| Святослав Дячук Перша писемна згадка про село датується 1562 роком. Назва села, мабуть, походить від гадюк,які раніше часто траплялися тут. За переказами в давнину на цій території було село Підвишеньки,яке було спалене татарами. На початку XVII століття село разом з навколишніми населеними пунктами належало до маєтків шляхтичів Копичинецьких. Сусіднє село Швайківці в XIX столітті було продовженням села Гадинківці і було складовою часткою Гадинківської парафії і до 1772 року належали до Подільського воєводства. Гадинківці згадуються за часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. В XIX столітті і на початку XX ст.власниками великого помістя в Гадинківцях були польські шляхтичі Цєлеські,до яких належало і сусіднє село Оришківці.В центрі села знаходився панський двір,що в XIX столітті був осередком перетягнення двірської обслуги на латинський обряд. В 1913 році в селі була побудована церква 'Різдва Пресв'ятої Богородиці',яку в 2002 році реставрували. В селі Гадинківці народилися: -історик,географ Микола Бабин, -оперний співак,педагог Богдан Базиликут, -історик церкви Іван-Борис Балик, -театральний актор Євген Захарчук, -художник П.Липецький, -письменник М.Капій, -мовознавець,педагог Василь Сімович,якому в 1993 році встановлено погруддя. -релігійний діяч Григорій Хомишин,якому в 2007 році був відкритий пам'ятник і меморіальна табличка на будинку, в якому він народився, -музикознавець Ігор Соневецький. За часів Радянської влади в селі був створений колгосп,побудована велика школа,відкрито будинок культури,бібліотеку,ФАП,побудовано цегельний завод,цех по розливу фруктових вод,відкрито залізничну станцію.Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям полеглим в ВВв. В селі діють ковбасний цех і по виготовленню вікон та дверей,діють торговельні заклади промислових і продовольчих товарів.Село має автобусне і залізничне сполучення з районним і обласним центром. |
