет світу. Президенти дев’яти країн Центральної Європи обрали старовинне місто Львів місцем зустрічі, на якій обговорювались основні проблеми центральноєвропейського регіону. 15 травня учасники саміту в рамках програми зустрічі милувались чарівними краєвидами нашого селища із мальовничої «Колиби».

З 1990-х років почалася масова забудова східної частини селища індивідуальними котеджами, яку місцеві мешканці називають «Полем чудес».

За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року, постійне населення Брухович налічувало 5385 осіб, серед них 5071 українець, 189 росіян, 68 поляків.

Петро Мелешко

Символіка

Виявлені в архівах печатках громади Брюховичів з ХІХ ст. містять зображення трьох ялинок: середня вища, а дві інші – однакові, але меншої висоти. На підставі цих символів були опрацьовані проекти герба та прапора Брюховичів (автори – А.Гречило та І.Сварник), які 26 вересня 1991р. затверджено ухвалою селищної ради народних депутатів. http://uk.wikipedia....>Герб Брюховичів: у срібному полі на зеленій основі три зелені ялини, середня з яких вища від двох інших. http://uk.wikipedia....>Прапор Брюховичів: квадратне полотнище, розділене горизонтально; на верхній білій частині (висотою в ? ширини прапора) – три стилізовані зелені ялинки, середня з яких вища від двох інших; нижня частина – зелена. Знаки символізують селище як http://uk.wikipedia.... title='Курорт'>курорт та вказують на його розташування серед густих лісів.

Петро Мелешко

Брю?ховичі — http://uk.wikipedia.... title='Селище міського типу'>селище міського типу у http://uk.wikipedia.... title='Львівська область'>Львівській області України. Підпорядковане Шевченківському району міста http://uk.wikipedia....>Львів., розташоване на північ від міста, має власний орган самоврядування – селищну раду та свій бюджет. http://uk.wikipedia....>Селище складається з кількох масивів забудови серед мальовничих горбів та соснових і мішаних лісів. Площа Брюхович – 11 км?, населення – 5,4 тис. осіб.

Лежать Брюховичі на стику висот http://uk.wikipedia....>Поділля та http://uk.wikipedia....>Розточчя. Тут проходить Головний Європейський вододіл, що ділить басейни рік Балтики та Чорномор’я. Розточчя вузькою грядою проходить з півночі в північно-західному напрямку, різко понижуючись до Брюховицької долини, яка є складовою частиною Білогорсько-Мальчицької прохідної долини. Різні види рельєфу зумовили велику різноманітність краєвидів, які милують око. Височини, що піднімаються над Брюховицькою долиною на 318-337 метрів, мають вигляд узгір’їв, порослих лісом.

Глибоко в http://uk.wikipedia....>Розточчя врізається http://uk.wikipedia.... title='Долина'>долина http://uk.wikipedia....>Голоско, дно якої покрито пісками, які простягаються до Брюховичів. Південна частина села це забудовані селищні території, північна частина це зона санаторно-рекреаційних http://uk.wikipedia.... title='Заклад'>закладів, східна частина це зона рекреаційних територій та селищного центру.

На території селища працюють 13 санаторіїв і баз відпочинку (на 2800 відпочиваючих на рік), а також 3 деревообробних підприємства. http://uk.wikipedia....>Залізнична станція Брюховичі пов'язана гілками з Рава-Руської і Львовом. У селищі є кардіологічна реабілітаційна лікарня, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, http://uk.wikipedia....>Семінарія Святого Духа римської католицької церкви, а також всеукраїнський центр http://uk.wikipedia.... title='Свідки Єгови'>Свідків Єгови.

(5,3 тис. жителів)

Північне передмістя Львова. Тро­їцька церква і дзвіниця (1775). Перед селищем за цвинтарем на пагорбі можна побачити залишки фортифікаційних споруд.