Форум Коломиі

Теми для публікацій та розмов


Туристичні подорожі
14 січня 2010 (менеджер)

Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

... 1

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Який стан доріг в порівнянні з іншими населеними пунктами є?
Відповідь
Атаманюк Тетяна, користувач 1ua
Тетяна Атаманюк
аналогічно як і в інших містах поганий стан доріг

20 липня 2015

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Скільки навчальних закладів (дит. садків, шкіл, ПТУ, ВУЗів) є?
Відповідь
Атаманюк Тетяна, користувач 1ua
Тетяна Атаманюк
близько 50

20 липня 2015

Запитання
Розробників Сторінка, користувач 1ua
Сторінка Розробників
Хто на Вашу думку є найавторитетнішою людиною?
Відповідь
Атаманюк Тетяна, користувач 1ua
Тетяна Атаманюк
Слюзар Ігор Богданович

20 липня 2015

Быстров Анатолий, користувач 1ua
Анатолий Быстров
О Володе Столяревском, (Владимире Николаевиче) несмотря на его 'передовой' возраст  (родился в 1940 году) в среде бывших работников РЦ-4 блока Чернобыльской АЭС, говорить в прошедшем времени еще, пожалуй, рано. За суровой и несколько грубоватой внешностью и приличной мышечной массой скрывается веселый и совсем не злопамятный человек. Простой, доступный и отзывчивый ветеран-наставник. Отслужив положенный срок на атомном подводном флоте СССР, Владимир, в мае 1980 года пришел работать на Чернобыльскую АЭС старшим инженером механиком (СИМ) в реакторный цех второго блока АЭС (РЦ-2). Получил квартиру в прекраснейшем (в те времена) городе Припять. Жил и радовался мирному небу, хорошей работе, великолепным для отдыха и рыбалке местам на берегах Днепра, Десны и Припяти. А близкий лес и его богатства просто изумляли... Но произошло то, что было названо Чернобыльской катасторофой. С первых дней Владимир Николаевич в числе участников ликвидации последствий аварии. Работал заместителем начальника 2-ой очереди ЧАЭС (это 3 и 4 блоки АЭС) по 4 блоку. Затем, после создания в конце октября 1986 года нового подразделения 'РЦ-4 блока ЧАЭС',  работал старшим инженером по эксплуатации этого цеха. Будучи военным пенсионером Владимир мог в те грозные дни уехать в родную Коломыю, но честь офицера-подводника и осознание того, что он может заменить хоть одного оставшегося работать в ядерном огне молодого мужчину, оставили его на самом переднем рубеже борьбы с разбушевавшейся ядерной стихией. О том, что это было за подразделение (РЦ-4 блока) в составе Чернобыльской АЭС,  неблагодарно забытое и вычеркнутое из истории, для памяти людской еще будет много написано...
Сейчас, Володя, таки живет в родной Коломые, получает пенсию, что позволяет только и сводить концы с концами. Помогают, отчасти, 'чернобыльские' льготы: бесплатные путевки, частичные коммунальные платежи. Но инфаркт, что достал Владимира Николаевича осенью 2008 года, к сожалению бумажными льготами не лечат.

Владимир Николаевич Столяревский на юбилейной встрече ветеранов РЦ-4 блока ЧАЭС, посвященной 20 летию со дня создания цеха (28 октября 2006 года)http://h.ua/art/2009... style='margin: 0px; padding: 0px; border: none; '>
Владимир Николаевич Столяревский на юбилейной встрече ветеранов РЦ-4 блока ЧАЭС, посвященной 20


Читать полностью: http://h.ua/story/19... style='margin: 0px; padding: 0px; color: rgb(0, 51, 153); '>http://h.ua/story/19...

17 жовтня 2012

Стефанишин Ганна, користувач 1ua
Ганна Стефанишин

15 жовтня 2011

kil @ tiv
коломиянин
заснуване 1241р.!!! а не 40-го...

2 червня 2009

Ip: 92.112.70.189

Музеї

Музей народного мистецт­ва Гуцульщини і Покуття ім.Кобринського (вул Театральна, 25,  т. 8 (03433) 2-39-12). Ошатний будинок музею побудований 1902р. за проек­том архітекторів Л Беккера та Н. Кричковського.

Оригінально у формі писа­ного яйця виконаний Музей Писанки (2000, пр. Чорновола, 436, т. 8 (03433) 2-78-91).   Зібрана   тут колекція писанок і крашанок вражає уяву: понад 6000 екземпля­рів не тільки з України, але й Китаю, Франції, Індії, Єгип­ту, Румунії, Алжиру та інших країн.

Музей     історії     Коломиї вул. Шухевича, 80, т. 8 (03433) 3-28-31).   У   місті  достатня кількість кафе й ресторанів, де можна смачно пообіда­ти   блюдами   європейської й національної кухні, добре готують каву і чай. Можна відзначити ресторан 'Згарда' (пр. Відродження, 23) і оригінально оформлену колибу 'У вуйка Василя' при в'їзді в місто.

Михайлівська церква із дзвіницею(1855-71, вул. М. Грушевського).

Церква   св.   Миколая   (1874, вул. С, Петлюри, 94).

Костел св. Ігнатія Лойоли (1897. вул. І. Франка. 20).

Монастир урсулок (поч. XX ст., вул. І. Франка, 19). У центрі збереглися чудові будин­ки межі ХІХ-ХХ ст. Ратуша (1877) знаходиться не в центрі, як зви­чайно, а на розі площі Ринок. По­руч розташований костел (XVIII ст., арх. Б. Мєретин). У Коломиї    живуть прекрас­ні народні вмільці. Адже школу дерев'яного промислу тут відкри­ли ще 1892р., а гончарню й того раніше у 1876р.

21 лютого 2008

Ip: 92.112.70.189

(1240 року заснування, 61 тис. мешканців)

Райцентр на лівому березі Пруту, в 65 км від Івано-Франківська. Одне з найприємніших і наймальовничіших міст області. Уперше зга­дується в Галицько-Волинському літописі 1240р. Коломийська фор­теця входить у південно-західну оборонну лінію Галицького князів­ства. Вона контролювала найваж­ливішу Берладську дорогу, якою проходив торговельний шлях з Ні­меччини і Польщі до Валахії, Угор­щини, Чехії і Києва. У ті часи тут добували сіль - біле золоте серед­ньовіччя.  Тут проживало плем’я білих хорватів, Звідси й своєрідні звичаї та обряди Гуцульщини і Покуття, що дуже відрізняються від традицій українців рівнинної частини країни. Звідси родом ко­ломийки - веселі швидкі куплети, яких здавна співали гуцули. 1405р. місто здобуло Магдебурзь­ке право. До розвитку торгівлі та економіки Коломиї залучають­ся євреї, поляки, а після поділу Польщі 1772р. і входження Покут­тя з Коломиєю до складу Австрії, з'являються й німецькі пересе­ленці.

21 лютого 2008

Ip: 92.112.70.189

На початку XX ст. Коломия вхо­дить до числа найбільших і найбагатших міст Галичини поряд зі Львовом, Краковом і Перемишлем. Тут мешкало 43 тис. людей, серед них 44,3% євреїв, 32,2% по­ляків і 20,3% русинів (українців), а навколо міста процвітали німець­кі колонії Багінсберг, Маріагільф, Флеберг, Розенгек, Славці. 1861р. відкривається перша міська гім­назія з німецькою мовою навчан­ня. У Коломиї служив спадкоє­мець Австро-Угорського престолу ерцгерцог Карл.

У роки фашистської окупації Ко­ломия зазнала великих втрат. Біля міста було створено гетто, де загинуло 50 тис. осіб, а в самому місті за роки окупації було роз­стріляно 10 тис.

На міському цвинтарі збереглася одна із найстаріших дерев'яних церков     Івано-Франківщини Благовіщенська . (1587 вул. Карпатська, 2). Центр міста має виразний австро-угорський характер забудови. Коломия ста­ла стрімко розвиватися після від­криття у 1866р. залізничної вітки Львів-Чернівці.

Церква св. Іосафата (1762 вул. Мазепи. 93)

21 лютого 2008

OXANA
JA OXANA

V KOLOMUII KLASNO BYLO BU JAKBU BYLO POMENWE BREXYNIV ATO IIX ROZVELOS DO TOGO WO NEMOG NORMALNO SOTKOJY PROJTUS JK YGE WOS ZBREWYT

7 травня 2007


... 1


  Закрити  
  Закрити