пгт Кривое Озеро

Вадя Ротор

Ще одне запитання, яке найчастіше турбує людей: чому це явлення сталося саме у вас? Можливо, тому, що наша громада особливо набожна. Віряни люблять свій храм, їздять по святих місцях. Явлення ікони Божої Матері показало, наскільки вони прагнули цього. Для них немов відкрилось джерело цілющої води.

І дуже часто розповідають із тихою радістю, що, приклонившись до Матінки Божої, відчувають особливе цмиротворення, спокій, легкість. Тому що образ ніжний і лагідний. А поруч Господь зобразив мирних ягнят і голуба. Тож будемо сподіватися на ласку та Покров Матінки нашої, Цариці Небесної.

Але ворогу людському, дияволу, не подобається, що біля церкви збираються люди, які, може, ніколи б і не переступали поріг церкви, і звичайно, є такі ним підбурені, які переконують, що нема ніякого образу і взагалі все це вигадки.

Та це й не дивно: коли Ісус Христос воскрес, люди також не вірили.

Отже, молімося за них, просімо в Господа прощення за свої гріхи та дякуймо за Його безмірну ласку. Прославляймо Святу Трійцю, матір Божу та усіх святих, і Господь благословить нас та поверне наше життя в найкращому напрямку. Амінь.

(текст Л.Лотоцького)

Вадя Ротор

Згодом виявилося, що цей образ є на фото дворічної давності. Але Господь іще незволив його нам явити. Всі думали, що просто плями сирості виступили на стінах храму. І лише тоді, коли вирішили зафарбувати їх, Мати Божа явила Свій образ, щоб ми його не знищили фарбами.

З великої любові та вдячності, в четвер собором священиків перед новоявленою іконо Божої Матері був відправлений урочистий акафіст із водосвяттям. Щирими серцями всі молилися за долю України, за здоров'я та добробут нашому народу, за дощ, якого так зачекалась пересохла земля... І в п'ятницю Небо тричі зіслало щедрий благодатний дощ.

Правда, серед людей оселився певний острах: чи на добро це? Стан моралі в суспільстві плачевний, і всі розуміють, що кара цілком можлива. Люди згадують, що перед війною, перед голодом також часто ікони з'являлись, та люди не каялись, насміхалися з Бога і пожинали гіркі плоди.

А ось у Біблії читаємо, як до міста Ніневії Господь послав пророка Іону, щоб попередити про наближення кари Господньої. Люди відгукнулись на призив до народу: розкаялись, постили, молились... і минуло їх нещастя.

Тому маємо розуміти, що так жити ми далі не можемо. Події останніх часів змушують нас замислитись: чи правильно ми живемо? Зрозуміймо це на такому прикладі: у нас у всіх є годинники, але разом з тим, є головний годинник, за яким усі звіряють час. Якби не було головного годинника, то час давно би збився, і людство б запуталось.

У житті, у нашій поведінці головним годинником є Слово Боже. По ньому звіряймо свої думки і вчинки. Врешті, це не так важко, тому що головними заповідями є: полюби Господа Бога твого усім серцем твоїм і всією душею твоєю. І ближнього твого, як самого себе. І ще, як хочеш, щоб ставились люди до тебе, так само стався до них і ти.

Крім транспортної мережі, варто зазначити про транспортні засоби.

Автомобільне й мотоциклетне життя Кривого Озера розвивається також бурхливо: людей, які їздять на підводах чи велосипедах, стає все менше - у кожного свій моторний транспорт. Причому моторизація просувається не лише в плані кількості, а й відчутно - у якісному плані: в Кривому Озері все більше володарів нових дорогих іномарок - Infiniti FX, Mitsubishi L200, SsangYong Rexton, Citroёn і навіть HUMMER; на задній план відходять фаворити 90-х років - б/у Мерседеси і БМВ, тепер ними у Кривому Озері вже давно нікого не здивуєш.

Також процвітає тюнінг легкових машин: у Кривому Озері є кілька автомайстерень, де можна купити запчастини і самому доробити свого чотириколісного друга, і є одна майстерня, де можна віддати машину на прокачку.

Більш того, сильно продвинувся сервіс автомобілів: тепер у різних частинах Кривого Озера є цілком професійні автомийки, шинні майстерні тощо.

Якщо казати про вантажівки, за останні роки акцент сильно змістився: трударі та підприємці вже пересіли з радянських Камазів, ЗІЛів, ГАЗів та Газонів на проворні Газелі різних модифікацій, нещодавно придбані. Значно зросла популярність вантажних мікроавтобусів - словом, значно розвивається підприємництво. І, що показово, Газелі й мікроавтобуси все частіше оснащуються CD-MP3-DVD-програвачами, пройшли ті часи, коли касетна магнітола вважалась великою розкішшю.

Кажучи про мотоциклетну техніку, не можна не відзначити буму попиту на скутери. Десяток-півтора років тому типовим власником мототехніки у Кривому Озері був 40-літній колгоспник на ИЖ або Урал з коляскою, і поїздки були чисто робочими: перевезти кілька мішків того, кілька відер іншого... Тепер усюди на вулицях чути дзижчання 50-кубових скутерів, за кермом яких переважно хлопці, яким далеко ще нема 20 років. Інша когорта прихильників моторолерів - бабки-пенсіонерки. Словом, більшість тих, хто раніше їздив на велосипедах, пересіли на скутери: навчитися на них їздити легше, ніж опанувати велосипед, та й набагато швидше й без зуcиль. Тому аби стати щасливим мотоциклістом, потрібно лише відкласти дві-три місячні пенсії - і вперед!

Вистачає у Кривому Озері також і більш амбіційних покупців, яким мало б/у-шного 50-кубового дирчика. Для таких у різних частинах селища працює кілька магазинів, що займаються продажем двоколісної техніки: там пропонуються і новенькі скутери більшої кубатури, і справжні мотоцикли - причому тепер у фаворі не утилітарність, а зовнішня яскравість, швидкість і комфорт, що є показником якісної зміни життя кривоозерського населення, а отже, й свідомості (оскільки бытие определяет сознание).

У Кривому Озері напрочуд розвинута промисловість (не кажучи вже про сільське господарство). По-перше, це селище відоме своїм заводом мінеральних вод, на якому за Союзу вироблялися напої типу 'Дюшес', 'Буратіно', 'Сітро', а тепер - мінеральна вода 'Кривоозерська', нагороджена численними державними відзнаками якості. Вона розповсюджується та продається не лише по району (де в неї нема конкурентів на ринку), а й по Миколаївській та Одеській областях.

Крім того, у Кривому Озері діє молочний завод, партнер Первомайського молокозаводу, відомого своєю продукцією не лише по всій Україні, а й за її межами (сам, будучи в Ашхабаді, купував первомайське згущене молоко).

Недалеко від нього знаходиться цегляний завод, який нещодавно перейшов у приватну власність місцевого підприємця.

Також на місцевих фермах виробляється різна ковбаса (складається переважно з м'яса, що погодьтеся, що нетипово для нашого часу :)) і діють кілька невеликих хлібопекарень, які вдовольняють потреби місцевого населення у недорогому якісному хлібі, своєму хлібі - з врожаю, зібраного місцевими селянами.