Дмитро 'Калинчук' Вовнянко

НА СМЕРТЬ СЕПАРАТИСТКИ

У камері Дніпровського СІЗО повісилася сепаратистка Марина Меншикова - та сама що вдарила в Оперному театрі молотком учасника АТО. Серед дописувачів сепаратиських пабліків лише одиниці волають, мовляв, 'борчиню за рускій мір убило кляте СБУ'. Більшість переконані - Меншикова руки на себе наклала сама. Через розчарування рівня повного руйнування світогляду.

Історія Марини Меншикової, насправді достатьно типова для сепарів. Прибічниця 'рускава міра'. Разом з братом брала участь у штурмі Дніпропетровської ОДА у квітні 2014 р. Потім - виїздила на окуповану територію, разом з братом координувала дії сепаратистів і їхніх московських хазяїв. Займалася збиранням допомоги для терористів ДиРи.

Відомою Меншикова стала у жовтні 2016 р. коли в Оперному театрі Дніпра вона напала з молотком на бійця полку 'Дніпро-1' Костянтина Кравченка.

А далі - цікаво. Меншикову не заарештували зразу - їй висунули звинувачення в 'навмисному нанесенні легких тілесних ушкоджень', а ця стаття арешту не передбачає. Користуючися нагодою, Меншикова виїхала до Криму.

І от з Криму, Росія, під владою якої Меншикова так мріяла опинитися, депортувала Меншикову назад до України, заборонивши їй в'їзд на територію Росії на 5 років. З України Меншикова знову намагалася виїхати до Криму і знову була повернута назад. Більше гуляти на волі українська влада їй не дозволила - Меншикова опинилася в СІЗО. В січні 2018 р. її статтю перекваліфікували на більш важку - 'Хуліганство'.

Та Меншикова, схоже не втрачала бадьорості - вона всерйоз вірила, що з-за грат її витягне Росія. Ще б пак, сам Лавров же заявив: 'Мы полностью солидарны с нашими соотечественниками за рубежом, будем всячески отстаивать их права'.

Проте, місяці за гратами показали - сепаратистка виявилася накому не потрібною. Її просто покинули. В той час як Україна добивалася і добилася крупного обміну своїх полонених на заарештованих сепаратистів і терористів з РФ, Меншиковій і сотням таких самих Меншикових Росія запропонувала почекати поки Україна сама доб'ється нового обміну і коли Росія широким жестом на те погодиться. І - не факт що звільнять.

Сепаратиські пабліки не дивуються моральному надлому і самогубству сепаратистки - на руках вона мають сотні подібних прикладів. Росія періодично депортує в Україну громадян України, що воювали проти нас у бандах ДиРи. Повернуто журналіста Андрія Бородавку, наприклад. Скиглив нещодавно у відеозверненні про умови в яких йому неможливо жити в Росії колишній скандальний київський журналіст-рускомирець Сергій Рульов ('Топаз дай команду'). Не витримав у Росії і поїхав в Україну за пенсією колишній заступник терориста Стрєлкова по тилу у Слов'янську Дмитро Купріян ('Батя').

До анкдоту доходить. Анастасія Коваленко, терористка з Луганська затримана в Києві з сумкою вибухівки, за своє звільнення дякувати мусить не Путіну, а... Надії Савченко. Саме за 'законом Савченко' терористка примудрилася відсидіти повністю свій термін і вийти на волю.

'Российское руководство проявляет выдающуюся подлость по отношению к русским людям, находящимся в заключении на Украине. И особенно разительно это выглядит к отношению украинского руководства… к своим пленным' - терорист Ігорь Гіркін-Стрєлков. І от рано чи пізно, до терористів це доходить - що вони були просто розходником. Важилем. Інструментом. Що 'рускій мір' - міф і ілюзія, за яку УЖЕ заплачено тисячами життів і людськх доль.

І тоді - розсипається весь світогляд. Пережити це важко. Неймовірно складно усвідомлювати, що твої дії не принесли нічого крім горя для мільйонів людей, і що тричі праві були ті, хто казав тобі що буде от саме так, і що тебе просто використають і покинуть. Марина Меншикова цього пережити не змогла.

І трагедія в тому, що цього - не оминути. Це - доля більшості сепаратистів, питання лише в тому хто й коли дійде до такого усвідомлення і кому вистачить сил з таким жити далі. Все інше - буде однакове для всіх.

Росія тебе кине, синку. Не сумнівайся.