Село в той час належало шляхтичу И.Свірзькому. В результаті війни воно було спустошене.
Гранки і Кути майже до початку XX ст. вважались окремими селами. З середини XVII до XIX століття село надовго попало у власність графської родини Ржевуських.
З інвентаря 1701 р. (інвентар — господарський опис села) бачимо, що в Гранках проживало 11 кметів (господарів), у Кутах - 16. У селян обох сіл нараховувалось 32 воли та 8 коней. Багато земель пустувало, бо нічим було їх обробляти.
У селі також була категорія безземельної бідноти, яка носила назву загородників, або басаликів. Село терпіло від військових поборів. Шляхетське військо поводило себе тут не краще орди.
Інвентар Гранок і Кутів 1789 року (через 17 років після встановлення в Галичині австрійської влади) вказує, що в Гранках проживало 20 сімей кметів та 18 загородннків. Усього в селі було 52 хати. У 1820 роках на Миколаївщині розгорнув бурливу діяльність новий магнат — граф Скарбко. У його власність перейшов так званий Берездівський ключ, куди входили Гранки і Кути. З 1843 року прибутки з Гранок і Кутів йшли у фонд Дроговизького закладу, збудованого Скарбком для утримання, виховання і навчання дітей-сиріт і жебраків.
Нові біди принесла в село перша світова війна. Весною 1918 року в селі відбулося заворушення проти «нової панщини» — рішення військових властей про примусовий обробіток селянами поміщицьких земель. При придушенні селянського виступу в селі було заарештовано 15 чоловік.
Після загарбання Галичини буржуазною Польщею окупаційна влада всіляко гальмувала розвиток культури та освіти в селі. В початковій сільській школі вводилось викладання польською мовою. Лише восени 1926 року зуміла відновити роботу сільська читальня.
2 липня 1929 року селяни зі села, які працювали в Берездівцях у маєтку графа Скарбка, взяли участь у страйку. Страйкуючі селяни висунули вимогу 8-годинного робочого дня. В середині червня 1930 року 58 селян-форналів з Гранок-Кутів і Берездівців знову застрайкували.
Сільським дітям була закрита дорога до дальшої освіти. Після закінчення початкової школи — в 1928 році лише 6 дітей з села навчались у ремісників професіям шевців, кравців, ковалів. У 1932 році була заборонена діяльність читальні (до 1937 р.). В 1938 році в Гранках-Кутах проживало 111 українських та 56 польських сімей. У село приходило лише 3 періодичних видання.
3 року в рік змінюється обличчя Гранок-Кутів. Тут виготовляють цеглу, випалюють вапно. У підсобному цеху виконуються замовлення львівських підприємств на виготовлення пластмасових виробів. Кожного року в селі з'являється більше новобудов.
На території села налічується 247 господарств і 747 жителів.
У підсобному цеху виконуються замовлення львівських підприємств на виготовлення пластмасових виробів. На території села налічується 247 господарств і 747 новобудов.
У селі діє дев'ятикласна школа, сільська бібліотека , клуб, є 3 магазини. Нещоавно була збудована церква греко-римського обряду. Є два пам'ятні хрести: перший присвячений воїнам УПА і Січовим Стрільцям, вихідцям із села. Другий датується 1848 роком і встановлений на честь скасування кріпацтва у Австрійській імперії.
