|
![](<a target=_blank href="http://who-is-who.ua/makets/mischerkasy2009/chizhovka.jpg) http://who-is-who.ua... alt='СЕЛО ЧИЖІВКА'> |
13 лютого 2014
|
Чижівська волость — https://uk.wikipedia... title='Адміністративно-територіальна одиниця' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>адміністративно-територіальна одиниця https://uk.wikipedia... title='Звенигородський повіт' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Звенигородського повіту https://uk.wikipedia... title='Київська губернія' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Київської губернії з центром у селі https://uk.wikipedia... title='Чижівка (Звенигородський район)' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Чижівка. Станом на https://uk.wikipedia... title='1886' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>1886 рік складалася з 12 поселень, 7 сільських громад. Населення — 9849 осіб (4841 чоловічої статі та 5008 — жіночої), 1232 дворових господарстваhttps://uk.wikipedia... style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>[1].
Поселення волості:
Старшинами волості були:
Джерела
Посилання
|
14 листопада 2013
|
В номері: 2013 №39 від 25 Вересень, 2013 Вечірні Черкаси Серед людей, якими може пишатися Черкащина, – відомий у ХІХ столітті антрополог і етнограф Ісидор Коперницький. Максим СТЕПАНОВ Народився Ісидор Станіславович 17 квітня 1825 року в Чижівці на Звенигородщині. Закінчивши Златопольське повітове училище і Вінницьку гімназію, вступив на медичний факультет Київського університету. Саме з цим навчальним закладом згодом будуть по-в'язані перші блискучі досягнення цього лікаря й антрополога. Але після закінчення в 1849 році університетського курсу доля повела Ісидора Коперницького не на викладацьку кафедру, а у військо. Вісім років працював Ісидор Станіславович військовим лікарем. Під час Кримської війни потрапив у діючу армію – спочатку на Дунаї, потім – у Криму, де три з половиною місяці Коперницький був у складі севастопольського гарнізону. У 1857 році лікар, нагороджений двома орденами (св. Анни ІІІ ступеня і св. Станіслава ІІ ступеня) й медаллю за захист Севастополя, посів у Київському університеті місце помічника професора анатомії – як прозектор готував анатомічні препарати, а як викладач навчав студентів-природничників порівняльної анатомії. Результатом цієї практичної роботи стала наукова стаття про «будову слов'янських черепів». Власне, саме Коперницького вважають першим дослідником, який узявся за вивчення антропологічних ознак черепів слов'янських народів. Захопившись краніологією – наукою про параметри черепа, Коперницький навіть винайшов спеціальний прилад для вимірювання цих параметрів. Польське повстання 1863 року внесло радикальні зміни в розмірене життя науковця. Будучи поляком, він гаряче підтримав повсталих, а як лікар – надавав їм медичну допомогу. Звісно, після придушення повстання Коперницький мусив виїхати з Російської імперії. Утім, труднощі еміграції відступали перед тими можливостями, які відкрилися перед науковцем. У Парижі він слухав лекції відомих антропологів, у Бухаресті організовував анатомічний музей для щойно відкритого тамтешнього університету. Багато друкувався в англійських, французьких, німецьких наукових виданнях. 1871 року Коперницький осів у Кракові. Тут, будучи вже 51-річним, здобув ступінь доктора медицини, в 1886 році став професором Ягеллонського університету. Як і раніше, «коником» науковця була краніологія. З-під пера науковця вийшли численні дослідження з антропології первісних людей, а також слов'ян, ромів (циган) та навіть далекосхідного народу – айнів. Як уродженець України Коперницький дуже цікавився українською антропологією й етнографією. Видав чимало українських пісень, головним чином – весільних. Серед найпомітніших антропологічних досліджень Коперницького – «Антропологічний і етнографічний опис горців у Карпатах». Будучи палким польським патріотом, Ісидор Станіславович усе-таки не дозволяв собі поступатися заради патріотизму науковими принципами. Дослідники відзначають, що всупереч панівним серед польської громадськості поглядам він відносив корінних галичан, зокрема жителів Карпат, до руського, а не польського антропологічного типу, зокрема підтверджував, що гуцули належать до української, а не польської спільноти. Видатний польський антрополог і наш земляк помер 24 вересня 1891 року в Кракові. |
5 жовтня 2013
|
Церква СвятоМиколагвська. Коли була збудована в селі перша церква, точних відомостей немає. Десь у другій половині ХУП століття туг почала розвиватись осада, що належала, за переказами, козаку Чижу. Тут селилися і вихідці з північного заходу України, досить поширені були в селі прізвища польського походження. Про найближчий хуіір, селище Барвінок, яке колись називалося Гонтарів-кою, є переказ, що раніше там був хутір шляхтича Ястремського. Л. Похилевич згадує про церкву, збудовану в другій половині XVIII століття. Вона була дерев’яна, належала до 5-го класу, землі мала 40 десятин. У 1860 році було збудовано нову дерев’яну, однопрестольну церкву. Вона, як і її попередниця, належала до 5-го класу, землі мала 43 десятини. У 80-х роках XIX століття парафія церкви налічувала 857 чоловіків, 870 жінок. У церковнопарафіяльній школі навчалося ЗО учнів, в тому числі 10 дівчат. Майже століття була вона окрасою села, та в 1944 році з гор під час бойових дій. У 1995 році з ініціативи А. В. Горбаєнка, всім миром парафіяни села спорудили біля сільського цвинтаря каплицю. Воістину народною була ця будова. |
13 серпня 2013
|
Село розташоване за 25 км на захід від районного центру — міста Звенигородка та за 40 км від залізничної станції Звенигородка.Зміст [показати] Історія[ред.] Село засноване ще в часи Київської Русі. За історичними даними, населення, яке уціліло, переселилося на хутір, що належав селянину Чижу. Під час голодомору 1932 — 1933 років в селі померло 576 чоловік. У листопаді 2007 року на їх честь встановлено пам'ятний знак. 318 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 120 з них загинули, 150 нагороджені орденами й медалями. На братській могилі воїнів, що загинули при відвоюванні села споруджено пам'ятник. Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені Жданова, за яким було закріплено 2 тисячі га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,8 тисячі га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових і технічних культур, було розвинуте тваринництво і птахівництво. Також на той час працювали середня школа, будинок культури, дві бібліотеки з фондом 7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт. Сучасність[ред.] В селі працює чотири приватних магазина, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, будинок культури, стадіон, відділення зв'язку, філія Ощадбанку. Один раз на тиждень в селі працює базар з торгівлі промисловими і продовольчими товарами. Працює фермерське господарство. Два приватні підприємці орендують ставки, де розводять рибу. Персоналії[ред.] В селі народився Ізидор Коперницький (* 1825 — † 1891) — антрополог, лікар-хірург, професор Київського, пізніше Краківського університетів. Джерела[ред.] Портал «Черкащина» Чижівка у Вікісловнику? Посилання[ред.] ? http://maps.vlasenko...рос.) Література[ред.] Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. |
9 липня 2013
|
Чижовка (укр. Чижівка) — cело, центр сельского совета Звенигородского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Чижовской волости Звенигородского уезда Киевской губернии. История Вернуться к содержанию ? Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Чижовка, село в 3-х верстах от местечка Рыжановки, при безымянном ручейке, в местности гористой. Лет за 200 на месте села был хутор, принадлежавший селянину Чижу, по имени коего село получило название. Жителей обоего пола 1330. Церковь Николаевская, деревянная, 5-го класса; земли имеет 40 десятин. Построена во второй половине прошлого века, но неизвестно в каком точно году. Вернуться к содержанию ? Метрические книги по селу Чижовка находящиеся на хранении в ГАЧО Київська губернія Київська єпархія Миколаївська церква, с. Чижівка Звенигородського повіту Чижівської волості Народження: 1856-02.1872: ф.931, оп.1, спр.11; 187А5-1876: ф.931, оп.1, спр.169а; 1877: ф.931, оп.1, спр.200; 1878-1879: ф.931, оп.1, спр.169а; 1880: ф.931, оп.1, спр.239; 1882-1886: ф.931, оп.1, спр.239; 1889-1890: ф.931, оп.1, спр.239; 1891-1899: ф.931, оп.1, спр.454; 1901-1910: ф.931, оп.1, спр.639; 1911-1917: ф.931, оп.1, спр.843 Шлюб: 1875-1876: ф.931, оп.1, спр.169а; 1877: ф.931, оп.1, спр.200; 1878-1879: ф.931, оп.1, спр.169а; 1880: ф.931, оп.1, спр.239; 1882-1886: ф.931, оп.1, спр.239; 1889: ф.931, оп.1, спр.284; 1890: ф.931, оп.1, спр.239; 1891-1899: ф.931, оп.1, спр.454; 1901-1910: ф.931, оп.1, спр.639; 1911-1917: ф.931, оп.1, спр.843 Смерть: 1875-1876: ф.931, оп.1, спр.169а; 1877: ф.931, оп.1, спр.200; 1878-1879: ф.931, оп.1, спр.169а; 1880: ф.931, оп.1, спр.239; 1882-1886: ф.931, оп.1, спр.239; 1889: ф.931, оп.1, спр.284; 1891-1899: ф.931, оп.1, спр.454; 1901-1910: ф.931, оп.1, спр.639; 1911-1917: ф.931, оп.1, спр.843 |
8 липня 2013
|
| Закрити |
